Тарас Качка, радник міністра закордонних справ України

Юридична битва України та Росії триває. Після перемоги української команди у Гамбурзі стартують двотижневі слухання у Гаазі. Перший тиждень – щодо порушення Конвенції про заборону фінансування тероризму та Конвенції про заборону расової дискримінації.

Позов до Міжнародного суду ООН Україна подала 16 січня 2017 року. У червні минулого року спорядили повний автобус доказів, вагою близько 90 кілограмів. Росії висунули звинувачення у наданні зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням; у збитті літака Малайзійських авіаліній рейсу MH17; в обстрілах житлових районів Маріуполя та Краматорська; у знищенні цивільного пасажирського автобуса неподалік Волновахи; у забороні діяльності Меджлісу кримськотатарського народу…

Слухання за двома конвенціями відбудуться з 3 по 7 червня.

Другий позов, щодо недотримання РФ Конвенції ООН із морського права, був поданий 14 вересня 2016 року. Мова йде про порушення прав України в Чорному й Азовському морях та у Керченській протоці.

Слухання відбудуться з 10 по 14 червня.

Перший раунд, щодо порушення двох конвенцій, відбудеться 3 червня, виступатиме Росія. Наступного дня свої аргументи озвучить Україна. Слухання триватимуть у Палаці Миру, у великій залі.

Українська команда прибула до Гааги за кілька днів до початку слухань. Радник міністра закордонних справ України Тарас Качка розповів в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу, як відбувається підготовка до слухань, і хто увійшов до складу делегації.

УКРАЇНА ВИКОНУЄ УСІ ПРОЦЕДУРИ

- У понеділок, починається процес, на який ми всі так довго чекали. Це будуть слухання щодо порушення двох конвенцій: про заборону фінансування тероризму та про заборону расової дискримінації. Розкажіть про процедуру.

- Наше завдання – не стільки потрапити в Міжнародний суд ООН, скільки врегулювати справу. І вже самі слухання, сама процедура – це квінтесенція великої, довгочасної роботи, яка триває вже багато років, задовго до формального початку процесу. Це, до речі, теж будуть обговорювати під час цих слухань, оскільки РФ, як ви побачите, говоритиме про те, що недотримана якість процедури по консультаціях, іще щось… А ми постійно наголошуємо, що Україна добросовісно виконує усі можливі процедури, і ми опинилися в суді власне через те, що РФ не йшла нам на поступки на попередніх стадіях, що іншого варіанта, ніж звернутися до суду, в нас нема, що ми звернулися сюди в тих питаннях де у суду є юрисдикція.

- Тобто для нас тут головне почути, що суд визнає свою юрисдикцію та призначає дату першого засідання по суті?

- Очевидно, що це буде першою перемогою. І це те, чого прагне Україна від самого початку. Ми досить обережно підійшли до тих питань, які поставили перед судом. Тобто, розуміючи, що в міжнародному праві досить прискіплива увага до того, що може бути предметом судових слухань, а що ні, відповідно до всіх питань, пов’язаних із юрисдикцією, ми ставилися максимально уважно. Наприклад, у справі Грузії проти РФ грузинська сторона досить сміливо підійшла до дотримання процедур, що потім було одним із найслабших елементів захисту в позиції Грузії.

- Ви маєте на увазі, що не було консультацій?

- Грузинська сторона мала право на таке тлумачення щодо того, скільки мають тривати консультації, вони повинні бути чи ні. Але важливо зрозуміти, що кожна сторона сама вибирає тактику. Ми обрали тактику широкого підходу до врегулювання правових спорів. Ми використовуємо всі можливі інструменти. Будь-які заперечення РФ мають бути відкинуті, і ми повинні перейти до розгляду справи по суті.

- Уявімо, що відбувся процес по суті, Україна виграла. Що це означатиме для нас?

- Треба розуміти, що будь-які рішення є частиною подальшої роботи. Тут важливо, що суд дає правову оцінку тим чи іншим подіям. На основі цієї правової оцінки можна рухатись далі і шукати практичний шлях розв’язання. Це вже не буде позиція, коли одна сторона вважає, що було порушення, а інша сторона вважає, що не було. Це вже оцінка суду, який каже, що порушення було, й ось таку відповідальність має нести РФ.

ПОТУЖНА КОМАНДА

- Українська делегація вже прибула до Гааги. В указі Президента України про склад делегації – з десяток імен. Тоді як із російської сторони це буде близько 40 людей. Чому так?

- Остаточний список стане відомий у понеділок. За попередніми даними, так, у РФ буде досить численна делегація, понад 40 людей. Українська делегація буде суттєво меншою, але список трошки більший, ніж записано в Указі Президента, оскільки до нього долучиться вся наша юридична команда. Вона досить велика.

- Дуже багато уваги було прикуто до процесу в Гамбурзі. Чи ті самі адвокати допомагатимуть Україні в Міжнародному суді ООН, починаючи з понеділка, я маю на увазі іноземну команду?

- Ми працюємо єдиною командою як з українського боку, так і з іноземного. Залучені фахівці. Нам допомагає компанія Covington and Burling, і нам допомагає вже тривалий час низка професорів. Серед них Жан-Марк Тювенін, якого ви бачили в Гамбурзі, Альфред Соонс, він теж був у Гамбурзі, він нам допомагає зі справами щодо “права моря”, тому не братиме участі у слуханнях у Міжнародному суді ООН. Натомість в обох цих слуханнях зараз у Гаазі нам помагатиме Гарольд Коу, дуже відомий професор, він викладає у Єлі і багатьох інших міжнародно визнаних університетах. Його авторитет незаперечний. Він із нами найдовше, допомагав нам і раніше. Він є частиною нашої команди. Тому в нас дуже потужна репрезентативна команда. Вона є рівною та, навіть, значно якіснішою, ніж в РФ. Хоча в них теж досить сильна команда. Це можна побачити за тими слуханнями, які відбулися два роки тому.

- До Гааги приїхала не вся команда. Чи багато людей працюють дистанційно?

- З українського боку команду очолює Олена Зеркаль як заступник міністра, і вона виступає у цих справах агентом. У нас є представники МЗС і профільних міністерств, відомств, які постійно з нами взаємодіють щодо відпрацювання тактики, збирання доказів.

Головне завдання зараз – це фактично спростувати ту позицію, яку висловила РФ, що в Міжнародного суду ООН немає підстав для слухання цієї справи по суті. РФ досить гіпертрофовано підходить до усіх цих речей. Це, власне, буде видно на слуханнях. Ми побачимо виклад російської сторони, потім позицію української сторони, тож зараз команда не така, можливо, велика тут присутня в Гаазі, оскільки це суто правові питання.

СЛУХАННЯ ЯК ОЛІМПІЙСЬКИЙ ВИД СПОРТУ

- Як готуєтеся до слухань? Чи правда, що відбуваються репетиції?

- Це насправді можна порівняти з олімпійським видом спорту, якоюсь гімнастикою, де вправа триває півтори хвилини, а спортсмен іде до неї чотири роки. Те саме відбувається і тут.

Звичайно кожен спікер, незважаючи на досвід, для себе сам готує виступи, їх для себе проговорює. У кожного свої звички щодо того, чи справді репетиції влаштовувати чи промовляти якісь слова, чи ставити акценти, але це насправді так, аж до дрібниць, пов’язаних із наголосами, з чіткістю вимови, зрозумілістю на слух. Найголовніше – це увага до кожного слова, до кожного формулювання, тому що і ми пильно ставимося до кожного слова, яке говорить РФ, і так само РФ, її юридична команда, ставиться прискіпливо до кожного слова та, відповідно, і судді так само уважні до кожного слова. Фактично ця робота триває завжди. 24 години на добу 7 днів на тиждень.

- Ось цей багаторічний шлях, коли треба доводити юрисдикцію, тобто право на суд, це найскладніший, найвиснажливіший процес і, водночас, найнудніший?

- Міжнародне публічне право, в принципі, є справою такою не надто розважальною (усміхається). Це справді така битва суто юридичними термінами, досить в’язка, досить ґрунтовна.

- Чи правда, що у Гамбурзі під час слухання заснула суддя?

- Насправді трапляється дуже багато кумедних ситуацій, але ти того не помічаєш, бо дуже сконцентрований на процесі. Найважче в усіх цих справах - це витримка. Витримати цей багаторічний процес. Це потребує багато часу, тож, можливо, найскладніше – це зрозуміти, що порушення відбулося швидко, шкода заподіяна швидко, а правосуддя чиниться дуже довго. І власне оце витримати – це, можливо, найскладніша частина цих процесів. Для всіх, хто вболіває за нас, і для самої команди найбільший виклик - це терпіння, чекання всіх термінів.

РІШЕННЯ ТРИБУНАЛУ З МОРСЬКОГО ПРАВА СТОВІДСОТКОВО ВИКОНУЮТЬСЯ

- Українська команда повернулася з Гамбурга з перемогою. Росія повинна негайно звільнити три українські військово-морські кораблі та 24 членів їхніх екіпажів. Рішення було оголошено вже за кілька тижнів. Чому в Гаазі роками тягнеться процес щодо порушення прав України в Чорному й Азовському морях та у Керченській протоці?

- Процедура, яку ми пройшли в Міжнародному трибуналі з морського права в Гамбурзі – це, можливо, одна з найбільш швидкісних процедур. Ми добилися, що на період, поки розглядатимуть справу між державами, люди не будуть заручниками цього спору, тобто вони не повинні чекати, поки завершаться ці довгочасні справи. Вони можуть повернутися в Україну, додому, до своїх сімей. Натомість питання – хто діяв правомірно, а хто ні – воно й далі відкрите. Тому ми повинні пройти далі цю процедуру, але це вже питання між Україною та Росією як державами. Тож це – очевидна перемога з точки зору турботи про своїх людей.

- Якщо згадувати конфлікт 2013 року з “Грінпіс”, коли Росія захопила судно Arctic Sunrise під голландським прапором, яке використовувала екологічна організація, то близько двох місяців 30 людей були під арештом. Нідерланди так само звернулися до Міжнародного трибуналу з морського права у Гамбурзі і перемогли. Чи відпустить Росія українських моряків?

- Я хочу процитувати професора Миколу Гнатовського, який сказав, що “рішення трибуналу з морського права поки що мають 100% рівень виконання”, зокрема й рішення проти РФ. Тому, відповідно, я особисто впевнений, що це рішення буде виконане. У наказі трибуналу є слово “негайно”, без жодних зволікань, очевидно, що для РФ ця негайність має таку швидкість черепахи. Але це не означає, що зрештою РФ не виконає цього рішення, навпаки, вона виконає, тому що розуміє – для неї ставити під сумнів імунітет своїх військових кораблів, які плавають по всьому світові, насправді буде досить складно, це б’є проти них самих.

- Які очікування від двотижневих слухань?

- Тут питання не лише у кінцевих рішеннях, а й у тому, як разом із виробленням нашої позиції міняється підхід світу до розуміння і фактів, і юридичної оцінки того, що відбувається, та як це міняє ставлення до тих, чи інших подій в усій міжнародній дипломатичній правовій спільноті. Це насправді найбільше надихає.

Ірина Драбок, Гаага

Фото: Худякова Олена, Любімов Євген, Укрінформ