"Роттердам+": ексголові НКРЕКП і ще 5 особам повідомили про підозру

Національне антикорупційне бюро України оголосило ексголові НКРЕКП Дмитру Вовку та ще п’ятьом особам, причетним до запровадження так званої формули "Роттердам+", підозру у вчиненні дій, в результаті яких споживачам електроенергії завдано 18,87 млрд гривень збитків.

Про це повідомляє пресслужба НАБУ.

“8 серпня 2019 року детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП за оперативної підтримки СБУ повідомили шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам+», про підозру у вчиненні дій, в результаті яких споживачам електроенергії завдано 18,87 млрд грн збитків”, - йдеться в повідомленні.

Зокрема, йдеться про: ексголову Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП); чинного директора ДП «Оператор ринку» (на момент запровадження «Роттердам+» - член НКРЕКП); начальника відділу НКРЕКП; керівника управління НКРЕКП; заступника комерційного директора однієї з приватних компаній групи - ключового оператора ринку теплогенерації України; директора департаменту однієї з компаній зазначеної групи, поінформували в Антикорупційному бюро.

Дії всіх шести осіб кваліфіковано за ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання службовим становищем). Представникам приватних компаній інкримінують пособництво.

За даними НАБУ, одного з підозрюваних - ексчлена НКРЕКП - затримали. Місце місцезнаходження ще чотирьох - екс-голови НКРЕКП та топменеджерів групи компаній наразі невідомо.

“Слідство встановило, що представники групи приватних теплогенеруючих компаній у 2015 році почали тиснути на керівництво НКРЕКП, аби воно включило до тарифу (ціни) на електроенергію, що виробляли ТЕС цієї групи, видатки, які насправді не здійснювалися, а саме - витрати на доставку та перевалку енергетичного вугілля в Україну з портів у Європі. В березні 2016 року НКРЕКП на зазначену пропозицію пристала, передбачивши зазначені неіснуючі видатки у формулі, за якою розрахувався тариф (ціна) для всієї теплової генерації. Це, в свою чергу, призвело до зростання вартості всієї електричної енергії і, як наслідок, зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців, які, понесли фінансовий тягар з оплати необґрунтованого тарифу. В результаті подорожчали товари та послуги для кінцевого споживача, в тому числі й першої необхідності”, - заявили в НАБУ.

Підкреслюється, що слідство зібрало докази того, що в результаті зазначених дій споживачам електроенергії впродовж 2016-2017 рр. завдано 18,87 млрд грн збитків, із яких 14,3 млрд грн отримали приватні-компанії-ініціатори запровадження «Роттердам+».

Розслідування зазначених фактів детективи НАБУ здійснюють із березня 2017 року.

Слідчі дії тривають. Встановлюються інші особи, причетні до вчинення злочину.

Як повідомляв Укрінформ, в 2016 році Національна комісія з регулювання енергетики і комунальних послуг на чолі з Дмитром Вовком постановою № 289 "Про затвердження Порядку формування прогнозної оптової ринкової ціни електричної енергії" (формула "Роттердам+") затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Це ціна, за якою ТЕС продають електроенергію на ринок. Відповідно до цієї методики, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахується за формулою "вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну".

Читайте також: У справі “Роттердам+” проводять обшуки

За інформацією ЗМІ, через застосування нової формули теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова і державне "Центренерго", почали продавати електроенергію дорожче.

У березні 2017 року Національне антикорупційне бюро розпочало досудове розслідування за фактом можливого зловживання службовим становищем посадовцями НКРЕКП через так звану формулу "Роттердам+".

19 червня представник Президента України в Кабміні Андрій Герус заявив про "фактичну ліквідацію" Роттердам+.

До цього він додав, що заради формальної ліквідації цієї формули Президент Володимир Зеленський подав до ВР відповідний законопроєкт.