НП в Архангельську: через що стався вибух та які наслідки?

На п'яту добу після вибуху цікавить передусім військовий аспект, на який варто звернути особливу увагу не лише нам, українцям, а й нашим союзникам

Ще 8 серпня на військовому полігоні біля села Ньонокса в Архангельській області (РФ) стався вибух. Семеро осіб загинуло. Ще шість (за неофіційними - набагато більше) отримали серйозні поранення. За п’ять діб у світі про це все писано-переписано кілька сотень матеріалів, як мінімум. Натомість нас цікавить уже не виклад обставин. Передусім — військовий аспект, на який варто звернути особливу увагу не лише нам, українцям, а й нашим союзникам. От що конкретно вибухнуло в Архангельській області? Повну відповідь на це запитання, навіть попри офіційну заяву “Росатому” і випробувачів про якусь "енергетичну установку з елементами ділення" - дотепер не оприлюднено. Точно відомо, що в складі ракети знаходилося радіоізотопне (атомний елемент) джерело живлення….

Укрінформ пропонує огляд іноземної преси по трьох основних напрямках.

1. НП під Архангельськом: у США припускають вибух двигуна на ядерній тязі

В інтерв'ю Reuters американські експерти Анкіт Панда та Джеффрі Льюїс заявили, що вибух рідкого ракетного палива не спричинить викиду радіації. А тому підозрюють, що це сталося внаслідок аварії під час випробувань крилатої ракети з ядерною установкою. "Ракетні двигуни з рідким паливом, вибухаючи, не випромінюють радіацію, і ми знаємо, що росіяни працюють над якимось ядерним двигуном для крилатої ракети", - сказала старший співробітник Федерації американських вчених Анкіт Панда.

Директор Східноазійської програми нерозповсюдження в Інституті міжнародних досліджень у Міддлбері Джеффрі Льюїс теж вважає, що інцидент стався під час випробувань крилатої ракети. За допомогою знімків із супутників він та його команда визначили, що росіяни минулого року, ймовірно, розібрали споруду для випробування та запуску ракети на майданчику у Новій Землі та перенесли її на базу поблизу села Ньонокса.

Льюїс та його команда також перевірили сигнали системи автоматичної ідентифікації (AIS) з кораблів, розташованих біля узбережжя в той день, коли стався вибух. Вони ідентифікували один з кораблів - "Серебрянку" – транспорт для ядерного палива і його відходів, який вони відстежували ще торік біля берегів Нової Землі. "Цей корабель не потрібен для звичайних ракетних випробувань. Він потрібен, коли треба дістати продукти ядерної реакції, які потрапили в морську воду", - каже Льюїс.

Про це також пише російське онлайнове видання Meduza: у день вибуху реактивного двигуна, у водах Білого моря було помічено танкер "Серебрянка", який призначений для збору і зберігання рідких радіоактивних відходів. РосЗМІ також відзначають, що територія поблизу Ньонокси постійно використовується для випробувань зброї, включаючи балістичні та крилаті ракети, які використовує російський військово-морський флот.

2. То що ж там вибухнуло?

Переважна більшість іноземних ЗМІ, зокрема американських (NYT, WSJ тощо), згадують у своїх матеріалах ракету під назвою “Буревісник” або “Скайфолл” (згідно із найменуванням НАТО). Вперше про її існування президент РФ Володимир Путін повідомив у посланні Федеральним зборам 1 березня 2018 року (Детальніше про це - тут). За повідомленнями російських мілітарних ресурсів, ракета “Буревісник” нібито оснащена малогабаритною ядерною силовою установкою, має необмежену дальність польоту та здатна ухилятися від засобів перехоплення противника (системи ПРО і ППО), що робить її практично невразливою.

Чому "нібито"? А тому, що за даними військової розвідки США, як пише видання Globalsecurity, лише одне з 13 відомих випробувань ракети (або вже 14, якщо до НП в Архангельську таки причетний “Буревісник”. - Авт.) у період із 2017 по 2019 рік можна назвати частково успішним: це було 29 січня 2019 року.

3. Короткочасний стрибок радіаційного фону

У день вибуху на сайті російського відділення Greenpeace з’явилося повідомлення, що в момент вибуху в місті Сєверодвінськ Архангельської області (приблизно за 30 кілометрах від села Ньонокса) було зафіксовано стрибок радіаційного фону до 2 мкЗв/год, тобто він перевищує звичайний рівень фону в 20 разів (норма - 0,2 мкЗв/год). “Таке підвищення фону може бути індикатором наявності в повітрі альфа- і бета-випромінюючих радіонуклідів, небезпечних при внутрішньому опроміненні (наприклад, при вдиханні радіоактивних газів або аерозолів)”, - наголосили у Greenpeace і додали, що звернулися до Росспоживнагляду з проханням оприлюднити причину підвищення радіаційного фону, характер радіонуклідів, викинутих в атмосферу, й щоби досліджувати його наслідки для навколишнього середовища та населення.

Про короткочасний стрибок радіаційного фону повідомив також начальник відділу цивільного захисту адміністрації Сєверодвінська Валентин Магомедов: “У період з 11:50 до 12:20 виявлено підвищення радіаційного фону до 2 мікрозівертів на годину. Далі рівень різко почав знижуватися (...) Наразі рівень радіації становить 0.1 мікрозіверта на годину. Загроза населенню відсутня”.

А що про вибух кажуть скандинавські сусіди РФ? Норвезьке агентство з ядерної безпеки, а також Управління радіаційного контролю і безпеки Швеції та Фінляндії повідомили, що не зафіксували перевищення допустимого рівня радіоактивного фону після вибуху в РФ. Однак при цьому зазначили, що не мають у своєму розпорядженні підтвердженої інформацією про радіаційну ситуацію безпосередньо в зоні аварії, тобто у водах Білого моря (Двінська затока), куди, як повідомляє “Комерсант” із посиланням на власні джерела, могли потрапити тонни вкрай токсичної речовини — гептилу — компоненту ракетного палива, і не тільки. Мабуть, саме цим і пояснюється заборона для плавання в районі акваторії Білого моря терміном з 09 серпня по 10 вересня 2019 року.

Мирослав Ліскович, за матеріалами ЗМІ