Проєкт бюджету-2020: цифри радують, джерела наповнення – узгоджують

Як і цього року, бюджетними пріоритетами 2020-го стануть безпека та оборона, соціальне забезпечення і дорожнє будівництво

Найближчої п’ятниці уряд представлятиме у парламенті “дебютний” для нинішньої Верховної Ради і останній для України “річний” бюджет. Надалі показники основного кошторису держави затверджуватимуть у рамках трирічного планування.

Напередодні початковий варіант документа надали для ознайомлення народним обранцям. У Кабінеті міністрів визнають, що ґрунтується він, в основному, на прогнозах і розрахунках “попередників”. І натякають: до другого читання на проект чекають суттєві зміни. Адже на його параметри (особливо, в частині наповнення держказни), обов’язково вплине програма дій уряду, яку обіцяють підготувати до кінця вересня. Внесені до законопроєкту цифри, як-то кажуть, “радують і око, і слух” – особливо, коли йдеться про реакцію нефахівців: поліпшення практично усіх макрофінансових показників та розширення фінансування за більшістю стратегічних напрямків – безпеки і оборони, соціального забезпечення, освіти, медицини, дорожнього будівництва... А ось із джерелами надходжень – особливо, для фахівців – далеко не все зрозуміло. За висновками експертів, 9-та Рада поки що не видала на-гора “проривних” законопроектів, які б забезпечували обіцяне прем’єром Олексієм Гончаруком 5-7% економічне зростання. Чи вдасться знайти необхідні рішення до 2 листопада, допоки обіцяють доопрацювати Бюджет-2020?

1. “Жити буде краще і веселіше”: “головні” цифри Бюджету-2020

За словами Олексія Гончарука, дефіцит Держбюджету-2020 становитиме 2,09% ВВП (у цьогорічному бюджеті – 2,26%). Вочевидь, це більш ніж задовольняє наших партнерів з Міжнародного валютного фонду, які, зазвичай, наполягають, щоб показники бюджетного дефіциту країн-реципієнтів не перевищували 2,5-3%. При цьому рівень українського держборгу залишається доволі високим – 54,1% (державний – 46,7, гарантований державою – 7,4%). Але, за світовими мірками, це – аж ніяк не “катастрофа”. Приміром, за даними Євростату, середній державний борг країн ЄС перевищує 80%. Зокрема, у Греції цей показник вже кілька років поспіль сягає 170-180% ВВП, понад 130% – в Італії, майже стільки ж – у Португалії та Кіпрі. І навіть, здавалося б, заможні та щасливі бельгійці заборгували кредиторам більше свого річного валового внутрішнього продукту. Хоча, звісно ж, це не означає, що ми маємо й далі набиратися боргів як “самиця песика” бліх. Бо Євросоюз не надасть нам “за красиві очі” десятки мільярдів євро безповоротної допомоги, як Греції, а іноземні інвестори не так охоче працюють у країні, що потерпає від зовнішньої агресії, як у спокійній Бельгії. Тож зменшення цього показника одразу на кілька відсотків (у цьогорічному бюджеті – 62%) можна вважати доволі амбітною, але цілком досяжною метою. Тим паче, що, за розрахунками, у 2020-ому Україні належить виплатити кредиторам 438 мільярдів гривень (майже 293 мільярди – як “тіло” отриманих у різний час запозичень, 145 мільярдів – за обслуговування держборгу), що менше, аніж цьогоріч – загалом 460 мільярдів – але все одно багато. У 2021-му, як усе буде добре (країна не залізе в нові борги), ця сума суттєво зменшиться, адже пік платежів за нашими зовнішніми запозиченнями припадає саме на 2019-2020 роки.

Передбачений законопроєктом рівень доходів Державного бюджету – 1 трильйон 79 мільярдів 500 мільйонів гривень. Це не набагато перевищує показники цьогорічного українського кошторису (1 трильйон 26 мільярдів) – особливо, з урахуванням показника інфляції, яка у 2019-му, за прогнозами, становитиме 7- 7,4%. Але, як свідчить попередній вітчизняний досвід “бюджетотворення”, до остаточного голосування в парламенті цифри у відповідній графі, зазвичай, значно збільшуються – у зв’язку із розширенням видаткової частини під потреби усіляких депутатських “хотєлок”. Водночас нова влада, як відомо, обіцяє нові підходи, на що, власне, і сподіваємось.

Тим, хто мріє про значно більші цифри в Основному фінансовому документі, суттєво “обрізає крила” прогнозний курс національної валюти. Цей показник не потрапив до “тіла” законопроєкту, але із урахуванням його, за словами міністра фінансів Оксани Маркарової, зверстали цей документ. 28 гривень 20 копійок за долар до кінця наступного року. Тоді як надходження до цьогорічного бюджету планувались із розрахунку 29,4 (на грудень 2019-го). Наслідком такої недооцінки національної валюти, як відомо, стали проблеми з наповненням державної казни – в основному, через “недобір” на митниці. Менший прогнозований курс – більше шансів не наступити на “старі граблі” і у 2020-му. Хоча, як кажуть економісти, прогнозний курс – це палиця із двома кінцями: більш суттєва девальвація гривні (тьху-тьху-тьху) також може призвести до бюджетного дисбалансу. Зокрема, запланованого на виплату і обслуговування держборгу ресурсу може не вистачити. Та й за імпортні товари доведеться сплатити набагато більше.

Ще один важливий показник – мінімальна зарплата. У 2020-му вона знову зросте. На 550 гривень – до 4723 (за словами Оксани Маркарової, для цього є усі економічні передумови). Хоча, як відомо, у Міжнародному валютному фонді, як правило, не вітають таких ініціатив у країнах, з якими ведуться переговори щодо кредитної підтримки. Але у нашому випадку все, певно, залежатиме від аргументації української сторони, а також від готовності нашої влади прислухатися до інших рекомендацій. З одного боку, підвищення “мінімалки” – це додаткові видатки, адже цей показник впливає на загальний рівень зарплат у бюджетній сфері, з іншого – розрахунок на додатковий обсяг податкових надходжень. Хоча загалом прем’єр Гончарук пообіцяв співвітчизникам: "держава менше коштів збиратиме з людей". А даватиме – більше. Зокрема, стаття 7 законопроекту передбачає: “Установити у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня – 2027 гривень, з 1 липня – 2118, з 1 грудня – 2189 гривень”. Збільшено й мінімальні державні гарантії для всіх основних соціальних і демографічних груп населення.

Як ідеться в пояснювальній записці, макроекономічна ситуація в Україні буде продовженням нинішнього року. Зокрема, очікується уповільнення споживчої інфляції та зростання внутрішніх цін на споживчому ринку до 6%.

2. “Це тобі, діду, а це – мені...”: основні видатки державного кошторису

Отже, найбільші витрати України у 2020 році, як і у нинішньому, припадуть на виплату й обслуговування держборгу. Частково це робитимуть за рахунок золотовалютних резервів, частково – вдаючись до нових позик. Що ж до витратних статей, при фінансуванні яких країна розраховує винятково на власні сили, – то найбільше коштів уряд планує надати на потреби національної безпеки та оборони – майже 246 мільярдів гривень (на понад 33 мільярди більше, ніж цього року). Левову частку цих коштів розподілять між відомствами, які відповідають за відповідну сферу. Але частину залишать у розпорядженні РНБО, що дозволить оперативно реагувати на виклики, пов’язані із можливою активізацією деструктивних дій держави-агресора.  Фактично 10% бюджетних витрат (172,6 мільярда) піде на подолання дефіциту Пенсійного фонду. Показник дефіциту, до речі, зросте на 3% (понад 5 мільярдів гривень) у порівнянні із нинішнім роком, що також не дуже вітають наші міжнародні кредитори і донори.

Серед основних “фішечок” проєкту Держбюджету, які водночас визначають загальні пріоритети уряду у соціальній сфері, – передання усіх видів соціальних допомог в управління Мінсоцполітики. “До цього адмініструванням соціальних допомог займався Мінфін через субвенцію регіонам. З наступного року ми хочемо мати цілісну картину у Мінсоці та мати гнучкість у реагуванні на зміни – тому забираємо всі допомоги в управління через бюджетну програму”, – пояснила у Фейсбук глава відомства Юлія Соколовська. За словами урядовця, у рамках доопрацювання проекту бюджету Верховній раді запропонують розглянути низку законодавчих ініціатив у соціальній сфері.

Але вже зараз відомо, що новий уряд не відмовляється від програми надання житлово-комунальних субсидій. На ці цілі у проекті бюджету-2020 передбачено 47,6 мільярдів гривень. І, за словами Олексія Гончарука, принцип розподілу та призначення субсидій не змінюватиметься. Можливі лише незначні корективи. Чи не найбільше зростання (у відсотках до цьогорічних показників) бюджетних витрат передбачене на дорожнє будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію та утримання доріг. На відповідні потреби загалом нададуть понад 74 мільярди гривень (+32% у порівнянні із бюджетом-2019, де на ці цілі передбачили приблизно 56 мільярдів). Майже 70 мільярдів планують залучити завдяки акумулюванню коштів в Дорожньому фонді, який формується за рахунок акцизного податку з пального і транспортних засобів та ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них. Але наповнення цього фонду також, до речі, під питанням, адже напряму залежить від валютного курсу. Щоправда, “підстрахуватися”, за словами міністра інфраструктури Владислава Криклія, спробують завдяки додатковим джерелам надходжень до фонду – зокрема, від сплати штрафів за недотримання габаритно-вагових норм. Решту коштів – майже 5 мільярдів гривень – планують залучити від міжнародних донорів.

Розподіляти кошти планується так:

• - 38 мільярдів гривень – на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення,
• - 22,2 мільярда – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам),
• - 3,2 мільярда – на заходи із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм,
• - 6,3 мільярда – на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування.

А те, як витрачаються кошти на дороги, віднедавна, до речі, можна відстежувати за допомогою порталу “Моніторинг витрат на будівництво і ремонт доріг”, створеного Офісом ефективного регулювання BRDO, яким донедавна керував Олексій Гончарук. Щоправда, наразі там оприлюднено інформацію лише за минулий рік. Тим часом, за даними з регіонів, із освоєнням “дорожніх мільярдів”, часто виникають проблеми – далеко не скрізь встигають витратити (з розумом) надані кошти. Десь – не вистачає потужностей для виконання якісних дорожніх робіт та виготовлення необхідних для цього матеріалів, подекуди ж дається взнаки інертність місцевої влади, яка неспроможна скористатися наданими державою можливостями. Змінити ситуацію у 2020-ому – ще одне із завдань чинного уряду. За словами експертів, для розв’язання проблеми можна піти шляхом залучення як субпідрядників до виконання робіт іноземних компаній (приміром, турецьких чи китайських). З одного боку, це – можливість виконати роботи швидко та якісно, та ще й спробувати перейняти зарубіжний досвід у сфері дорожнього будівництва. Але з іншого – це означає, що частина коштів, які могли б створювати мультиплікаційний ефект у суміжних галузях, виводитиметься закордон. Тож куди краще нарощувати власні можливості, зокрема, і завдяки лізинговим програмам закупівлі сучасної дорожньої техніки. Тим паче, що для повного наведення ладу в українському “дорожньому царстві” потрібен не один рік.

Непогані фінансові перспективи і у сферах охорони здоров’я й освіти (108 і 136,4 мільярда гривень відповідно). Скромніші суми (але також більші, ніж цьогоріч) підуть на розвиток культури та інформаційної діяльності – 8,6 мільярда. Але цього вистачить, – переконують урядовці. "Всі стратегічні пріоритети: охорона здоров'я, освіта, культура – повністю профінансовані в цьому проєкті. Але головний ухил буде – це бюджет ефективності всередині програм", – наголосила міністр фінансів Оксана Маркарова.

Зростуть видатки і на деякі ланки системи держуправління – зокрема, на діяльність Верховної ради та Офісу президента. І це, незважаючи на те, що представники чинної влади активно критикували за такі “бюджетні пріоритети” владу колишню. Щоправда, йдеться про скромні “додаткові” витрати на парламент – лише у 3 мільйони гривень і менш “скромні” – +39 мільйонів на Офіс глави держави. У масштабах країни, здавалося б, дрібниця, але коли сплюсувати витрати (1,973 мільярда на ВР і 987 мільйонів – на ОПУ) виходять цілком пристойні 3 мільярди гривень. Радує, що “зайві” 43 мільйони заплатять не за рахунок учителів чи пенсіонерів, а, притлумивши апетити урядовців, – Кабмін пропонує скоротити власні видатки на 55 мільйонів гривень. Тож 12 мільйонів навіть заощадять. По мільйону на місяць.

Як і щороку, “на коні” українські силовики. Для Державної кримінально-виконавчої служби передбачені видатки в сумі 7,58 мільярда гривень, Державного бюро розслідувань – 1,9 мільярда, на забезпечення діяльності органів прокуратури – 7,67, Національного антикорупційного бюро – 1,04. Ще майже у 18 мільярдів обійдеться українцям діяльність судової влади.

3. У пошуках “курочки рябої”: де братимуть кошти для Держказни

Звідки ж держава планує узяти ресурс для майбутнього “аукціону бюджетної щедрості”? Насамперед, ідеться про продовження політики державних запозичень – як безпосередньо через укладання угод про співпрацю із міжнародними кредиторами, так і шляхом емісії українських цінних паперів, рівень довіри до яких у світі постійно зростає – завдяки високій прибутковості та підвищенню суверенних кредитних рейтингів нашої країни. Загалом наступного року Україна планує позичити приблизно 380 мільярдів гривень. Увесь цей ресурс піде на обслуговування та розрахунки за попередніми позиками. За словами Оксани Маркарової, надалі уряд прагне "взяти борг під контроль і скорочувати його співвідношення до ВВП максимально швидко”.

5 мільярдів гривень планують одержати від приватизації державного майна. Нарешті маємо більш-менш посильне завдання у цій сфері. Адже вже ледь не з десяток років у державному кошторисі фігурують плани щодо залучення від приватизації 17, 18, або й 21,5 мільярдів гривень. І щороку відповідну місію успішно провалюємо, отримуючи від приватизації від кількох сотень до максимум 1-2 мільярдів гривень (та й то, завдяки приватизації малих об’єктів). Щоправда, не варто забувати, що отримані від приватизаційних процесів гроші однак не потрапляють до доходної частини бюджету – вони напряму йдуть на скорочення обсягів бюджетного дефіциту.

Щодо основних бюджетних надходжень, то це, як і раніше, кошти, отримані від діяльності Митної та Державної податкової служб. Зокрема, проектом передбачене збільшення надходжень з податку на доходи фізичних осіб. Хоча прем’єр і пообіцяв збирати з українців менше “подушного”, у 2020-му обсяги відповідних надходжень має зрости на 17,4% – майже до 125 мільярдів гривень. Частину додаткових коштів вдасться отримати завдяки підвищенню мінімальної зарплатні та загального зростання доходів населення. Ще на частину, схоже, розраховують через продовження виведення із тіні заробітних плат українців. Яким чином це робитимуть, також стане відомо з Програми дій уряду і із законопроектів, які влада подаватиме у рамках нинішнього бюджетного процесу. Надходження від податку на прибуток підприємств у наступному році також мають зрости – майже на 20%, до 114,6 мільярда гривень. І це завдання також потребує додаткових законодавчих рішень.

Вочевидь, великий розрахунок влади на отримання коштів від старту земельного ринку. Але ця реформа, схоже, принесе результат уже в наступні роки. На початковому ж етапі вона навпаки вимагатиме додаткових державних асигнувань. Відповідні суми уже відобразили в законопроекті: 4,4 мільярда гривень. Зазначається, що ці кошти спрямують на програми підтримки фермерів, зокрема на компенсацію їм вартості кредитів, взятих на придбання землі після скасування мораторію. Таким чином, вдасться нейтралізувати один з аргументів противників реформування земельних відносин – мовляв, дрібні і середні виробники не зможуть купити необхідний наділ.  

Іще про доходи. Згідно із законопроектом, Національний банк у наступному році має перерахувати до Держскарбниці понад 40 мільярдів гривень. Суми відрахувань від діяльності НАК “Нафтогаз України”, вочевидь, ще уточнюватимуть. Адже результати роботи держхолдингу багато в чому залежатимуть від того, чи вдасться підписати контракт про продовження транзиту українською територію російського блакитного палива, та від обраної моделі реформування (анбандлінгу) самої компанії. З початку цього року, нагадаємо, “Нафтогаз” вже переказав до бюджету “кругленьку” суму – понад 80 мільярдів гривень.

Владислав Обух, Київ