Закон про держслужбу: 7% держслужбовців "світять" контракти
Умови найму та звільнення чиновників спрощують. І є побоювання, що це призведе до зловживань з боку керівників управлінських структур
Набрав чинності Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади”. Документ, зокрема, спрощує порядок прийняття на роботу і звільнення чиновників та запроваджує можливість контрактної державної служби на усіх посадах в усіх органах влади (дотепер за контрактом наймали лише керівників окремих відомств і держпідприємств – переважно “стратегічних”). Завдання – підвищити ступінь відповідальності держслужбовців за результати своєї праці. Кінцева мета, як наголошують автори документа, “швидке та ефективне перезавантаження влади в Україні”. Оскільки попередня спроба навести лад у цій сфері (ухвалення у грудні 2015 року Закону “Про державну службу”), на їхню думку, не принесла очікуваного результату. Зокрема, через вади самого документа, пов’язані із “його невиваженістю і зайвою бюрократизацією процесу призначення на посади державної служби та звільнення із неї, стимулюванням безвідповідальності й безкарності державних службовців”. Мовляв, наочно це демонструють результати міжнародного аналізу ефективності роботи влади у різних країнах. “За даними Світового Банку, ефективність українського уряду (виконавчої гілки влади) оцінюється у 35 балів зі 100 можливих, що ставить Україну за цим показником на один рівень з Гондурасом, Угандою, Косово і Науру. Для порівняння цей показник в Румунії – 46 балів, Польщі – 74, Литві – 80, Ізраїлі – 89, США – 93, Німеччині – 94 бали”, – зазначається у Пояснювальній записці.
Чи ж вдасться тепер “догнати і перегнати” найближчих географічних сусідів (Румунію і Польщу)? Спробуймо розібратися, за рахунок чого українська влада намагатиметься змінити ситуацію.
Закон про “перезавантаження влади”: що зміниться?..
...У системі працевлаштування.
Найперше, у згаданому Законі “Про державну службу” деталізовано умови найму і звільнення держслужбовців на умовах контракту. Передбачається, що такі контракти укладатимуть на строк до трьох років. При цьому, за умови належного виконання держслужбовцем контракту його дію можуть продовжити за угодою сторін на той же термін (але лише один раз). Тобто, чиновник зможе перебувати на одній посаді не більше шести років. Типові контракти про проходження державної служби затверджуватиме Кабінет міністрів. При цьому претендент на посаду ще до проходження конкурсного відбору знатиме, на що (зокрема, на яку грошову винагороду) він зможе розраховувати після укладання контракту. Адже умови документа мають бути викладені у положенні про проведення кадрового конкурсу. Законом же визначено: “При укладанні контракту про проходження державної служби з особою, яка призначається на посаду державної служби, заборонено змінювати істотні умови контракту, що були оприлюднені в оголошенні про проведення конкурсу”.
...У режимі праці
Цікаво, що умови контракту про проходження держслужби можуть передбачати виконання державним службовцем роботи дистанційно (поза приміщенням держоргану), у тому числі з можливістю віддаленого доступу за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Тобто, ходити на роботу щодня, “протираючи штани” з 9-ої до 18-ої, буде необов’язково (щоправда, така можливість передбачена лише для обмеженого переліку посад).
...У зарплаті
Документ також містить алгоритм затвердження схеми посадових окладів державних службовців, які поки що не зобов’язані укладати контракт. Мінімальний розмір посадового окладу цієї категорії працівників не може бути нижчим двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у сумі це складає 4014 гривень, навіть дещо менше мінімальної заробітної плати, яка становить, нагадаємо, 4173 гривні). Утім, передбачені Законом “Про державну службу” доплати не скасовано. Тобто, реальні заробітки посадовців будуть вищими.
“Плюси” і “мінуси” законодавчих новацій
Прем’єр-міністр Олексій Гончарук вважає, що ухвалення документа дає старт реальному перезавантаженню влади. "Час тих, хто звик "відсиджуватися" на роботі замість того, щоб працювати, вичерпано!... Нарешті ми зможемо ефективно управляти державними органами – бачити реальні результати тих, хто справді працює. Уряд технократів розпочинає перезавантаження влади", – написав очільник Кабінету міністрів у Фейсбук. Також, за словами прем’єра, в Україні ліквідовують бар’єри, які сповільнювали ухвалення кадрових рішень щодо держслужбовців, чию роботу визнано неефективною (через бюрократичні перепони декого не можуть звільнити роками!).
Відтепер у перші чотири місяці своєї роботи (чи каденції уряду) керівник “матиме право ухвалити рішення про звільнення держслужбовця з посади державної служби категорії “А” з власної ініціативи (або за поданням прем’єр-міністра України чи відповідного міністра)”. Фактично йдеться про додаткову можливість для кожної нової влади “перетрахівать” (словами Олександра Лукашенка) увесь чиновницький апарат. І саме за це ухвалений парламентаріями закон чи не найбільше критикують експерти.
“Відтепер будь-якого державного службовця керівник зможе звільнити дуже швидко і без будь-якого пояснення/аргументації, – застерігає генеральний директор Директорату стратегічного планування та євроінтеграції МОЗ України Ірина Литовченкою – Не потрібно завчасно попереджати, доводити невиконання КРІ (показник ефективності виконання поставлених завдань. – Ред.), переконувати якусь комісію у його неефективності, ловити на запізненнях і виписувати догани. Не сподобався сьогодні – “гудбай”. Затримав на тиждень якийсь документ, оскільки маєш аргументовані зауваження – “заява на звільнення”. Сперечаєшся з міністром і вирішив висловити власну думку – “чао”...
Частковим підтвердженням цих слів, до речі, може бути і ситуація, яка склалася нині в самому Міністерстві охорони здоров’я, коли низці фахівців, котрі нещодавно пройшли багатоступеневі кадрові конкурси, “рекомендували” добровільно написати заяви на звільнення. Причому це сталося це ще до того, як відповідні законодавчі зміни почали діяти! Після набрання ними чинності у подібній ситуації можуть опинитися тисячі спеціалістів по всій країні, – вважає Ірина Литовченко. При цьому, на її думку, держава має чимало інших методів очищення виконавчої влади від непрофесійних, недобросовісних і нечесних працівників.
Усіх до контрактної служби не примушуватимуть
Щодо “специфіки” застосування положень нового закону, то багато хто із держслужбовців боїться, що укладання контракту стане обов’язковим для усіх чинних чиновників – від молодших спеціалістів до керівників відомств. А умови контрактів залежатимуть винятково від керівництва. І з огляду на необхідність заощадження коштів – у тому числі, й на утриманні державного апарату, – передбачені цими договорами фінансові умови можуть бути набагато гіршими, аніж нині. Особливо, якщо це стосується посадовців з великим стажем, які за нинішньої системи оплати праці мають неабиякий “доважок” до посадового окладу у вигляді усіляких доплат – зокрема, за вислугу років (3% за кожен відпрацьований на держслужбі рік, але не більше, аніж 50% загалом). Тож людей, мовляв, можуть поставити перед фактом: або підписуєш контракт на “наших” умовах, або стаєш на облік у Центрі зайнятості...
Утім, прем’єр Олексій Гончарук заспокоїв: впровадження в Україні контрактної державної служби зовсім не означає, що укладати контракт змусять усіх службовців. "Контракт – лише один із інструментів. І це не означає, що завтра почнуть усіх на цю форму переводити”, – сказав глава Уряду. Суть змін, за його словами, полягає у тому, що окремі державні службовці зможуть укладати контракти, які є більш гнучким інструментом, аніж ті, що визначені Законом “Про державну службу” і Трудовим кодексом. Зокрема, контракт надає додаткові можливості щодо умов праці. До того ж, положення, яке може заспокоїти тих, хто боїться, що після “примуcового” укладання контракту працюватиме більше, а отримуватиме менше, знаходимо і у тексті самого законодавчого акта: “При укладанні контракту про проходження державної служби не допускається звуження обсягу прав державного службовця, визначених цим Законом”.
Натомість голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко вважає помилкою те, що новим Законом не визначено “межі” між контрактною і “звичайною”, тобто безстроковою, службою у тому чи іншому органі державної влади. Тому є ризики, що це на власний розсуд визначатиме керівник цього органу, установи чи підприємства. Щоправда, й тут законодавець передбачив певні запобіжники – згідно із Законом, на контрактну службу можуть перевести не більше 7% штату чиновників у кожному держоргані.
Владислав Обух, Київ