Рада відклала запровадження інституту кримінальних проступків

Верховна Рада ухвалила закон про відтермінування запровадження інституту кримінальних проступків.

Відповідний закон "Про внесення змін до розділу ІІ "Перехідні положення" закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22 листопада 2018 р. №2617-VІІІ (щодо відтермінування часу вступу в дію)" (№ 2155) підтримали 328 народних депутатів при мінімально необхідних 226, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Закон враховує пропозицію Комітету з питань правоохоронної діяльності про відтермінування часу вступу в дію інституту кримінальних проступків до 1 липня 2020 року.

Закон вносить зміни до пункту 1 розділу ІІ «Перехідні положення» закону від 22 листопада 2018 р. №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», змінивши дату набрання ним чинності.

Як повідомлялося, законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 р. до чинного Кримінального кодексу України було внесено зміни, якими було запроваджено інститут кримінального проступку.

Читайте також: Рада підтримала законопроєкт щодо "прослушки" депутатів

Передбачалося, що практичне застосування інституту кримінальних проступків сприятиме забезпеченню швидкого розслідування кримінальних правопорушень невеликої тяжкості та зменшенню навантаження на слідчих органів досудового розслідування. Згідно з законом, розслідування проступків провадитиметься у формі дізнання із відповідним спрощенням процедури, включаючи скорочені строки (не можуть перевищувати місяць з дня повідомлення про підозру), спрощений порядок судового розгляду (за певних умов).

Загалом же, кримінальним проступком визначено дію чи бездіяльність, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.