Джон Гербст, експосол США в Україні, директор Євразійського центру "Атлантичної ради"

З початком розслідування імпічменту глави Білого дому Україна опинилася в центрі внутріполітичної боротьби між демократами й республіканцями в американському Конгресі. Це викликало серйозні занепокоєння в США про можливий негативний вплив на донедавна потужну двопартійну підтримку України у Вашингтоні.

Для того, щоби розібратися в ситуації й визначити подальшу політику щодо України, одразу десять найвпливовіших аналітичних центрів США за підтримки Українського кокусу в Конгресі в середу скликали велику конференцію в будівлі Капітолію.

Про те, як оцінюють українські перспективи в Вашингтоні, Укрінформу розповів у кулуарах конференції один із її організаторів, експосол США в Україні, нині директор Євразійського центру "Атлантичної ради" Джон Гербст.

ПІДТРИМКА УКРАЇНИ ЗАЛИШАЄТЬСЯ МІЦНОЮ

- Українське питання зараз перебуває в центрі американської політики й часто лунає не в позитивному контексті. Як це впливає на зусилля США щодо підтримки України?

- Політика США щодо України залишається політикою потужної підтримки. Але, гадаю, все ж існує небезпека того факту, що Україна перетворилася на внутрішньополітичне питання (в США – ред.), насправді це може загрожувати підтримці (України – ред.).

Не думаю, що це станеться, але така небезпека існує, і тому це є однією з причин, чому десять аналітичних центрів (що базуються в Сполучених Штатах – ред.) зібралися разом, аби організувати цей захід. Саме тому республіканці й демократи тут, у Конгресі, погодилися провести цей захід, щоби продемонструвати міцну двосторонню американську підтримку України.

ПРОГРЕС – ПОМІТНИЙ

- Як в американському експертному товаристві оцінюють зусилля української влади за останні кілька місяців щодо проведення реформ та протидії російській агресії?

- Ми вважаємо, що (українська влада – ред.) досягла гарного прогресу в плані реформ, певного прогресу в боротьбі з корупцією. І ми думаємо, що президент Зеленський вчиться, як мати справи з Кремлем.

- Пару тижнів тому колишній радник Білого дому доктор Фіона Гілл чітко заявила, що звинувачення України, а не Росії у втручанні в американські вибори є результатом пропаганди Кремля… Отже, на ваш погляд, наскільки глибоко російська пропаганда проникла в американську політику?

- Немає сумніву, що Москва витрачає багато часу на поширення дезінформації в Сполучених Штатах, і вона має певний успіх.

ПУТІН НЕ ГОТОВИЙ ДО МИРУ

- 9 грудня в Парижі має відбутися зустріч глав держав у "Нормандському форматі" – вперше за кілька років. Чи можете прокоментувати ваші очікування від неї?

- Як я вже говорив під час виступу на тематичній панелі, у мене вкрай невеликі очікування (від переговорів у Франції – ред.). Путін продовжує вважати, що міг би змусити Україну втратити суверенітет. Україна не погодиться на це – президент Зеленський не погодиться на це.

Отже, Путін поки не готовий до того, щоби укласти достойний мир. Він не готовий зупинити агресію на Донбасі. Тож це займе певний час.

- Якими, на вашу думку, можуть бути інтереси Кремля під час зустрічі в Парижі?

- Путін сподівається, що Зеленський запропонує необґрунтовані компроміси, але цього не станеться, я думаю.

ПУТІНУ БУДЕ ЦІКАВО ПОГОВОРИТИ ПРО ГАЗ

- Як ви прокоментували б бажання Кремля поєднати переговори про врегулювання на Донбасі та газові питання на зустрічі у Франції?

- Можливо, в Кремлі усвідомлюють, що політика, яку вони реалізовували щодо газу – припинення подачі газу в Україну, в Європу – є шкідливою для їхніх інтересів. І, напевно, Путіну буде цікаво використати Нормандську зустріч для раціонального порозуміння в газовому питанні. Я не даю такий прогноз, але водночас не виключаю цього.

- Що скажете про санкцій проти Росії? Наскільки вони є впливовими зараз?

- Звісно, вони обходяться російській економіці щонайменше в один відсоток ВВП на рік, і вони все більше знижують рівень життя Росії. Звичайно, Путін хотів би, щоби санкції були послаблені.

- Чи є шанс, що після цієї зустрічі в Парижі буде рішення про (хоча би часткове) скасування санкцій проти Росії?

- Ні, я думаю, санкції залишаться чинними.

- І ще одне запитання по Росії й НАТО. Як ви прокоментували б заяви президента Макрона щодо НАТО? (Президент Франції заявив, що Альянс переживає "смерть мозку", а Росія більше не становить загрозу НАТО).

- Я думаю, що те, що він сказав, – прикро. Але, як на мене, принаймні одна річ була позитивною від цих коментарів – що це спонукало президента Трампа захищати НАТО, що само по собі добре.

Ярослав Довгопол. Вашингтон