Конституційний суд взявся за судову реформу Зеленського
Конституційний суд розпочав усні слухання у справі подання Верховного суду щодо конституційності окремих положень закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського самоврядування".
У засіданні також беруть участь голова ВС Валентина Данішевська і голова Касаційного адмінсуду у складі ВС Микола Смокович, представник Верховної Раді у КС Ольга Совгиря, представник Президента у КС Федір Веніславський і голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко, повідомляє кореспондент Укрінформу,
На початку судового засідання Совгиря заявила клопотання про перенесення розгляду даної справи у зв'язку з тим, що вона, як представник ВР у суді, не встигла ознайомитися з матеріалами провадження.
За її словами, напередодні, 15 січня, працівник апарату ВР звернувся до Секретаріату КС з тим, щоб їм надали матеріали справи, однак у цьому було відмовлено нібито з формальних причин.
"Вважаю, що відмова Секретаріату Конституційного суду у ознайомленні з матеріалами справи поставила Верховну Раду у нерівне становище порівняно з іншими учасниками конституційного провадження. У зв'язку з цим прошу відкласти розгляд справи", - сказала вона.
У свою чергу голова КС Олександр Тупицький зауважив, що у представника Верховної Ради у КС є свій кабінет і вона мала змогу ознайомитися з матеріалами справи раніше, однак не скористалася своїм правом.
Суд розглянув клопотання Совгирі у нарадчій кімнаті і вирішив не відкладати розгляд справи. Натомість представнику парламенту в КС буде надана можливість підготуватися, оскільки розгляд справи відбудеться у два етапи.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 16 жовтня 2019 року ухвалила внесений Президентом України закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" (№1008). Ухвалений закон передбачає внесення змін до законів "Про судоустрій і статус суддів", "Про очищення влади" та "Про Вищу раду правосуддя".
Закон, зокрема, визначає необхідність скоротити склад Верховного суду з 200 до 100 суддів, при цьому їхні посадові оклади зменшаться із 75 до 55 прожиткових мінімумів, тобто зі 145 тис. 200 грн до 106 тис. 480 грн.
Документ також передбачає створення Вищою радою правосуддя комісії з питань доброчесності та етики, яка забезпечить дотримання членами ВРП та ВККС високих критеріїв доброчесності та професійної етики.
Окрім того, закон розширює категорії посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації). Так, вона поширюватиметься на керівників ВККС і Державної судової адміністрації, які обіймали свої посади не менше ніж рік у період від 21 листопада 2013 року до 19 травня 2019 року.
У листопаді Верховний суд прийняв рішення звернутися до Конституційного суду з поданням щодо конституційності закону про судову реформу.