Єрмак замість Богдана: що зміниться в президентській канцелярії

Політологи висловились стосовно ключової перестановки в ОП, а також спрогнозували чого тепер очікувати – в Україні та поза нею

Чутки щодо відставки Андрія Богдана вже давно “гуляли” Мережею. Ще у серпні минулого року він написав заяву на звільнення, щоб після цього нібито вступити на посаду голови Вищої ради правосуддя. Утім Генпрокурор Руслан Рябошапка спростував цю інформацію, назвавши її "дурницею". Згодом стало відомо, що цю заяву Андрій Богдан міг написати ще перед початком роботи на Банковій. І загалом їх нібито подало президентові все оточення Зеленського, щоби гарант міг підписати заяви в будь-який момент. Власне, такий момент настав...

...11 лютого президент підписав указ про звільнення глави ОПУ Андрія Богдана. А його крісло одразу ж зайняв помічник президента Андрій Єрмак. Для будь-якого політикуму – не лише українського – це як землетрус. На пару тижнів – це точно.

Тож, на які зміни чекають офіс на Банковій після приходу туди нового керманича? Інтригою залишається і майбутнє Андрія Богдана, а також – чому його саме зараз вирішили звільнити?

Богдан Петренко, політичний експерт:

“Не виключено, що відставка Богдана – це сигнал Зеленського про готовність глибшої співпраці зі Штатами”

— Зі зміною Богдана на Єрмака навряд чи докорінно зміниться міжнародна українська політика, в тому числі й в російському напрямку. Адже Єрмак і був куратором міжнародного напрямку, до якого колишній голова ОП Андрій Богдан майже не мав відношення. Тепер створюється інша проблема. Те, що комунікація «Єрмак-Козак» буде ніби нерівноцінною. Бо український представник займатиме вищу посаду в політичному істеблішменті, ніж російський. Якщо такий дисбаланс зберігатиметься, то це, до певної міри, сигнал про визнання нами нерівності сторін. Причому, не на нашу користь.

У чому варто очікувати змін – так це в покращенні комунікацій по лінії «Офіс Президента – монобільшість в парламенті». Не за рахунок якихось особливих адміністративних здібностей, а за рахунок розуміння, що Єрмак – людина не якоїсь певної групи впливу (як це було за Богдана), а безпосередньо –президента Володимира Зеленського, на авторитеті якого тримається вся фракція. Але, ймовірно, це буде лише тимчасове покращення. Бо інтереси внутрішніх груп завжди залишатимуться їхніми інтересами.

Не зовсім зрозуміло, що відбуватиметься тепер з інтересами Ігоря Коломойського. В олігарха є значні проблеми у США і, ймовірно, саме відставка Богдана – це сигнал Зеленського про готовність глибшої співпраці зі Штатами, з міжнародними організаціями, які ними контролюються, зокрема МВФ. Чи насправді Зеленський намагається дистанціюватись від Коломойського? Думаю, що це стане зрозумілим ближчим часом, коли відбуватимуться кадрові зміни в Уряді. Особливо, якщо за посаду глави ОП група Коломойського отримає нові кадрові призначення, але вже в Кабміні. Якщо це реальне віддалення, то президентові треба буде шукати заміну для голосів депутатів, які відтепер ігноруватимуть побажання з Офісу президента.

А подальша доля Богдана – це складно. По суті, він виступав громовідводом для Зеленського і встиг набратись негативного рейтингу. Тому навряд чи в інтересах влади ставити його на якісь нові посади. У той же час, українці швидко забувають. І не виключно, що через якийсь час Андрій Богдан знову опиниться на публічній посаді у владі. Але вона вже не буде такою впливовою.

Максим Ялі, політолог:

“Єрмак, на відміну від Богдана, відповідав за зовнішню політику. Тобто за головні успіхи Зеленського щодо врегулювання на Донбасі”

— Чому відставка саме зараз? Тут відразу кілька факторів збіглося.

По-перше, про низку конфліктів і протистояння з Андрієм Єрмаком, особливо останнім часом, було сказано в ЗМІ дуже багато. Відсутність Богдана в складі делегацій під час останніх зарубіжних візитів президента – все це теж достатньо точні ознаки.

Як відомо, до функціоналу Богдана входила комунікація з Верховною Радою. Тобто всі так звані «факапи» та скандали, кількість і гучність яких наростали з кожним днем - все це асоціювалося саме з Богданом. Скандал з «прослуховуванням» засідання Кабміну, а згодом — обшуки на «плюсах» також свідчать і про наростаючий конфлікт влади з Коломойським, з яким Богдан з першого дня вважався головним «зв'язковим».

А Єрмак, маючи офіційно статус лише помічника, навіть позаштатного, став, між тим, справжнім «сірим кардиналом». На відміну від Богдана, він відповідав за зовнішню політику. Але головне — за переговори по двох успішних обмінах утримуваними особами. Тобто за головні успіхи Зеленського щодо врегулювання на Донбасі. А це для Зеленського - пріоритетний напрямок, за який саме він несе відповідальність згідно із Конституцією України.

По-друге, не випадково відставка Богдана і призначення на цю посаду Єрмака збіглося з гучною відставкою і визначенням сфери відповідальності в Кремлі. Чи відставили офіційно Суркова, відповідального протягом 6 років за конфлікт на Донбасі, ще не відомо, але речник Кремля уже підтвердив чутки: на заступника глави адміністрації Путіна Дмітрія Козака відтепер покладається відповідальнісь за «українське питання». І саме з ним, як відомо контактував по тих же обмінах саме Андрій Єрмак. Так що зв'язка «Єрмак-Козак» перемогла зв'язку «Богдан-Сурков». І наближення заявленої, але далеко ще не підтвердженої дати чергового «Нормандського формату», безумовно, також зіграло в призначенні важливу роль. Це вже до питання про пріоритети в короткостроковій перспективі на новому посту для Андрія Єрмака. Саме підготовка чергового обміну утримуваними особами з включно з ув’язненими кримськими татарами, а також підготовка нової зустрічі Нормандської четвірки в Німеччині відносяться до таких.

Ігор Рейтерович, політолог:

“Богдан був головним архітектором нинішньої влади, принаймні, на першому етапі. Тож з політики він точно не зникне”

— Зміни в будь-якому випадку очікуються. Новому главі ОПУ Єрмаку потрібні свої заступники, взагалі свої люди, яким він довірятиме. Тут нічого поганого немає, бо це абсолютно нормальний бюрократичний процес. Однак в Єрмака лавка запасних «не довга». Можливо, хтось з заступників часів Богдана залишаться. А от далі... Гадаю, зміни стосуватимуться, приміром, тих же губернаторів, організації роботи з парламентом. Все це перейшло до сферу впливу пана Єрмака. Це добре чи погано? Ну, тут не зовсім є доречним жонглювання поняттями. Адже ми знаємо, що протистояння між Богданом і Єрмаком почалося не вчора і не позавчора. Утім останній поступово перехоплював ініціативу.

Мені здається, що Андрій Богдан в якийсь момент зрозумів, що втратив керованість, що в нього вже немає достатнього впливу на процеси. Які саме? Скажімо, збирання голосів у Верховній Раді за той чи інший законопроект, чи просування ключових ініціатив Офісу президента або Кабміну, як ото - закон про землю, новий трудовий кодекс і так далі.

Втім, не варто забувати, що Андрій Богдан був архітектором нинішньої влади, принаймні, на першому етапі. В нього залишилися зв’язки та вплив. Він привів до влади немало людей, які йому за це вдячні. Тож крапку в цьому апаратному протистоянні ставити ще рано. Власне, тепер Богдан зможе зі сторони споглядати за своїм наступником, критикуючи його певні кроки.

Чому Богдана звільнили саме зараз? Гадаю, не останню роль тут відіграв зовнішньополітичний фактор. Синхронно, в один і той же день, відбуваються призначення як в Україні, так і в РФ, себто “куратора” по Донбасу Дмитра Козака. Я не прихильник усіляких теорій змови, але оскільки Андрій Єрмак є прибічником “човникової” дипломатії особистих зустрічей, кулуарних переговорів, власне, беручи до уваги, що зв’язка Єрмак-Козак достатньо ефективно працювала, наприклад, в питаннях обміну полоненими — то це, не виключено, погоджений крок. А от чого від такого очікувати — оце вже інше питання...

Лілія Брудницька, політологиня:

“Щодо стилю роботи Єрмака, то він у чомусь повторить непублічний стиль роботи Ігоря Райніна: спокійно, в «тіні», з усіма домовлятиметься”

— Навряд чи варто очікувати кардинальних кадрових перестановок в ОПУ через заміну одного Андрія на іншого. Принаймні, у короткостроковій перспективі. Андрій Богдан не мав у структурі ОПУ багато «своїх людей», оскільки більше покладався на власні зв’язки та здібності. Натомість варто очікувати серйозних зрушень у політиці. Особливо у напрямку врегулювання конфлікту на Донбасі. Ми пам’ятаємо про квітень як про місяць, коли орієнтовно має відбутися нова зустріч у «нормандському форматі». Росія чітко дала зрозуміти, що її участь у такій зустрічі можлива лише за умови виконання Україною наміченого плану дій у рамках реалізації Мінських угод. Зрозуміло, що пан Богдан у Кремлі сприймається як пов’язаний з певним олігархом, до якого у Путіна свої рахунки і своє ставлення. Тому Богдан навряд чи зміг би сприяти процесу врегулювання у частині стосунків із РФ. Натомість Андрій Єрмак – саме той.

Щодо стилю роботи Єрмака, то він у чомусь повторить непублічний стиль роботи Ігоря Райніна: спокійно, в «тіні», з усіма домовлятиметься. Саме здібності Єрмака до компромісів змогли пом’якшити наслідки конфлікту «Богдан – Кличко».

Щодо Андрія Йосиповича. На мою думку, відставкою Зеленський рятує Богдана й одночасно виявляє лояльність президенту США Дональду Трампу. Чому рятує та чи тільки самого Богдана? Після голосування по імпічменту Трамп почав жорстко зачищати кадри. В України, як у першопричини «справи з імпічментом» теж могли виникнути проблеми. Слабке місце адміністрації Зеленського – підозри у зв’язках з Ігорем Коломойським. Зв’язки з Коломойським у США сприймається, скажімо, інакше, ніж у нас в Україні. Щоб підіграти Трампу і не викликали роздратування демократів, з одного боку, та не підставити Коломойського, з іншого, Зеленський і виводить Богдана з офіційної посади. Але чи виводить з гри? Тестами стануть кадрові рішення по уряду та прізвище прем’єра після 14 лютого.

Поговорив Мирослав Ліскович. Київ