У «Голосі» не розуміють, чому «мовні» і «освітні» зміни треба розглядати під час карантину

У «Голосі» вважають, що в разі ухвалення законопроекту депутата «Слуги народу» Максима Бужанського щодо продовження права на здобуття освіти мовою нацменшин, що не відноситься до країн ЄС, до 1 вересня 2023 року, може з’явитися додаткове навантаження на бюджет.

Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу повідомив секретар Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Соломія Бобровська (фракція «Голос») після засідання комітету.

«По-перше, ніхто не зрозумів і так і не отримав відповіді, чому саме сьогодні, під час карантину, на розгляд гуманітарного комітету було виставлено питання по «мовному» закону. По-друге, щодо фінансового навантаження на бюджет у разі ухвалення цього законопроекту, йдеться про додатковий друк і, знову ж таки, перехід до 2023 року на підручники російською, білоруською та молдавською, що потребує не лише кількісного навантаження, адже російських підручників є менше. Третій момент, щодо дискримінації російських шкіл у Криму, на Донеччині та Луганщині, на початку 2000-х років Крим мав кількість україномовних закладів із 0,5%, Луганська область – 10%, Донецька область – 13%. Це як аргумент Бужанському – щодо відсутності закидів щодо дискримінації зі сторони Російської Федерації. По-четверте, голова Венеційської комісії є доволі дивним персонажем, і я згадала, як він отримав декілька медалей від Російської Федерації за розбудову країн СНД. І ще грамоту від Конституційного Суду РФ, тому тут питання про упередженість його коментарів щодо українського законодавства», – прокоментувала Бобровська.

Як повідомляв Укрінформ, 18 березня Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики відклав ухвалення рішення стосовно законопроекту №2362 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державною мовою в закладах освіти» на наступне засідання задля проведення додаткових консультацій.

У пояснювальній записці зазначається, що пункт 3 розділу ІХ «Прикінцеві та перехідні положення» закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та підпункти 18 та 19 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Освіту» носять суто дискримінаційний характер відносно мов корінних народів або національних меншин, які не відносяться до мов корінних народів або національних меншин країн Європейського Союзу в частині термінів переходу учнів загальної освіти на навчання державною мовою. Відтак учні, які не відносяться до однієї з національних меншин країн Європейського Союзу, зобов’язані перейти на навчання суто українською мовою у 2020 році, в той час як учні, які відносяться до національних меншин країн Європейського Союзу повинні виконати аналогічну норму аж у 2023 році.

При цьому, на думку автора законопроєкту, в законі про забезпечення функціонування держмови вбачається «грубе порушення Конституції України, низки Законів України, нехтування законними правами та свободами громадян України, які держава зобов’язана захищати, політична недалекоглядність та відсутність здорового глузду авторів діючої редакції Законів Україну «Про освіту» та «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Тому законопроектом пропонується подовжити термін права здобуття освіти мовою національної меншини, яка не відноситься до країн Європейського Союзу до 1 вересня 2023, а також виключити дискримінаційну норму, яка надає привілейований стан мовам національних меншин, які відносяться до країн ЄС.