Коронавірус наказав, або Як Україна обмежуватиме бюджетні витрати

Уряд пропонує парламенту внести зміни до Держбюджету-2020. Серед пропозицій – скорочення видатків на гуманітарну сферу і розвиток регіонів

Народним обранцям, за даними різних джерел, роздали попередні пропозиції Кабінету міністрів щодо перегляду Державного бюджету України на 2020 рік у зв’язку з першими ударами світової економічної кризи та впливом на ситуацію в країні обмежувальних заходів, впроваджених у зв’язку з коронавірусом. Офіційно урядовці можуть затвердити нові розрахунки вже у найближчі години. Поки що тривають консультації з керівництвом держави та Верховної Ради, головами парламентських фракцій і керівниками комітетів. Як же планують змінити державний кошторис і наскільки ефективними будуть впроваджені заходи тотальної економії?

Підстави для секвестрування? Ніхто в них не сумнівається

Перші дзвіночки, що свідчили про фактично непереборні для виконання Державного бюджету у його “докризовому” вигляді виклики, пролунали у січні. Більше того, експерти прогнозували проблеми ще навіть у листопаді-грудні минулого року, коли з’ясувалося, що й минулорічний кошторис доведеться рятувати за допомогою екстрених заходів, оскільки державна казна недоотримала більше 50 мільярдів гривень. Завдяки цим заходам (приміром, посиленню платіжної дисципліни, обмеженням на рівні Держказначейства та зовнішнім запозиченням Мінфіну) бюджетні “дірки” вдалося залатати. Та на початку року ситуація загострилася. Зокрема, через проблеми з надходженнями від митниці, продовження падіння промислового виробництва, обмеження доступу до ринків зовнішніх запозичень і падіння інтересу інвесторів до українських ОВДП. Як наслідок – майже 18 мільярдів недонадходжень.

У березні до цих проблем додалися ще й збитки унаслідок впливу карантинних заходів. І якщо митниця має шанси дещо поліпшити показники роботи завдяки девальвації гривні (як відомо, митні платежі та збори розраховуються у валюті), то компенсувати наслідки загального гальмування ділового життя країни, вочевидь, не вдасться. Ні 2,2 трильйона доларів, як США, ні 750 мільярдів євро, як Німеччина, Україна “влити” в свою економіку не може. Тож, за прогнозами експертів, цей місяць приплюсує до загального недобору ще кілька десятків мільярдів гривень. Додає клопотів невизначеність – адже ніхто не знає, скільки триватимуть карантин і пов’язані із ним обмеження. Зокрема, згідно з прогнозом інвестиційної компанії Dragon Capital, вітчизняний ВВП цього року не те що не зросте, як передбачено в Держбюджеті, а й може впасти на 4%, національна ж валюта девальвує до позначки 30 гривень за долар. Це базовий сценарій. За словами глави інвесткомпанії Томаша Фіали, якщо кількість заражених піде на спад до кінця травня і з третього кварталу економіка запрацює, то світовий ВВП скоротиться на 1-2%, а український – на 4%. Та можливий і більш “апокаліптичний” сценарій. При загостренні, якщо карантин продовжать до липня, ВВП України може впасти аж на 9%, а долар подорожчає іще на 5 гривень.

Водночас офіційних прогнозів наразі немає. Тому колишній міністр фінансів Оксана Маркарова і просить уряд, перш ніж ухвалювати рішення щодо секвестру, затвердити макроекономічний прогноз на 2020-2023 роки. "Вже є нові прогнози від інвестбанків і аналітиків, міжнародних організацій та Нацбанку, але дуже потрібен саме офіційний затверджений макропрогноз, який є підґрунтям для змін до Державного бюджету-2020 та підготовки Бюджетної декларації на 2021-2023 роки і також орієнтиром для українського бізнесу", – написала Оксана Маркарова.

Що пропонує уряд. І за що його критикують  

Відповідно до інформації, яку оприлюднив народний депутат Олексій Гончаренко, основні пропозиції урядовців такі:

1. Зменшити доходи Держбюджету на 115 мільярдів гривень.
2. Збільшити бюджетні видатки на 86 мільярдів. Отже, дефіцит Держбюджету зросте на понад 200 мільярдів гривень. Таким чином, прогнозований дефіцит держкошторису підвищиться з “оптимістичних” 2,09% до 7% (тоді як розмір бюджетного дефіциту, рекомендований МВФ для держав-реципієнтів, не має перевищувати 3% ВВП).
3. Для покриття дефіциту збільшити внутрішні запозичення на 147 мільярдів гривень та зовнішні – на 131 мільярд.
4. Створити в Держбюджеті стабілізаційний фонд на 124 мільярди гривень. Ці кошти розподілятиме Кабмін.

При цьому Олексій Гончаренко стверджує, що заощаджувати планують, передовсім, на гуманітарній сфері. Зокрема нібито хочуть:

1. Обмежити фінансування усіх програм розвитку освіти (включаючи програму “Нова українська школа”).
2. Скасувати підтримку національного кінематографу, театрів, Українського інституту книги.
3. Значно скоротити витрати на спорт, у тому числі й на підготовку спортсменів-інвалідів.

Також уряд пропонує суттєво зменшити асигнування на втілення програм регіонального розвитку. Зокрема, фінансування Держфонду регіонального розвитку хочуть скоротити на 7,5 мільярдів гривень, субвенції об’єднаним територіальним громадам на інфраструктуру – зменшити на 2,1 мільярда, субвенції на соціально-економічний розвиток територій – на 2 мільярди гривень (уся передбачена на ці цілі сума). До речі, проти фінансування останньої статті видатків був і уряд Олексія Гончарука. Відповідного рядка узагалі не було у проєкті Державного кошторису-2020, ухваленому у першому читанні. Але народні обранці (передусім, депутати-мажоритарники) таки наполягли на необхідності цієї субвенції.

Серед тих, на кому планують заощадити, і сільгоспвиробники. Про передбачену у бюджеті дотацію в 4 мільярди гривень (зокрема, для здешевлення кредитів на придбання землі) вони, схоже, можуть забути. Уряд пропонує і зменшити майже на 18 мільярдів гривень фінансування дорожніх робіт. Водночас є сумніви, що це дозволить державі реально заощадити. Річ у тім, що, окрім 76,5 мільярда гривень за бюджетними статтями, передбачалося, що Укравтодор цього року зможе ще й позичити 20 мільярдів під державні гарантії, а також залучити додаткові кошти від міжнародних донорів. Втім, зважаючи на нинішню ситуацію на ринку запозичень, можливість додаткових надходжень доволі примарна. 

“Сумнівним” (потенційно) рішенням експерти вважають і пропозицію обнулити фінансування місцевих виборів-2020. Вочевидь, у разі ухвалення такої норми, це потребуватиме додаткових рішень. Адже надання державою коштів на виборчі процедури передбачене Конституцією. Відповідно, узаконити припинення фінансування можна лише, перенісши вибори на наступний рік.

Під загрозою і низка соціальних статей. Зокрема, витрати на субсидії можуть зменшити на 8 мільярдів гривень Це при тому, що в Дербюджеті-2020 вони й так на 8 мільярдів менші, ніж у 2019 році. Також нібито планують більш ніж на половину (з 1 мільярда 266 мільйонів гривень до 561 мільйона) зменшити видатки на кредитування для Міністерства у справах ветеранів. 485 мільйонів при цьому хочуть заощадити на субвенції на житло для внутрішньо переміщених осіб. При цьому загальні видатки на Міністерство соціальної політики збільшуються з 294 до 302 мільярдів гривень. Майже на 20 мільярдів зросте державна дотація Пенсійному фонду.

Водночас Олексій Гончаренко звертає увагу, що, на відміну від згаданих статей, фінансування яких пропонують суттєво зменшити або й узагалі “обнулити”, ймовірний перегляд обсягів фінансування державних і силових органів доволі формальний. Приміром, фінансування Верховного Суду пропонується скоротити лише на 110 мільйонів гривень (2 мільярди 273 мільйони замість 2 мільярдів 383 мільйонів гривень). Видатки ж на Міністерство внутрішніх справ узагалі планують “урізати” на... менш ніж 5 тисяч гривень (із 92 966 443, до 92 961 654 гривень). 

Натомість в уряді кажуть, що планують обмежувати фінансування виключно "неефективних статей витрат". Йдеться про великі зарплати для топчиновників, премії та інші незахищені статті. Усе це обіцяють “по пунктах” роз’яснити парламентаріям і суспільству.

Реакція суспільства й експертів: усі згодні “затягнути паски”, але не “на шиї”

Першими, ще до того, як на розгляд парламентаріїв надійшли узагальнені пропозиції Кабінету міністрів щодо секвестру Державного кошторису, забили на сполох у комітеті ВР з гуманітарної та інформаційної політики. Голова комітету Олександр Ткаченко розкритикував плани уряду зменшити на 7 мільярдів гривень фінансування всіх напрямків діяльності міністерств культури та інформаційної політики і молоді та спорту (розділених урядовим рішенням від 23 березня). Зокрема, на 750 мільйонів хочуть скоротити видатки на Держкіно, на понад 500 мільйонів – на будівництво музеїв Голодомору і Революції Гідності. Ще 250 мільйонів гривень планують заощадити на видатках для творчих спілок, півмільярда – на програмах Українського культурного фонду. 150 мільйонів гривень не додадуть Інституту книги. Ще 500 мільйонів заберуть зі статтей, які стосуються програм інформаційної політики та "зшивання країни". Що в умовах продовження російської прямої й гібридної агресії особливо небезпечно. Олександр Ткаченко переконаний: це не лише пригальмує роботу багатьох українських інституцій, а й загрожує їм повним знищенням. Мова, зокрема, про ймовірну ліквідацію Державного агентства України з питань кіно, Українського культурного фонду, Інституту книги, а також припинення діяльності творчих спілок, туризму, реставраційних робіт із захисту історико-культурної спадщини, програм інформполітики тощо.

Як наслідок, сотні тисяч фахівців залишаться без роботи. А Україна стане ще більш беззахисною в умовах агресії. Тому профільний комітет парламенту вимагає від уряду “не рубати з плеча”, а розпочати предметні консультації.

Звернення до Кабінету міністрів щодо неприпустимості скорочення видатків, зокрема й на оплату праці, оприлюднили українські культурні інституції. "Українські культурні інституції і незалежні виробники уже нині без ресурсів, які дозволили б виплачувати зарплати, фінансувати першочергові протиаварійні чи реставраційні роботи і навіть оплачувати охорону державної частини українського музейного фонду", – йдеться у зверненні.

Не задоволені пропозиціями і освітяни. Зокрема, як стверджує колишній міністр освіти й науки Ганна Новосад, їм теж доведеться неабияк “затягнути паски”. Зокрема, унаслідок бюджетного секвестрування можуть скоротити:

1. Субвенцію на створення професійно-технічних навчально-практичних центрів – 250 мільйонів гривень.
2. Фонд розвитку закладів вищої освіти – 250 мільйонів.
3. Субвенцію "Спроможна школа для кращих результатів" – 1,5 мільярда. Таким чином, дію програми на цей рік взагалі припинять.
4. Субвенцію на підтримку молодих вчителів – 1,5 мільярда.
5. Субвенцію на програму “Нова українська школа” – 1,4 мільярда.
6. Кошти для запуску гранатового фінансування науки через Національний Фонд Досліджень. Залишать тільки зарплати – “мінус” 500 мільйонів гривень.
7. Усі кошти, за бюджетною програмою МОН "Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень".

Єдине, що не викликає спротиву ні з боку парламентаріїв, ні експертів, ні представників галузей, – це плани збільшити видатки на Міністерство охорони здоров’я. Поки що – на понад 470 мільйонів гривень. Але при цьому завдяки “внутрішньому” перерозподілу на користь “центру” місцеві бюджети можуть втратити субвенцію на розвиток системи екстреної медичної допомоги на понад 922 мільйони гривень.

Має підтримку і план щодо створення Стабілізаційного фонду із капіталом 124 мільярди гривень, призначеного для подолання наслідків коронавірусу. Запитання викликає лише механізм розподілу коштів. Але в уряді запевняють: він буде прозорим, про кожне ухвалене рішення звітуватимуть. Як і за фактом освоєння наданих коштів.

Владислав Обух, Київ

P.S. Укрінформ збирає думки економічних експертів щодо того, наскільки дієвими можуть бути запропоновані в рамках секвестрування бюджету заходи. Цей матеріал опублікуємо після офіційного рішення Кабінету міністрів щодо секвестру.