“Коронавірусне” скорочення Держбюджету-2020: могло бути гірше

Медицині і пенсіонерам додали. Бізнес підтримають. Армію не образили. Культуру і ОТГ “обрізали”. Є проблема – цей бюджет ще виконати треба…

Коронавірус – це, крім здоров’я і життя людей, ще й сумні цифри. Замість очікуваного зростання ВВП на 3,7% – падіння на 3,9%. Інфляція 8,7% – замість 5,5%. Рівень безробіття – 9,4 (проти 8,1)%. Середньорічний курс долара 29,5 гривень (у попередній редакції бюджету – 27). Реальні зарплати в країні знизяться на 0,3%. Такі оновлені макроекономічні прогнози лягли в основу запропонованих спільними зусиллями урядовців і парламентаріїв бюджетних змін.

Укупі все це і призведе до майже триразового зростання дефіциту Державного кошторису – до 298,4 мільярда гривень. Це – результат зменшення дохідної частини бюджету приблизно на 112 мільярдів і збільшення видаткової – на 82,4 мільярда гривень. Найбільш болісним для бюджетних доходів ударом стане скорочення податкових надходжень. Через обмеження ділової активності, тимчасове припинення роботи і звільнення частини бізнесу від оподаткування у кризовий період держава не дорахується 143 мільярдів гривень. Економічна криза та боротьба із коронавірусом "з'їдять" і майже всі додаткові видатки. Більше того, щоб досягнути навіть таких показників, доведеться добре постаратися, зокрема, максимально скоротити державні асигнування на низку інших витратних статей. А ще – суттєво збільшити обсяги зовнішніх запозичень. Що без підписання нової програми співпраці з МВФ нереально.

Різатимуть сильно, але “акуратно”

Після активної критики попереднього варіанта законопроєкту щодо бюджетного секвестрування та провалу голосування за нього в сесійній залі 30 березня, урядовці врахували частину допущених помилок і спробували розподілити обмеження фінансування між різними галузями, а не концентруватися на окремих сферах – як-от культура, інформаційна політика, спорт, наука й освіта. Звісно ж, і представникам цих галузей таки доведеться затягнути паски, але явних загроз припинення роботи цілих напрямків та інституцій поменшало. Лейтмотив: “терпіти” у нинішніх скрутних умовах рівною мірою мають усі – за винятком тих, хто продовжує протистояти зовнішній агресії на Донбасі, і тих, хто опинився на передовій у боротьбі з коронавірусним агресором.

ОТЖЕ, В ЗАГАЛЬНОМУ:

• КОШТІВ НА ПОТРЕБИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОБОРОНИ НЕ ЧІПАЛИ,
• АСИГНУВАННЯ НА ПРОТИДІЮ ПАНДЕМІЇ ЗБІЛЬШИЛИ,
• ЗБЕРЕГЛИ КОШТОРИС ПРОГРАМИ “ВЕЛИКЕ БУДІВНИЦТВО”.

Зокрема, фінансування прокладання і реконструкції доріг залишили фактично на рівні “докризових” розрахунків – 72 мільярди гривень. Очікується, що втілення цих програм не лише поліпшить інфраструктуру, а й дасть поштовх розвитку суміжних галузей, сприятиме створенню нових робочих місць в умовах очікуваного зростання безробіття.

Таким чином, незважаючи на критику з боку більшості парламентських фракцій (окрім “Слуги народу”, зміни підтримали лише члени депутатської групи “Довіра”, 5 нардепів із групи “За майбутнє” і троє позафракційних), ми одержали – на перший погляд, цілком прийнятний як для країни, яка фактично не має “фінансової подушки” на випадок форс-мажорів, – документ. Звісно ж, за умови, що влада й надалі удосконалюватиме методи протистояння економічній кризі й шукатиме компенсатори, які дозволять зменшити бюджетний дефіцит і навантаження на бюджети домогосподарств.

1. Обмеження для чиновників, топменеджерів держкомпаній і політсил

Законопроєкт доповнили статтею 29 щодо обмеження максимального розміру оплати праці співробітників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші держоргани, органи місцевого самоврядування) десятьма мінімальними заробітними платами станом на 1 січня 2020 року. Це – 47 230 гривень “брудними”, до сплати податків (38,5 тисячі “на руки”). При доопрацюванні документа дію цієї норми поширили також на народних депутатів, суддів, прокурорів та інших осіб, оплата праці яких регулюється спеціальним законодавством. До того ж, згідно із “перехідними положеннями” документа, ця норма діятиме і при нарахуванні місячної винагороди та заробітної плати керівників, членів виконавчих органів і наглядових рад суб’єктів господарювання державного сектору економіки.

Проте, обмеження діятимуть лише на період карантину, встановленого Кабінетом міністрів. Тобто, економічний ефект навряд чи буде суттєвим. За підрахунками, заощадити вдасться не більше 1,5-2 мільярдів гривень. 1 мільярд із яких піде на підтримку Державної судової адміністрації – на "здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя". Водночас з огляду на забезпечення соціальної справедливості переважна більшість громадян такий крок, вочевидь, підтримає.

Частину коштів держава збирається заощадити завдяки зменшенню фінансування політичних партій. Проте, цей крок – добровільний. Відповідний механізм застосовуватимуть лише на підставі заяви самої політсили до НАЗК щодо часткової відмови від державних грошей – на один, два, три квартали або на бюджетний рік.

2. Соціальна сфера: десь додалося, десь віднялося...

Чи не найбільше критики лунало на адресу пропозиції щодо заощадження понад 8 мільярдів гривень на виплаті громадянам житлово-комунальних субсидій. Цю витратну статтю, нагадаємо, вже й так скоротили (47 мільярдів гривень проти 55 у минулому році). Але автори змін стверджують: “штучно” ВИПЛАТУ СУБСИДІЙ УКРАЇНЦЯМ НЕ ОБМЕЖУВАТИМУТЬ. Йдеться про кошти, які вже вдалося заощадити завдяки лагідній зимі і зменшенню вартості енергоносіїв.

Ще 1,3 мільярда гривень планують заощадити на виплаті допомоги багатодітним і малозабезпеченим сім’ям та особам з інвалідністю. Завдяки чому – обмеженню виплачених сум чи зменшенню кількості реципієнтів такої допомоги – наразі незрозуміло. Уряд і Мінсоцполітики, вочевидь, найближчим часом оприлюднять роз’яснення щодо цього.

Більш зрозуміла ситуація зі зменшенням на 1,55 мільярда субвенції на соціальний захист педагогічних працівників. Це – сума, передбачена на додаткові виплати молодим учителям. Тобто, йдеться про удар не лише по частині українських педагогів, а й по місцевих бюджетах, для яких програма була неабиякою “рятівною паличкою” при розв’язанні проблеми забезпечення кадрами сільських шкіл.

Натомість МАЙЖЕ НА 30 МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ ЗБІЛЬШИЛИ ОЧІКУВАНІ ВИДАТКИ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ. Це, зокрема, пов’язано із виплатою надбавок та підвищень до пенсій. Людям, котрим виповнилося 80, у квітні вже почали доплачувати по 500 гривень на догляд. Найближчим часом громадянам, чиї пенсії не перевищують 5 тисяч гривень на місяць, виплатять по 1 тисячі – як одноразову допомогу. Із травня запланована щорічна індексація пенсійних виплат, які збільшаться у середньому на 11%.

3. Місцеві бюджети. “Мінус” 44% запланованих коштів

ЧИ НЕ НАЙБІЛЬШЕ ГРОШЕЙ ХОЧУТЬ ЗАОЩАДИТИ НА ФІНАНСУВАННІ МІСЦЕВИХ ГРОМАД. ЙДЕТЬСЯ ПРО 10,7 МІЛЬЯРДА ГРИВЕНЬ. Це – 44% усього ресурсу, на який могла розраховувати цього року влада на місцях. При цьому не варто забувати про збитки, яких місцеві кошториси зазнають через припинення роботи малого й середнього бізнесу, ймовірне скорочення надходжень від податку на доходи фізичних осіб, податку на землю, плати за оренду комунальної нерухомості тощо. Водночас обсяг функцій, делегованих державою на місця, ніхто не скорочує. Більше того, до традиційного переліку додалися ще й заходи боротьби із коронавірусом, лише частину з яких профінансують зі спеціального фонду, створеного Кабінетом міністрів.

Та все ж ситуація з місцевими бюджетами набагато краща у порівнянні з попереднім варіантом секвестрування, коли видатки на місцях хотіли зменшити аж на 16 “із хвостиком” мільярдів. ГОЛОВНЕ, ЩО ВДАЛОСЯ ВІДСТОЯТИ ОДНЕ ІЗ НАЙБІЛЬШИХ ДЖЕРЕЛ ПІДТРИМКИ МІСЦЕВИХ ГРОМАД – ДЕРЖАВНИЙ ФОНД РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ. Що дозволить втілити бодай частину місцевих та регіональних інфраструктурних проєктів, які не охоплені згаданою вже програмою “Велике будівництво”. У попередньому варіанті бюджетних змін фінансування цього Держфонду взагалі пропонували припинити. Тепер же заощадять лише частину коштів, які не встигли розподілити між регіонами, – 2,6 мільярда гривень. Отже, решту, 4,9 мільярда, залишають на місцях. Збережено і субвенцію на соціально-економічний розвиток регіонів обсягом 2,9 мільярда гривень. Натомість низку субвенцій із Державного бюджету буде скасовано. Це, зокрема:

• субвенція на розвиток ОТГ;
• субвенція на розвиток системи екстреної медичної допомоги (але саму програму не згортають, її фінансуватимуть централізовано – через Міністерство охорони здоров’я);
• стабілізаційна дотація та компенсація за програмою "Соціальна громада";
• 30% коштів субвенції на розбудову опорних шкіл. Але частину субвенції “Спроможна школа для кращих результатів” – 500 мільйонів гривень – зберегли.

4. Освіта. Склянка наполовину повна чи напівпорожня?

За оцінками парламентського комітету з питань бюджету, УКРАЇНСЬКИМ ОСВІТЯНАМ ДОВЕДЕТЬСЯ “ЗАТЯГНУТИ ПАСКИ” ЗАГАЛОМ НА 3%. Зокрема, 1,84 мільярда гривень держава збирається заощадити на програмах, якими безпосередньо опікується Міністерство освіти й науки. Ще 3,76 мільярда – через часткове обмеження або й повне припинення виплати кількох субвенцій на розвиток освітньої сфери. Зокрема, фактично зупинили фінансування Фонду розвитку вищої освіти. Скоротили програми підтримки пріоритетних досліджень в університетах. Не фінансуватимуть поки що створення центру підготовки пілотів в НАУ і низку запланованих на нинішній рік ремонтів вишів. Також, “забирають” майже половину (225 мільйонів гривень) у Національного фонду досліджень, 159 мільйонів (більше половини) коштів, передбачених на створення центрів професійно-технічної освіти.

На 361 мільйон зменшили фінансування програми “Нова українська школа”. Але! Більшу частину передбаченої на ці цілі суми – 1 мільярд – вдалося відстояти. І в Міністерстві освіти й науки це називають “перемогою”. Адже попереднім варіантом секвестру більшість цих програм взагалі пропонувалося тимчасово закрити. А так, з-поміж іншого, вдалося “врятувати” 100 мільйонів гривень на створення навчально-практичних центрів професійної освіти, майже 300 мільйонів – для Нацфонду досліджень, а також зберегти асигнування на закупівлю нового друкарського обладнання для виготовлення тестових зошитів на ЗНО і на конкурсне фінансування наукових проєктів у закладах вищої освіти.

І головне: НІ В КОГО НЕ ПІДНЯЛАСЯ РУКА СКОРОТИТИ АСИГНУВАННЯ НА ЗАРОБІТНІ ПЛАТИ ВИКЛАДАЧІВ УНІВЕРСИТЕТІВ ТА КОЛЕДЖІВ, КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ І НА ВИПЛАТУ СТИПЕНДІЙ.

5. Культура й інформаційна політика: “жити можна”

“Нам вдалося відстояти бюджет Мінкульту для підтримки сфери культури на 2020 рік. Сфера культури отримає 7 мільярдів 768,4 мільйона гривень. І у нинішній ситуації вважаю це перемогою”, – написав після голосування голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

СЕРЕД СТАТЕЙ ВИДАТКІВ, ЯКІ ВДАЛОСЯ ЗБЕРЕГТИ:

• ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА НАЦІОНАЛЬНИХ ТЕАТРІВ (1,265 МІЛЬЯРДА ГРИВЕНЬ),
• ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ ТА АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ В НАЦІОНАЛЬНИХ І ДЕРЖАВНИХ ЗАПОВІДНИКАХ (МАЙЖЕ 406 МІЛЬЙОНІВ),
• ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА КІНЕМАТОГРАФІЇ – 450 МІЛЬЙОНІВ,
• ФІНАНСУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СУСПІЛЬНОЇ ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЇ УКРАЇНИ –1,533 МІЛЬЯРДА ГРИВЕНЬ.

“Під ніж” частково потрапили видатки для Українського культурного фонду (залишилося 400 мільйонів гривень замість 700 у Бюджеті-2020, ухваленому торік), та кошти на забезпечення діяльності Українського інституту книги, підтримку книговидавничої справи та популяризацію української літератури у світі – 100 мільйонів замість трохи більше 150.

Серед інших джерел заощадження коштів, зокрема:

1. фінансування Фонду енергоефективності, яке зменшать на 1,6 мільярда гривень;
2. статистичні спостереження (перепис населення). Заощадять 1,2 мільярда;
3. субвенція на проведення місцевих виборів. “Ціна питання” – 1,15 мільярдів гривень. 1 мільярд залишать;
4. Мінфін також відмовляється від фінансування Фонду національного багатства, Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, Фонду часткового гарантування кредитів.

Фонд боротьби з коронавірусом: завдання і особливості фінансування

БІЛЬШІСТЬ ЗАОЩАДЖЕНИХ ТАКИМ ЧИНОМ КОШТІВ АКУМУЛЮЮТЬ У НОВОСТВОРЕНОМУ ФОНДІ БОРОТЬБИ З ГОСТРОЮ РЕСПІРАТОРНОЮ ХВОРОБОЮ COVID-19, СПРИЧИНЕНОЮ КОРОНАВІРУСОМ SARS-COV-2, ТА ЇЇ НАСЛІДКАМИ. Йдеться про 64,67 мільярда гривень (це майже на третину менше, ніж пропонувалося попереднім варіантом бюджетних змін – 97,1 мільярда). Передбачається, що завдяки ресурсам Фонду фінансуватимуть:

• заходи, спрямовані на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію й ліквідацію спалахів епідемій і пандемій, зокрема на закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для виконання цих заходів;
• додаткові доплати до зарплатні медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації COVID-19, а також окремим категоріям працівників, котрі забезпечують життєдіяльність країни й населення в умовах карантину;
• надання грошової допомоги громадянам, зокрема особам похилого віку;
• надання одноразової грошової допомоги членам сімей медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я, які загинули (померли) від COVID-19, що пов’язано з виконанням робіт із протистояння недузі;
• надання трансферту Пенсійному фонду України;
• надання фінансової допомоги на поворотній або безповоротній основі Фонду соцстрахування України і Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
• поповнення резервного фонду Державного бюджету;
• відновлення видатків Держбюджету (включаючи трансферти місцевим бюджетам) та надання кредитів за бюджетними програмами, скорочених у зв’язку із створенням Фонду боротьби з COVID-19.

Зокрема, БЮДЖЕТНИМИ ЗМІНАМИ ПЕРЕДБАЧЕНО, ЩО ДОДАТКОВІ ВИДАТКИ НА НАЦІОНАЛЬНУ СЛУЖБУ ЗДОРОВ’Я ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ ДЕРЖАВНИХ ГАРАНТІЙ МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ СЯГНУТЬ МАЙЖЕ 16 МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ. 900 мільйонів видатків на екстрену медичну допомогу централізували і перевели під управління апарату МОЗ. Ще 3,3 мільярда – додаткові видатки на обслуговування Держборгу, на 3 мільярди збільшать Резервний фонд Державного бюджету.

“Плече” бізнесові – для майбутнього порятунку економіки

Поки що в країні діють програми підтримки бізнесу, затверджені при ухваленні “антикоронавірусних” законів 17 і 30 березня.

Зміни до Держбюджету розширюють можливості фінансування цих програм. Йдеться, зокрема, про виплату за рахунок коштів Фонду боротьби з коронавірусом компенсацій з часткового безробіття. Що допоможе підприємствам зберегти “до кращих часів” свої колективи.

Комплексну ж програму підтримки бізнесу та збереження ділової активності в умовах карантину і по його завершенні Уряд обіцяє затвердити вже найближчим днями. Зокрема, за словами міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Ігоря Петрашка, передбачаються такі кроки:

1. ПІДПРИЄМЦЯМ НАДАВАТИМУТЬ ПОЗИКИ ДЛЯ ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТ СПІВРОБІТНИКАМ, А ТАКОЖ БЕЗВІДСОТКОВІ КРЕДИТИ ДЛЯ УТРИМАННЯ БІЗНЕСУ “НА ПЛАВУ”.
2. Держава протягом року компенсуватиме відсоткову ставку за позичками, які малий бізнес отримуватиме на такі цілі у державних і комерційних банках. Умова – повне збереження робочих місць. За оцінками міністра, БІЗНЕС-СТРУКТУРИ, ЯКІ БРАТИМУТЬ УЧАСТЬ У ПРОГРАМІ, ОТРИМАЮТЬ ЗАГАЛОМ ДО 40 МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ КРЕДИТНИХ КОШТІВ. “Для компенсації кредитної ставки за цим портфелем необхідно 4 мільярди гривень. Вони у бюджеті вже передбачені – за програмою "5-7-9%", яку ми переформатовуємо", – повідомив Петрашко.
3. Ще одна програма – "нові гроші". Йдеться про ОТРИМАННЯ ПІД ДЕРЖАВНІ ГАРАНТІЇ ПОЗИК В ОБСЯЗІ 3-6 МІСЯЧНИХ ФОНДІВ ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ. ВАРТІСТЬ ПОЗИКИ ДЛЯ БІЗНЕСУ – 5%. Решту банкам компенсуватиме держава. Зокрема, за рахунок коштів НБУ. Але це потребує дозволу від Верховної Ради. Відповідний законопроєкт доопрацьовують.   

Радість для аграріїв: обсяг дотацій збережено

Важливо, що У ПОРІВНЯННІ ІЗ ПОПЕРЕДНІМ ВАРІАНТОМ БЮДЖЕТНИХ ЗМІН ВДАЛОСЯ ПОВНІСТЮ ВІДСТОЯТИ ФІНАНСУВАННЯ ДОТАЦІЙ ДЛЯ АПК. Спочатку цю статтю видатків узагалі хотіли прибрати. Потім – пропонували залишити для неї не більше 2,5 мільярдів гривень. Та зрештою зберегли всю передбачену Державним бюджетом-2020 суму – 4 мільярди.

Хоча ставлення політиків та експертів до цього неоднозначне. З одного боку, є розуміння, що АПК при належній підтримці від держави буде одним із “локомотивів”, які виводитимуть економіку з кризи. Адже це – гарантія збереження на відносно високому рівні надходжень валюти і запорука зайнятості сільського населення. З іншого ж боку, є ризик, що левова частка цих коштів дістанеться великим агрохолдингам, як це відбувалось раніше. Хоча в Уряді запевняють: ДОТАЦІЙНИЙ РЕСУРС ВИКОРИСТОВУВАТИМУТЬ ВИКЛЮЧНО ЗА ЦІЛЬОВИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ – З АКЦЕНТОМ НА МАЛИЙ І СЕРЕДНІЙ ФЕРМЕРСЬКИЙ БІЗНЕС. Зокрема, за словами уповноваженого президента із земельних питань Романа Лещенка, 2,2 мільярда гривень піде на підтримку розвитку тваринництва, переробки сільськогосподарської продукції і надання дешевих кредитів аграріям. Крім того, 240 мільйонів гривень акумулюють у Фонді часткового гарантування кредитів. "Решта фінансування піде на часткову компенсацію придбання сільгосптехніки і устаткування, страхування ризиків, підтримку рослинництва і на інші потреби агросектора”, – запевнив Лещенко.

Ризики виконання “урізаного” бюджету

Навіть ЧАСТИНА ДЕПУТАТІВ, ЯКІ ПІДТРИМАЛИ ПРОЄКТ, СУМНІВАЮТЬСЯ В РЕАЛІСТИЧНОСТІ ЙОГО ВИКОНАННЯ. Нагадаємо, видаткову частину Держкошторису скоротили на 11%. Тоді як у січні-лютому, ще до впровадження карантинних заходів, недовиконання бюджету за податковими і митними надходженнями сягало 15%. Два-три місяці карантину – і до ворожки не ходи – погіршать цей показник. Чи вдасться надолужити втрачене у другому півріччі? Над тим, як зробити це, варто думати вже зараз. Частину недоотриманих податків Уряд планує компенсувати за рахунок збільшення надходжень від прибутку держпідприємств. Запланований ресурс збільшили із 41,3 мільярда гривень до 68 мільярдів. Утім, гарантій стабільної і прибуткової роботи держсектору також немає.

Інша невизначеність пов’язана із тим, що більшу частину із “роздутого” бюджетного дефіциту – 296,7 мільярда гривень – планують покрити за рахунок чистих запозичень. Загалом же – З УРАХУВАННЯМ ПОПЕРЕДНІХ БЮДЖЕТНИХ ПЛАНІВ, КРАЇНА ХОЧЕ ПОЗИЧИТИ ЦЬОГОРІЧ 650 МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ. Але зробити це через несприятливу ситуацію на міжнародних ринках фінансових запозичень буде складно. Занадто мало там вільного ресурсу і занадто багато охочих “іти на поклін” до кредиторів. Приміром, лише до Міжнародного валютного фонду звернулися по підтримку уряди понад восьми десятків країн, які розраховують на позички чи безповоротну допомогу у 2,5 трильйона доларів! Україна “мріє” про “скромні” 8-10 мільярдів. І ми – у виграшній ситуації. Адже перемовини про відкриття кредитної лінії на фінальній стадії. Залишилися тільки кілька останніх кроків – зокрема, ухвалення “антиколомойського” закону. Бо, що б там не говорили прибічники теорії “зовнішнього управління Україною”, за нинішніх обставин співпраця з МВФ, вочевидь, є для нас безальтернативною.

Владислав Обух, Київ