Юлія Ковалів, заступник керівника Офісу Президента України

Минув рік президентства Володимира Зеленського. Як почувалась у цей час економіка, що було з бізнесом? Підбиваючи певні проміжні підсумки, логічно зрозуміти – що з наміченого зроблено, які «непідйомні» проблеми вдалося зрушити з місця, які стратегічні цілі наблизити. З цими питаннями Укрінформ звернувся до голови Офісу Національної інвестиційної ради при Президентові України, заступниці керівника Офісу Президента Юлії Ковалів. 

- Пані Юліє, якщо спробувати вивести рейтинг економічних досягнень влади за рік, що минув, які з них ви б включили в топ-5 чи в топ-10 подій, і чому ви вважаєте їх найважливішими? 

- До головних досягнень варто включити системні зміни, про які останні  20 років українські політики лише говорили: розпочато земельну реформу – прийнято закон про обіг землі, який запрацює з 1 липня 2021 року; забезпечено новий 5-річний контракт на транзит газу, проведено анбандлінг Нафтогазу; створено дієвий механізм концесій, що дозволив залучати досвідчених міжнародних інвесторів до українських інфраструктурних об'єктів (пілотні концесійні конкурси – по портах «Ольвія» і «Херсон» вже успішно завершилися); запрацювала програма державного кредитування “5-7-9%”; розпочато масштабне будівництво доріг (на цей рік заплановано побудувати 6 тис. кілометрів, з яких 4 тис. – дороги загальнодержавного значення), для прикладу, ми нарешті завершили капремонт стратегічно важливої траси Запоріжжя–Маріуполь; добудовано новий корпус “Охматдиту” – вже з 1 червня він має відкрити двері для перших пацієнтів. Це приклад того, як має працювати “Велике будівництво”; ухвалено закон про лібералізацію спиртової галузі; розпочато масштабний проєкт “держава в смартфоні”; Україна фіналізує нову програму співпраці з МВФ. 

Багато з цих рішень та прийнятих законів мають довгостроковий і системний вплив на розвиток економіки. Але перші результати будуть відчутні вже цього року.

- Попри шалений опір, ухвалено “земельний” закон. Як ви бачите його реалізацію, що потрібно для досягнення якомога потужнішого “кумулятивного” ефекту від реформ у цій сфері та які перешкоди доведеться долати на цьому шляху? 

- Земельна реформа – питання, яке тягнеться від перших років незалежності України. Якщо подивитися на передвиборчі програми всіх політичних сил, починаючи з 2000-х, у більшості з них точно прочитаєте пункт про землю. Хтось обіцяв запровадити європейську модель ринку, хтось енергійно виступав проти, вішаючи ярлики, що ринок землі мало не дорівнює державній зраді. Тепер ми, нарешті, маємо прийнятий закон про запровадження в Україні ринку землі. Це лише початок структурних змін, які треба буде пройти, аби в нашій державі запрацював дійсно відкритий ринок.  Перші два з половиною роки буде діяти обмеження на купівлю землі – не більше 100 га однією фізичною особою. Купувати землю до 2024 року зможуть лише українці. З 2024 року таку можливість отримають також українські юридичні особи – до 10 тис. га. Заборонено також продаж державних та комунальних земель. А питання, чи надавати іноземцям право купувати землю, буде вирішуватись на референдумі.

- І які ж надалі потрібні кроки для реалізації земельної реформи?

- Перш за все, необхідно буде ухвалити низку законів, які забезпечать прозорість ринку землі. Потрібне системне реформування Держгеокадастру та запровадження електронних земельних аукціонів. Крім того, важливо забезпечити фінансову підтримку фермерів – як для придбання ними земель сільськогосподарського призначення, так і для розвитку вже існуючих господарств: на модернізацію техніки, додаткові оборотні кошти. 

- Про необхідність анбандлінгу “Нафтогазу” говорилось багато років, нарешті діючій владі  вдалося здійснити цей крок. Чому він був настільки важливим і як далі розвиватиметься енергетичний сектор країни? 

- Це питання енергетичної безпеки держави. Раніше були спроби розпочинати анбандлінг, але тільки зараз вдалося довести справу до результату. Таким чином ми не лише пройшли розділення видобутку, постачання та транспортування газу. Ми підтвердили статус України як надійного транзитного партнера, а наша газотранспортна система сертифікована відповідно до вимог ЄС. Крім того, це дало можливість Україні отримати 3 млрд доларів США за рішеннями Стокгольмського арбітражу, запобігти газовій кризі минулої зими та забезпечити новий 5-річний контракт на транзит газу. 

- Усі уряди в останні роки говорили про необхідність кредитування малого та середнього бізнесу, але до кардинальних зрушень було далеко. Як запрацювала програма 5-7-9%? Які кроки реально сприятимуть нарощенню кредитування? 

- Програма державного кредитування “5-7-9%” – дійсно довгоочікувана ініціатива. Учасниками програми можуть бути як уже чинні підприємці, так і ті, хто лише має ідею і боїться почати, або просто не має для цього необхідних ресурсів. За три місяці з моменту запуску українські банки, а їх сьогодні активно працюють у програмі 6, отримали більш як 17 тисяч заявок. Вже видано кредитів на майже 240 млн грн. А кількість банків, які даватимуть такі кредити, найближчим часом зросте до 20.

Сьогодні  “5-7-9%” – це не тільки стимул для бізнесу. Це може стати одним із методів допомоги підприємцям, які мають суттєві збитки через карантинні обмеження. Крім того – це наша можливість зменшити рівень безробіття. Ми даємо кредит бізнесу, бізнес дає нові робочі місця, або зберігає існуючі. 15 квітня уряд розширив можливості програми. Збільшено максимальну суму кредиту з 1,5 до 3 мільйонів гривень. Доопрацьовано умови програми, щоб поширити її дію на той бізнес, що вже має кредити. Це дозволить зменшити боргове навантаження на малих та середніх підприємців і профінансувати витрати на зарплати, оренду, комунальні послуги, збереження обладнання в робочому стані. Під час карантину це може стати “рятувальним кругом” для тих, хто найбільше постраждає від запроваджених обмежень. Також держава надає можливість отримати відстрочку до 9 місяців для повернення кредиту або його частини, наданого на антикризові заходи. 

- Чи задовольняє вас динаміка залучення інвестицій в країну? Що може сприяти цьому? Як вплине на цей процес прийняття закону про концесії? 

- Пандемія COVID-19 вносить корективи в наші плани. У тому числі й у сферу залучення інвестицій. Але це жодним чином не означає, що ключові процеси зупинені. Вже сьогодні в Офісі Президента розроблено законопроєкт про «інвестиційних нянь», найближчим часом він буде поданий у парламент. Крім цього, така ініціатива допомагає інвестору почуватися безпечніше, що значно збільшує коло осіб, які можуть зацікавитися Україною, як країною для капіталовкладень.

Ще один важливий інструмент, який ми пропонуємо інвестору – міжнародний арбітраж. Це свого роду фундамент для належного захисту інвестицій. Крім того, це стане суттєвим кроком для повернення довіри до судової системи України.

За всі роки незалежності в Україні не реалізовано жодного масштабного проєкту, де б приватний інвестор вклав свої кошти в розвиток інфраструктурного об’єкта на умовах концесії. Тепер на це є “зелене світло” – новий закон “Про концесію”. Більше того, вже є перші приклади його практичного застосування. Ми провели концесійні конкурси для портів Ольвія та Херсон, переможцем стала  катарська компанія QTerminals – один зі світових лідерів у галузі. Антимонопольний комітет вже дав дозвіл на цю концесію, зараз фіналізуються неістотні умови договору й ми виходимо на результат.

Хочу також звернути увагу на малу приватизацію. Це про внутрішнього інвестора, який нам не менш цікавий і важливий, аніж зовнішній. Сьогодні мала приватизація – прямий інструмент боротьби з кризою, стимулювання економіки. Це майданчик, де кожен українець отримує можливість стати інвестором об’єктів на первинному ринку. Ми оновили команду Фонду держмайна, і вони вже показують результат. Якщо порівнювати статистику першого кварталу 2019 року з 2020-м, ми побачимо, що дохід від малої та середньої приватизації збільшився у 6,3 разу. Зросли зацікавлення і конкуренція за об’єкти малої приватизації, стартова ціна об’єктів приватизації в середньому збільшувалася на 28%, хоча ще минулого року цей показник був на рівні 12%. З початку року до квітня проведено 111 успішних аукціонів із загальною сумою продажу – 410,7 млн грн.

Один з останніх успішних прикладів залучення великого іноземного інвестора продемонстрував НАК “Нафтогаз”. За результатами конкурсу їм вдалося залучити міжнародну компанію Expert Petroleum до збільшення видобутку вуглеводнів на родовищах АТ «Укргазвидобування» в Західній Україні. Це перший в історії нафтогазової галузі України повноцінний сервісний контракт із підвищення видобутку – близько 1 млрд грн інвестицій, що дозволить отримати додатково принаймні 300 млн куб.м газу на 13-ти малих родовищах у Західній Україні.

Укрінформ

Фото: Юлія Овсяннікова, Укрінформ