Врегулювання на Донбасі: Громадська рада при МЗС пропонує Зеленському подальші кроки

Громадська рада при МЗС пропонує керівництву держави низку кроків з врегулювання конфлікту на Донбасі.

Про це йдеться в тексті заяви Громадської ради.

«Громадська рада при МЗС закликає Президента України, Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, МЗС України: виключити порушення законодавства України стосовно визнання Україною будь-яких органів влади так званих «ЛДНР» чи «ОРДЛО» чи ведення з ними прямих переговорів та консультацій; провести додатковий аналіз можливих наслідків реалізації алгоритмів, закладених в Мінські домовленості, а також їх відповідність національним інтересам України; провести обговорення цих питань за участю як урядових, так і неурядових аналітичних центрів та громадських організацій; розглянути можливість створення Консультативної ради за участю громадян України з окупованих територій (визначених Україною без узгодження з країною-агресором) для її функціонування в процесі врегулювання російсько-українського конфлікту на Донбасі; наполягати на включенні Консультативної ради, створеної за вказаним алгоритмом, до роботи в ТКГ; розглянути можливість розширення функцій Консультативної ради, створеної зазначеним чином, з метою всеосяжного захисту прав громадян України на окупованих територіях; започаткувати механізм постійного інформування та консультацій з громадськістю стосовно стану переговорів у рамках ТКГ та інших питань, що стосуються врегулювання російсько-українського конфлікту», - йдеться в заяві.

Як зазначається в документі, ситуація довкола переговорного процесу щодо врегулювання російсько-українського конфлікту на Донбасі визначається агресивними спробами Росії нав’язати власний сценарій реалізації Мінських домовленостей. РФ змушує Україну визнати маріонеткові адміністрації окупованих територій Донбасу стороною конфлікту, почати прямі переговори між Києвом та маріонетковими адміністраціями, закріпити за Росією статус посередника. Це, у свою чергу, веде до уникнення Росією покарання за скоєння міжнародно визнаної агресії проти України та інших воєнних злочинів в Україні.

Члени Громадської ради наголошують, що формально Росія обґрунтовує свою позицію положеннями Мінських домовленостей. Між тим, статус Мінських угод та переговорів довкола них у правовому полі України є сумнівним і базується радше на політичних домовленостях між представниками України з країною-агресором – Росією та посередниками – ОБСЄ, Францією та Німеччиною, аніж на процедурах, закріплених Законами та іншими нормативно-правовими актами України. Зокрема, відповідно до законодавства України (Закон Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях від 18.01.2018 року), Росія чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань РФ, а також за допомогою окупаційної адміністрації РФ, яка узурпувала виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України. Це означає, що, відповідно до законодавства України, прямо заборонено визнання будь-яких органів влади так званих ЛДНР чи ОРДЛО чи ведення з ними переговорів та консультацій. Усі переговори щодо забезпечення прав та інтересів громадян України на окупованій території, а також щодо припинення збройної агресії повинні вестись виключно з Росією як країною-агресором.

У Громадській раді вважають, що Україна має безумовне право самостійно створювати будь-які органи, організації та структури, котрі мають за мету забезпечення прав громадян України, які проживають чи проживали на окупованій території.

«Україна може самостійно створити Консультативну раду, до якої можуть увійти представники України, представники окупованих територій (відібрані Україною, у тому числі із числа тимчасово переміщених осіб), а також представники Франції та ФРН. Природно, що створення Україною такої Консультативної ради має відбуватися без узгодження з країною-агресором. Це відповідає і нормам міжнародного права, і вимогам законодавства України», - зазначається в заяві.

Наголошується, що Україна може наполягати саме на такому форматі реалізації ідеї створення та функціонування Консультативної ради в рамках ТКГ.