100 днів 21-го Кабінету – першого в історії України уряду «карантину та світової кризи»

Відсутність критичних помилок в управлінні країною під час пандемії, карантину та зупинки цілих галузей – це вже здобуток

11 червня збігають 100 днів діяльності 21-го Кабінету Міністрів України, який було сформовано 4 березня 2020 року під головуванням прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Протягом перших трьох місяців новий уряд працював у надзвичайних умовах – без кількох міністрів, затвердженої програми і в ситуації жорстких карантинних обмежень в країні та в світі. Подібного досвіду не було в жодного з попередніх українських урядів. Хіба що за рівнем кризових явищ, з якими доводилося боротися, його можна порівняти з періодом роботи двох постамайданних урядів Арсенія Яценюка. Тоді теж в Україні - вперше в історії її незалежності - управління здійснював “воєнний” Кабмін.

Нагадаємо, що сто днів тому президент Володимир Зеленський закликав парламент замінити уряд "нових облич" наймолодшого в історії прем’єра Олексія Гончарука на уряд "для людей" більш досвідченого Дениса Шмигаля.

Укрінформ прослідкував, чи вдалося це на практиці новій урядовій команді.

Кадри та внутрішня “кухня”

Аналітики відзначають, що з формуванням нинішнього Кабміну дещо поспішали – ім’я наступника Олексія Гончарука стало відомо менш ніж за тиждень до голосування в Раді. Вибір припав на Дениса Шмигаля, віцепрем'єрміністра з питань розвитку громад і територій в уряді Гончарука, екс-менеджера енергохолдингу ДТЕК та екс-голови Івано-Франківської облдержадміністрації.

Новому прем'єру довелося по-новому утрясати структуру Кабміну та доукомплектовувати його по ходу роботи. Так були розділені попередньо об’єднані міністерство культури, молоді і спорту та міністерство у справах ветеранів та з питань тимчасово окупованих територій (є також ідея розділити міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства).

За перші 100 днів уряд встигли залишити кілька міністрів – Міністр освіти та науки Юрій Полюхович, Міністр охорони здоров'я Ілля Ємець, Міністр фінансів Ігор Уманський. Два міністри – енергетики та захисту довкілля Ольга Буславець і освіти та науки Любомира Мандзій досі залишаються у статусі тимчасових виконуючих обов’язки.

Не обійшлося без гучних кадрових скандалів.

2 квітня 2020 року міністр фінансів Ігор Уманський звинуватив голову Державної митної служби Максима Нефьодова і голову Державної податкової служби Сергія Верланова в тому, що через їхню бездіяльність державний бюджет України щомісяця недоотримує 5 млрд грн. За кілька тижнів з посад пішли… усі троє.

У травні іронічну історію “про мишей”, що з’їли тисячі вагонів зерна із Держрезерву, не переказував хіба що ледачий. Причому про катастрофічні розтрати в своєму відомстві заявив нещодавно призначений керівник Держрезерву Ярослав Погорілий, який одразу позбувся посади. Натомість він звинуватив профільного міністра Ігоря Петрашка у спробі очолити корупційні схеми, а також у відсутності прозорих процедур під час обрання нового очільника Держрезерву. Сьогодні в Держрезерві йдуть аудити.

До всього в уряді досі не змогли визначитися з переможцем конкурсу на голову Нацслужби здоров’я (НСЗУ), який проходив ще на початку року. Міністр охорони здоров'я Максим Степанов не схвалив жодного із трьох претендентів, що подолали конкурсні процедури. Громадськість різко засудила таку «перебірливість» міністра. Однак Кабмін дозволив призначити керівником НСЗУ (як і голову податкової та митниці) на контрактній, а не на конкурсній основі.

Уряд&парламент: чи то чорна кішка пробігла, чи то чорний лебідь пролетів

Що стосується “дружби” нового уряду з депутатським корпусом, то вона дещо відрізняється від тієї, яку будував попередній Кабмін. У Кабінеті Гончарука було п'ятеро міністрів, які пройшли в Раду за списком "Слуги народу", тоді як багатьох міністрів, призначених в новий уряд, депутати не знали, зазначила в коментарі РБК-Україна заступник голови фракції монобільшості Євгенія Кравчук.

"У виправдання новому Кабміну можна сказати, що вони були призначені напередодні коронакризи і карантину. В тому числі через це трохи погіршилося спілкування народних депутатів та представників уряду. Ймовірно, я не єдина, хто скаже, що деякі міністри місяцями не приходять на засідання профільних комітетів. Думаю, зараз, коли закінчуються карантинні заходи, це співробітництво буде покращено", – сказала Євгенія Кравчук.

Невдоволення депутатів такою комунікацією виявилося під час розгляду в березні проекту секвестру бюджету на 2020 рік - парламент тоді відправив кабмінівський варіант на повторне перше читання. Нещодавно народні депутати також розкритикували та «завернули» програму діяльності Кабміну, яка б давала йому ще рік імунітету.

При доопрацюванні документу Денис Шмигаль пояснив, що коронавірус став для багатьох урядів світу "чорним лебедем", що значно звузило горизонт планування. Саме з цієї причини Кабмін вирішив розбити програму діяльності на дві частини.

«Це структурний документ, який складається з двох розділів. Перший – це антикризовий розділ. Другий – довгострокові пріоритети діяльності уряду. Кожен з розділів збігається з тими напрямками стратегії, які є в міністерствах. Кожен розділ містить очікувані результати й показники, як і належить для такої програми», – сказав Денис Шмигаль під час наради з обговорення оновленої програми 2.0. Мовляв, тепер, коли Україна поступово виходить з карантину, час подбати про те, куди країна рухатиметься після пандемії.

100 днів карантину – ще те випробування

Але повернімося до результатів 100 днів уряду. Увесь цей час Кабмін мусив не стільки займатися розбудовою країни, як організовувати порятунок громадян від пандемії коронавірусу.

Буквально за тиждень після призначення уряду, з 12 березня в Україні було запроваджено загальнодержавний карантин і оголошено надзвичайну ситуацію. Україна закрила кордони для в’їзду іноземців, припинила міжнародне та внутрішнє пасажирського сполучення. За сприяння Міністерства закордонних справ до України за час карантину додому повернулося понад 230 тисяч громадян України.

У квітні Верховна Рада України створила в державному бюджеті на 2020 рік фонд боротьби з коронавірусом у розмірі майже 65 млрд гривень. З них 16 млрд грн призначалося на фінансування медицини, 10 млрд грн – на фінансування пенсій та покриття дефіциту Пенсійного фонду, 0,6 млрд грн – на виплати допомоги, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг деяким категоріям населення та безробітним. Решта – на програму стимулювання економіки для подолання наслідків COVID-19 до 2022 року.

Зокрема, програма передбачає стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу за допомогою модифікованої програми кредитування «Доступні кредити 5-7-9%». До оновлення програми, за 3 місяці всіма банками-партнерами було видано 460 кредитів на загальну суму 276 млн грн. З початку червня уже було видано 51 новий кредит на 32,6 млн гривень. Для великих підприємств розроблена програма підтримки промисловості та експортерів, яка передбачатиме пільгові умови кредитування і вимоги з локалізації виробництва в Україні.

Загалом, протидія наслідкам пандемії в Україні включає 230 різноманітних заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного функціонування держави. Так, у межах реалізації цього завдання Україна вже використала такий інструмент, як адаптивний карантин (поступове зняття карантинних обмежень у 5 етапів), що триває з 25 травня попередньо до 22 червня.

Кабмін, пам'ятаємо, шалено критикували за занадто “ранній та суворий” карантин – з припиненням руху усього громадського транспорту в країні та забороною роботи для цілих галузей. Насамперед, йшлося про забезпечення медичної сфери засобами індивідуального захисту (ЗІЗ) та затримки виплат 300-відсоткової надбавки медикам, що лікують COVID-19, а також про “швидкість” лабораторної діагностики та недосконалість методів контролю захворюваності. Та при цьому за три місяці від появи першого коронавірусного хворого на території України до 10 червня включно, за даними Центру громадського здоров’я, в країні підтверджено 28 381 випадок COVID-19, з них 12 769 одужали, 833 померли. Щодоби фіксується 500-600 нових хворих. Тобто, всі показники, порівняно з багатьма іншими країнами, досить помірні.

На цьому тлі країна поступово відновлює діловий ритм. Наприклад, за даними платформи для роботи з відкритими даними Опендатабот, кількість новозареєстрованих ФОПів перевищила докарантинні показники. Тільки за останній тиждень було зареєстровано 7 269 підприємців. Водночас зареєстрували 1 119 нових компаній – це майже на 100 компаній більше, ніж за тиждень до карантину.

Відеофіксація та інші сміливі кроки

Але не тільки боротьбою з пандемією коронавірусу опікувався уряд протягом перших 100 днів своєї діяльності. За цей час Кабмін встиг зробити кілька сміливих, де в чому навіть непопулярних кроків. Лише кілька прикладів з абсолютно різних, іноді – несподіваних сфер.

Прийнято рішення про електронні аукціони при оренді комунального і державного майна. До сьогодні через непрозорість в цій висококорупційній сфері втрати місцевих бюджетів складали мільярди гривень. Відтепер процедура передачі в оренду державного та комунального майна переводиться на електронні майданчики, де усі чітко видно і немає жодних обмежень доступу для потенційних орендарів.

З 1 червня в Україні нарешті запрацювала систем автоматичної фото- та відеофіксації порушень Правил дорожнього руху, про яку вже говорили давно. Поки що 45 відеокомплексів запрацювало в Києві та Київській області, ще з десяток – на основних магістралях країни та у Львові. А в перспективі таких пунктів буде близько 700. Відтепер порушення фіксуються автоматично, а водії, що їх скоїли, отримують квитанції на оплату штрафів поштою. І спрацювало (!) – це можуть підтвердити всі учасники руху – українські водії, принаймні в столиці, стали їздити відчутно обережніше.

Схвалено постанову про електронні паспорти в додатку "Дія", що є революційним кроком в напрямку діджиталізації країни. Міністерство цифрової трансформації зазначає: тепер паспорти в смартфоні офіційно є цифровими аналогами паперових документів. Міністерство цифрової трансформації запустило мобільний застосунок «Дія» ще у 2019 році, і починався його функціонал з водійських прав та техпаспорта на автомобіль. Нинішній уряд пішов далі і відкрив можливість для «електронізації» основного документу – паспорта громадянина України.

І ще одне рішення Кабміну заслуговує на увагу, що б там про нього не казали – експеримент з платними тюрмами. Про це давно говорили-балакали в Україні, та лише уряд Дениса Шмигаля проявив рішучість у практичній реалізації цієї ідеї. Уряд схвалив експериментальний проект про платні послуги з надання поліпшених побутових умов і харчування особам, узятим під варту та у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби. І з яким би скепсисом до цього поки що не ставилося українське суспільство, це крок у напрямку клубу цивілізованих держав.

Дещо про унікальність ситуації та прогнози на майбутнє. Погляд збоку

У коментарі Укрінформу політолог Петро Олещук зазначив, що порівнювати уряд Дениса Шмигаля з іншими дуже важко, оскільки подібного «карантинного» досвіду ні в кого не було . «Буквально через тиждень після формування уряду Україна розпочала карантинні заходи у зв’язку з пандемією коронавірусу, і практично 100 днів цього уряду – три місяці – пройшли під знаком карантину, обмежень та економічної кризи. Відповідно, це, по суті, перший в нашій історії «карантинний» уряд. І тому оцінювати його діяльність насправді досить важко. Поки що можна сказати, що Україна не найгірше з усіх країн проходить цю пандемію і що наша країна не показала якусь особливу неготовність до неї. Ми не можемо звичайно заглядати в майбутнє, але вже сьогодні констатуємо, що пандемію коронавірусу ми долаємо більш-менш спокійно», – каже Петро Олещук.

Звісно, від уряду Дениса Шмигаля, за словами політолога, багато чого чекали. Але треба розуміти, що Кабінет міністрів до цього часу ще остаточно не сформовано. «Деякі міністерські посади були заміщені зовсім нещодавно, а деякі за великим рахунком залишаються вакантними. Це, очевидно, так само впливає на роботу. Було багато скандалів з приводу діяльності міністрів, останній, наприклад, пов’язаний з ініціативами відставки очільника МВС Арсена Авакова. Але принаймні, не можу сказати, що уряд в свої 100 днів наробив якихось серйозних помилок. Взагалі, в тих умовах, в яких йому довелося працювати, вимагати особливих здобутків від уряду було б неправильно», – поділився загальними враженнями Петро Олещук.

Дещо збігаються оцінки і у його колеги Володимира Фесенка, який вважає, що з точки зору утримання дуже непростої ситуації, нинішні урядовці стали ефективними виконавцями. «Безумовно ключові рішення ухвалювалися в ОП. Перші 100 днів – це фактично період боротьби з епідемією коронавірусу. Уряд виконував деякі задачі з проблемами, затримками. Один із показових збоїв – не своєчасна виплата 300% надбавки медикам. Або нестача захисних костюмів. Але при всіх складнощах, нестачі ресурсів вдалося втримати епідеміологічну ситуацію під контролем. В Україні вона набагато краща, ніж в Росії, Білорусі чи багатьох європейських країнах», – прокоментував Володимир Фесенко.

Є й протиріччя, каже політолог. «Уряд – неоднорідний. Є ті, кого підозрюють в особистому самопіарі, як от міністр охорони здоров'я Степанов. Є міністри з особливим статусом, як Аваков. Є потужні, хоча і достатньо молоді, які активно працюють на своїх напрямках. А є абсолютно непомітні. Провідну роль грає ОП, уряд як виконавець допомагає, зокрема, вдалося вирішити питання з новою угодою з МВФ», – вважає Володимир Фесенко.

Які ж перспективи 21-го КМУ? Політичні аналітики не виключають, що уряд можуть "попросити" у відставку перед місцевими виборами в жовтні цього року. Такий сценарій можливий, якщо рівень довіри до влади загалом почне "просідати", а економіка не оговтається від кризи.

Втім, у Дениса Шмигаля є ще можливість довести, що він не лише електоральний «громовідвід», а й досвідчений та ефективний антикризовий менеджер. Доопрацьована з урахуванням критики депутатів та Президента програма дій уряду вже спрямована до Верховної Ради, і за два тижні політична ситуація стане більш прозорою.

Оксана Поліщук, Київ