РФ може напасти на Україну, але не восени — голова Служби зовнішньої розвідки
Голова Служби зовнішньої розвідки Валерій Кондратюк не виключає проведення Росією масштабної військової операції із захопленням нових українських територій, але не восени 2020 року.
Як повідомляє Укрінформ, про це він написав у своїй статті для ZN.UA.
Кондратюк нагадав, що Росія розгорнула навколо України військове угруповання, до якого входять дві нові армії та армійський корпус: 20-та армія — вже практично сформована, включає дві дивізії загальною чисельністю близько 24 тис. осіб; 8-ма армія — близько 45 тис. осіб з урахуванням 1-го та 2-го армійських корпусів на тимчасово окупованих територіях Донбасу; 22-й армійський корпус — об’єднання у складі берегових військ ВМФ РФ, налічує 9 тис. військовослужбовців. Ці підрозділи набудуть повної оперативної готовності вже найближчим часом.
"Кремль розглядає власну армію як інструмент досягнення зовнішньополітичних амбіцій, тому наказ про вторгнення до іншої держави — для Москви лише питання часу і можливостей", - зазначив він.
За даними Кондратюка, рівень озброєння новітніми засобами у стратегічних ядерних силах РФ сягнув 83%, у повітряно-космічних силах — 75%, у повітряно-десантних військах та військово-морських силах перевищив 63%, а в сухопутних військах — 50%. Рівень оснащеності сучасними засобами управління у військах становить 67%.
У публікації зазначається, що Москва створює довготривалі загрози, зокрема й розбудовою нової військової бази поблизу кордонів України (у м. Ростові, за 60 км від кордону) для постійної дислокації підрозділів новоствореної 150-ї мотострілецької дивізії ЗС РФ.
Для політичного тиску на Україну і Захід Кремль має намір використати стратегічні військові навчання "Кавказ-2020", де буде відпрацьовано сценарій нападу на сусідні країни. Загальна кількість військ, задіяних у маневрах, що відбудуться у вересні нинішнього року, становитиме, щонайменше, 120 тис. військовослужбовців, 3 тис. бойових броньованих машин, близько 300 літаків, 250 гелікоптерів, 50 кораблів і до 5 підводних човнів.
Імовірним сценарієм навчань є також використання військ для вирішення питання водозабезпечення тимчасово окупованого Криму. До анексії материкова Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді, тому потенційно ЗС РФ можуть під надуманим приводом здійснити марш-кидок углиб території Херсонської області з метою встановлення контролю над дамбою Північно-Кримського каналу.
Загалом Росія, за даними розвідки, перетворила півострів на суцільну військову базу з готовою інфраструктурою для зберігання ядерної зброї. З 2016 року активно відновлюється радянська інфраструктура зберігання й експлуатації ядерної зброї поблизу Феодосії (об’єкт "Феодосія-13") та Балаклави ("Сопка"). Під військові цілі орієнтований і розвиток транспортної інфраструктури півострова, а також її інтеграція до єдиної транспортної системи РФ.
Водночас наразі, за словами Кондратюка, ухвалення стратегічного рішення про проведення в тій чи іншій формі наступальної силової операції проти України (зокрема в районі Північно-Кримського каналу) обмежують такі чинники: падіння цін на світових ринках нафти й газу та зменшення надходжень до російського бюджету; сподівання Москви використати COVID-19 для перезавантаження відносин із Заходом; наближення місцевих виборів в Україні і сподівання Москви посилити присутність проросійських сил в українському політикумі; відволікання ресурсів на турецько-російське протистояння в Сирії та Лівії, а також, опосередковано, в рамках вірмено-азербайджанського конфлікту; місцеві вибори в РФ у вересні 2020 року при падінні рейтингу довіри до Путіна до 23% та зростання протестної активності.
Від наказу про наступ Кремль також утримують також перипетії передвиборної ситуації у США та розвиток переговорного процесу щодо врегулювання ситуації на сході України у мінському і нормандському форматах. Проте поєднання концентрації уваги Сполучених Штатів виключно на своїх внутрішніх проблемах із перебігом переговорного процесу "не за російським сценарієм" істотно підвищує готовність Москви вкотре перетнути "червону лінію", констатують у СЗР.
"Однак, за нашими оцінками, комплексний вплив цих чинників робить для Кремля не на часі сценарій військової агресії проти України восени 2020 року. Проте історія вчить, що Росія ніколи не поважала суверенних прав інших країн і державний кордон для неї — всього лише лінія на мапі", - зазначає автор публікації.
Аналіз, проведений СЗР, свідчить, що в подальшій перспективі активність РФ щодо України "може трансформуватися у масштабну військову операцію із захопленням нових українських територій". Цьому можуть сприяти такі чинники: необхідність відвернути увагу від низки внутрішніх російських проблем (зниження рейтингу російської влади через погіршення життя населення, стрімке падіння економіки, послаблення вертикалі влади); потреба вирішити соціально-економічні проблеми тимчасово окупованого Криму (водопостачання, провал курортного сезону); концентрація уваги провідних міжнародних партнерів України виключно на власних внутрішніх проблемах (складні виборчі процеси, радикальне загострення соціальних, демографічних, економічних питань, біженці, тероризм).