Реалізація стратегії регіонального розвитку потребує консолідації органів влади - Чернишов
Реалізація стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки потребує консолідації центральних та місцевих органів влади, підтримки парламенту та Президента.
Як передає Укрінформ, про це заявив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, інформує пресслужба міністерства.
Чернишов акцентував увагу на тому, що запропонована програма містить амбітні цілі та завдання, і має бути реалізована.
"Тому виконання Стратегії потребує консолідації зусиль центральних та місцевих органів влади, підтримки Парламенту та Президента, свідомої участі суспільства та громадян. Розвиток регіонів – поза політикою, а реалізація державної стратегії є обов’язковою передумовою успішної, сильної та спроможної держави", – підкреслив він.
У Мінрегіоні зауважують, що для досягнення поставлених цілей та реалізації Державної стратегії критично важливим є наявність цільового спрямування коштів державного бюджету, тому міністерство вже підготувало відповідний законопроєкт щодо реформування ДФРР та надіслало на погодження зацікавлених сторін. Після офіційного погодження він буде внесений на розгляд уряду.
Як зазначається, міністерство розпочинає разом з обласними державними адміністраціями роботу щодо оновлення регіональних стратегій, щоб привести їх у відповідність до Державної. "Безумовним пріоритетом, визначеним Стратегією, є стимулювання економічного розвитку регіонів – інвестування у проєкти регіонального розвитку, які мають на меті розвиток регіонів, створення умов для залучення інвестицій та додаткових робочих місць", - йдеться у повідомленні.
На думку Чернишова, агенції регіонального розвитку мають стати спроможними та ефективними інституціями в кожній області.
У Мінрегіоні додали, що 5 серпня Кабмін затвердив Державну стратегію регіонального розвитку на 2021-2027 роки, проєкт якої розроблено Мінрегіоном на виконання Закону України "Про засади державної регіональної політики" та указу Президента від 20 вересня 2019 р. № 713 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення економічного зростання, стимулювання розвитку регіонів та запобігання корупції".
Проєкт стратегії підготували у співпраці з Офісом Президента, центральними та місцевими органами виконавчої влади, асоціаціями органів місцевого самоврядування, проєктами та програмами міжнародної технічної допомоги.
"У документі зазначено, що стратегічна мета регіональної політики на період 2021-2027 роки, – це розвиток та єдність, орієнтовані на людину – гідне життя в згуртованій, децентралізованій, конкурентоспроможній і демократичній Україні. Зазначену мету пропонується реалізувати через досягнення стратегічних цілей: формування згуртованої країни в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах; підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів, розбудова ефективного багаторівневого врядування", - додають у міністерстві.
Передбачається, що за участі всіх міністерств буде розроблено План заходів з реалізації Державної стратегії на періоди 2021-2023 та 2024-2027 роки, в якому будуть визначені пріоритети та програми регіонального розвитку.
У стратегії виділено типи функціональних територій, на яких фокусуватиметься державна регіональна політика протягом наступного планового періоду, проведено картографування та моделювання зазначених типів територій шляхом використання ГІС-технологій.
У рамках стратегії передбачено ряд операційних цілей та завдань для відновлення та розбудови територій Донецької та Луганської областей, що постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України і є прикордонними територіями у несприятливих умовах. Стратегією також передбачені завдання для посилення інтегруючої ролі міських агломерацій, що є територіями концентрації населення, капіталу та бізнесу, центрами тяжіння для навколишніх територій. Передбачено посилення використання потенціалу малих та середніх міст, що є центрами економічного зростання.
У Мінрегіоні зазначають, що окремої уваги заслуговують монофункціональні міста, де внаслідок занепаду профільних галузей спеціалізації спостерігаються негативні соціально-економічні процеси і явища. Для розвитку сільських територій у несприятливих умовах передбачається робота щодо розвитку малого та середнього підприємництва, диверсифікація сільськогосподарського виробництва, відновлення традиційних місцевих ремесел.