На Банковій - про рішення КСУ: Зеленський може ініціювати новий закон щодо е-декларацій

Президент Володимир Зеленський обов’язково використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил.

Як передає Укрінформ, на цьому наголосили в Офісі Президента у зв'язку з рішенням Конституційного Суду щодо декларування майна та доходів посадовців і депутатів, повідомляє пресслужба глави держави.

"Очікуємо публікації повного тексту рішення Конституційного Суду в цій справі. Усвідомлюємо, що рішення Конституційного Суду остаточні та не підлягають оскарженню. Але остаточним і таким, що не підлягає оскарженню, є також і прагнення України до повноцінного приєднання до європейських та євроатлантичних структур. Невід’ємною частиною цього прагнення є обов’язок подолати корупцію в Україні, зробивши національну політику чистою. Президент обов’язково використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил", - йдеться у повідомленні.

В ОП переконані, що українські посадовці та депутати продовжать декларувати своє майно та доходи, а антикорупційні органи матимуть необхідні повноваження для їхньої перевірки та притягнення порушників до відповідальності.

"Закон в Україні – один для всіх. Навіть для тих політичних сил і діячів, яким кортить підірвати систему електронного декларування", - підкреслили в Офісі Президента.

Зазначається, що повний текст рішення Конституційного Суду поки не оприлюднений, але суспільство вже почуло чимало спекулятивних політичних заяв, які суттєво спотворюють позицію держави та Президента.

"Тому ще раз підкреслимо таке. Українська держава створила систему електронного декларування та контролю статків посадовців і депутатів. Елементами цієї системи є не лише обов’язок визначених законом осіб декларувати майно та доходи, а й відповідальність за недостовірне декларування, а також контрольні повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції. До сьогодні ця система працювала ефективно, нарешті показавши українському народу, чим насправді володіють політики, та дозволивши притягнути до відповідальності порушників антикорупційного законодавства. Це суттєво вплинуло на формування в країні нових принципів політики та практики державного управління. Вважаємо це фундаментальним надбанням держави", - зауважили в ОП.

Як повідомляв Укрінформ, КС у вівторок визнав неконституційною статтю 366-1 ККУ, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.

Стаття 366-1 ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У серпні 2020 року до КС було направлене подання 47 народних депутатів щодо конституційності положень законів, які складають так звану антикорупційну платформу. Мова про електронне декларування, спецконфіскацію і оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

Зокрема, парламентарії оскаржили окремі положення законів «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про Державне бюро розслідувань», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Кримінального і Цивільного процесуального кодексів.