Боротьба з корупцією не повинна порушувати принцип незалежності судової влади – КСУ
Антикорупційна і судова реформи повинні реалізовуватися без порушення принципу незалежності судової влади та з дотриманням принципу конституційності.
Як передає Укрінформ, такий коментар КСУ розміщений на сторінці у Фейсбуці відомства.
«КСУ висловив ствердну позицію, що декларування доходів осіб, що здійснюють публічну владу, є беззаперечною вимогою у будь-якій сучасній демократичній державі На переконання КСУ, антикорупційна реформа в Україні стала беззаперечною вимогою суспільства. Проте як антикорупційна, так і судова реформи повинні реалізовуватися без порушення принципу незалежності судової влади та з дотриманням принципу конституційності», - йдеться у повідомленні.
У судовій установі наголосили, що, дослідивши склад злочину, передбаченого статтею 366-1 ККУ, КС дійшов висновку, що використання юридичних конструкцій, у яких відсутній чіткий перелік законів, унеможливлює однозначне визначення кола суб'єктів злочину, а відсилочні норми унеможливлюють встановлення кола їх адресатів.
Як наслідок, до відповідальності за умисне неподання декларації може бути притягнуто осіб, які не можуть бути учасниками правовідносин з декларування, а тому свідомо не виконали такого обов'язку, і зазначене не узгоджується з поняттям правової держави та принципом верховенства права, закріпленим у частині першій статті 8 Основного Закону України, зокрема, такими його елементами, як юридична визначеність та передбачуваність закону, уточнюють у КСУ.
«Із наведених позицій Конституційного Суду України вбачається, що законодавцем має бути запроваджено таке антикорупційне законодавче регулювання, яке забезпечить дотримання принципу верховенства права, складові якого: юридична визначеність, передбачуваність, пропорційність та співмірність», - зазначається у повідомленні.
Як повідомлялося, 27 жовтня Конституційний Суд за поданням 47 депутатів із фракції ОПЗЖ та депгрупи «За майбутнє» скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу про покарання за недостовірне декларування та деякі положення закону "Про запобігання корупції". Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК із перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.
НАЗК 28 жовтня на виконання рішення КС закрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Президент Володимир Зеленський у зв'язку з рішенням КС скликав 29 жовтня засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні країни. На засіданні було ухвалено рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій; забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК; державним органам та органам місцевого самоврядування забезпечити доступ НАЗК до реєстрів та баз даних.
Зі свого боку уряд 29 жовтня на позачерговому засіданні ухвалив розпорядження, яке зобов’язало НАЗК відкрити реєстр декларацій. У ніч на 30 жовтня Нацагентство поновило доступ до реєстру.
Окрім того, Зеленський вніс до Верховної Ради як невідкладний законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу Конституційного Суду.
Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КС від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.
Уранці 30 жовтня біля КС розпочалася акція за участю кількох тисяч осіб на знак протесту проти скасування антикорупційної реформи.