НАЗК відреагувало на заяву голови Венеціанської комісії щодо розпуску КСУ
У Нацагентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) відреагували на заяву голови Венеційської комісії Джанні Букіккіо та президента Групи держав проти корупції (GRECO) Маріна Мрчели, які 31 жовтня направили лист до Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті НАЗК.
"Вирішуючи питання швидкого відновлення антикорупційної системи, варто врахувати, що воно неможливе за умови незмінності рішення КСУ", - цитує лист пресслужба НАЗК.
Європейські високопосадовці в цій ситуації пропонують врахувати три обставини.
1. У своєму рішенні КСУ порушив Конституцію України принаймні двічі, втрутившись у повноваження парламенту, зазначивши, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних відомостей, умисне неподання декларації є надмірним покаранням за вчинення цих правопорушень. Згідно з Конституцією України, визначення того, яке діяння є злочином, - повноваження законодавчої гілки влади.
"Це означає, що повернути кримінальну відповідальність за декларування недостовірних відомостей, а також відновити рівність всіх гілок влади, прийнявши новий закон, неможливо. Будь-який закон, який повертатиме кримінальну відповідальність, чи не автоматично буде вважатися неконституційним, з огляду на це рішення КСУ",- зазначається в листі.
2.Бути суддею у власній справі заборонено основоположними принципами права.
"Приймаючи рішення, судді діяли у власних інтересах. За скасованими положеннями антикорупційного законодавства тривала процедура притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності трьох суддів КСУ – Мойсика, Сліденка та Завгородньої. Про цей факт вони були обізнані, однак, не заявили про відвід, а скасували відповідні норми. У день постановлення рішення було встановлено факт недекларування 3,6 млн грн суддею Головатим, який був обізнаний з цим фактом на час участі у засіданні. Ухваливши це рішення, КСУ зупинив роботу НАЗК, скасувавши його повноваження, та дозволив уникнути відповідальності тисячам інших публічних службовців", - зазначено в листі.
3. КСУ зазначив про неприпустимість здійснення контролю подання декларацій та конфлікту інтересів у всіх суддів нарівні з іншими публічними службовцями. Це суперечить попереднім висновкам Венеційської комісії з аналогічного питання.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт "Про відновлення довіри до конституційного судочинства", яким пропонується визнати, що рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року є "нікчемним" (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.
Крім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним згаданого рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.
У пояснювальній записці вказується, що законопроєкт розроблено з метою забезпечення дотримання конституційного ладу в Україні та недопущення узурпації влади суддями Конституційного Суду.
Законопроєкт визнано Президентом як невідкладний.
27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.
Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
28 жовтня НАЗК на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох із них ознаки декларування недостовірної інформації.
29 жовтня Володимир Зеленський оголосив про скликання термінового закритого засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці й обороні країни.