Дмитро Разумков, Голова Верховної Ради

Візит делегації Верховної Ради України на чолі з її Головою Дмитром Разумковим до Берліна відбувся у ситуації, коли в самій Німеччині не вщухали внутрішньополітичні баталії навколо проблеми локдауну, в який ФРН входить на весь листопад. Не виключено, що саме український візит закрив сезон політичних візитів високого рівня на цей рік (до речі, саме українці відкрили його навесні після першої хвилі коронавірусу). Утім, це не завадило провести змістовні розмови з німецькими політиками – президентом Бундестагу Вольфгангом Шойбле, депутатами від різних фракцій, міністрами закордонних справ і оборони.

Про те, які питання стояли на порядку денному першого за 5 років візиту голови Верховної Ради Дмитро Разумков розповів в інтерв’ю Укрінформу.

УКРАЇНА ДОНОСИТЬ СВОЮ ПОЗИЦІЮ ЩОДО «ПІВНІЧНОГО ПОТОКУ-2»

- Пандемія COVID-19 не лише вносить своєрідне «забарвлення» у перебіг візитів і зустрічей, але й, зрозуміло, стає однією з тем перемовин. Чи говорили ви з німецькими партнерами про співробітництво в галузі подолання пандемії, про можливу допомогу з боку ФРН, зокрема, щодо постачання вакцини?

- Так, ми говорили про доступ до вакцин, коли вони з’являться. Про те, щоб ми потрапили в першочерговий перелік держав, які їх отримають. Це питання порушувалося на кількох зустрічах.

- Коментуючи результати візиту, ви акцентували увагу на незмінності підтримки Німеччиною України в питанні відновлення її територіальної цілісності. Позиція Берліна є дуже важливою для нас. Утім, є ряд питань, з яких Київ хотів би розраховувати на, так скажімо, більше розуміння з боку Німеччини, зокрема щодо «Північного потоку-2». Ця тема порушувалася під час ваших зустрічей?

- Ми говорили по «Північному потоку-2». Україна доносить свою позицію до німецьких партнерів: ми добре розуміємо, що це не лише питання економічного характеру і передусім не економічного, а можливість вплинути на геополітичні процеси і створити додатковий механізм тиску та впливу Росії на ЄС.

Ми як держава, яка є надійним транзитером газу і паралельно неодноразово стикалися з тим, як РФ може використовувати це питання виключно в політичному плані - для тиску на іншу незалежну державу, не можемо не вказувати на це нашим друзям. І я впевнений, наші партнери нас чують.

Я розумію, що рішення прийматиме Німеччина, але їм варто зважати на ті події, які відбуваються сьогодні: це й отруєння Навального, і кібератаки, і багато інших речей, що демонструють позицію РФ по відношенню до своїх партнерів, міжнародного права, недоторканності кордонів. Події, які навряд чи можна сприймати як дружні кроки. Упевнений, цивілізований світ сприймає це належно.

- Ви зустрілися з представниками майже всіх політичних сил, представлених у німецькому Бундестазі. Серед них - голова Християнсько-демократичного союзу Аннегрет Крамп-Карренбауер. Але вона також є очільницею Бундесверу. В якій якості вона виступала більше?

- У першу чергу, це міністр оборони, ми зустрічалися в міністерстві. Це на 100 відсотків була зустріч із міністром оборони. Але вона є також головою партії. Тому, думаю, це поєднання двох зустрічей одночасно.

Ми почули її особисту позицію щодо підтримки України і позицію як представника уряду ФРН. На щастя, вони абсолютно збігаються.

Ми говорили про підтримку, яку відчуваємо в плані лікування наших військовослужбовців: 152 особи пройшли і проходять лікування і реабілітацію, у тому числі станом на сьогодні 13 наших хлопців перебувають у німецьких військових клініках. Це достатньо серйозна підтримка.

У нас є програми співпраці в рамках НАТО. Якщо ми говоримо про статус партнера з розширеними можливостями, то допомога, яку Україна отримала з боку Німеччини та безпосередньо Міноборони, є дуже важливою.

Впевнений, що сьогодні, в непростих умовах, у які поставив світ коронавірус, ми зможемо ефективно співпрацювати в подальшому з Німеччиною безпосередньо як із державою і як із членом НАТО.

Є спільні проблеми, які треба буде вирішувати. Це, зокрема, питання кібербезпеки. Ця проблема, на жаль, стала серйозною загрозою як для України, так і для Німеччини, інших країн. 

ВЕРТИКАЛЬ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ СФОРМОВАНА 

- Так сталося, що ваш візит припав на час бурхливих процесів у нас у країні. Питання боротьби з корупцією та реформи судової системи дуже турбують наших західних партнерів. Чи вплинула ситуація з КСУ на ваші перемовини в Берліні? В якому ключі взагалі обговорювалися питання антикорупційної боротьби?

- Якщо ми говоримо про боротьбу з корупцією, то і наша Верховна Рада 9 скликання зробила вже багато речей, забезпечивши антикорупційні органи можливостями працювати. Саме ми повернули статтю за незаконне збагачення. Саме ми запустили Вищий антикорупційний суд. Якщо ми говоримо про електронне декларування, Верховна Рада забезпечила додаткові механізми, зробивши більш прозорим цей процес.

На сьогодні вся вертикаль боротьби з корупцією сформована. Тепер залишається, щоб вона ефективно виконувала свої функції. 

МІСЦЕВИМ РАДАМ ПОТРІБНІ ПАТРІОТИЧНІ, ПРОФЕСІЙНІ ТА ЧЕСНІ ДЕПУТАТИ

- Німеччина – один із найбільш активних партнерів у підтримці реформ у нашій державі. Взяти хоча б реформу децентралізації, якою опікується ФРН. Її завжди згадують як гарний приклад реформування. Ви обговорювали це в Берліні?

- Так. Про децентралізацію ми говорили на кількох зустрічах. Особисто я вважаю цю реформу достатньо ефективною. Так, є проблеми, є питання, які ще треба вирішувати, але в цілому реформа просувається. Особливо важливим її етапом була минула неділя, місцеві вибори. Це є однією з ключових, віхових, реперних точок, через які проходитиме реформа децентралізації. Тому що саме цій новообраній місцевій владі передаватимуться великий обсяг повноважень, великий обсяг відповідальності, але паралельно зі цим додаткові фінансові ресурси, які можна буде використати на користь громад.

Ключовим питанням залишається фаховий і принциповий підхід тих чи інших органів місцевого самоврядування. Якщо ми отримаємо патріотично налаштовані - я маю на увазі до своїх територій, - чесні і професійні ради, керівництво рад, ми отримаємо там гарні приклади досягнень, які ми вже бачимо. Можливості збільшилися в рази.

Ми пройшли один етап, зараз буде другий: у багатьох великих містах попереду другий тур виборів, підрахунок голосів триває. Сподіваюся, що все пройде нормально.

Це важливо для нас, для держави. Звісно, залишаються питання, пов’язані з районними радами, багато аспектів, з якими ще треба працювати, доробляти. Але я впевнений, що ми рухаємося в правильному напрямі.

- Як ви оцінюєте результати місцевих виборів? Чи добре зарекомендувала себе система виборів за відкритими списками, яку дехто вважав надто складною?

- Давайте почекаємо та подивимося на результати.

Є питання насправді. Схожа система була в 2015 році, й, на жаль, є приклади, коли люди отримали гарні результати в своїх округах, але не стали депутатами місцевих рад. Є прогалини, якщо об’єктивно. Ця система - голосування за трафаретом і за номером - показала себе в нас інакше, ніж у Польщі.

Але проблема, яка дійсно виникла під час цих виборів, – це явка, найнижча, якщо не помиляюсь, взагалі в історії, 37%. Це суттєво менше ніж на минулих виборах. Розумію, що насамперед це пов’язано з коронавірусом, він дуже сильно вплинув на цей процес. З іншого боку, явка на місцевих виборах завжди є меншою, ніж на президентських і парламентських.

ВР ПРАЦЮВАТИМЕ НА КОРИСТЬ ДЕРЖАВИ І З 450, І З 300 ПАРЛАМЕНТАРІЯМИ

- Чергові вибори до Верховної Ради України ще нескоро. Втім, народний депутат від фракції «Слуга народу» Микита Потураєв в інтерв'ю виданню ЛБ нещодавно припустив, що на наступні парламентські вибори «Слуга народу» піде двома чи трьома політсилами. Чи допускаєте ви ймовірність того, що одну з таких груп очолите ви?

- Сьогодні в нас не ведеться виборча кампанія. Якогось переформатування в партії поки що я не спостерігаю. Коментувати Микиту Руслановича… Думаю, він самостійно може відкоментувати сам себе. В тому інтерв’ю було багато «новин», які непогано розібрали ЗМІ.

- Паралельно з виборами минулої неділі проводилося опитування - 5 питань від Президента Володимира Зеленського, одне з яких стосувалося скорочення в півтора раза чисельності Верховної Ради. На вашу особисту думку, це сприятиме покращенню ефективності роботи парламенту?

- Моя позиція безпосередньо до цього питання була визначена навіть не зараз, а півтора року тому, коли я говорив, що зменшення кількості народних депутатів глобально негативно на діяльність Верховної Ради не вплине.

Я знаю, що є різні позиції в парламенті: хтось підтримує, хтось проти. Особисто я вважаю: навіть якщо буде зменшено до 300, це дасть все одно змогу нормально працювати. 450 депутатів було в 1991 році, сьогодні населення України зменшилося. Тому якщо зробити перепис і залишити таку ж кількість виборців на одного народного депутата, то вийдемо плюс-мінус на показник 300 депутатів.

У будь-якому випадку, скільки б депутатів не було, Верховна Рада виконуватиме свої функції та працюватиме на користь держави.

ВР НАВРЯД ЧИ ЗАБОРОНИТЬ ПОЛІТИКАМ ВІДВІДУВАТИ РОСІЮ

- У Верховній Раді зареєстровано кілька законопроєктів (зокрема, №4136, №2612), які передбачають заборону українським посадовцям мати офіційні контакти або проводити сепаратні переговори з представниками країни-агресора. Чи планує парламент розглядати ці проєкти, зокрема з огляду на те, що такі поїздки, зокрема нардепів від ОПЗЖ, стали регулярними? Чи є змога накладати санкції у таких випадках на відповідних народних депутатів?

- Законопроєкти прописані не під депутатів, там прописано взагалі.

Цей процес виглядає гарно в медійному плані, але в безпосередній імплементації це буде важко зробити. Тому що і на рівні ТКГ, і Нормандського формату, інших перемовин, це гальмуватиме процеси. Наскільки я знаю, станом на сьогодні ці питання не розглядалися комітетами, тому вони не готові до розгляду в сесійній залі. І я не думаю, що вони з’являться найближчим часом.

Наразі на порядку денному стоїть багато питань, які мають першочерговий характер. Перше з них - бюджет. Він розглядатиметься на наступному тижні.

- Сподіваєтесь, що він буде ухвалений до кінця року?

- Я і не обіцяю, і не сподіваюся. Я маю лише один голос. Але я вважаю, що відповідальна Верховна Рада повинна ухвалити бюджет своєчасно.

Ми насправді могли б його розглянути і 20 жовтня, якби не пандемія, яка не дала змогу провести засідання комітету. Я розумію, що в нас є можливість проводити засідання і онлайн, однак давайте будемо реалістами: розглядати бюджет в онлайн режимі трохи дивно.

Я думаю, що найближчим часом комітет проведе своє засідання, схвалить ту таблицю, яка розглядатиметься на наступному тижні. А далі йдуть інші кроки бюджетного процесу. Те, що залежатиме від мене, я робитиму, максимально докладаючи зусиль, щоб бюджет був прийнятий вчасно. Сподіваюся, що й інші колеги займатимуть таку ж позицію.

ВЛАДА ТА ОПОЗИЦІЯ МАЮТЬ ОБ’ЄДНАТИСЯ У БОРОТЬБІ З КОРОНАВІРУСОМ

- Ваш візит до Берліна припав на той момент, коли в Німеччині схвалювали новий локдаун, буквально за лічені години до його початку. У пропорційному, до кількості населення, плані ситуацію у ФРН останніми днями цілком можна порівняти з нашою. Чи виступаєте ви особисто на нинішньому етапі за введення жорстких заходів боротьби з поширенням коронавірусу?

- У нас не всі, скажімо так, ставляться відповідально як до свого здоров’я, так і до здоров’я оточуючих. Я, на жаль, спостерігаю це навіть у Верховній Раді: є народні депутати, які дуже поверхнево ставляться до запроваджених заходів і карантинних норм, не дивлячись на те, що рівень захворюваності у Верховній Раді є досить високим: перехворіло або хворіє станом на сьогодні понад 60 депутатів і велика кількість людей в апараті. Загальні показники по країні є високими щодня.

Головне – це вберегти медиків. Тому що, якщо говорити про ліжкомісця під осіб, які захворіли на COVID-19, або в яких є підозра на інфікування, їх поки що достатньо, вистачає в резерві, і держава буде їх ще збільшувати. Але важливо, щоб вистачало медиків, і щоб вони змогли захистити своє здоров’я.

Ми маємо ставитися відповідально до всіх, і до держави в тому числі, тому що сьогодні коронавірус став і питанням національної безпеки.

- Якщо свідомість сама по собі не завжди спрацьовує, мабуть підвищити її допоможуть штрафи?

- Такі законопроєкти є на розгляді парламенту, вони будуть передані в комітети. Якщо ми будемо бачити погіршення ситуації, а об’єктивно ми це бачимо, то, можливо, вони розглядатимуться в сесійній залі.

З медичної точки зору, ми більш-менше готові, технічно також готові. Це не весна. Верховна Рада зробила все можливе: ми створили ковідний фонд, коли переглядали бюджети, наповнили його коштами. В цьому плані парламент виконав покладену на нього функцію. Було кілька ініціатив ВР, підтриманих депутатами, щодо підтримки малого бізнесу і, насамперед, медиків. Ми будемо наполягати, щоб Кабінет Міністрів України виконав усі ті доручення, які дала йому Верховна Рада.

- А чи вистачить нам грошей? Німецький уряд перед локдауном пообіцяв компаніям чергові мільярди підтримки, «небачену до цього допомогу»…

- На жаль, є така проблема. Ми всі це знаємо. Але ми виходили з об’єктивних показників, які можливо реалізувати. Ми не говорили про мільярди, яких фізично немає.

У питанні пандемії не повинно йтися про владу або опозицію, тут має бути об’єднання політичних сил навколо інтересів держави. Насправді таке об’єднання вже неодноразово спостерігалося у Верховній Раді цього скликання, особливо коли розглядалися питання пов’язані з коронавірусом. Треба бути відповідальними у прийнятті рішень.

Ольга Танасійчук, Берлін.

Фото автора