В антикорупційному комітеті Ради прокоментували резонансне рішення КСУ
Рішення Конституційного Суду, яке скасовує електронне декларування, є необґрунтованим, і його неможливо якісно врахувати, внісши зміни до законодавства.
Як передає кореспондент Укрінформу, таку думку висловила голова Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна (фракція "Слуга народу") на засіданні погоджувальної ради.
"Я хочу наголосити на наступному - рішення Конституційного Суду, яке скасовує електронне декларування, неможливо якісно врахувати, внісши зміни до законодавства. Це просто неможливо. На жаль, із рішення неможливо зрозуміти, в чому ж проблема із неконституційністю норм. Рішення є необґрунтованим, і відповідно, ми можемо лише здогадуватися, що саме не вдовольняє Конституційний Суд. Це не моя суб'єктивна думка. Так само окрема думка судді Головатого підкреслює, що рішення Конституційного Суду є необґрунтованим", - зазначила Радіна.
Вона додала, що "якщо ми будемо здогадуватися, що саме мав на увазі Конституційний Суд, наприклад, говорячи, що суддів не може перевіряти виконавча влада, то ми можемо відразу починати писати законопроєкти щодо створення окремої суддівської служби фінансового моніторингу, окремої податкової служби для родичів суддів і, напевно, також окремої системи фіксації порушень швидкості на дорогах, щоб, не дай Боже, не втрутитися в незалежність суддів".
За словами депутатки, з цього випливає, що будь-які зміни, які депутати зараз можуть внести до закону "Про запобігання корупції", намагаючись врахувати позицію Конституційного Суду, можуть знову бути визнаними неконституційними в КС.
"Відповідно, колеги, я бачу тільки один вихід і не бачу йому альтернативи. Перше - відновити законодавство про декларування в повному обсязі. І друге, це абсолютно пов'язане питання, запропонувати рішення щодо того, як ми повертаємо Конституційний Суд в правосудний режим ухвалення рішень", - зауважила Радіна.
Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування.
Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
28 жовтня НАЗК на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох з них ознаки декларування недостовірної інформації.
29 жовтня Володимир Зеленський оголосив про скликання термінового закритого засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні країни.
30 жовтня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт "Про відновлення довіри до конституційного судочинства", яким пропонується визнати, що рішення Конституційного суду від 27 жовтня 2020 року є "нікчемним" (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів. Окрім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним цього рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.