Депутат Європарламенту прокоментувала ситуацію у КСУ: Це більш як сигнал тривоги
Депутат Європарламенту, заступниця співголови Парламентського комітету асоціації між Україною та ЄС та член комітету Європарламенту із закордонних справ Віола фон Крамон закликала українських законотворців знайти правовий вихід із конституційної кризи.
Про це йдеться у заяві, яку європейський політик 3 листопада поширила на власній сторінці в мережі інтернет.
«У цій хиткій ситуації Україна має діяти з надзвичайною пильністю. Прогресивні сили, зокрема, у парламенті (України) мають очолити цей процес. Поспішне та повне перезавантаження Конституційного суду містить величезні ризики, і може ще більше погіршити ситуацію. Вирішенням кризи є законний, справедливий та незалежний Конституційний Суд, який не буде монополізований адміністрацією Президента чи будь-якою іншою установою», - йдеться у документі.
Фон Крамон назвала ситуацію в Україні «більш, ніж сигналом тривоги», оскільки кілька суддів, які, на думку депутата, могли мати конфлікт інтересів та бути під впливом українських олігархів та проросійських сил, протягом кількох днів змогли зруйнувати всю антикорупційну структуру, яка створювалася десятиліттями. Руйнація такої антикорупційної структури, за словами фон Крамон, автоматично тягне за собою порушення зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС, та загрожує іншим важливим досягненням, серед іншого – безвізовому режиму з Євросоюзом.
Як зауважила євродепутат, своїм рішенням судді Конституційного суду України привели всю країну у надзвичайно небезпечну конституційну кризу, яка, окрім антикорупційного законодавства, може загрожувати іншим важливим реформам, зокрема, в питаннях законодавства про мови та банківську справу.
«Європейський Союз продовжує стояти поряд із народом України, який не має страждати від дій корумпованих офіційних осіб. На додаток, разом із міжнародними партнерами, ми готові надати правову та фінансову допомогу прогресивним силам у Верховній Раді з метою пошуку для цієї кризи законного рішення, яке не скомпрометує принципи розподілу влади серед керівних структур», - наголосила фон Крамон.
Як повідомлялося, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
28 жовтня НАЗК на виконання рішення КСУ закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох з них ознаки декларування недостовірної інформації.
29 жовтня Президент скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні.
Глава держави 30 жовтня вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства», яким пропонується визнати, що рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року є "нікчемним" (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.
Крім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним згаданого рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.