Зеленський виступає за суворе покарання через брехню в деклараціях
Ухвалене місяць тому рішення КСУ призвело до конституційної кризи та поставило під загрозу європейське майбутнє України.
Про це Президент України Володимир Зеленський заявив на засіданні Національної ради з питань антикорупційної політики, на якому були розглянуті законодавчі ініціативи щодо виходу з ситуації, спричиненої рішенням Конституційного Суду України, повідомляє сайт Президента, передає Укрінформ.
«Ця криза вже призвела до дуже серйозних наслідків. Нам коштувало значних зусиль, аби після цього рішення остаточно не втратити підтримку наших міжнародних партнерів, зокрема МВФ, Світового банку та інших інвесторів. Ті, хто брехав у деклараціях за 2017, 2018, 2019 роки, вже не будуть покарані. Робота із запобігання корупції на сьогодні залишається на паузі», – сказав Зеленський.
Також він акцентував увагу на необхідності максимально швидко підготувати та подати зміни до чинного законодавства України з метою подолання конституційної кризи. Та додав, що такі рішення мають бути консолідованими й погодженими усіма зацікавленими сторонами.
«Такої консолідації, такої роботи разом ніколи не було в Україні. Це повинно було відбутися для того, щоб ми почали працювати разом», – відзначив Президент.
Зеленський закликав Верховну Раду якнайшвидше ухвалити законопроект про відновлення кримінальної відповідальності за ухилення від подання декларації та внесення до неї завідомо недостовірних відомостей.
«Кримінальна відповідальність за ухилення від подання декларації та внесення до неї завідомо недостовірних відомостей має бути достатньо суворою та передбачати можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі. Корупціонери повинні понести відповідальність згідно із законом», – наголосив він.
Наступним кроком у подоланні кризи, за словами Президента, має стати відновлення норм Закону «Про запобігання корупції». Цей документ має забезпечити повне відновлення перевірок декларацій, серед іншого декларацій суддів, а відповідні повноваження повинні залишитися за Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК).
«Обов’язково, щоб ці відмінності нікому не надавали можливості для зловживання чи затягування притягнення до відповідальності», – заявив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КСУ визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб'єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.
Президент скликав термінове закрите засідання РНБО, на якому було ухвалене рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.
Окрім того, глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу КСУ. Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КСУ від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що ухвалене суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.
2 листопада група народних депутатів кількох фракцій зареєструвала законопроєкт №4304 «Про відновлення дії окремих положень закону «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України». Документ передбачає внесення змін до закону «Про запобігання корупції», якими пропонується відновити права НАЗК.
Також у парламенті 5 листопада зареєстровано законопроєкт №4319 «Про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» (щодо порядку розгляду справ Конституційним Судом України)», у якому пропонується збільшити з 10 до 12-ти мінімально необхідну кількість голосів для ухвалення рішення Великою палатою КСУ. Крім того, автори також пропонують передбачити, що Регламент КСУ затверджується законом.