Арахамія не виключає, що Рада завтра розгляне законопроєкт про брехню в деклараціях
Голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія не виключає, що Верховна Рада ухвалить законопроєкт про відновлення відповідальності за недостовірне декларування вже у п'ятницю, 4 грудня, якщо комітет прийме відповідне рішення.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це політик сказав в ефірі телеканалу «Наш» 3 грудня.
«Що стосується конституційної кризи так званої. Зараз іде комітет правоохоронний для того, щоб вирішити питання повернення відповідальності за надання недостовірних даних при електронному декларуванні. Це дуже важливо, тому що ми маємо зараз ризик, що якщо ми не приймемо жодного рішення, тоді більше мільйона чиновників взагалі можуть не декларуватись за 2020 рік. Це ж, погодьтесь, набагато більш оперативне питання, ніж розв'язання взагалі питання з Конституційним Судом. Тому ми зараз зосереджуємо всі свої зусилля на цьому питанні і сподіваємося, що якщо комітет зараз прийме спільне рішення, то завтра ми вже зможемо проголосувати рішення в першому (читанні, - ред.) та в цілому по процедурі ad hoc», - розповів Арахамія.
За його словами, далі парламентарії будуть розв'язувати питання щодо Конституційного Суду.
«У нас там є дійсно низка законодавчих ініціатив, вони мають пройти комітет і після того виноситися до зали», - сказав Арахамія.
Відповідаючи на запитання про настрої всередині фракції «Слуга народу» щодо законопроєкту Президента «Про відновлення довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонується припинити повноваження чинного складу КСУ, Арахамія зазначив, що «взагалі настрої є підтримати пропозиції Президента».
«Але звучать постійні зауваження експертного кола, що це може бути визнано неконституційним також, і що треба знайти такий не політико-правовий шлях, а правовий шлях. І тому є тривалі дискусії навколо цього питання», - зауважив голова фракції «Слуга народу».
Що стосується альтернативних шляхів вирішення конституційної кризи, Арахамія нагадав про законопроєкти народних депутатів, якими, зокрема, пропонується збільшити мінімально необхідну кількість голосів для ухвалення рішення Великою палатою КСУ. Арахамія додав, що сам він схвалює ініціативу припинення повноважень чинного складу КСУ, оскільки Конституційний Суд зараз не має суспільної довіри і «на прикладі скасування, фактично, електронного декларування, продемонстрував у дуже явному вигляді, що може робити такі рішення, які можуть зашкодити взагалі добробуту нашої держави».
Як повідомляв Укрінформ, комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності на засіданні 3 грудня узгодив компромісний законопроєкт щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання декларації і рекомендував парламенту ухвалити його за основу та в цілому. Документ пропонує умисне внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей від 4000 прожиткових мінімумів карати штрафом від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами, або обмеженням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади. Як повідомляв Укрінформ, 17 листопада заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк підписала розпорядження про створення робочої групи з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи КСУ. Створити таку робочу групу запропонував Голова ВР Дмитро Разумков.
Члени робочої групи до 1 грудня мали підготувати для розгляду узгоджені законопроєкти для врегулювання конституційної кризи.
Робоча група 30 листопада зареєструвала законопроєкт щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та за неподання суб’єктом декларування декларації.
27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КСУ визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб'єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.
Президент Володимир Зеленський у зв'язку з рішенням КСУ скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці і обороні. На засіданні ухвалене рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.
Окрім того, глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу КСУ.
Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КСУ від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що ухвалене суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.
2 листопада група народних депутатів кількох фракцій на чолі з Головою ВР Дмитром Разумковим зареєструвала законопроєкт №4304 «Про відновлення дії окремих положень закону «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України». Документ передбачає внесення змін до закону «Про запобігання корупції», якими пропонується відновити права НАЗК.
Також у парламенті 5 листопада зареєстровано законопроєкт №4319 «Про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» (щодо порядку розгляду справ Конституційним Судом України)», у якому пропонується збільшити з 10 до 12-ти мінімально необхідну кількість голосів для ухвалення рішення Великою палатою КСУ. Крім того, автори також пропонують передбачити, що Регламент КСУ затверджується законом.
Президент Володимир Зеленський 27 листопада зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4434 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».