Конституційна криза: робоча група ВР зареєструвала два законопроєкти

Робоча група ВР із врегулювання конституційної кризи зареєструвала у парламенті два законопроєкти, спрямовані на відновлення інституційного механізму запобігання корупції та особливостей складення протоколу про адмінправопорушення стосовно судді та судді КСУ..

Як передає Укрінформ, про це повідомила заступник керівника робочої групи, представник парламенту в Конституційному Суді Ольга Совгиря у Фейсбуці.

За її словами, у Верховній Раді, зокрема, зареєстрований проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» №4470 щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції.

Законопроєктом передбачається приведення чинного закону до редакції, яка діяла до ухвалення рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року, а також запроваджується особливе регулювання контролю за дотриманням антикорупційного законодавства суддями і суддями Конституційного Суду.

Читайте також: Криза КСУ: Венеційська комісія затвердить висновки цього тижня

Як пояснила Совгиря напередодні в Телеграмі, згідно з проєктом, порядок здійснення повної перевірки декларацій і моніторингу способу життя суддів, суддів КСУ буде затверджуватись НАЗК за погодженням відповідно із ВРП та Конституційним Судом. Вища рада правосуддя і Збори суддів КСУ матимуть повноваження вносити НАЗК обов’язкові до розгляду подання про усунення порушень, які містять ознаки порушення гарантій незалежності суддів, суддів Конституційного Суду під час здійснення повноважень НАЗК. Порядок повної перевірки декларацій і моніторингу способу життя суддів, суддів КСУ розробляється НАЗК в місячний строк з дня набрання чинності законом і в місячний строк погоджується Вищою радою правосуддя та Конституційним Судом. У разі відсутності відповідного погодження повна перевірка декларацій суддів і суддів Конституційного Суду проводиться в загальному порядку, визначеному Законом України «Про запобігання корупції».

Законопроєктом також передбачається заборона для НАЗК вносити приписи з питань, які безпосередньо стосуються здійснення суддею правосуддя, а також здійснення суддею Конституційного Суду конституційного провадження.

Читайте також: КСУ поновив розгляд справ після перерви від початку листопада

Окрім того, до парламенту також подано проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення особливостей складення протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4-172-9 та 188-46, 212-15 стосовно судді, судді Конституційного Суду України № 4471.

Законопроєктом передбачається, що скласти адміністративний протокол судді чи судді Конституційного Суду може тільки голова НАЗК або його заступник - із обов’язковим повідомленням про це Вищої ради правосуддя і голови Конституційного Суду.

Згідно із законопроєктом протокол вручається судді, судді Конституційного Суду виключно шляхом надіслання його судді засобами поштового зв’язку із наданням йому можливості надати свої письмові зауваження і заперечення, або відмовитись від його підписання з наведенням відповідних мотивів. Надання таких пояснень можливо шляхом їх надіслання засобами поштового зв’язку або особисто суддею, суддею КСУ за можливої присутності відповідно інспектора Вищої ради правосуддя чи голови КСУ (або його заступника).

Читайте також: Зеленський - про закон щодо декларацій: Важливо, що встигли до 2021 року

НАЗК матиме повноваження передавати протокол про адміністративне правопорушення до суду лише у разі отримання від судді, судді Конституційного Суду пояснень (заперечень) на протокол, або за спливом відведеного законом строку для їх надання.

"Такий порядок вручення протоколу про адміністративне правопорушення усуває можливості будь-яких зловживань чи тиску на суддю, суддю Конституційного Суду, які присутні в разі вручення протоколу відповідними уповноваженими особами при особистому спілкуванні із суддею, в тому числі у разі відсутності сторонніх осіб, які могли б проконтролювати відсутність таких зловживань і тиску", - відзначила Совгиря.

Згідно з інформацією на офіційному вебпорталі Верховної Ради, обидва законопроєкти внесено до парламенту 7 грудня народними депутатами з різних фракцій.

Читайте також: В «Слузі народу» кажуть, що ув'язнення за брехню у деклараціях не працювало

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КСУ визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб'єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Президент Володимир Зеленський у зв'язку з рішенням КС 29 жовтня скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні. На засіданні ухвалене рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.

17 листопада заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк підписала розпорядження про створення робочої групи з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи КСУ. Створити таку робочу групу запропонував Голова ВР Дмитро Разумков.

Читайте також: Представник Зеленського назвав «тимчасовим компромісом» закон про брехню в е-деклараціях

Члени робочої групи мали до 1 грудня підготувати для розгляду узгоджені законопроєкти для врегулювання конституційної кризи.