Деякі положення висновку Венеційської комісії про рішення КСУ є суперечливими – експерт

Висновок Венеціанської комісії про рішення Конституційного суду України від 27 жовтня 2020 року щодо функціонування антикорупційних органів дозволяє кожній із груп впливу трактувати його на свою користь.

Таку думку в коментарі власному кореспондентові Укрінформу висловив експерт із конституційного права Богдан Бондаренко.

«Висновок Венеційської комісії дає можливість кожній із груп впливу – президенту, антикорупціонерам, парламенту – говорити, що висновок підтримав саме їхнє бачення у вирішенні наслідків скасування цих положень Конституційним судом, і буде для них найкращим», - заявив Бондаренко.

Він додав, що висновок має положення, які в українських реаліях трактуватимуться, як суперечливі.

Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня Венеціанська комісія оприлюднила висновок на терміновий запит президента України Володимира Зеленського щодо рішення КСУ від 27 жовтня.

Цим рішенням Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб'єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

У своєму висновку Комісія констатувала, що перевірка декларацій суддів не суперечить міжнародним стандартам, є поширеною міжнародною практикою та повинна урегульовуватися національним законодавством.

Серед можливих шляхів реформування механізму перевірки фінансових декларацій суддів у Венеціанській комісії пропонують, як один із варіантів, наділити такими повноваженнями Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС).