Якими є підсумки роботи Мінстратегпрому за 2020 рік

Сподіваємося, започаткований темп розвитку в майбутньому році не буде сповільнений

Добігає кінця 2020 рік, і час підбити підсумки. Ці фактично чотири місяці роботи з часу прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2020 р. № 819 «Про Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України» (Мінстратегпром) видалися для його колективу справді дуже напруженими. Незважаючи на різні безпідставні звинувачення,  фейки та необ’єктивну критику на нашу адресу, вдалося забезпечити великий обсяг роботи, і навіть більше, для становлення Мінстратегпрому. Адже ті, хто хоч раз у житті займався створенням нового центрального органу виконавчої влади з нуля, добре знають, скільки реально на це необхідно часу. У різний період та в різних ситуаціях – щонайменше рік-півтора.

Отже, з яким бекграундом ми підійшли на кінець 2020 року.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ

На сьогодні вже можна стверджувати, що Мінстратегпром  відбувся як центральний орган виконавчої влади. Прийняті всі необхідні керівні  документи, спрямовані на реалізацію завдань, передбачених Положенням; проведена реєстрація в державних органах влади; затверджені структура, штатний розпис, бюджет. Мінстратегпром отримало власні приміщення в м.Києві по вулиці Лисенка для розміщення персоналу, а 18 грудня 2020 р. –   спецдозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею.

Із 11 листопада 2020 р. здійснюється набір кадрів як за добором на посади державної служби, так і за переведенням (станом на поточний момент оголошено 77 доборів). На поточний рік Мінстратегпром відповідно до бюджетного фінансування мало визначену граничну чисельність у 333 особи. Станом на 24 грудня 2020 р. призначено 73 особи. На початку наступного року ми плануємо  вийти на визначені показники, адже інтерес є великий. Наприклад, після оголошення конкурсів до Мінстратегпрому було подано в середньому 60 заяв від кандидатів на кожну посаду. Добори продовжуються, тож рекомендую стежити  за оголошеннями.

НОРМОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ

Однак результативним було розв’язання не лише організаційних питань. Так, рішенням Кабінету Міністрів України у другій половині жовтня 2020 р. був утворений Урядовий комітет із питань національної безпеки та оборони, стратегічних галузей промисловості, паливно-енергетичного комплексу та інфраструктури, який очолив віце-прем’єр-міністр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський. Станом на кінець грудня вже проведено 8 засідань та розглянуто майже сотню проєктів  різноманітних нормативно-правових актів та нагальних питань за різними напрямами функціонування  держави.

Водночас Мінстратегпром є основним розробником  більше 20  проєктів нормативно-правових актів Кабінету міністрів. Тільки для імплементації Закону України «Про оборонні закупівлі» було розроблено 10 проєктів постанов Уряду, які вже надіслані на погодження заінтересованим центральним органам виконавчої влади.

Також розроблено та спрямовано у ЦОВВ проєкти урядових постанов: «Про деякі питання розвитку промисловості України», «Про внесення змін до Порядку визначення товарів, що ввозяться на митну територію України для використання у промисловому виробництві моторних транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ від 26 жовтня 2005 р. № 1031» тощо.

Крім того, за поданням Мінстратегпрому 23 перспективні проєкти з майже ста були визначені рішенням Кабінету міністрів України пріоритетними для держави інвестиційними проєктами до 2023 року (розпорядження Уряду  16 грудня 2020 року № 1581-р).

У стінах Українського парламенту вже перебувають міністерські законопроєкти «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності ВРУ» та  «Щодо перетворення державних унітарних підприємств космічної галузі в акціонерні товариства ВРУ». Також Мінстратегпромом у співпраці з усіма зацікавленими сторонами опрацьовано проєкт Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (р.н. 3822), пропозиції враховані профільним комітетом Верховної Ради України у доопрацьованій версії законопроєкту (р.н. 3822-Д).

Також у роботі проєкти законів «Про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021-2025 роки», «Про порядок здійснення іноземних інвестицій у суб’єкти господарювання, що мають стратегічне значення для національної безпеки України», «Про державну промислову політику», «Про загальнодержавну програму розвитку високих технологій».

Відбувається (за деякими вже завершена) робота над програмними стратегічними документами, серед яких – «Стратегія розвитку ОПК України» (складовою якої буде трансформація ДК «Укроборонпром»), «Стратегія відродження вітчизняного авіабудування на період до 2030 року (розроблено новий План заходів щодо реалізації Стратегії), «Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма України на 2021–2025 роки», «Національна космічна стратегія України до 2030 року»,  «Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма України на 2021–2025 роки», «Програма розвитку титанової галузі України».

За низкою напрямів роботи було створено робочі групі. У рамках діяльності однієї з них разом із представниками ДК «Укроборонпром» було опрацьовано концепцію реформування ОПК України, що передбачає корпоратизацію та появу в країні двох державних холдингів «Оборонні системи України» та «Аерокосмічні системи України», до кожної з яких увійдуть шість та три холдингові компанії відповідно. У результаті в Україні буде створено сприятливе бізнес-середовище для діяльності всіх учасників ринку. Перший етап реформи вже розпочався: КМУ прийняв постанову про виведення зі складу ДК «Укроборонпром» 17 підприємств, 16 із яких перейдуть до Фонду державного майна України з метою їх подальшої приватизації; ще одне – до сфери управління Міністерства оборони України. Крім того, від Мінекономрозвитку до Мінстратегпрому було передано ДІФКУ – Державну інноваційну фінансово-кредитну установу. Вона фінансуватиме оборонні проєкти та заохочуватиме розробників зброї на створення сучасних зразків ОВТ.

Рішенням іншої робочої групи було започатковано створення Центру сертифікації продукції зі спеціальних сталей, сплавів та металургійного матеріалознавства (листопад 2020 року). Опрацьовано проєкт Положення про Центр, визначено його організаційну структуру та завдання. Поява цієї структури в Україні значно зекономить кошти для вітчизняних виробників та сприятиме розвитку галузі. Адже раніше сертифікацію спеціальних металів та сплавів доводилося проходити за кордоном.

РОБОЧІ ЗУСТРІЧІ ТА ВІЗИТИ НА ПІДПРИЄМСТВА

Важливо зазначити, що керівництво Мінстратегпрому за п’ять місяців роботи не сиділо виключно в урядових стінах. Віце-прем’єр-міністр Олег Уруський разом із очільниками Міністерства відвідали понад 50 підприємств оборонно-промислової галузі України по всій території України. Вони ознайомилися з фактичним станом справ, можливостями та перспективами розвитку не лише державних компаній, а й приватних.

Проведено більше 20 нарад із різних питань розвитку стратегічних галузей промисловості, серед яких – покращення стану в космічній галузі України; відновлення та розвиток авіабудівної галузі України; реформування ОПК; виконання Державного оборонного замовлення (ДОЗ) 2020, а також пріоритетів ДОЗ 2021–2023; ситуації навколо ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», ПАТ «АвтоКрАЗ», АТ «Мотор Січ»; із  СПО роботодавців та СПО профспілок, а також  із народними депутатами – членами міжфракційного об’єднання «Підтримка та сприяння розвитку стратегічних галузей промисловості». І це лише незначна частина тієї щоденної роботи, яку здійснював колектив Мінстратегпрому.

МІЖНАРОДНА ВЗАЄМОДІЯ ТА СПІВПРАЦЯ

З метою інформування партнерів про реформування ОПК та налагодження подальшої двосторонньої співпраці організовано та проведено двосторонні зустрічі з представниками дипломатичних й інших державних установ із 18 країн. Крім того, відбулися зустрічі з послами «Великої сімки» та онлайн-розмова з головою Представництва НАТО в Україні. Усі вони були проінформовані про плани реформування оборонно-промислового комплексу України та про незворотність курсу на інтеграцію з євроатлантичним середовищем.

Мінстратегпром підписало Меморандуми про співпрацю/взаєморозуміння з Державним агентством з питань оборонної промисловості Турецької Республіки,  Збройними силами Йорданського Хашимітського Королівства та Міністерством оборони Бразилії. Це відкриває новий етап у розвитку відносин із цими державами.

Разом із тим, керівництво Міністерства здійснило закордонні візити до Туреччини та Індії, в рамках яких досягнуто домовленості щодо поглиблення та розвитку двосторонньої співпраці.

ОЧІКУВАННЯ

І це лише початок. Попереду багато роботи – від остаточного наповнення штату Мінстратегпрому  професійними кадрами до плідної та цілеспрямованої нормотворчої діяльності. Керівництво міністерства зацікавлене в якнайшвидшому ухваленні Верховною Радою України необхідних для проведення реформи ОПК законів та реалізації державної політики в сфері стратегічних галузей промисловості.

На наступний рік на Мінстратегпром передбачено фінансування у розмірі 2,75 млрд грн, із яких 205 млн грн буде спрямовано на утримання апарату міністерства, а 2,53 млрд – на виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощення наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення.

Сподіваємося, започаткований темп розвитку в майбутньому році не буде сповільнений, ба, навіть більше – прискориться. І Мінстратегпром остаточно стане на ноги та матиме високі показники власної результативності. Наскільки це нам вдасться, зможемо оцінити вже за підсумками першого півріччя, а можливо, й раніше.

Ігор Яковлєв, державний секретар Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України