Росія не має права вирішувати, кому вступати в НАТО - Столтенберг
Росія не має права втручатися у суверенні рішення демократичних країн, зокрема, України та Грузії, щодо приєднання до НАТО.
Про це під час віртуальної дискусії в рамках Паризької школи міжнародних справ заявив Єнс Столтенберг, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Саме так генеральний секретар НАТО відповів на запитання модератора, чи не провокує розширення Альянсу агресію Росії проти сусідніх країн.
Аудіозапис виступу Столтенберга розміщено на сайті НАТО.
«Це питання у різних версіях я чув багато разів, коли розширення НАТО намагалися представити як своєрідну агресивну дію проти РФ, щоб виправдати використання Росією сили проти інших країн – ви згадали про Донбас (Україна) і про Грузію. Щоб відповісти на це питання, маємо розпочати з основ. Всі країни Європи підписали Гельсінський заключний акт і багато інших документів, які чітко визначають, що всі країни мають суверенне право обирати власний шлях, як і те, в яких організаціях з безпеки такі країни хотіли б брати участь, а в яких – ні. Це очевидно», - зазначив Столтенберг.
Він нагадав, що набуття членства в НАТО свого часу було суверенним рішенням країн Східної Європи, включаючи три країни Балтії, які колись входили до СРСР. При цьому НАТО нікого і ніколи не примушувало до вступу. Згадані країни самі, з використанням демократичних процедур, обирали шлях приєднання до Альянсу.
«Ми ніколи не примушували країни приєднуватися до НАТО. Наші добрі друзі-сусіди, такі як Фінляндія або Швеція, протягом десятиліть говорять, що не хочуть бути членами НАТО, і ми повною мірою це поважаємо. Але коли такі країни, як Латвія, Естонія, Литва, Польща, Румунія та багато інших, - вирішили, що хочуть набути членства, – безумовно, якщо вони виконували стандарти НАТО, то мали отримати дозвіл на таке членство», - розповів генсек Альянсу.
Він наголосив: питання, бути тій чи іншій країні в НАТО або ні, має вирішувати тільки сама країна та союзники в Альянсі. Росія не має жодного права втручатися, блокувати або зупиняти членство суверенної держави в НАТО.
«Для мене є провокаційною сама постановка питання щодо права суверенних держав вирішувати власне майбутнє. Це шлях до визнання системи сфер інтересів, у якій великі держави мають певні права визначати долю сусідів… Якщо ми приймемо, що великі країни можуть вирішувати, що мають робити менші, тоді ми повертаємося назад у часі. Ми не хочемо повернення до такого світу. Нам потрібен світ, заснований на правилах, на повазі до держав, незалежно від їхнього розміру, розміру їхніх збройних сил або економіки», - вказав керівник НАТО.
Він висловив переконання, що компроміси у таких фундаментальних питаннях могли б стати дуже небезпечним шляхом для усього світу. З цієї точки зору, на думку Столтенберга, варто розглядати також питання так званих «заморожених» конфліктів.
«Якщо Грузія хоче стати членом НАТО, це не питання Росії – зупиняти її. Стане Грузія членом НАТО чи ні – це питання, які будуть вирішувати Грузія і члени Альянсу, і ніхто інший. Це не справа Росії. Те, що вони зробили в Абхазії, у Південній Осетії, порушивши територіальну цілісність Грузії як суверенної держави, є неприйнятним. Це ж стосується, безумовно, й України. Незаконна анексія Криму, дестабілізація Донбасу - все це є порушенням фундаментальних принципів на шляху до побудови мирного та стабільного світу», - підкреслив Столтенберг.
Він додав: НАТО бачить свою роль у тому, щоб допомогти обом країнам у розбудові спроможностей та в реформах.
«Ми присутні у різних формах (співробітництва – ред.) у Грузії та Україні. Але, зрозуміло, ми маємо шукати політичне рішення для різних конфліктів, зокрема, в Молдові, у Нагірному Карабасі. Головне послання, що при цьому ми мусимо поважати суверенітет цих країн та підтримувати прагнення в пошуку мирних рішень шляхом переговорів для різних конфліктів, які є «замороженими» тією чи іншою мірою», - додав генеральний секретар НАТО.
Як повідомляв Укрінформ, в аналітичній доповіді «НАТО 2030», яка визначає перспективні напрямки військового і політичного розвитку Альянсу на наступне десятиліття, відображено збереження принципу «відкритих дверей» для країн, які відповідають стандартам НАТО та поділяють із союзниками спільні демократичні принципи.
Фото: НАТО