Венедіктова про справи ПриватБанку: Я не можу їх блокувати апріорі
Генеральний прокурор Ірина Венедіктова заявила, що не може блокувати кримінальні провадження групи “Приват” апріорі.
Про це генпрокурор заявила під час звіту у Верховній Раді, відповідаючи на запитання народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Стосовно справ “Привату”. Жодного спеціального суб'єкту мого у цьому процесі немає, блокувати я не можу”, - повідомила генпрокурор.
Вона нагадала, що до Нового року провела три спільні наради з детективами НАБУ і прокурорами САП, запевнивши, що у цих справах з ними "повне порозуміння”.
“... Було активізовано слідство, були надані вказівки, строк виконання яких закінчився 12 лютого. 15 лютого у нас була спільна нарада, є повне порозуміння в цьому випадку”, - зазначила генпрокурор.
Венедіктова відзначила важливість проведення експертиз у цих справах: “Експертизи неможливо не проводити, бо експертизи — це саме той документ, який встановлює збитки”.
“Тут, перепрошую, має бути все ж таки склад злочину. Тому ми рухаємося виключно по закону. Окрім того, хочу Вам нагадати, що безпосередньо я займалася.... навіть після цього судді ВС написали на мене скаргу в ВРП, - щоб зберегти державі мільярди гривень. І це безпосередньо була моя перемога весною 2020 року. Тому я не можу блокувати справи “Привату” апріорі”, - зазначила Венедіктова.
Як повідомлялося, генпрокурор Ірина Венедіктова увійшла у групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у трьох основних провадженнях щодо ПриватБанку.
Генпрокуратура проводила слідство у справі ПриватБанку, після завершення функції слідства у відомстві справи на дорозслідування були передані НАБУ.
Зокрема, слідство за першим епізодом стосувалася заволодіння службовими особами ПриватБанку державними коштами Національного банку, виділеними для цілей рефінансування. За версією слідства, співробітники ПриватБанку банку протягом 2014 року видали кредити під заставу майнових прав на товар 42 резидентам, підконтрольним групі «Приват», засновниками яких є 51 нерезидент з «приватівськими коріннями». Ті, у свою чергу, уклали сумнівні угоди, здійснивши 100 % передплату, та перерахувавши гроші на рахунки інших нерезидентів з метою нібито отримання товарів. Загальну суму розміром 18,9 млрд грн отримали такі компанії: Teamtrend limited, Trade point agro limited, Collyer limited, Rossyan investing corp, Zao ukrtransitservice ltd, Milbert ventures inc. Поставка товарів до цього часу не відбулася. Гроші в строки, передбачені кредитними договорами, ПриватБанк не отримав. Майнові права на не отриманий товар, якими володіє ПриватБанк, не забезпечують погашення кредитів і повернення коштів.
Слідство стосовно другого епізоду розпочалося на підставі заяви екс-голови правління ПриватБанку Олександра Шлапака. Так, 15 грудня 2016 року до ПриватБанку надійшло повідомлення НБУ про те, що компанію Claresholm marketing LTD визнано пов'язаною з банком особою. Незважаючи на те, що банку заборонено проведення будь-яких активних операцій із пов'язаними особами, колишнє керівництво ПриватБанку упродовж 15-16 грудня провело незаконні операції. Так, менеджери ПриватБанку уклали з Claresholm marketing LTD кредитні договори на суму 389 млн дол. і60 млн євро і відобразили заборгованість в балансі банку. Так само 16 грудня екс-службовці ПриватБанку аналогічно провели незаконні банківські операції з іншими, пов'язаними з банком юрособами. Наприклад, було укладено кредитний договір на суму 3,2 млрд грн з компанією з ТОВ «Новафарм».
Слідство стосовно третього епізоду стосувалося, надання банком протягом 2008—2016 років кредитів низці компаній на заздалегідь невигідних економічних умовах. Середня ставка за кредитом становила 10,5 %, коли банк залучав ресурс в той час під 17 %. При цьому слідство вважає, що відповідні компанії «мали ознаки фіктивності». Забезпеченням за цими кредитами виступали застави на суму близько 267 млрд грн, з яких майнових прав на суму 237 млрд грн, що становить майже 90 % від всього портфелю застав. Однак, проведені новим керівництвом банку перевірки засвідчили, що вартість заставного майна була завищена.З матеріалів справи виходить, що колишні посадові особи ПриватБанку надавали кредити на заздалегідь невигідних умовах для банку юридичним особам, які мали ознаки фіктивності.