Бюро економічної безпеки України: крок уперед чи зміна декорацій?
Економіку розслідувати БЕБу чи гуртом?
Прийняття 28.01.2021 Верховною Радою України Закону «Про Бюро економічної безпеки України» (законопроект № 3087-д), беззаперечно, є важливим кроком. Його створення покликано усунути дублювання функцій усіма правоохоронними органами щодо розслідування злочинів (кримінальних правопорушень) у сфері економіки. А головна мета – суттєве зменшення тиску на бізнес. Адже загальновідомо, що на сьогодні правоохоронна система в Україні працює таким чином, що стосовно одного і того ж суб’єкта господарювання та навіть з приводу претензій щодо проведення одних і тих же господарських операцій кримінальні провадження відкривають підрозділи і Національної поліції, і Служби безпеки України, і Державної фіскальної служби України (податкова міліція), і Державного бюро розслідування, і прокуратури. А інколи, як свідчить практика, у разі «особливих заслуг» суб’єкта господарювання – й усіма цими правоохоронними відомствами водночас.
Стверджую: ні! Це важливий, але не більше, ніж перший крок до досягнення мети. І він може так і залишитися тільки кроком, оскільки є велика вірогідність і небезпека того, що відбудеться елементарна зміна вивіски назви відомства з «Податкова міліція» (або зараз «ДФС») на «Бюро економічної безпеки України».
Річ у тім, що прийнятий Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» лише декларує створення нового правоохоронного органу, але не вносить змін до чинних законів (кодексів), які, власне, і мають забезпечити усунення дублювання, про яке йшлося вище. І головне: такі норми містив законопроект № 3959 від 06.08.2020 (автори: Д. Гетманцев і О. Василевська-Смаглюк), який Комітет з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради України Д. Монастирського успішно відхилив, натомість рекомендував Верховній Раді України до розгляду альтернативний законопроект № 3959-1 від 25.08.2020 (автор: С. Іонушас), у якому цих норм немає. У такому вигляді за законопроект № 3959-1 народні депутати 03.02.2021 і проголосували в першому читанні.
ЗАКОН «ПРО БЮРО ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ» ПРОГОЛОСОВАНО. АЛЕ…
Щоб не обтяжувати читача юридичними термінами і законодавчими нормами, лише зазначу, що Кримінальний процесуальний кодекс України містить статтю 214, яка регламентує процес внесення інформації про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і відповідно відкриття кримінальних проваджень таким чином, що будь-який із правоохоронних органів, що функціонують у державі, зобов’язаний відкрити кримінальне провадження негайно, як тільки до нього надійде відповідна заява або повідомлення про кримінальне правопорушення. І цю норму виписано так, що навіть неможливо оскаржити до суду передчасно або безпідставно відкрите кримінальне провадження. Адже згідно із законом оскарженню підлягає тільки факт невнесення відповідної інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань та невідкриття кримінального провадження. А це означає, що і після створення Бюро економічної безпеки України усі інші правоохоронні відомства матимуть можливість відкривати кримінальні провадження, віднесені до підслідності цього відомства. У такому разі складно простежити логіку в утворенні та роботі нібито спеціального правоохоронного органу, якщо усі інші правоохоронні органи держави будуть і надалі відкривати та розслідувати кримінальні провадження, віднесені законом до підслідності Бюро економічної безпеки України.
ДУБЛЮВАННЮ ФУНКЦІЙ БУТИ?
Щоб усунути дублювання функцій усіх правоохоронних органів, щоб новостворений правоохоронний орган мав можливість спеціалізуватися на розслідуванні економічних злочинів, віднесених до його підслідності, потрібно, як мінімум, внести до Кримінального процесуального кодексу України норму, якою зобов’язати інші правоохоронні органи, що відкриють кримінальне провадження за статтею Кримінального кодексу України, віднесеною до компетенції (підслідності) Бюро економічної безпеки України, негайно протягом визначеного в цій нормі терміну (наприклад, 5 або 10 днів), передати таке кримінальне провадження для подальшого розслідування до підрозділів цього Бюро.
Хіба тут є щось складне для розуміння, зокрема і для людей, які не практикують у сфері юриспруденції?
Виявляється, є. І відхилення законопроекту № 3959 та прийняття у першому читанні законопроекту № 3959-1 є тому підтвердженням.
Зауважте, я навіть не торкаюся теми позбавлення таких правоохоронних монстрів, як Міністерство внутрішніх справ України (Національна поліція) та Служба безпеки України, функцій щодо виявлення, розкриття кримінальних правопорушень, віднесених не до їхньої компетенції (підслідності), як і багато іншого. Це окрема проблематика, значно складніша і не менш важлива.
Але, якщо усі правоохоронні органи держави і в подальшому будуть розслідувати кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності Бюро економічної безпеки України (як вони сьогодні без будь-яких процесуальних обмежень розслідують кримінальні правопорушення, підслідні Державній фіскальній службі України), то де ж тоді оте саме, задеклароване ініціаторами створення нового безпекового відомства усунення дублювання функцій правоохоронних органів?
Щоб законопроект № 3959-1 досяг своєї мети – усунення дублювання функцій усіх правоохоронних відомств щодо розслідування окремих злочинів, немає потреби «винаходити велосипед». Для цього достатньо політичної волі, професійного розуміння і перенесення в цей законопроект відповідних норм із законопроекту № 3959.
Під час прийняття законопроекту № 3959-1 у залі Верховної Ради України депутати, представники Комітету з питань правоохоронної діяльності обіцяли, що до другого читання ці та інші недоліки зазначеного законопроекту буде виправлено. Дуже хочеться в це вірити, бо інакше є перспектива отримати не більше ніж зміну вивіски на правоохоронному відомстві.
Йосип Бучинський, голова Адвокатського об’єднання «Яр.ВАЛ», віце-президент Асоціації платників податків України, голова Комітету з безпеки ведення бізнесу КТПП, Заслужений юрист України