«Путін-убивця»: У Кремлі, схоже, не очікували, що Байден не жартує
Україна в протистоянні між США і РФ знаходиться на «передовій». Градус напруги невдовзі може зрости, причому – не обов'язково у військовому плані
«Він поплатиться за це» і «Путін – вбивця». Дві короткі репліки президента США Джо Байдена в інтерв’ю телеканалу ABC News поставили весь світ, що називається, на вуха, а Росію довели до істерики.
Як устигла зауважити прес-секретар Білого дому Джен Псакі, відносини президента і нової адміністрації з росіянами будуть сильно відрізнятися від тих, які були протягом останніх чотирьох років. «Президент Байден дав зрозуміти, що Сполучені Штати дадуть відповідь на ряд дестабілізуючих дій Росії», – сказала вона.
Те, що Росія – країна-ізгой, є доконаним фактом, починаючи з 2014 року. Але тепер це питання можна було б поставити ще жорсткіше: наскільки Росія – очолювана президентом-вбивцею – наближається до загальновизнаного цивілізованим світом статусу «особливого» елементу міжнародного співтовариства, на кшталт Північної Кореї? І що це означатиме для України? Адже давно відомо, чим відповідає Росія на проблеми у стосунках із Заходом – подальшим провокуванням нестабільності в Україні. Ну, от у Києві, наприклад, «замінували» одразу сім (!) станцій метро. А у Дніпрі затримали озброєного шпигуна з так званої «ДНР». А в Одесі зловмисник погрожував підірвати іноземне судно на знак підтримки терористів на Донбасі. Це випадковий збіг? Навряд…
…Отже, Байден сказав те, що сказав, в Росії відповіли очевидно неадекватно і відкликали посла, якого назад у Вашингтон можуть і не пустити: адже пан Антонов – під міжнародними санкціями, і згода на його призначення у 2017 році може бути пояснена лише тим, що у Білому домі тоді сидів «друг Кремля» Трамп.
А що думають про «Путіна-убивцю» і наслідки такої констатації експерти-політологи, та чим все це, ймовірно, закінчиться?
ЗАГОСТРЕНІ ВІДНОСИНИ: ЧОГО СЛІД ОЧІКУВАТИ?
«Ми дуже часто плутаємо причини та наслідки та хибно вважаємо, зокрема на вітчизняному досвіді, що політики з цивілізованих країн у своїх заявах користуються емоціями чи якимись особистими симпатіями/приватними міркуваннями. Але це далеко не так. Якщо президент США Байден ствердно відповів на запитання журналіста – чи він вважає Путіна вбивцею, то він таке казав, звісно, не тому, що Путін вбивця», – коментує юрист-міжнародник Борис Бабін.
Про те, що на руках російського керманича опосередковано кров вже сотень тисяч сирійців, українців, чеченців та персонально – окремих російських політичних дисидентів чи конкурентів, знають практично усі керманичі світу. Але, за словами експерта, вони це вголос здебільшого не заявляють. «Міжнародна політика вимагає певних меж. І якщо президент США демонстративно виходить за ці межі, то таке є прорахованим кроком, щоб орієнтувати союзників та партнерів Сполучених Штатів на певні майбутні події», – вважає Бабін.
Причини такої заяви Байдена носять об’єктивний та суб’єктивний вимір. «РФ в останні роки намагалася вплинути на внутріполітичне життя США, застосовуючи різні важелі: від власної проплаченої агентури – до прямих спроб організації заколоту під час нападу на Капітолій. Таке у Вашингтоні нікому та ніколи не пробачають», – стверджує експерт-міжнародник.
Не пробачать, наголошує він, й тим, хто вчиняв діяння на користь російської злочинної верхівки, маючи у кишені український паспорт. Тому заява Байдена стає своєрідною «чорною міткою» не лише російським керманичам, а й їх посіпакам. «Звісно, адміністрація Байдена ніколи не забуде ані заяви Деркача та Дубінського в Києві, ані перемовини Луценка та Мамедова в Нью-Йорку. І тут, на жаль, існує істотний ризик, що американська адміністрація буде розглядати Україну не лише як партнера, а й як перманентне «джерело постачання» відповідної російської агентури», – каже він. І додає, що поки ця небезпека не буде радикально зменшена – відносини між двома країнами матимуть як мінімум підводні камені. «Тому заява Байдена очевидно матиме певні наслідки не лише для Москви. Нам слід бути до цього готовими», – наголошує Борис Бабін.
Політолог Володимир Фесенко каже, що Росія для США є більш вагомим противником і загрозою, ніж Північна Корея. А от перша дипломатична криза в стосунках нової Адміністрації США з путінським режимом дійсно виникла. «Проте, треба розуміти, що обидві країни зацікавлені у збереженні стосунків, хай і конфліктних. Але гострого конфлікту та прямого протистояння вони будуть уникати», – вважає політолог.
«Байден озвучив рівно ті речі, які він говорив ще бувши кандидатом в президенти. І, відповідно, коли він став президентом – ті рішення, які приймала його адміністрація, вони лягають в контекст заяви, яку він зробив. Так, ця заява була максимально критичною. Утім, думаю, в цьому разі треба враховувати ще й специфіку самого інтерв’ю, а також запитання, яке йому поставив журналіст», – зауважив політолог Ігор Рейтерович. У Байдена, по суті, не було інших варіантів, як відповідати.
«З іншого боку, Джен Псакі наступного дня підтвердила, що мав на увазі Байден. Репліка Байдена щодо Путіна – це насамперед продовження промови, яку він робив і перед представниками спецслужб, і перед представниками дипкорпусу щодо зовнішньої політики, що станом на сьогодні для США головним ворогом є Російська Федерація», – додав політолог.
Водночас для нього більш показовою стала реакція РФ. «У мене склалося таке враження, що вони на добу просто впали в якусь прострацію й узагалі не знали, як реагувати. Рішення про відкликання посла для консультацій, «дитяча» відповідь Путіна… Все це говорить про те, що в Москві не очікували, що у Вашингтона наскільки швидко почнуть співпадати заяви з діями: перший пакет санкцій щодо Навального, другий – щодо втручання у вибори, третій – відносно Північного потоку-2…», – коментує Рейтерович.
Також політолог вважає, що невдовзі росіянам «прилетять» від американців ще й рішення, які будуть пов’язані безпосередньо з Україною.
«Позиція США стала жорсткішою, але не щодо РФ, а щодо особисто Путіна. Про це заявляла і Камала Гаріс, віце-президентка США. Тобто, нова адміністрація не вбачає загрози в існуванні РФ як такої, і радо піде з ними на зближення, якщо зміниться керівництво у Кремлі», – каже політолог, активіст Руху опору капітуляції (РОК) Дмитро Сінченко.
За його словами, в інтересах України – змінити цю позицію. «Для нас РФ у нинішньому вигляді становитиме загрозу з будь-яким керівництвом на чолі».
Чим це може закінчитись? Дмитро Сінченко бачить три сценарії: негативний, нейтральний і позитивний: «Негативний – внаслідок чергового «палацового перевороту» в Кремлі Путіна усунуть від влади і замінять на фігуру, більш прийнятну для Заходу. З Росії поступово знімуть санкції, конфлікт на Донбасі буде «заморожено», Крим поступово зійде з порядку денного. Анексію і далі не визнаватимуть, але і не наполягатимуть на його поверненні до складу України. А Росія знову активізує роботу «п'ятої колони» й знову спробує захопити всю владу в Україні через вибори і корупційні шляхи, не зустрічаючи при цьому активної протидії з боку Заходу.
Нейтральний: незважаючи на загострення стосунків зі США, статус-кво збережеться.
І позитивний: Росія розпадеться на ряд незалежних держав, а всі окуповані території повернуться до складу своїх держав, зокрема України, Білорусі, Фінляндії, Японії, Китаю. Але це, зрозуміло, у довгостроковій перспективі».
ЯК УСЕ ЦЕ ПОЗНАЧИТЬСЯ НА УКРАЇНІ
«РФ постійно використовуватиме і використовує сьогодні Україну як один із фронтів війни із країнами західної демократії. Тому щоразу, коли стосунки РФ та США погіршуються або, навпаки, коли мають відбутися важливі переговори для зниження градусу напруги, Кремль постійно цей градус підвищує до максимуму всіма можливими способами», – коментує Дмитро Сінченко.
На його думку, йдеться як про збільшення обстрілів і нових атак на фронті, так і про провокації, теракти, дезінформацію, проросійську пропаганду та діяльність «п'ятої колони» всередині країни. Нестабільність лише зростатиме.
Ігор Рейтерович також не виключає, що загострення ситуації цілком можливе. За його словами, РФ в особі Путіна зараз тільки залишається підтверджувати той статус, який на неї повісив Байден. «Кремль дуже часто діє саме за таким принципом. Мовляв, якщо ви нас у чомусь звинувачуєте, ну, то ми такими й будемо: доведемо все це до абсурду, підвищимо ставки, щоби потім ви пішли «на попятную», – каже політолог.
Чого слід очікувати, як саме діятимуть росіяни, пан Рейтерович відповідає: щонайперше – слід очікувати загострення на Донбасі. «По-друге, зросте кількість кібератак. Недавно було кілька новин, що сайти наших органів державної влади масовано атакують (таке справді було, утім, за повідомленнями СБУ від 16 березня, кібератаку вже вдалося нейтралізувати, – Ред.), – вважає він. – І, по-третє, росіяни намагатиметься вкинути в інфопростір Євросоюзу якісь тези про те, що подібні заяви на адресу президента РФ можуть призвести до погіршення ситуації в Україні, причому не з їх вини. І деяким європейським урядам це може цілком зайти, і знову почнеться розкручування фрази про домінування Штатів, геополітику й так далі».
Експерт-міжнародник Ілля Куса стверджує, що будь-яка ескалація у взаєминах США і РФ може позначитися на Україні тільки у вигляді загострення на Донбасі. «Ескалація на сході України у відповідь на ворожі, на думку Москви, дії з боку Заходу – у Росії залишається цей інструмент впливу, і вона завжди його може використовувати, коли їй потрібно. Ми – держава, яка в протистоянні між США і РФ знаходиться на "передовій", необов'язково у військовому плані. Тому ризик загострення ситуації на Донбасі зберігався всі ці роки, а тепер він просто дещо зріс через те, що у Байдена взяли курс на жорстку риторику щодо Москви», – підсумував Куса.
Мирослав Ліскович. Київ