Олексій Сухачов, в.о. директора Державного бюро розслідувань

Історія створення Державного бюро розслідувань була непростою: тривав цей процес по суті три роки - від моменту прийняття Верховною Радою відповідного Закону в листопаді 2015-го до фактичного початку діяльності Бюро наприкінці листопада 2018 року. Та й після старту ДБР важко входило у робоче русло. Перший звіт про роботу правоохоронного органу із досить широкими повноваженнями Верховна Рада, фактично, почула лише у березні 2021-го. Доповідав виконуючий обов’язки директора Бюро Олексій Сухачов. Він на посаді з вересня минулого року, за цей час ще не спілкувався з пресою.

Інтерв`ю Укрінформу – перше інтерв`ю Очільника Бюро з часу призначення...

- Пане Олексію, що це за папери у вас на робочому столі? Резонансні справи?

- Справи – у слідчих. У мене робочі документи – службова переписка, звіти, внутрішня документація. Останнім часом ми суттєво активізувалися. Доби вже не вистачає…

- Ви прийшли в ДБР вже ближче до кінця 2020 року, у вересні. Хоча звітувати у Верховній Раді вам довелося за увесь період. Чого вдалось досягти ДБР минулого року? І навпаки – що не вдалося зробити?

- Сьогодні ми бачимо високий суспільний запит на безпеку та справедливість. Задовольнити ці, по суті, базові потреби громадян повинно, в тому числі, й Державне бюро розслідувань. Хто б що не говорив, але наша мета – створити ефективний і незалежний правоохоронний орган. До неї й рухаємося.

Що стосується минулого року, то з усіма викликами, які стояли перед Бюро, переконаний, ми впоралися. І це головне. Минулий рік став роком позитивної трансформації Державного бюро розслідувань, як ефективного і незалежного правоохоронного органу. Ми, як двигун в автомобілі – запустили слідство, забезпечили його об’єктивність і неупередженість. Це відразу ж дало позитивну динаміку у розслідуванні кримінальних проваджень. Загалом у 2020 році ДБР здійснювало досудове розслідування трохи менше, ніж у 43 300 кримінальних провадженнях. Переважно це протидія корупції, економічні злочини, злочини проти довкілля, перевищення повноважень представниками правоохоронних органів та інші.

В результаті до суду направлено 3 305 обвинувальних актів стосовно 3 600 підозрюваних. Повідомлено про підозру майже 4 тисячам осіб, левова частка з яких - це військовослужбовці та працівники правоохоронних органів. Встановлено фактів нанесення збитків державі, завданих кримінальними правопорушеннями на суму понад 415 млн гривень.

На початку року ми змінили організаційну структуру Бюро та створили нові підрозділи, а наприкінці – завершили формування Ради громадського контролю і запустили роботу дисциплінарної комісії. Активізували взаємодію з Верховною Радою, просуваємо низку законодавчих змін, які дадуть змогу врегулювати важливі для ДБР питання.

Користуючись нагодою, хотів би подякувати за підтримку народним депутатам з комітету з питань діяльності правоохоронних органів та безпосередньо голові комітету Денису Монастирському. Ми відчуваємо вашу підтримку та об’єктивну зацікавленість у розвитку Державного бюро розслідувань.

Тобто, рік був активним і досить продуктивним. Ми наростили наші можливості і потужності за всіма напрямками і продовжимо цю роботу вже нинішнього року.

Що не вдалося? Знаєте, кожен керівник хоче і завжди вимагає більшого від себе і підлеглих. Я розумію, що результати нашої роботи минулого року могли бути кращими. Але я бачу якісні зміни у роботі ДБР і намагаюся від цього позитиву відштовхуватися.

- Які справи, проведені ДБР останнім часом, ви вважаєте успішними?

- Я сподіваюся, що найбільш успішні справи у ДБР ще попереду. Для мене зараз важливо, щоб ДБР, як правоохоронний орган, працював системно і масштабно. Говоримо про це практично на кожній нараді. Хоча і дрібні злочини також лежать в межах нашої компетенції. Вони забирають багато часу у слідчих, яких і так не вистачає.

Серед останніх справ можу відзначити розкриття схеми закупівлі медиками Збройних сил України апаратів штучної вентиляції легень на суму понад 11 млн грн, технічні характеристики яких унеможливлюють їх практичне використання.

Розкриття схеми ухилення від сплати податків юридичними особами, пов’язаними з одним із народних депутатів України на загальну суму понад 97 мільйонів гривень.

Численні факти катувань затриманих та перевищення своїх повноважень представниками правоохоронних органів. Тільки у 2020 році до суду направлено 83 обвинувальні акти стосовно 117 осіб.

Бюро набирає значних обертів у боротьбі із корупцією. Тут також вибудовуємо систему протидії: діємо на всіх рівнях і за всіма напрямками. Минулого року ДБР направило до суду 461 обвинувальний акт, більша частина з яких пов’язана із одержанням неправомірної вигоди посадовими особами на загальну суму понад 19 мільйонів гривень.

Ще один пласт роботи – протидія злочинам у сфері охорони навколишнього середовища та злочини проти довкілля. За кілька останніх місяців в різних регіонах України слідчі ДБР виявили десятки схем вирубки лісів на загальну суму понад 37 млн грн.

Мені, якщо чесно, важко зрозуміти таке байдуже ставлення людей до природи. Самі ж працівники лісгоспів за бариші покривають цих місцевих ділків, які сотнями вирубують цінні породи дерев, порушуючи екосистему регіону та знищуючи унікальні ліси.

Про це, до речі, йшлося на нещодавній нараді керівників правоохоронних та інших державних органів під головуванням Генерального прокурора. Усі учасники зійшлися на думці, що ця проблема потребує більш жорстких та системних підходів. Над цим і працюємо.

На завершальній стадії у нас розслідування катастрофи військового літака Ан-26 у вересні минулого року, коли загинуло 26 осіб, резонансна справа про вибухи військових складів у місті Сватово Луганської області, що сталися ще у жовтні 2015 року та багато інших.

На жаль, чим більше справ ми розкриваємо, тим глибші прірви розкриваються перед нами у тій чи іншій галузі. Але ці діри потрібно латати. Цим і займаємося.

- Ви згадали за катастрофу літака з курсантами. Чи завершить Державне бюро розслідувань слідство у справі до кінця квітня, як це прогнозувалося?

- Так. Думаю, ми вже найближчим часом відзвітуємо про результати. Слідчим вдалося максимально швидко встановити причини катастрофи. На жаль, загиблих хлопців уже не повернеш, але винуватці катастрофи повинні бути покарані. Інакше ніхто не зможе гарантувати уникнення подібних трагедій у майбутньому.

Це перше в історії України розслідування авіакатастрофи, як серед цивільної, так і військової авіації, яке слідство розкрило за пів року.

ДБР вже повідомило трьом високопосадовцям ЗСУ про підозру. Один із них перебуває під вартою, ще один – під цілодобовим домашнім арештом. Справу на постійному контролі тримає президент України.

- Коли створювалося ДБР, в людей одразу виникли аналогії з ФБР, навіть назви схожі. Але чи маєте ви такі самі повноваження, як директор ФБР у Штатах, не кажучи вже про матеріально-технічну базу, кадровий потенціал?

- Бюро – відносно молодий правоохоронний орган, який спочатку був створений на папері, а потім його роботу почали наповнювати змістом. При цьому мало хто вірив, що воно таки запрацює. Тим не менше, я вважаю, що за останні пів року нам вдалося якісно змінити діяльність ДБР і зробити великий крок уперед.

Бюро має чітко визначенні повноваження та підслідність. Це – найвищі посадовці, судді, працівники правоохоронних органів, ті, хто вчинив військові злочини. Тобто топчиновники, які мають зв’язки та можливості. Але Закон – один для всіх. І моє завдання, щоб цю думку усвідомили усі посадовці в країні.

Зараз ми відчуваємо потребу і в професійних слідчих, і в технічному та матеріальному забезпеченні, але ДБР, як правоохоронний орган працює.

У відповідності до Указу Президента минулого року в ДБР створено: Головне слідче управління, Головне оперативне управління, Головне оперативно-технічне управління та Управління забезпечення особистої безпеки. Це дозволило нам, під час досудового розслідування задіювати увесь комплекс оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих дій, підвищило ефективність ДБР в цілому.

Ми набираємо обертів і, я впевнений у тому, що ми виправдаємо сподівання і народу України, і керівництва держави, і наших міжнародних партнерів.

- Пересічний українець поки що не дуже розібрався з повноваженнями ДБР. Іноді здається, що всі займаються одразу всім. Чи розділено вже чітко сфери відповідальності між правоохоронними органами?

- Звісно, що певні непорозуміння під час практичної реалізації наших повноважень таки виникають. Але це нормально. Це – робочі моменти, які ми вирішуємо. Частково ми забрали підслідність у прокуратури, частково у поліції. Зараз у нас складається дуже гарна міжвідомча комунікація. В ДБР працюють люди, які мають за плечима досвід служби в інших правоохоронних органах. Я також постійно комунікую із колегами правоохоронцями. А як же інакше? Переконаний, що ми разом робимо спільну справу.

Частина проблем лежить у законодавчій площині. Тому що основні закони є, але сама нормативно-правова база ще не відшліфована. Правового врегулювання, приміром, потребують питання удосконалення діяльності територіальних управлінь, носіння і використання зброї, соціального захисту персоналу ДБР, багато інших.

Візьмемо, для прикладу, загальну чисельність ДБР. Законом визначено 1600 осіб. Але ж ми діємо по усій території України! У областях з населенням у 1,5-2 мільйони мешканців усього 15-20 слідчих. А в цьому регіоні лише суб’єктів – кілька тисяч осіб. Працюємо над цим.

До речі, комітет з питань діяльності правоохоронних органів розробив законопроєкт (Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв’язку із здійсненням спеціального досудового розслідування» від 20.09.2019 № 2164 – Укрінформ), який допоможе вирішити низку важливих питань щодо провадження досудового слідства та судового провадження.

Це стосується і уточнення підстав для оголошення розшуку підозрюваного, підстав для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження та інші положення.

У лютому законопроєкт вже пройшов перше читання у Верховній Раді. Ми також давали свої пропозиції. Наскільки мені відомо, у другому читанні документ ще не розглядався.

- Чому не вдається швидко укомплектувати штат ДБР, і слідчих, кажете ви – “категорично” не вистачає?

- Вимоги відбору кандидатів до ДБР досить суворі. Це не тільки наявність вищої юридичної освіти і стажу роботи в галузі права, а й обов’язкові високі моральні якості та бездоганна репутація. Тому далеко не усі можуть пройти конкурс. Процедура займає певний час.

Сьогодні Бюро укомплектовано десь близько на 80 відсотків. Це – значно кращий показник, ніж був на початок минулого року, але недостатній.

Для нас забезпечення відомства високопрофесійними кадрами є одним із пріоритетних завдань на найближчу перспективу.

- Державне бюро розслідувань вирішило посилити свою присутність у Донецькій області. Чим викликана така ініціатива і чому саме тепер? В яких регіонах ще планується створення нових територіальних підрозділів ДБР?

- Усі зміни, створення нових управлінь - можуть відбуватися лише через внесення змін у Закон. А це – тривалий та кропіткий процес, на який немає часу. Тому ми, в межах наявної чисельності, на базі семи наявних територіальних управлінь створили відокремлені структурні підрозділи з дислокацією у кожному обласному центрі. Це робить ДБР, як правоохоронну структуру, більш мобільною. Дозволяє слідчому бути на місці злочину своєчасно. Звісно, що таким чином підвищується і ефективність нашої роботи.

Але це – тимчасове вирішення проблеми. Я прихильник змістовних рішень і вирішення питання по суті. ДБР повинно мати повноцінні управління у кожному обласному центрі. Тому відповідні зміни на законодавчому рівні потрібно буде вносити.

- До Конституційного Суду надійшло звернення Верховної Ради про надання висновку щодо конституційності законопроєкту, яким пропонується внести зміни до Конституції в частині призначення директорів Державного бюро розслідування і Національного антикорупційного бюро України. Законопроєктом пропонується доповнити статтю 106 Конституції новими пунктами 11-1 та 11-2, встановивши, що Президент має повноваження призначати і звільняти з посади за згодою Верховної Ради директора НАБУ та директора ДБР. Ваше ставлення до такої законодавчої ініціативи?

- Зрозумійте мене вірно – я перебуваю на державній службі. Тобто, служу державі. Якщо законодавчий орган держави вирішить, що такий алгоритм призначення керівника ДБР є законодавчо вірним і логічним – ми будемо дотримуватися цього порядку.

Взагалі, мені здається, що не варто політизувати діяльність правоохоронних органів. Це хибний шлях. ДБР – поза політикою. Ми розслідуємо справи проти народних депутатів із різних партій і для нас немає недоторканих. Сьогодні ми розслідуємо справи проти представників усіх без винятку правоохоронних органів, і серед них – достатньо високі посадові особи. Таким чином, ми допомагаємо і Президенту, і Верховній Раді будувати дійсно правову державу, в якій усі рівні перед законом.

Ви знаєте, який девіз у ДБР? В перекладі з латині: нехай здійсниться правосуддя, щоб не загинув світ. Мені здається, це дуже сильний мотиваційний меседж.

- Мабуть, найбільш очікуване розслідування - це розслідування держзради високопосадовців України, яка потягла за собою окупацію Криму і вторгнення російських військ на схід України. В якому стані перебувають ці розслідування. Кого допитано, кому оголошено підозри?

- Ви знаєте, що вже цього року ДБР повідомило про підозру колишнім президенту та прем’єр-міністру України за вчинення державної зради при підготовці та підписанні Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України. Це створило умови для неконтрольованого збільшення особового складу та озброєння на території Криму та міста Севастополя, що потягло за собою подальшу окупацію Збройними силами РФ території України.

На даний час тривають слідчі дії з метою перевірки причетності інших вищих посадових осіб України, і колишніх, і діючих до вчинення державної зради за наведених обставин. Підозри ще будуть.

Ці справи історично і морально пов’язані із справами «Майдану». Це – дуже чутлива та суспільно важлива тема. Тут ми також суттєво просунулися вперед. Вже цього року до суду скеровано 4 обвинувальні акти відносно 10 осіб, отримано дозволи на здійснення спеціального досудового розслідування, що дозволить притягнути винних осіб до кримінальної відповідальності вже цього року.

Минулого року слідчі ДБР за погодженням з Офісом генерального прокурора у цій справі притягнули до кримінальної відповідальності 40 осіб, з яких 25 представників правоохоронних органів, 5 суддів, 2 прокурори та 8 цивільних.

- 16 березня було ухвалені зміни до закону, які мали зняти більшість перепон для початку так званого “заочного правосуддя” щодо колишніх високопосадовців України, звинувачених у держзраді, які переховуються на території інших країн, й їх не можна було притягнути до відповідальності через те, що Інтерпол не оголошував їх у розшук. Чи діють вже ці зміни? Щодо яких конкретних персон їх планується застосувати в першу чергу?

- Ці зміни ще не діють. Наскільки мені відомо, сім’ї Героїв Небесної Сотні звернулися і до Президента, і до голови Верховної Ради з проханням забезпечити законодавче підґрунтя для того, щоб необхідні рішення Верховна Рада ухвалила вже найближчим часом. Будемо сподіватися, що так і буде.

- Пане Олексію, під час своєї доповіді у парламенті на початку березня ви анонсували результат розслідування у кримінальному провадженні стосовно зриву спецоперації із затримання членів ВПК «Вагнер» влітку минулого року. Коли можна очікувати на перші підозри у цій справі?

- Слідство триває. Це все, що можу сказати. Слідчі працюють, проводяться допити, вивчаються матеріали, проводяться експертизи. Думаю, не варто спекулювати на цій темі. Істина буде встановлена і в короткій перспективі ми дамо результат.

- Наразі у бюро розслідують справу, у якій фігурує голова КС Олександр Тупицький. Президент двічі відсторонював його від посади судді на час розслідування і вже навіть звільнив з посади. Коли можна очікувати на завершення слідства? Чи оголосили підозри іншим фігурантам цієї справи?

- Зараз слідчі здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою вже колишньому судді Конституційного Суду України та голові цього ж Суду Олександру Тупицькому.

23 березня слідчим суддею Печерського районного суду в цьому провадженні продовжено строк досудового розслідування на п’ять місяців, тобто до 28 травня. Тому завершення досудового розслідування стосовно Олександра Тупицького планується саме в межах цього строку.

Це кримінальне провадження стосується правопорушень, вчинених у системі господарського судочинства. Раніше у ньому вже було повідомлено про підозру 14 особам, у тому числі колишньому голові Вищого господарського суду України та його заступнику. Колишній голова цього суду перебуває в одній із країн Європи та оголошений в розшук. Щодо його заступника та ще чотирьох співучасників обвинувальний акт у 2020 році був спрямований до суду.

Досудове розслідування триває і про повідомлення підозр іншим співучасникам злочинів ми обов’язково відзвітуємо.

- Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив витребувати у Державного бюро розслідувань інформацію щодо недопуску Олександра Тупицького до будівлі та на територію Конституційного Суду. Суд наполягає, що ця інформація мала бути подана до 30 березня 2021 року. Чи виконали це рішення ОАСК?

- Ухвала судді Окружного адміністративного суду надійшла до Державного бюро розслідувань лише 22 березня.

Згідно з документом, відповідну інформацію без зазначення відомостей, які можуть містити дані досудового розслідування, необхідно було надати до суду до 30 березня. Звісно, що ми виконали дане рішення у визначений термін.

- Під час доповіді у парламенті ви також повідомили, що бюро розслідує справи, у яких фігурують інші судді КС. Про кого з суддів йде мова? Уточніть, будь ласка, за якими статтями ККУ розслідуються справи? Хто став заявником у них?

- Досудове розслідування здійснюється у провадженні за заявою народного депутата України. Йдеться про можливе втручання суддів Конституційного Суду в діяльність державного діяча з метою перешкоджання виконання ним службових обов’язків.

Досудове розслідування досліджує обставини прийняття суддями КСУ рішення за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих положень Закону України «Про запобігання корупції».

Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, повідомлення про підозру на даний час не здійснювались.

- Тривалий час ведення справ органами досудового слідства гальмувалося через те, що високопосадовці елементарно ігнорували повістки на допит чи проведення слідчих експериментів. Особливо це стосується суддів, які, маючи за плечима великий досвід, постійно уникають спілкування зі слідчими. Наскільки відомо, готуються до ухвалення певні зміни до КПК, які усувають цю лазівку. Чи допоможе це пришвидшити ведення справ?

- Державне бюро розслідувань підтримує будь-які законодавчі ініціативи, що мають на меті підвищення ефективності досудового розслідування та сприяють виконанню його завдань. Однак навіть сьогодні наші слідчі застосовують весь «арсенал» процесуальних інструментів та визначених законодавством правових процедур, у тому числі під час виклику учасників кримінального провадження.

Наприклад, у випадку належного повідомлення про проведення процесуальної дії та подальшої неявки відповідача без поважних причин, слідчі ДБР негайно ініціюють питання щодо приводу вказаної особи або накладення грошового стягнення на учасників кримінального провадження за невиконання процесуальних обов’язків.

- Адвокати експрезидента Петра Порошенка повідомляли, що ДБР розслідує кілька десятків справ відносно нього. Чи проводили ви аудит справ, у яких фігурує Порошенко? Скільки їх? Яку кількість справ закрили за відсутністю складу злочину? Раніше ви говорили, що слідчі бюро у ході розслідування низки справ відносно Порошенка очікують на виконання міжнародно-правових доручень. Про які справи йде мова? Про яку саме допомогу у своїх закордонних колег ви просили?

- У низці кримінальних проваджень, які розслідуються Державним бюро розслідувань, Петро Олексійович неодноразово допитувався.

На даний час ми очікуємо відповіді за результатами 23 запитів про надання міжнародної правової допомоги від наших іноземних партнерів, зокрема: Чеської Республіки, Франції, Туреччини, Мальдівської Республіки та багатьох інших країн.

Насамперед у вказаних досудових розслідуваннях досліджуються обставини можливого незаконного переміщення через митний кордон України культурних цінностей; організації незаконного переправлення осіб; здійснення господарських операцій щодо різного роду активів з можливим ухиленням від сплати податків та їх легалізації, а також інших фактів.

Направлення такої кількості запитів про міжнародну правову допомогу викликано тим, що зазначені операції відбувалися, насамперед, з підприємствами-нерезидентами, у тому числі й такими, що зареєстровані в офшорних юрисдикціях.

- Справа Пашинського, яку вело ДБР і який був виправданий судом. В чому причина такого фіналу? Слабка доказова база?

- Під час досудового розслідування слідчі ДБР провели змістовну і якісну роботу по збору доказів та виявлення як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують обвинуваченого. Підозра та обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні базувались, я підкреслюю, лише на належних та допустимих доказах.

Однак наш кримінальний процес є змагальним, і у даному випадку суд віддав перевагу стороні захисту.

Не коментуватиму судове рішення в позасудовому порядку.

Укрінформ
Фото Геннадія Мінченка