Указ Президента: вікно можливостей для професійної освіти в Україні

Профосвіта нарешті займе свою довгоочікувану позицію у списку пріоритетних реформ

Про прискорення реформ у професійній освіті почали говорити ще пів року тому. Згадки Володимира Зеленського про те, що “робітнича професія має стати престижною”, стали нетривіальним явищем, адже серед українських політиків професійна освіта рідко була популярною темою. Згодом, заяви про потребу змін у цій сфері переросли у конкретне рішення. Нещодавно Президент підписав Указ “Про пріоритетні заходи щодо розвитку професійної (професійно-технічної) освіти”. Він передбачає створення окремого органу при Президентові, який буде займатися питаннями професійно-технічної освіти.

Що це: ще одні бюрократичні коридори та додаткове регулювання чи новий рівень уваги до профосвіти? 

Насправді такий Указ відкриває широкі можливості для розвитку професійної освіти, на які галузь дуже довго чекала. Вперше в незалежній Україні вона отримує увагу на такому високому рівні державного управління. Звісно, ми не маємо ілюзій, що через кілька місяців до закладів профосвіти стоятимуть черги абітурієнтів, а у майстернях буде нова техніка. Проте це дозволить привернути більшу увагу всіх стейкхолдерів сфери до проблем у ній. 

Завдяки Указу ми матимемо можливість просувати питання профтехів швидше та якісніше на всіх рівнях прийняття рішень – законодавчому та виконавчому. А у цій сфері є що просувати. 

Візьмемо, наприклад, оплату праці майстра виробничого навчання – людини, від якої напряму залежать практичні навички учня. Маючи 15 років стажу, він одержує зарплату 7-8 тис. грн. Натомість його випускник може вже зі старту отримувати 10-15 тис. грн. 

Схожа проблема – зі стипендіями учнів. Нині вони отримують близько 500 гривень на місяць, тимчасом як студенти коледжів та технікумів – близько 900 грн, а студенти вишів – більше 1000. 

Для того, щоб вирішити ці питання, недостатньо просто правильного лобіювання з боку Міністерства освіти та науки – потрібно розуміння проблеми на всіх рівнях державної влади та спільне визнання її пріоритетною і важливою. 

І це нарешті відбулось: здається, профосвіта зайняла свою довгоочікувану позицію у списку пріоритетних реформ. Далі – справа за реалізацією всього, що було потрібно системі роками: нового закону, нового бюджету, нового іміджу. 

Ігор Гарбарук, заступник міністра освіти і науки України