Євгеній Єнін, заступник міністра закордонних справ України

В Апеляційному суді Амстердама 22 квітня 2021 року відновили слухання по суті у справі про приналежність колекції «скіфського золота». Провадження раніше було призупинене до вирішення питання про відвід судді. У жовтні минулого року суд задовольнив прохання України щодо відведення судді через підтвердження його зв’язку з адвокатами кримських музеїв. Тож після заміни судді є надія на неупереджений розгляд справи.

Скільки може тривати судовий процес в Амстердамі? Яка ситуація із судовими справами України в Гаазі? Чим схожі трагедії літака рейсу МН17 та рейсу PS752? Про все це в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу розповів заступник міністра закордонних справ України Євгеній Єнін.

ПОВЕРНЕННЯ КРИМСЬКОГО ЗОЛОТА

- Які перші висновки можна зробити після судового засідання в Апеляційному суді Амстердама?

- Під час своїх виступів члени української делегації наголошували на тому, що йдеться не лише про історичні артефакти, а й про світовий порядок і систему міжнародного права. Ця спроба позбавити Україну її культурних цінностей – частина гібридної війни, яку веде Російська Федерація.

Ми побачили чергові спроби Росії руйнувати міжнародне право гібридними методами. На увагу заслуговує, серед іншого, те, що адвокати «кримських музеїв», відповідаючи на запитання Суду, не змогли однозначно пояснити причини поперемінного використання назв «Автономна Республіка Крим» та «Республіка Крим» і зазначили, що АРК по суті не змінила свого статусу як юридична особа. Але ми закликали нідерландське правосуддя не допустити порушення Конвенції ЮНЕСКО 1970 року шляхом передачі культурної спадщини України державі-агресору. Потрібно дивитись реальності в очі. Кримські музеї не були і не є власниками цих експонатів виставки. Єдиним законним власником була і залишається держава Україна.

- Чому Україна подавала клопотання про відвід судді? Які думки про нового головуючого суддю?

- Суддя апеляційного суду пан Ораньє, який розглядав нашу справу, відігравав ключову роль у рамках розгляду нідерландськими судами справ компанії ЮКОС, представляючи інтереси Російської Федерації як основної зацікавленої сторони у відповідних провадженнях. Крім того, суддя робив це у тісній взаємодії з паном Мейєром та пані Коппенол, які сьогодні представляють інтереси кримських музеїв. У зв’язку з виявленими фактами українська сторона запропонувала судді здійснити самовідвід і відмовитися від розгляду справи щодо повернення кримського золота, враховуючи його очевидний зв’язок із РФ. Після відмови судді зробити це добровільно юридичний радник України подав клопотання про відвід судді Ораньє від розгляду апеляційної справи. Заміна судді дає надію на неупереджений розгляд справи.

- Скільки може тривати судовий процес? Який можливий подальший сценарій розвитку подій?

- Рішення Апеляційного суду Амстердама очікується до кінця серпня цього року. Якщо Апеляційний суд залишить у силі рішення суду першої інстанції, то юридичний радник кримських музеїв ймовірно подасть касаційний позов до Верховного суду Нідерландів. У випадку порушення провадження у Верховному Суді музейна колекція не повернеться в Україну до завершення касаційного провадження.

ДАВНЯ ІСТОРІЯ КРИМУ 

- Чим цінні експонати?

- Музейний фонд України є національним багатством та невід'ємною складовою культурної спадщини України, що охороняється законом. До складу виставки входять 565 музейних предметів у кількості 2111 одиниць зберігання. Вона являла собою першу науково-експозиційну та культурно-освітню основу, в якій об'єднано видатні пам'ятки культурного надбання України. Сама виставка висвітлює давню історію Криму на перетині різних етносів та різних державних утворень протягом багатьох століть – від античної доби до епохи середньовіччя. Зокрема, до неї входить комплекс трьох історично-етнічних культур Криму – скіфів, сарматів, готів, що виявлені під час досліджень на території Неаполя Скіфського (бронзові та срібні прикраси кінської зброї сарматів, ліпні посуди-вододіли IV століття тощо) та знайдені в Усть-Альмінському некрополі, могильнику Сувлу-Кая. Основа колекції багата на прикраси, предмети декоративного та прикладного мистецтва, предмети побуту (ложки, тарілки, глечики), озброєння.

- Як щодо інших експонатів, що знаходяться в Криму? Чи є шанс їх повернути? Скільки Україні коштує зберігання колекції в Нідерландах в період судового розгляду?

- Окружний суд Амстердама поклав обов’язок відшкодування витрат, пов’язаних із вимогою про повернення культурних цінностей, зокрема витрат на зберігання та транспортування колекції, на державу Україна (всього 111 689,08 євро). Після проведених консультацій українською стороною було прийнято рішення щодо недоцільності апеляційного оскарження рішення Окружного суду м. Амстердам у частині зобов’язання, покладеного на державу Україна щодо сплати витрат на зберігання. Адже за результатами апеляційного розгляду – витрати, присуджені до стягнення з держави Україна, може бути збільшено. Радники вважають, що це є чудовою нагодою для пошуку взаємовигідних умов врегулювання з музеєм А.Пірсона. Наразі зберігання «спірної частини» експозиції здійснюється за рахунок музею А.Пірсона. 

МН17 ТА PS752 

- Ваш виступ у суді був досить емоційним. Ви говорили про Крим, війну та МН17. Власне, цікаво, що 22 квітня у судовому комплексі “Схіпхол” також проходить засідання у справі МН17. Суд розглядав питання, пов’язані з оглядом реконструкції уламків, звернення родичів загиблих щодо компенсацій. Очікується, що розгляд справи по суті відбудеться влітку цього року. Однак деякі експерти впевнені, що значно пізніше, адже російська сторона робить усе можливе, щоб затягнути процес. Коли, на вашу думку, може початися розгляд справи по суті?

- Для цього потрібно бути фахівцем у процесуальному праві Нідерландів. У свою чергу, Україна робить усе можливе для забезпечення сторони обвинувачення належними доказами в рамках Спільної слідчої групи. Під час слухань 22 квітня суд досить чітко визначив порядок подальших судових засідань, зокрема, щодо огляду реконструкції уламків літака, слухань по суті, виступу потерпілих. А також щодо розгляду позовів родичів про відшкодування.

- Наразі відбувається розгляд кримінальної справи щодо чотирьох обвинувачених. Коли може розпочатися новий процес щодо інших причетних до трагедії МН17? Хто може стати новими фігурантами справи? Чи судитимуть верхівку РФ за збиття МН17?

- Рішення про висунення обвинувачень приймає прокуратура Нідерландів, яка представляє сторону обвинувачення від імені усіх держав Спільної слідчої групи. Все залежить від наявності доказів. Слід зазначити, що ця справа також перебуває під пильною увагою Міжнародного кримінального суду.

- Чи розглядає Україна варіант звернення, наприклад, до Міжнародного суду ООН у справі збиття літака МАУ над Тегераном?

- Все залежить від того, чи задекларовані Іраном підходи будуть реалізовані Ісламською Республікою  на практиці. Міжнародні документи, які, на нашу думку, порушив Іран, передбачають можливість звернення до Міжнародного суду ООН. Однак, наразі ми перебуваємо в переговорах і впевнені у тому, що зможемо саме в рамках згаданого механізму вирішити всі питання.

- Яка ситуація щодо розслідування цієї трагедії? Чи були родичам потерпілих повернуті речі загиблих? Коли і в якій країні можливий суд щодо трагедії літака МАУ? Яка ситуація щодо компенсацій?

- Розслідування відбувається по двох треках: авіаційному і кримінальному. Авіаційне розслідування вже завершене, Іран опублікував за його результатами фінальний звіт. Він низької якості, містить багато маніпулятивних висновків та непідтвердженої інформації. Не тільки Україна, а й Канада виступила з жорсткою критикою Ірану. На кримінальному треці – прогрес не такий очевидний. Іран заявляє про засудження 10 осіб, однак я переконаний, що родичі загиблих мають право знати їх імена й обставини трагедії.

Компенсація та інші форми реституції є предметом переговорів, які ми ведемо з Іраном.

- Чим схожі трагедії літака рейсу МН17 та рейсу PS752?

- Насправді, окрім факту збиття цивільного літака військовою ракетою, практично нічим. Адже Росія, на відміну від Ірану, не знайшла у собі сміливості визнати свою вину за збиття МН17. Ми віддаємо належне за це Ірану. Це ознака сильної держави. Росія ж і досі, після того, як було доведено стільки фактів, визначено – з якої військової частини який саме Бук і яким саме шляхом був незаконно доставлений на нашу територію, вперто продовжує заперечувати очевидне, продовжує топити всіх у своїй неприхованій інформаційній брехні та маніпуляціях. А ще схожим є горе, що прийшло у родини загиблих. Ніякі компенсації не зможуть повернути життя людей. Тому основною метою всіх наших дій є забезпечення справедливості.

МІЖНАРОДНЕ ПРАВОСУДДЯ

- Міжнародний суд ООН у листопаді 2019 року визнав свою юрисдикцію у справі щодо порушення Росією двох конвенцій – про боротьбу з фінансуванням тероризму та про заборону всіх форм расової дискримінації. Суд також наголосив, що Україною були дотримані всі процесуальні досудові процедури. Це рішення означає, що Міжнародний суд ООН може перейти до розгляду справи по суті. Коли, на вашу думку, почнеться розгляд по суті?

- Процедура розгляду справ у МС ООН досить тривала. Це класичний приклад того, що жорна міжнародного правосуддя крутяться повільно, але впевнено. З огляду на пандемію ковіду, суд продовжив Росії строк подання відповіді на Меморандум України на безпрецедентно довгий період – 9 місяців. Після цього відбудеться ще один раунд обміну письмовими документами, і буде призначено дату усних слухань. Загалом, ми від початку розуміли, що це справа на роки, адже Україна є першою, хто звертається до МСООН за Конвенцією про фінансування тероризму, а також є першою, хто пройшов юрисдикційну стадію за Конвенцією про расову дискримінацію.

- Яка ситуація з іншими справами у Гаазі? Зокрема, в 2016 році Україна ініціювала провадження проти РФ щодо порушення нею конвенції ООН з морського права і просить суд підтвердити права України в Чорному і Азовському морях та у Керченській протоці.

- Згадані справи розглядають арбітражі, утворені за додатком 7 до Конвенції ООН з морського права. Перша справа стосується широкого масиву питань, пов’язаних із правами України як прибережної до Чорного та Азовського морів держави. Це й узурпація прав України на регулювання судноплавства, і незаконна побудова Керченського мосту, й т.д. Друга справа – досить компактна. Вона стосується єдиного епізоду захоплення українських військових кораблів та їх екіпажів у Чорному морі поблизу Криму. Власне, моряки й кораблі вже повернулися додому, тому арбітраж лише повинен формально закріпити порушення Конвенції з боку РФ. По обох справах пройдено юрисдикційну стадію, восени відбудуться слухання по суті у справі про моряків.

Ірина Драбок, Гаага

Фото: Софія Шовікова