Формування ВККС, або Як українська судова реформа просунулася на крок уперед
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект №3711-д – перший з пакету судової реформи, запропонованої Президентом України
29 червня парламент 293 голосами «за» ухвалив важливий документ, який запроваджує нову процедуру формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС – головний орган, який займається добором й оцінюванням суддів і рекомендує їх до призначення на посаду. – Ред.), і відбуватиметься ця процедура у два етапи.
На першому етапі – членів ВККС відбиратиме Конкурсна комісія з питань доброчесності, яка буде складатися з шести членів: трьох чинних (або у відставці) суддів та трьох незалежних міжнародних експертів. Останні, зокрема, завдяки правці 453 (на її важливості раніше акцентували українські громадські організації, посольство Сполучених Штатів, делегація Європейського Союзу та Венеціанська комісія. – Ред.) матимуть вирішальний голос при відборі кандидата до ВККС. Простіше кажучи, без згоди «міжнародників» жоден кандидат не зможе пройти.
На другому… Після того, як конкурсна комісія затвердить перелік гідних кандидатів, остаточний склад ВККС з 16 членів призначить Вища рада правосуддя (ВРП) з числа запропонованих.
А поки документ очікує підписів голови Верховної Ради України та Президента України, ми поцікавилися в експертів-юристів, як вони його оцінюють, чи залишилися на 100% задоволені, чи всі зауваження було враховано, зрештою, і без цього ніяк, чи залишилися якісь застереження/побоювання?
Керівник судового напрямку Центру протидії корупції Галина Чижик у коментарі Укрінформу заявила, що проголосований депутатами законопроект дає шанс нарешті сформувати доброчесний склад ВККС. Народні депутати, каже вона, підтримали ключову для цього поправку, яка забезпечує вирішальний голос незалежних експертів у відборі членів ВККС.
Подібним чином висловилися й інші експерти.
«Ми вітаємо ухвалення закону з обережним оптимізмом. Питання з формуванням ВККС треба було давно вирішувати, парламент з цим заборгував більше року», – зауважив менеджер з адвокації Фундації DEJURE Степан Берко.
За його словами, правка щодо переважного голосу іноземних експертів дає певність, що українські судді не зможуть заблокувати кандидатів - агентів змін у ВККС.
«Міжнародники» отримали вирішальний голос при відборі до ВККС. Такий механізм вдало спрацював під час добору суддів ВАКС. І це добре. Лише так ми зможемо нівелювати вплив суддівської мафії на добір суддів на понад 2000 вакантних посад», – коментує голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.
Доповнив колег і голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін: «Це величезний крок уперед».
Він нагадав конкурс на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП): «Так звані українські незалежні експерти, делеговані Радою суддів, за вуха тягнуть на конкурсі глави САП «зашкварених», політично залежних кандидатів. І при цьому в такий же огидний спосіб «збивають» чесних і незалежних, – розповідає він. – Єдине, що дає шанс на порятунок – це міжнародні експерти, які, принаймні, кандидатів із «зальотами» відсіюють з цього конкурсу. Але провести найкращих «міжнародники» все ж не мали можливості. Чому? А все через відсутність у них вирішального голосу».
Саме за цей вирішальний голос, наголошує глава ЦПК, і була така «бійка» в частині формування ВККС: «Що ж, цей голос «міжнародники» отримали. Таким чином з’явиться шанс отримати доброчесну, незалежну ВККС».
ВККС, яка зможе не просто подолали кадровий голод, а й істотно оновити українську судову систему чесними і професійними людьми.
«Як уже було згадано, на сьогодні в судовій системі вже є 2000 вакансій. До кінця року ще 1752 суддів досягнуть віку, коли зможуть піти у відставку. Додайте до 2000 навіть частину від 1700, і… у горизонті 3-4 років ВККС може оновити приблизно половину всього суддівського корпусу», – акцентує пан Шабунін.
Разом з тим, в ухваленому законопроекті все ж залишається простір для маніпулювання з боку корумпованої ВРП. Юристи наголошують, що конкурсна комісія зобов'язана подати 32 кандидати до ВККС на розгляд ВРП (по 2 кандидатури на кожну вакансію у ВККС. – Ред), а та – обрати 16 членів ВККС.
«Очевидно, що корумпована і нереформована ВРП обере до ВККС найбільш лояльних кандидатів, а не найбільш достойних. ВРП, наприклад, має в своєму складі дочку ката останнього розстріляного совєтами бандерівця в 1989 році Івана Гончарука Інну Плахтій. Вона казала на з'їзді суддів, що пишається батьком, і що він ухвалив правосудне рішення про розстріл, «просто такі були часи». Можете собі уявити яких членів суддівської кваліфікаційної комісії навибирають такі сталіністи-«законники», – розмірковує Михайло Жернаков.
Власне, що стосується безпосередньо ВРП, то на сайті Верховної Ради зареєстровано відповідний законопроект під номером 5068.
«Важливо, аби депутати не тягнули із голосуванням», – наголосила Галина Чижик.
«Завдання реформувати ВРП – так само, із вирішальною роллю міжнародних експертів – стає надзвичайно важливим для життєздатності судової реформи», – додає Михайло Жернаков.
«Єдиним органом, який наділений правом звільняти суддю через дисциплінарне провадження, є ВРП. Якби його нинішній склад мав хоча б міліграм честі й совісті, то проблем із тим же горезвісним ОАСК не було б узагалі. ВРП могла б уже давно звільнити Павла Вовка і Ко, але замість цього – захищає цю суддівську «компашку». І таких випадків сотні. Саме тому законопроект щодо очищення ВРП є не менш важливим, аніж щодо формування ВККС», – підсумував Віталій Шабунін.
Поговорив Мирослав Ліскович. Київ