Саміт Україна-ЄС: без обіцянок членства вже завтра, але з важливими угодами – сьогодні

Насправді, якогось глобального прориву від цього саміту не очікувалося. Проте він усе ж приніс для України та українців обнадійливі результати

12 жовтня у Києві пройшов 23-й за ліком саміт Україна-ЄС за участю президентів України, Європейської ради та Єврокомісії – Володимира Зеленського, Шарля Мішеля та Урсули фон дер Ляєн. Такі зустрічі, відзначимо одразу, нечасто супроводжуються якимись сенсаціями чи підписанням історичних (доленосних, проривних) документів. Частіше за все, найвищі посадовці збираються за зачиненими дверима, щоб підбити підсумки зробленого за рік, а також – встановити нові пріоритети.

Яким же був цьогорічний саміт? Скажемо так, практично усі політичні експерти, до яких звернувся Укрінформ, дали саміту позитивну оцінку, назвавши його результати успішними.

Велика спільна заява та низка підписаних угод

Почнемо з останнього – угод, а їх – три.

Перша – про спільний авіаційний простір або «про відкрите небо». Ця угода урівнює в правах українські та європейські авіакомпанії, знімає монополію на окремі маршрути, встановлену двосторонніми договорами, полегшує відкриття нових маршрутів між українськими та європейськими містами, та як наслідок – має знизити ціни на квитки. У ЄС наголошують, що одним із наслідків підписання угоди має бути вихід до України нових лоукост-авіаліній та підвищення туристичної привабливості України.

Друга – про долучення нашої держави до найбільшої в ЄС програми з досліджень та інновацій «Горизонт Європа». Програма розрахована на 7 років. Її загальний бюджет становить понад 95,5 млрд євро. «Підписання документа забезпечить правову базу для співпраці у науковій і науково-технічній сфері та створить передумови, необхідні для прискорення становлення України як впливової європейської держави шляхом розширення міжнародного науково-технічного співробітництва, забезпечить необхідні кроки для інтеграції нашої країни до Європейського дослідницького простору» – повідомляється на сайті Глави держави.

Третя – про участь України в програмі «Креативна Європа». Її бюджет становить 2,4 мільярда євро та реалізується за трьома напрямами: культура, медіа та міжсекторальна взаємодія. «Угода спрямована на підтримку та посилення конкурентоспроможності європейського культурного, креативного та аудіовізуального секторів, а також розвиток та просування культурного й мовного розмаїття та збереження європейської культурної спадщини» – пояснили в пресслужбі президента.

Ну, і про основний результат саміту – спільну заяву України та ЄС, яка складається із 25 пунктів (докладніше з текстом можна ознайомитися – тут). Якщо дуже коротко, то йдеться там про таке:

• Визнаються європейські прагнення України та вітаються вже досягнуті результати імплементації Угоди про асоціацію, успіх поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі;
• Визнається значний прогрес, досягнутий Україною у процесі реформування та міститься заклик щодо подальшого просування. Йдеться, крім усього, про необхідність швидкого впровадження реформи ВККС та Конституційного Суду, закону про СБУ;
• Вітаються зусилля України з «деолігархізації», зокрема шляхом впровадження відповідного законодавства.
• ЄС має намір запропонувати у 2021 році фінансову допомогу в межах Інструменту сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (NDICI) для підтримки ключових реформ. Відзначається виконання Україною умов для отримання макрофінансової допомоги, нагадується про дотримання зобов’язань перед МВФ;
• ЄС та Україна очікують на зміцнення економічної інтеграції в межах Угоди про асоціацію у таких сферах як, зокрема, скасування ввізного мита, інтеграція енергетичних ринків та енергетичних систем тощо;
• Окремо підтверджується роль України як стратегічної країни для транзиту газу та підтверджується підтримка продовження транзиту газу територією України після 2024 року;
• Не визнається та продовжує засуджуватися анексія Росією Криму, мілітаризація півострова, ситуація з правами людини на півострові. Засуджується проведення «виборів» до Держдуми на тимчасово окупованих територіях України. Підтверджується відданість впровадженню санкцій.
• Підтверджується повна підтримка зусиль Нормандського формату, Тристоронньої контактної групи та ОБСЄ. Підкреслюється «відповідальність Росії як сторони конфлікту».
• Поновлюється засудження курсу Росії «щодо спонукання громадян України на територіях, які наразі не контролюються урядом України, подавати клопотання на отримання російського громадянства за спрощеною процедурою, що суперечить Мінським домовленостям».
• Україна привітала висновки Євроради від 24 червня 2021 року, у яких лідери ЄС підтвердили, що повне виконання Мінських домовленостей залишається основною умовою для будь-яких серйозних змін у позиції ЄС щодо відносин із Росією. ЄС та Україна домовилися продовжувати співпрацю для подолання соціально-економічних та гуманітарних наслідків конфлікту. Також підкреслюється повна підтримка всіх зусиль із встановлення правди щодо збиття рейсу MH17. У цьому зв’язку Росію закликали визнати свою відповідальність та докласти максимальних зусиль для притягнення винних до відповідальності.

В цілому: результат саміту успішний, хоча й наразі без гарантій перспективи членства в ЄС

«Безумовно, цьогорічний саміт Україна-ЄС став успішним для України. Про це свідчить, насамперед, зміст спільної Заяви. Вдалось досягти низки важливих позицій, зокрема перегляд митних ставок (що дуже важливо для практичної євроінтеграції в економічній сфері), фіксація прогресу в переговорах про промисловий безвіз, підтримка синхронізації інтегрованої енергосистеми України з європейською мережею, теза про підтримку України в енергетичній боротьбі з Росією, детальний наголос на кримських питаннях (зокрема, ЄС привітав створення міжнародної Кримської Платформи), чітке визнання відповідальності Росії як сторони конфлікту, зокрема за зупинку перемир’я, наголос на неприйнятності військової присутності РФ у незаконно анексованому Криму», – коментує Укрінформу голова Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

А ще, продовжує він, відбулося підписання кількох важливих угод, продовжується активна робота над низкою інших, зокрема, над промисловим безвізом: «Серед позитивів також можна відзначити конкретні форми економічної підтримки України: потенційні інвестиції у 6,5 млрд. євро, а також виділення другого траншу в 600 млн. євро… Все це свідчить про послідовну інтеграцію України в спільні європейські простори. Це процес, який, можливо, не є дуже помітним для широкого загалу, але є дуже важливим з точки зору логіки європейської інтеграції».

Крім того, політолог відзначив, що цей саміт став успішним і для президента Зеленського, оскільки в спільній заяві саміту підкреслено, що ЄС вітає «відданість боротьбі з впливом приватних інтересів («деолігархізація»), у тому числі, шляхом юридично обґрунтованого прийняття та впровадження відповідного законодавства, та закликав до подальших кроків України на цьому напрямку».

«І це є головна сенсація цього саміту», – наголошує пан Фесенко.

Щодо нашої європерспективи, то…

«В ЄС визнають «європейські прагнення України» та вітають «її європейський вибір», але з посиланням на «рішення глав держав та урядів ЄС у грудні 2016 року», яке було обумовлено наслідками референдуму в Нідерландах. Проте є і певний прогрес щодо визнання «європейського вибору» України. Будемо реалістами, не всі країни ЄС готові нас бачити майбутніми членами Євросоюзу. Це давня проблема. І щоб зламати таке ставлення Нідерландів та деяких інших країни, Україна має продемонструвати очевидні успіхи в політиці реформ, і в цілому в процесі своєї європейської модернізації», – наголошує голова Центру політичних досліджень «Пента».

«Саміт був успішний. Ключове – підписання довгоочікуваної і важливої для України угоди про «відкрите небо», яка потенційно може принести нашій державі багато плюсів. Те ж саме стосується, наприклад, програми «Горизонт Європа», оскільки вона важлива для розвитку вітчизняної науки», – каже політолог Ігор Рейтерович.

Що стосується спільної заяви, то в цілому експерт її також оцінює позитивно. Однак, наголошує, що якихось проривних моментів, які стосуються, наприклад, реальної перспективи членства України в ЄС або, скажімо, безповоротної фінансової допомоги (не кредитів) – там немає.

«Я б назвав заяву ритуально-протокольною. Втім, на тлі деякої емоційної ескалації у відносинах між Україною та ЄС, яку ми спостерігали протягом останніх кількох місяців, як от, наприклад, розмови про нібито скорочення безвізу тощо, – це радше позитив, ніж негатив. Зрештою, ніхто й не чекав якогось глобального прориву, оскільки всі питання, які готувалися на саміт, від самого початку були більш робочого характеру», – зауважив політолог.

Загалом же, на його думку, саміт пройшов в доволі спокійній атмосфері – без якихось підводних каменів чи гострих кутів. І це непоганий сигнал.

«Це говорить про те, що треба сідати і детально працювати по тих напрямках, які є і які можна реально реалізувати», – додав пан Рейтерович.

«Цей саміт точно успішніший, аніж торішній, де в підсумковій декларації надто прямо вказувалося на те, що в Україні сповільнилася судова реформа, боротьба з корупцією та деолігархізація. Більш того, тоді Брюссель і Київ не змогли досягти угоди про виділення Україні першого траншу із нового пакета фінансової допомоги через проблеми з реформами. Цього разу Київ отримав гроші, виконавши основні вимоги, а Брюссель навіть закрив очі на відсутність схвалення такого кроку з боку МВФ», – зазначив політолог-міжнародник Олександр Юсупов.

Також вкрай важливим є письмове підтвердження Євросоюзом того, що він розгляне можливість створення нової військово-навчальної місії в Україні, а це, вважає експерт, вже само по собі шле неприємний сигнал Москві.

Ну і… Очікувано, що Київ залишився без гарантій перспективи членства в ЄС, хоча довго просить про це.

«Безумовно, підписані угоди можна розглядати як поглиблення співпраці та інтеграції, але... Говорити про перспективи членства України в ЄС зарано, і тут ніяких обіцянок європерспектив не прозвучало», – підсумував політолог-міжнародник Максим Ялі.

Мирослав Ліскович. Київ