Дмитро Жоравович, т.в.о. керівника Агентства з розшуку та менеджменту активів

“Дмитре Олексійовичу, чи має ваш телефон захист та двофакторну аутентифікацію?” – цікавлюся я у керівника Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Дмитра Жоравовича, натякаючи, що телефони попередніх очільників відомства після зламу і прослуховування зробили їх підозрюваними у кримінальних справах.

“Мені нічого приховувати, працюю в рамках закону та в інтересах держави”, – витримує такий початок знайомства Дмитро Жоравович. “Ох, я хотіла би, щоб ви вберегли таку впевненість за рік-два”, – висловлюю чергове побажання. “Я й тепер людина не нова, очолював наше Північно-східне міжрегіональне територіальне управління АРМА з моменту його створення”, – реагує керівник Агентства.

Майже два роки роботи в структурі – це достатній строк, щоб її відчути, враховуючи, що самому Агентству з розшуку та менеджменту активів усього п’ять років, а реально воно працює три. АРМА – одне з нових відомств, створене на зразок аналогічних європейських установ для управління арештованим майном, – на жаль, у нас відоме тим, що пишуть про нього правоохоронці. Чи можна в українській традиції зберегти задуманий функціонал та репутацію? Розвинути й зробити прибутковим? Зрештою, що там із Межигір’ям та Сухолуччям? Про це ми говоримо з тимчасово виконуючим обов’язки Голови АРМА Дмитром Жоравовичем.

ІДЕЯ ІСНУВАННЯ АРМА ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩОБ АРЕШТОВАНЕ МАЙНО НЕ ЗНЕЦІНЮВАЛОСЯ ДО ВИРОКУ СУДУ, А ДЕРЖАВА НЕ ВИТРАЧАЛА КОШТИ НА ЙОГО ЗБЕРЕЖЕННЯ

- Дмитре Олексійовичу, перед кожним великим інтерв'ю ми скануємо Інтернет, шукаючи останні дані, новини, події. І от щодо АРМА – новини невтішні, загальна оцінка взагалі така, що, мовляв, АРМА – неефективна. Ви погоджуєтесь?

- Щоб дати об’єктивну оцінку роботи АРМА, необхідно добре розуміти, чим насправді займається Агентство. Річ у тім, що ефективність нашого відомства найчастіше оцінюють на підставі надходження до бюджету грошових коштів від управління активами. Однак головне завдання АРМА – збереження економічної вартості арештованих активів, а не наповнення державного бюджету. Адже ідея існування АРМА полягає в тому, щоб арештоване майно не знецінювалося до вироку суду, а держава при цьому не витрачала додаткові кошти на його збереження. Відібрані нами на конкурсних засадах управителі здійснюють всі витрати на утримання активів за рахунок доходів, отриманих від комерційного використання майна. І такі витрати є значними. Наприклад, за перші 5 місяців цього року на утримання активів управителями було витрачено понад 200 мільйонів гривень, тоді як до бюджету перераховано 15,4 мільйона гривень. Як правило, громадськість звертає увагу лише на останній показник – надходження до бюджету. Це помилкове бачення, бо реальний ефект від управління – у понад 10 разів більший. Крім того, управителі сплачують податки та створюють нові робочі місця.

АРМА – єдиний орган в Україні, який капіталізує арештовані грошові кошти. За 4 роки, завдяки управлінню коштами, на них нараховано 111 мільйонів гривень у вигляді відсотків, і тепер розмір депозитного портфелю АРМА становить 605 мільйонів у гривневому еквіваленті.

Всі наведені показники стосуються лише управління активами і не охоплюють їх розшук, міжнародну діяльність Агентства, формування і ведення Реєстру арештованих активів тощо. Відтак, у мене є всі підстави стверджувати, що АРМА – ефективна інституція, котра зберігає вартість арештованих активів, що коштують мільярди гривень.

І попри те, що надходження до бюджету не є основною метою діяльності АРМА, динаміка доходів від управління арештованими активами постійно зростає. Так, з початку цього року до бюджету перераховано на 343% більшу суму, аніж у минулому році.

- АРМА – і за українською традицією, і з огляду на прогалини в законі – стало дуже привабливим місцем для корупції та заробітку державних чиновників. Скажіть, чи відчуваєте ви тиск народних депутатів або інших чиновників при, скажімо, проведенні конкурсів для управителів та реалізаторів арештованого майна?

- Чи ми взаємодіємо з депутатами? Так, без цього неможливо. Адже чинне законодавство, яке регламентує нашу роботу, регулює відносини, що склались на сьогодні. Втім, ми рухаємось уперед і в нашій роботі постійно виникають нові проблеми, вирішення яких відбувається шляхом внесення змін до чинного законодавства. Аналогічна ситуація – у питанні взаємодії й з Кабінетом міністрів.

Водночас, впливати або чинити тиск на АРМА під час відбору управителів чи реалізації майна досить складно. Наші конкурси є відкритими, кожен підприємець, який відповідає критеріям, може взяти у них участь. Тендерний комітет, який проводить відбір управителів, складається з представників різних профільних підрозділів та приймає рішення колегіально. Інколи це навіть роздільні, неодностайні рішення, що свідчить лише про одне – конкурси не є пустою формальністю і рішення не ухвалюються автоматично за чиєюсь вказівкою.

Те ж саме стосується й реалізації майна: АРМА відбирає реалізаторів на відкритих конкурсних засадах, електронні торги також проводяться відкрито, майно оцінюється професійними суб’єктами, після чого оцінка проходить незалежне рецензування. Тобто сьогодні є ряд процедурних запобіжників, що є дієвим чинником протидії зовнішньому впливу на рішення АРМА.

- Але вам дорікають непрозорістю, що процедура добору управителів відбувається без прямої трансляції та оприлюднення протоколів.

- Це несправедливо. АРМА публікує інформацію про проведення конкурсів. Всі можуть переглянути цю інформацію на нашому вебсайті. У тестовому режимі працює Єдиний державний реєстр арештованих активів, якому невдовзі буде два роки.

- Але що заважає проводити конкурси в прямому ефірі? У громадськості не буде запитань, чому саме цей об’єкт віддають саме цій людині, а ви покращите репутацію.

- Ми обмежені законодавством, оскільки під час конкурсного відбору користуємося інформацією, яку не можемо розголошувати. Річ у тім, що для участі в конкурсах потенційні управителі подають документи про свою діяльність, яка, зокрема, містить комерційну таємницю.

- А чому б не зняти секретність?

- Розголошувати таку інформацію без дозволу учасників тендеру неможливо, оскільки чинним законодавством передбачена заборона щодо розголошення інформації про третіх осіб, відомостей, що містять персональні дані, без згоди цих осіб.

- Хай погоджуються. Вже навіть офшори не секрет, що приховувати?

- Ми зробили крок уперед. Витяги з протоколів Тендерного комітету будуть публікуватися на нашому офіційному вебсайті за погодженням із потенційними управителями.

Але я з вами цілком згоден. І готовий зробити процедуру якомога прозорішою, щоб суспільство і колеги з правоохоронних органів бачили, як проходять ці конкурси. Бо іноді виникають питання, чому саме та чи інша особа стала управителем активу. Або щодо вартості майна, яке реалізується на відкритих торгах. Хоча треба розуміти, що всі активи, які потрапляють до АРМА, є проблемними і їх практично неможливо реалізувати за ринковою вартістю. Потенційний покупець краще придбає такий актив за повною ринковою ціною, але без додаткових проблем і обтяжень. Наші управителі розуміють, що управляють проблемними активами, та знають, що арешт на актив може бути знятий у будь-який момент – і майно доведеться у короткий строк повернути власнику. Тому я б не радив ставитися до конкурсу, як до “роздачі благ”.

Утім, проблема тиску на АРМА все ж є актуальною, адже інституція управляє дороговартісними активами, власники яких є фігурантами кримінальних проваджень та часто вдаються до протидії Агентству.

ЕФЕКТИВНО УПРАВЛЯТИ АКТИВАМИ НА КШТАЛТ «МОТОР СІЧ», АКЦІЙ «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗУ» – ЧЕРЕЗ ОГОЛОШЕННЯ ТРИВАЛИХ КОНКУРСІВ НЕМОЖЛИВО

- Давайте все ж згадаємо скандал, коли було оприлюднено плівки одного з ваших колишніх очільників. Оскільки вже було названо об’єкти, то цікаво дізнатися про їхню долю. Наприклад, помешкання Азарова-молодшого в селі Хлепча?

- Для нас критерієм при управлінні активами не є прізвища власників чи пов’язаних із ними осіб. Ми отримуємо актив і вирішуємо, як ним управляти, зважаючи на його економічний потенціал, «привабливість» для підприємців. Відповідаючи на ваше запитання, не згадуючи прізвищ, зазначу, що для будинку у селі Хлепча відібрано управителя, який забезпечує збереження цього майна.

- А є об’єкти критичної інфраструктури?

- Дві ТЕЦ у Львівській області ще в кінці 2019-го було передано в управління дочірній компанії «Нафтогазу». А нещодавно ми передали ще частину майна ТЕЦ тому ж управителю за новою процедурою, запровадженою на законодавчому рівні 2 місяці тому. Для нас дуже важливим було завершити процедуру передачі в управління до початку опалювального сезону, адже мешканці двох міст могли залишитись без тепло- і водопостачання.

Що стосується об’єктів критичної інфраструктури, то нині в АРМА передано ряд стратегічних активів – «Мотор Січ», акції «Донецькоблгазу», Одеський нафтопереробний завод, вищезгадані ТЕЦ. Ефективно управляти такими об’єктами за допомогою проведення тривалих конкурсів – для управителів практично неможливо, особливо у випадках, коли існують ризики виникнення надзвичайних ситуацій. Тому за ініціативи АРМА парламент схвалив механізм управління стратегічними активами, що використовується лише у виняткових випадках. Народні депутати внесли зміни до нашого профільного закону і тепер ми можемо звернутись до Кабміну з пропозицією призначити управителів з-поміж кращих державних компаній рішенням уряду. Це дає змогу швидко налагодити управління проблемними і водночас критично важливими активами. Протягом останніх двох місяців такий механізм було застосовано вже двічі – щодо ТЕЦ та «Донецькоблгазу». Днями відбулись загальні збори «Донецькоблгазу», де управитель – НАК «Нафтогаз» – змінив керівництво регіональної газової компанії, завдяки чому споживачі природного газу Донеччини будуть забезпечені необхідними послугами.

- А як з Одеським нафтопереробним заводом? Вже руки викручують?

- Ні. Одеський НПЗ є стратегічним об’єктом, і ми будемо передавати його в управління за спеціальною процедурою, передбаченою новою нормою закону про АРМА (ст. 21-1), через Кабінет міністрів.

- Як управляється Межигір’я?

- Межигір’я – проблемне питання. За збереження Межигір’я сьогодні відповідає громадська організація, яка знаходиться на території комплексу законно – прокуратура передала активістам значну частину майна резиденції на відповідальне зберігання. Водночас АРМА отримало в управління лише частину арештованої нерухомості та рухомого майна у Межигір’ї, наприклад, відому Хонку, рухоме майно, що в ній знаходиться, невелику за площею земельну ділянку. Частина майна – дорогі зелені насадження, паркани, доріжки – взагалі не арештовані і формально за них ніхто не відповідає. В таких умовах обирати управителя недоцільно, оскільки йому неможливо передати Межигір’я як цілісний майновий комплекс, який він зберігатиме і за який нестиме відповідальність.

Для вирішення цієї проблеми АРМА спільно з НАБУ і САП (яким порівняно недавно передано матеріали кримінальної справи від ОГП) проведено інвентаризацію всього майна, в тому числі, ще не арештованого. Думаю, що ми відпрацюємо це найближчим часом. Запропонуємо правоохоронцям звернутись до суду з клопотанням про накладення арешту та передачу в управління АРМА всього майна Межигір’я, після чого Агентство проведе максимально відкритий і прозорий конкурс для управителів.

ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ СЛІД ЗАПРОВАДИТИ ПЛАНУВАННЯ ПЕРЕД АРЕШТОМ, ЩО ВКЛЮЧАЄ КОНСУЛЬТАЦІЇ ПРАВООХОРОНЦІВ З АРМА

- Які найдорожчі активи, що їх зараз тримає Агентство? Найекзотичніші? І чи будуть колись оприлюднюватися дані щодо всіх активів? Як це майно класифікується?

- Для коректної відповіді на зазначене питання необхідне уточнення. Оцінка вартості активів, переданих Агентству, здійснюється після відбору управителя на конкурсі, за його власний рахунок. Відтак, ранжувати активи за їх точною вартістю можна лише стосовно тих арештованих об’єктів, які пройшли етап оцінки. До них сьогодні можна віднести: акції «Газтранзиту», нерухомість групи АІС, дві ТЕЦ, нафтопродуктопровід «Самара – Західний напрямок», 12 річкових барж, комплекс Сухолуччя.

Якщо ж говорити про великі активи, вартість яких ще не встановлена в ході оцінки, то серед них – УМХ, Межигір’я, «Мотор Січ», акції «Донецькоблгазу», Одеський нафтопереробний завод тощо.

Масштаб й економічне значення вказаних активів якнайкраще підтверджують необхідність вдосконалення повноважень АРМА та зміцнення інституційної спроможності Агентства.

З-поміж «екзотичних» активів, які за 4 роки передавались АРМА, можна згадати поле опіатів, незібрані врожаї сільськогосподарських культур, медичні маски (передані саме для управління, а не для продажу), мисливських собак, вживаний одяг тощо. Подібні випадки можуть викликати посмішку, однак працівникам АРМА в таких ситуаціях не до сміху. Адже потрапляння таких активів до Агентства є наслідком хронічної проблеми – відсутності обов’язкових консультацій правоохоронців і суддів з представниками АРМА під час прийняття рішень про накладення арешту і передачу майна в управління. Для уникнення схожих випадків варто закріпити на законодавчому рівні механізм планування перед арештом, який забезпечить участь фахівців Агентства у консультаціях щодо найбільш оптимального шляху управління активами.

Що стосується питання про типологізацію майна, то в нашому Реєстрі арештованих активів класифікація здійснюється за типами і видами об’єктів, наприклад, нерухомість (житлова, комерційна, земельні ділянки), транспорт (легковий, залізничний, водний, повітряний), інше рухоме майно, акції й корпоративні права, грошові кошти, складені активи (цілісні майнові комплекси) тощо.

- Скажіть, чи матиме продовження історія з “крадійським общаком”, коли $400 тис. АРМА віддало невідомим особам за фіктивними документами і, начебто, колишні її керівники брали участь у доході?

- Справа, про яку ви зазначили, наразі є предметом розслідування кримінальної справи, якою займаються правоохоронні органи. Виключно правоохоронці можуть давати коментарі з цього приводу.

Водночас з позиції керівника АРМА можу сказати, що до нашого Спеціального закону вже внесено зміни, які дозволять запобігти повторенню подібних ситуацій у майбутньому. Відповідно до змін, АРМА буде зобов’язане повертати власнику грошові кошти, отримані від реалізації активів, лише після того, як відповідна судова ухвала з’явиться в Реєстрі судових рішень. Раніше такої вимоги не було, що слугувало сприятливим фоном для використання підроблених документів. Це досвід, з якого Агентство отримало урок, і наразі ми працюємо над тим, як зробити процедуру повернення активів власникам якомога надійнішою. Водночас, варто зазначити, що ухвали по кримінальних справах у більшій своїй частині є закритими і ми не можемо повністю їх бачити. Однак було б добре, якби могли. Ми повинні розуміти, коли був накладений і коли знімається арешт. Нам необхідно бачити процесуальні документи, які суд виносить у тій чи іншій кримінальній справі. Це суттєво допоможе нам у роботі.

ВЕЛИКОЇ КОНКУРЕНЦІЇ, А ТИМ БІЛЬШЕ – БИТВИ ЗА ПРАВО УПРАВЛЯТИ АРЕШТОВАНИМИ АКТИВАМИ НЕМАЄ

- Один з фігурантів згаданої справи стверджує, що насправді цей кейс – битва за активи між тими, хто хоче ним управляти.

- По-перше, як людина, котра присвятила роботі в АРМА кілька років, можу запевнити, що великої конкуренції, а тим більше – битви за право управляти арештованими активами немає. До нас не стоїть черга з управителів, адже майно завжди є проблемним, воно залишається власністю фігурантів кримінальних справ, потребує інвестицій, повернення яких не гарантоване через тимчасовість арешту.

Радше, доречно говорити про боротьбу власників активів з АРМА, хоча в ній насправді немає жодного сенсу, бо АРМА не арештовує майно і не забирає його в управління самотужки, а лише виконує судові рішення.

- А чи вимагає процедура передачі майна управителям якісь попередні контакти, переговори?

- АРМА здійснює відбір управителів на основі законодавства про публічні закупівлі. І повірте, попит на арештовані активи серед підприємців є невисоким, і дуже часто Агентство змушене оголошувати повторні конкурси багато разів. У таких випадках для зниження ризику неуспішних відборів (закупівель) чинна редакція Закону «Про публічні закупівлі» передбачає можливості організації консультацій з ринком. Зокрема, дозволяється проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, зокрема, запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від бізнесу. Крім того, представники бізнесу, які виявили бажання взяти участь у конкурсі, можуть звертатись до АРМА за додатковою інформацією про актив для формування своєї програми управління.

Продовжуючи тему, знову наголошую, що вкрай доцільним є планування перед арештом активів. Добре запровадити процедуру, яка передує арешту майна, в якій ми б взаємодіяли із правоохоронними органами і судом стосовно кількості та якості об’єктів, які передаються в управління Агентству. Не всіма об’єктами АРМА має можливість ефективно управляти. Є підакцизні товари, такі як алкоголь, тютюнові вироби, якими неможливо управляти з об’єктивних причин.

- Управляти аперолем? Це спокуса для співробітників.

- Проблема в тому, що для реалізації цих товарів торговельний майданчик повинен мати ліцензію. Не варто навіть передавати нам такі об’єкти, оскільки механізм управління підакцизними та вилученими з цивільного обороту товарами – на сьогодні відсутній.

- Чи Олександру Клименку повернули вже все його арештоване майно?

- Ви знову класифікуєте актив за прізвищем власника. Повторюсь, що для нас це не критерій. АРМА працює безпосередньо з активами, а не з фігурантами кримінальних проваджень, тому для нас не мають ніякого значення прізвища власників активів. Мені легше коментувати ситуацію за назвою активу, а не за прізвищем власника чи пов’язаних з ним третіх осіб.

Що стосується активів, які в публічному просторі пов’язують з особами з оточення Клименка, дійсно, АРМА за рішенням ВАКС повернуло значну кількість майна власникам (1000 залізничних вагонів, житлова нерухомість, мисливська база у Київській області, офісні приміщення в ТЦ «Гулівер», кошти від проданих автомобілів).

Але АРМА успішно виконало свою функцію – економічну вартість вказаних активів збережено, а завдяки управлінню ними держава отримала близько 30 мільйонів гривень доходу.

- Зараз відбувається офшорний скандал. Яке ваше бачення?

- Слід так формувати відносини з бізнесом, щоб у нього не було зацікавленості перераховувати гроші за кордон. АРМА в таких випадках є корисним у частині розшуку, адже при надходженні відповідного запиту правоохоронних органів, ми можемо розшукати активи за кордоном. Таких прикладів у діяльності Агентства вже багато.

- Що необхідно, аби робота АРМА була абсолютно вивірена, а процедура – максимально деперсоніфікована? Чи таке можливо в принципі?

- АРМА має досить складний функціонал, і повністю деперсоніфікувати його – об’єктивно неможливо. Наприклад, Тендерний комітет з відбору управителів проводить складну роботу з аналізу юридичних документів, фінансової звітності, економічних програм тощо, і це кардинально відрізняє конкурсний відбір від автоматизованих алгоритмів на Прозоро. На тендерному комітеті відбувається оцінка ймовірного управителя на підставі різних критеріїв. Наявність досвіду, відсутність пов’язаності із власником (фігурантами у кримінальній справі). І якщо хтось вважає, що це під силу вирішити комп’ютеру, то я не можу з цим погодитися, насамперед як людина, яка бачила роботу з низів протягом кількох років.

Тому наш шлях – вдосконалювати процедури, робити їх більш чіткими, прозорими та ефективними. Ми розробили план змін і стратегічних ініціатив та плануємо втілити їх у взаємодії з народними депутатами, нашими міжнародними партнерами і колегами з інших відомств.

Ключовими пунктами плану є:
● продовження комплексної реформи законодавства про АРМА;
● діджиталізація Агентства, зокрема автоматизація діяльності з розшуку активів, доопрацювання Реєстру арештованих активів, спрощення взаємодії АРМА з управителями тощо;
● вихід на якісно новий рівень взаємодії з правоохоронцями і судами, налагодження відносин з бізнесом та громадськістю;
● реформа повноважень територіальних управлінь АРМА;
● підвищення рівня прозорості в діяльності тощо.

Це тривала й складна робота, яка розрахована не на швидкі результати, а на розбудову АРМА як ефективної інституції, що не має аналогів у системі влади в Україні.

ЯК ЛЮДИНА, ЯКА БАЧИЛА РОБОТУ АРМА З НИЗІВ ПРОТЯГОМ КІЛЬКОХ РОКІВ, СТВЕРДЖУЮ, ЩО НАШ ШЛЯХ – УДОСКОНАЛЮВАТИ ПРОЦЕДУРИ, РОБИТИ ЇХ БІЛЬШ ЧІТКИМИ, ПРОЗОРИМИ ТА ЕФЕКТИВНИМИ

- Наскільки ми розуміємо, функціонал структури – виявлення та розшук активів. Що ви виявили та розшукали за чотири роки існування? Як шукаєте та виявляєте?

- Так, окрім управління активами, АРМА також розшукує їх за запитами правоохоронних органів. Можливості Агентства у цій сфері насправді унікальні: доступ до всіх баз даних і реєстрів в Україні, взаємодія з усіма діючими банківськими установами, участь у більшості міжнародних мереж з пошуку та повернення активів, спроможність отримувати інформацію з усіх іноземних юрисдикцій та організацій на зразок Інтерполу тощо.

Алгоритм розшуку такий: 1) правоохоронці у рамках розслідування кримінальної справи звертаються до нас із запитом про необхідність розшукати активи, які належать фігурантам кримінальних справ; 2) АРМА, використовуючи найсучасніші технології та широкий доступ до баз даних, встановлює факт існування (виявлення) та місцезнаходження (розшук) активів, які можуть бути арештовані та згодом передані в управління Агентству. Крім того, наші фахівці з розшуку можуть надати правоохоронцям важливу інформацію про зв’язки фігурантів кримінальних справ, незаконні фінансові потоки, ознаки фіктивності компаній та ін. Це колосальна аналітична робота, яка включає аналіз величезних обсягів необроблених даних, які неструктуровані й представлені в різних форматах. Ці дані можуть містити важливу інформацію, яка суттєво допомагає правоохоронним органам більш ефективно розслідувати кримінальні справи.

Щороку АРМА опрацьовує тисячі запитів про розшук – і цей показник невпинно зростає. З 2018 року до сьогодні кількість звернень зросла на 300%, що свідчить про зростання довіри правоохоронців до нашої роботи. Загалом більш ніж 7800 звернень надійшло стосовно виявлення та розшуку активів. Внаслідок опрацювання запитів розшукано акції, корпоративні права та грошові кошти на суму загалом близько 108 мільярдів гривень. Це не враховуючи десятки тисяч одиниць розшуканого майна, зокрема земельних ділянок, нерухомості, транспорту, техніки й обладнання, різної продукції. Також об’єктом розшуку все частіше стає криптовалюта.

Хочу наголосити, що досягнення АРМА у сфері розшуку визнають не лише вітчизняні правоохоронні структури, а й міжнародні організації. За підсумками цьогорічного засідання мережі CARIN, яка об’єднує понад 50 країн, АРМА увійшло до топ-5 учасників мережі за кількістю отриманих та надісланих міжнародних запитів про розшук активів. Отримано від іноземних юрисдикцій та міжнародних інституцій 163 звернення та надіслано 267 звернень.

Водночас сьогодні АРМА здатне збільшити обсяги роботи в цьому напрямі в контексті посилення нашої взаємодії з правоохоронними органами.

Лана Самохвалова, Київ

Фото: Геннадій Мінченко