Римський статут дасть Україні нові можливості в суді у Гаазі – Венедіктова
Ратифікація Римського статуту прискорить розслідування злочинів у Криму та на Донбасі, а також дозволить Україні скористатися можливостями Міжнародного кримінального суду (МКС), зокрема, прискорити процес притягнення до відповідальності винних у злочинах в окупованому Криму та на Донбасі.
Як повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Гаазі, про це після зустрічі з новим очільником Міжнародного кримінального суду (МКС) Карімом Ханом сказала журналістам генеральний прокурор України Ірина Венедіктова.
“Ратифікація Римського статуту вельми необхідна. По-перше, це демонстрація того, що ми довіряємо правосуддю, до якого звертаємося. По-друге, ми отримаємо інструменти. Нам треба не тільки ратифікувати, а й одночасно імплементувати в Кримінальний процесуальний кодекс України ті інструменти, з якими прокурор кримінального суду прийде розслідувати. Також це надасть нам можливості”, - сказала вона.
Генпрокурор зазначила, що зустріч з новим очільником Міжнародного кримінального суду (МКС) Карімом Ханом була дуже правдивою та професійною. Вона відбувалася за зачиненими дверима. Зокрема, йшлося про продовження ефективної співпраці та 24 інформаційні повідомлення, які були передані щодо воєнних злочинів та злочинів проти людяності на території окупованого Криму та Донбасу.
Варто зазначити, що з нагоди зустрічі у Гаазі над будівлею Міжнародного кримінального суду (МКС) майорів синьо-жовтий прапор.
Як повідомляв Укрінформ, у жовтні 2021 року генеральний прокурор Ірина Венедіктова підписала два нових повідомлення до Міжнародного кримінального суду - про "паради військовополонених" в ОРДЛО та руйнування мостів окупантами у Донецькій та Луганській областях.
Подання Офісу генпрокурора стосується фактів публічного приниження українських військовополонених, затриманих представниками незаконних збройних формувань самопроголошеної «ДНР».
Інше повідомлення стосується нападів на мости та руйнування мостів у Донецькій та Луганській областях, які постраждали від бойових дій. Це дані щодо 43 інцидентів у період з травня 2014 по січень 2019 року. Ці факти можуть бути кваліфіковані Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду як воєнні злочини за статтею 8 Римського статуту, а саме: умисне спрямування нападів на цивільні об'єкти під час міжнародного збройного конфлікту або знищення майна противника у міжнародному збройному конфлікті.
Загалом до Офісу прокурора МКС вже направлено 24 інформаційні повідомлення, половина з них - у 2020-2021 роках.
Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду у грудні 2020 року ухвалив рішення про завершення попереднього вивчення подій в Україні, пов’язаних із міжнародним збройним конфліктом на Донбасі та в Криму. Завершення попереднього розслідування означає, що за його результатами злочини, які відбулися в Криму та на Донбасі, можуть бути повноцінно розслідувані. Рішення про відкриття повноцінного розслідування фактів вчинення воєнних злочинів та злочинів проти людяності в умовах збройного конфлікту має ухвалити судова палата МКС.
Порушення норм міжнародного гуманітарного та кримінального права Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду аналізував з 2015 року. За час збройної агресії Україна доправила до кримінального суду 15 інформаційних повідомлень щодо найтяжчих воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Україна передала на розгляд кримінального суду в Гаазі дві заяви. Перша – події на Майдані. Друга – Крим та Донбас.
Міжнародний кримінальний суд був заснований на основі Римського статуту. Ратифікація Римського статуту означає поширення компетенції дії МКС на держави, які його ратифікували. На сьогодні це понад 100 країн.
20 січня 2000 року Україна підписала Римський статут МКС, але не ратифікувала. І хоча Україна не є державою-учасницею Статуту, це не завадило їй звернутися до МКС, адже сам Римський статут передбачає таку можливість для країн, які його підписали.
Водночас Росія відкликала свій підпис під Римським статутом. Однак це не перешкоджає переслідуванню російських громадян за злочини, вчинені на території України.