Марія Карчевич, заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку

В Україні електронні лікарняні запустили ще на початку червня 2021 року, хоча провести саму реформу намагалися 10 років. За даними МОЗ, у рік в Україні видавали близько 5,5 млн лікарняних, і серед цієї кількості були як підроблені, так і куплені всім відомі папірці. Відслідкувати такі випадки було важко або ж неможливо, і на фейкових лікарняних держава втрачала мільярди. Тому реформа передбачає переведення бюрократичної паперової процедури повністю в електронний формат – електронні медичні висновки, за які відповідає лікар, та електронні листки непрацездатності, за які відповідає Пенсійний фонд України. Як змінилася процедура для громадян, що потрібно знати при відкритті електронного лікарняного, про це Укрінформу розповіла заступниця міністра охорони здоровʼя Марія Карчевич.

- Що зараз має знати людина, якщо вона захворіла, і їй потрібен лікарняний?

- В Україні реформа лікарняних впроваджувалася протягом останніх 10 років. Будь-яка реформа не є простою, одразу виникає багато питань, які потребують роз’яснень і для пацієнтів, і для лікарів та роботодавців. Саме реформування передбачає розподіл зон відповідальності медичної та соціальної сторін. Фактично лікуючий лікар несе відповідальність за експертизу тимчасової непрацездатності людини, надання медичних послуг. А соціальна сторона – за надання соціальних послуг та здійснення виплат відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Як виглядає зараз процес: якщо людина має якесь захворювання і звернулася до свого лікаря, лікар робить огляд і відповідно здійснює експертизу тимчасової непрацездатності. І за результатами цього приймає рішення щодо формування пацієнту електронного медичного висновку. Лікар вносить відповідні відомості до електронної системи охорони здоров’я та формує медичний висновок. Інформація про те, що такий висновок сформований, надходить людині шляхом надсилання SMS-повідомлення.

Тому дуже важливо, коли пацієнт знаходиться на прийомі у лікаря – перевірити коректність мобільного телефону, який вказаний у системі, щоб отримати SMS-повідомлення і підтвердження того, що сформувався медичний висновок.

Після формування медичного висновку він автоматизованим шляхом потрапляє до електронного реєстру листків непрацездатності, що знаходиться на стороні Пенсійного фонду. І вже в цьому реєстрі формується електронний лікарняний. Так само після цього людині приходить друге SMS-повідомлення з інформацією про те, що сформований електронний листок непрацездатності.

Для того, щоб воно надійшло, людина має бути зареєстрована на порталі Пенсійного фонду і вказати свій номер телефону. Відповідно, якщо SMS не надходить, то це означає, що може бути вказаний некоректний номер телефону. Тому ці речі важливо перевірити.

Е-лікарняний відкривається на певний період. У нас передбачено 10 категорій медичних висновків. Наприклад, це категорія захворювання або травма загального характеру, це може бути обсервація, самоізоляція від COVID-19, або карантин, чи вагітність та пологи, догляд за дитиною і так далі. Для деяких категорії визначені максимальні терміни непрацездатності, на які лікар може відкрити медичний висновок. Наприклад для найпоширенішої категорії (захворювання або травма загального характеру) – це 30 днів. Лікуючий лікар сам визначає прогнозований період непрацездатності. Якщо цього терміну недостатньо, він приймає рішення про його продовження, підтвердивши свою експертизу новим медичним висновком, в якому буде зазначений номер першого медвисновку.

- Ви кажете, для того, щоб отримати від Пенсійного фонду SMS-повідомлення про е-лікарняний, людина має бути зареєстрована на порталі ПФУ. Для цього треба окремо заходити на портал і реєструватися, чи це вже зробив роботодавець, який вносить відповідні дані про працівників?

- Якщо ви хочете перевірити, то безперечно – потрібно вчинити якусь дію. Потрібно зайти на портал Пенсійного фонду в кабінет застрахованої особи і перевірити, чи вказані там коректно дані, або ж у разі відсутності – вказати свій номер телефону та зазначити спосіб комунікації саме через SMS-повідомлення і так далі. Також важливо додати, що виплати здійснюються застрахованим особам. Тобто людина має бути офіційно працевлаштована і відповідно – тоді зможе отримати виплати, передбачені державою.

- Якщо якісь дані вказані некоректно і людина не отримала SMS (перше чи друге), хто виправляє цю помилку? Це має зробити лікар в ЕСОЗ чи роботодавець – на сайті Пенсійного фонду? Скільки часу має зайняти таке виправлення даних?

- Тут потрібно зрозуміти, що SMS-повідомлення приходять, якщо ваші дані є в двох базах. Перше – SMS про медичний висновок – прийде, якщо в електронній системі охорони здоров’я коректно вказаний актуальний номер пацієнта. Ці дані, як правило, пацієнт вказує під час підписання е-декларації. Рекомендую перевіряти їх із лікарем під час формування медичного висновку. Друге SMS прийде від ПФУ, якщо людина зареєструвалась на порталі й вказала свій номер як контактний для зв’язку. 

- Стосовно вагітних жінок і жінок, які нещодавно народили дитину. Як бути тим, хто оформлював декрет до введення е-лікарняних?

- Категорія вагітність та пологи, на основі якої має формуватися відповідний медичний висновок, була запущена з 1 жовтня. Загалом на медичній стороні процес нічим не відрізняється. Так само формується медичний висновок. На соціальній стороні відмінність – лише у нарахуванні коштів. Загалом у роботодавця виникає підстава для призначення матеріального забезпечення за е-лікарняним у разі закриття такого е-лікарняного, а у разі вагітності та пологів – при відкритті е-лікарняного. Відповідно і стають готовими до сплати вони після 7 днів від дати відкриття.

Жінки, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, мають надавати для призначення допомоги номер запису про сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність.

Так само варто додати, що до 1 лютого 2022 року можуть видаватися паперові листки непрацездатності у випадку, якщо листок непрацездатності, який було видано в паперовій формі до 1 жовтня цього року, потрібно продовжити чи закрити.

- Чула про випадки, коли люди оформлювали медичний висновок, але на сайті ПФУ е-лікарняний не був зазначеним як “готовий до сплати”? Що робити в такому випадку?

- Щоб зрозуміти, до кого звертатися при виникненні таких ситуацій, потрібно зрозуміти відповідальних. А вони можуть бути різними, у залежності від випадку.

Якщо лікарняний відкритий до 5 днів, то виплати за нього здійснює роботодавець. Якщо понад 5 днів, то фінансування лягає на Фонд соціального страхування. Відповідно від цього залежить – до кого адресувати свої питання.

Але потрібно розуміти, що офіційні терміни нарахування коштів – не такі швидкі. Е-лікарняні стають підставою для нарахування допомоги лише через 7 днів після дати їх закриття. Наприклад, людина була на лікарняному 10 днів, на 11 день – лікарняний закривають і він стає «готовим до сплати», але кошти можна нараховувати лише на 8 день від дня його закриття.

- Також іноді лікарі жаліються, що система “підвисає” і відповідно – виникають проблеми з формуванням медичного висновку.

- Архітектура електронної системи охорони здоров’я складається з двох компонентів – центральна база даних, яка належить державі й власником якої є НСЗУ. І медичні інформаційні системи (МІС), яких в Україні кілька десятків, і це приватний сектор. Фактично кожен заклад охорони здоров’я має право обрати свою МІС, і через неї вносяться дані до електронної системи охорони здоров’я. Таких фактів, щоб було зависання системи досить тривалий час, у нас не спостерігається. У нас є сторінка моніторингу працездатності центральної бази даних, за яку відповідає держава. Лікарі мають можливість також відстежувати там стан працездатності системи. Щоб два-три дні не працювала система, таких фактів не було. Але якщо є якісь проблеми, то дуже важливо, щоб лікарі про це повідомляли. Ми запустили єдину лінію по електронних лікарняних – номер 16-77 Національної служби здоров’я України. Там є окрема гілка, яка приймає всі питання по електронних лікарняних, і в тому числі міжвідомчі, як з боку МОЗ, так і з боку Пенсійного фонду чи Фонду соціального страхування.

Якщо є питання по е-лікарняних чи потрібні роз’яснення, пацієнт, лікар або роботодавець можуть звернутися на цю лінію. Крім того, нормативно-правовою базою передбачено, що у випадку технічних несправностей лікар може сформувати медичний висновок не в той самий день, коли пацієнт звернувся до нього, а пізніше – через 5 днів після встановлення факту тимчасової непрацездатності.

ВИМАГАТИ ВІД ПРАЦІВНИКА ПАПЕРОВИЙ ЛІКАРНЯНИЙ ПРАЦЕДАВЦІ НЕ МАЮТЬ ПРАВА

- Якщо все ж лікар не може сформувати електронний медичний висновок, чи може він надати паперовий документ? Або пацієнт може роздрукувати з Пенсійного фонду паперову версію документу?

- Такого, щоб лікар не зміг сформувати медичний висновок протягом тривалого періоду, не може бути, тому що лікарі, які формують медичні висновки про тимчасову непрацездатність, вже кілька років працюють із електронною системою охорони здоров’я і вносять туди в тому числі медичні записи. Можуть бути технічні несправності, тоді дається 5 днів на формування медичного висновку.

Знову ж таки, зараз лікарі не відкривають лікарняні, розподілена зона відповідальності: лікар формує медичний висновок, а лікарняний відкривається на соціальній стороні – в електронному реєстрі листків непрацездатності. Друкувати його немає потреби.

- Як людина може підтвердити, що у неї є відкритий медичний висновок, і відкритий лікарняний?

- Повідомити про це можна шляхом інформування свого роботодавця по телефону чи в інший зручний спосіб, а роботодавець може перевірити електронний лікарняний у кабінеті страхувальника на сайті Пенсійного фонду. Усі необхідні дані там є. Вимагати від працівника пред’являти паперовий лікарняний роботодавці не мають права, і в цьому немає потреби. Усе що потрібно – людина має поінформувати свого роботодавця, що вона на лікарняному, що у неї сформований електронний листок непрацездатності. А вже завдання роботодавців – перевірити в кабінеті страхувальника на сайті ПФУ ці дані.

- Також чула, що в ЕСОЗ при формуванні медичного висновку автоматично виставляється діагноз COVID-19, і через це людям з іншими діагнозами треба було йти на самоізоляцію, а це зовсім інші виплати.

- Жодними технічними параметрами такого блокування або однієї категорії, яку може обрати лікар, наприклад, захворювання COVID-19, не передбачено. У нас є 10 категорій медичних висновків.

Якщо людина виявила помилку в медичному висновку, вона має звернутися до лікаря. Тоді дається 7 днів на виправлення помилки. Усе може бути – людський фактор, технічний. Якщо ці сім днів пройшли, то законодавством передбачено можливість так само виправлення помилки, вже після 7 днів. У такому випадку може бути виданий паперовий листок непрацездатності, він буде таким самим, як і раніше. Але тоді цей процес складніший, має бути рішення ЛКК або керівника закладу. Але це крайні випадки. Ми цю можливість залишили, якщо справді будуть якісь унікальні кейси, які на практиці відбулися.

Також можуть видаватись паперові лікарняні у випадку, якщо листок непрацездатності, який було видано в паперовій формі до 1 жовтня, потрібно продовжити чи закрити.

Окрім того, на разі ми залишили норму, якщо у разі надзвичайної ситуації виникнуть технічні проблеми (помилки) при передачі даних з електронної системи охорони здоров’я до електронного реєстру листків непрацездатності, що триватимуть більше семи днів, тоді можна формувати паперовий листок непрацездатності до моменту усунення таких інцидентів.

- Скільки медвисновків вже сформовано, і скільки саме – по COVID-19?

- Лікарі вже сформували більше 2,8 млн медичних висновків про тимчасову непрацездатність. Їх створили 60 тисяч лікарів і 3,4 тисячі закладів охорони здоров’я. Також сформовано 2,06 млн електронних лікарняних, із них 1,4 млн – уже в статусі “готовий до сплати”. І 624 тисячі вже закриті й оплачені.

Найбільше медвисновків сформовано по категорії “захворювання або травма загального характеру” – 91,2%, 6,1% – догляд за дитиною, 1,7% – обсервація або самоізоляція у зв’язку з COVID-19. Й 0,04% – вагітність та пологи. Усі інші – по інших категоріях, і там дуже невеликий відсоток. COVID-19 входить, якщо це не самоізоляція, у категорію ”захворювання або травма загального характеру”.

- МОЗ давало перехідний період для відомчих лікарень, з тим, щоб вони також могли формувати медичні висновки для е-лікарняних. Чи всі відомчі медзаклади вже підключилися до ЕСОЗ? Які проблеми виникли?

- Наказ МОЗ №587 передбачав, що усі заклади охорони здоров’я та фізичні особи-підприємці, які мають ліцензію на медичну практику, мали підключитися до електронної системи охорони здоров’я ще з 1 січня 2021 року. На жаль, не всі це зробили вчасно і відповідно – це торкнулося як вакцинації, так і е-лікарняних. Ми провели дуже багато комунікацій, і зараз 90% відомчих закладів охорони здоров’я, які мають формувати медичні висновки про тимчасову непрацездатність, уже підключені. Залишився один заклад по лінії Збройних сил і кілька – по лінії СБУ, які вже на останніх етапах підключення.

Якщо брати цифри по кількості, це невелика кількість. У нас 133 відомчих заклади мають право здійснювати експертизу тимчасової непрацездатності, 90% з них уже підключені.

ДОВІДКИ ПРО КОВІД-ЩЕПЛЕННЯ ДІЙСНІ ВСЕРЕДИНІ КРАЇНИ ТАК САМО, ЯК І КОВІД-СЕРТИФІКАТИ

- Стосовно військових медзакладів, питання про вакцинацію. Військові, які щепилися в цій системі, стикнулися з тим, що даних про це в ЕСОЗ немає, і вони відповідно не можуть отримати сертифікат або міжнародне свідоцтво. Їм видають довідки про проведення щеплення, які, наприклад, для виїзду за кордон не підходять.

- По вакцинації у нас були питання по двох відомствах – СБУ і ЗСУ, оскільки вони вакцинували своїми бригадами. Також своїми мобільними бригадами вакцинувало МВС, але в МВС всі заклади підключені до ЕСОЗ. По них питань не виникало.

По ЗСУ і СБУ – процес виглядає наступним чином. Коли людина вакцинувалася мобільною бригадою їхнього відомства, вона отримала на руки або довідку 063/о, або паперове Міжнародне свідоцтво про вакцинацію. Фактично воно діє на території України, якщо ми говоримо про якісь обмеження, його так само можна пред’являти при відвідуванні закладів, користуватися громадським транспортом відповідно до вимог, визначених постановою Уряду про встановлення карантину. Треба зважувати, що окремі країни приймають це свідоцтво, деякі – ні. Так само, як і цифровий сертифікат. Тому перед поїздками треба дізнаватися, які документи про ковід-щеплення визнає та чи інша країна.

Зараз ЗСУ вже виправили ситуацію – у них 22 з 23 закладів охорони здоров’я вже підключені до системи, СБУ – також на фінальному етапі. Усі записи про щеплення, що були зроблені, починають вносити до системи, щоб люди могли згенерувати і цифровий COVID-сертифікат. Без запису в електронній системі охорони здоров’я COVID-сертифікат не згенерується. У військових зараз є паперовий документ, який вони можуть використовувати всередині країни. Ті, хто хоче оформити цифровий сертифікат, мають звернутися до свого відомчого закладу, з проханням, щоб лікар, який проводив щеплення, вніс дані до ЕСОЗ.

У випадку військових, які вакцинувалися у шпиталях, сімейний лікар також може внести запис про вакцинацію. Але цифровий сертифікат не згенерується, тому що наразі діє обмеження: якщо запис внесено з вторинного джерела, тобто лікарем, який не робив щеплення, цифрові сертифікати на підставі такого запису не згенеруються. Тобто запис має бути внесений тим лікарем, який робив щеплення, який своїм підписом підтверджує його достовірність.

Якась частина військових вакцинувалася бригадами МОЗ, тоді з записами про щеплення і COVID-сертифікатами проблем немає.

Зараз відомчі заклади вже тижні три вносять медичні записи про вакцинацію. Всередині країни якихось обмежень для використання паперових документів про ковід-вакцинацію немає.

- Зараз багато говорять про шахрайства і підробки ковід-документів. Чи були випадки махінацій з медичними висновками, і відповідно – з е-лікарняними?

- Поки що ми такого не спостерігали, ми робимо аналітику спільно з колегами з Пенсійного фонду. Ця реформа для того і робилася, щоб мінімізувати корупційні ризики, які могли б бути при паперових листках непрацездатності.

У чому перевага таких електронних систем – кожен запис фіксується і його легко перевірити. Звичайно, є ймовірність того, що людина домовиться з лікарем за якісь кошти, щоб він вніс у систему неправдиві дані. Але тоді цей лікар несе за це відповідальність. У кримінальному кодексі є окрема стаття, яка передбачає відповідальність про внесення неправдивих даних до електронної системи, загалом відповідальність передбачена від накладання штрафів до арешту або позбавлення волі.

- А для пацієнта відповідальність?

- Ті зміни, які ми подали до Кримінального кодексу, передбачають, щоб відповідальність була і для людини, яка купляє паперову довідку, або платить за внесення недостовірних даних. Це стосується і медичних записів по категорії імунізація. Загалом, за останніми даними, відкрито вже понад 1000 кримінальних проваджень лише по лінії Нацполіції по підробці документів по вакцинації та ПЛР-тестуванню. Ми зі своєї сторони також робимо моніторинг, зокрема моніторингова агенція виявила 210 тис. повідомлень у мережі Інтернет, де пропонують купівлю таких медичних документів тощо. Більша частина – це просто шахрайські дії, коли беруть кошти і просто зникають. Або малюють документи, які легко перевірити на достовірність.

Наприклад, сам сертифікат у Дії неможливо підробити, але є шахраї, які малюють макети ковід-сертифікатів, і якщо відсканувати сертифікат через QR-код – очевидно, що цей документ буде невалідний.

Стосовно сертифікатів, єдине, що можливо – це коли лікар не введе вакцину і внесе недостовірні дані. Це єдиний можливий випадок неправомірних дій, але й у таких випадках поліція і СБУ також працюють.

Випадків по недостовірних даних значно менше, тому що лікар скріпляє їх своїм підписом, який залишається в системі.

У нас тісна співпраця з МВС, Кіберполіцією, СБУ, які залучені якраз по таких повідомленнях. Якщо ми маємо якісь підозрілі випадки, одразу їм передаємо інформацію. Далі правоохоронні органи їх перевіряють, також вони роблять контрольні закупки по таких пропозиціях.

Так само закликаємо громадян повідомляти правоохоронні органи про такі випадки.

Наталія Молчанова, Київ

Фото Геннадія Мінченка