Ігор Кузін, заступник міністра охорони здоров’я - головний державний санітарний лікар

В Україні продовжують фіксувати високі показники захворюваності на COVID-19. І хоча Міністерство охорони здоров’я почало обережно звітувати про стабілізацію ситуації, одним із рішень проблеми вбачає все таки вакцинацію якомога більшої кількості людей.

Про те, чи зможе інфраструктура для вакцинації працювати при підвищеному попиті, як вакцинувати дітей від COVID-19, і кому розраховувати на третє щеплення проти коронавірусної хвороби – в інтерв’ю Укрінформу розповів заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар Ігор Кузін.

“ПРИ ЗРОСТАННІ ПОПИТУ НА ВАКЦИНАЦІЮ БУДЕМО ЩЕ БІЛЬШЕ РОЗГОРТАТИ ІНФРАСТРУКТУРУ”

- Нещодавно МОЗ дозволив вакцинацію дітей 12+ років. Це обов’язкова чи рекомендована вакцинація? Як правильно потрібно її робити? Куди людям звертатися?

- Якщо казати про обов’язковість або необов’язковість такого щеплення, то нагадаю, що первинно, коли Національна технічна група експертів з питань імунізації (НТГЕІ) розглядала вперше це питання, то вакцинація у віці від 12 років була рекомендована лише для дітей, які мають або важкі супутні захворювання, або для тих дітей, які їдуть в іншу країну, і за умовами тієї країни – є відповідні вимоги щодо вакцинації. Тому переважно вакцинувалися діти, які підпадали під цю вимогу або під цю норму.

Але після того були оприлюднені вже оновлені результати досліджень, багато статей у наукових журналах, які свідчили про безпечність та ефективність вакцинації деякими вакцинами серед вікової групи від 12 років і навіть ще молодше – віком від 5 років. Тому рішення НТГЕІ було переглянуте й було прийнято рішення про те, що перевага має надаватися дітям, які мають супутні важкі захворювання, але не обмежується лише цією категорією.

Зараз вакцинація проти COVID-19 дозволена для всіх дітей віком від 12 до 18 років, і вона не є обов’язковою. Так само ця вакцинація буде проводитися за бажанням батьків, якщо батьки вважають, що дитину треба вакцинувати.

У віці від 12 до 16 років має бути інформована згода й ініціатива батьків на проведення такого щеплення. Тобто батьки мають звернутися разом зі своєю дитиною або до лікаря-педіатра, або до сімейного лікаря, який веде цю родину, отримати відповідне направлення на проведення вакцинації та звернутися з цим направленням до пункту щеплення. Станом на 8 листопада було проведено 6 851 щеплення дітям віком від 12 років. Це ті діти, які вакцинувалися проактивно, за бажанням батьків.

Алгоритм тут простий – батьки звертаються до свого сімейного лікаря або до педіатра, отримують направлення на проведення щеплення, і з цим направленням дитина може отримати щеплення в центрі масової вакцинації, або в пункті щеплення. Або, якщо дитина маломобільна, можна скористатися послугами мобільних бригад.

Підлітки віком від 16 до 18 років можуть це зробити самостійно, тому що вони можуть уже самостійно укладати декларацію зі своїм сімейним лікарем.

- Зараз складається суперечлива ситуація: з одного боку, дуже великий попит на вакцинацію, тому що почали діяти обмеження «червоної зони», з іншого – є протестні настрої. І водночас від різних експертів чуємо, що вакцинальна кампанія провалена. Тобто ми зараз дозволяємо вакцинацію дітей від 12 років, але при цьому повністю ще не вакцинували групи ризику, наприклад, літніх людей. Зважаючи на те, що певна кількість людей все ж таки поведе своїх дітей вакцинуватися, потім діти мають отримати другу дозу, далі буде вирішуватися питання з бустерною чи з додатковою дозою. Чи не вийде так, що ми дуже розтягнемо в часі вакцинацію 70% дорослого населення?

- Зараз основний пріоритет, і в подальшому він також буде, на ключові групи ризику: осіб віком 60+, людей з супутніми захворюваннями або представників груп ризику.

Якщо говорити про вакцинацію дітей від 12 років, то ми не очікуємо, що це буде якась надвелика цифра, яка суттєво вплине на показники охоплення вакцинацією. Переважно це дозволяє захистити дітей, особливо, якщо вони мають важкі супутні захворювання. І це головне для батьків, які піклуються і не хочуть, щоб дитина захворіла, або у важкій формі перенесла захворювання. Тому ми не розраховуємо на те, що вакцинація дітей буде сприяти понаднормовому навантаженню.

Зараз система вакцинації може робити до 350 тисяч щеплень впродовж доби, і ми виходимо вже на такі рівні. Якщо ми будемо бачити подальше зростання попиту, то інфраструктура буде ще більше розгортатися, але потенційно вакцинація дітей не буде суттєво впливати на загальнонаціональні показники.

Рішення про їх вакцинацію, або про так званий дозвіл, або про можливість вакцинувати дітей, по-суті, обумовлене тим, що зараз більша частина країн світу дозволяє це робити.

“ЧЕРГИ В ПУНКТАХ ЩЕПЛЕНЬ З’ЯВЛЯЮТЬСЯ ЗА РАХУНОК НЕ ЗАВЖДИ ДОБРЕ НАЛАГОДЖЕНИХ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ”

- Ви сказали, що МОЗ готове розширювати інфраструктуру для вакцинації. Але зараз бачимо, що в червоних зонах, принаймні в Києві, попит виріс настільки, що були випадки бійок у чергах до пунктів вакцинації. Також у соцмережах пишуть про те, що у лікарів нервові зриви і медпрацівники навіть звільняються, тому що важко винести це навантаження. Яким чином ви будете розширювати мережу пунктів вакцинації, як ви кажете, за потребою, де брати кадри? Кого можна залучати?

- З літа Міністерство охорони здоров’я послідовно комунікувало те, що треба вакцинуватися саме зараз, не очікуючи осіннього сезону й осіннього піку захворюваності. Впродовж майже усього літнього періоду ми перебували на рівні 170-178 тисяч на добу. Це ті люди, які самостійно зверталися за вакцинацією. В тих регіонах, де зараз вводиться «червона зона», – просто вакцинальний бум, і дійсно, майже на 50% зростає кількість звернень і до пунктів вакцинації, і до центрів вакцинації. Тому інфраструктура вже зараз є й може бути розгорнута додатково.

Раніше у нас працювало біля 900-950 мобільних бригад, зараз їх кількість зросла майже на 100 мобільних бригад. Тобто зараз їх працює 1 082. Влітку спочатку працювало 2500 пунктів щеплення, потім ми збільшили їх кількість до 3000, зараз працює 3254 пункти щеплення.

Також влітку працювало 300 центрів вакцинації, зараз – 421 центр вакцинації. Один напрямок, по якому ми йдемо, – це розширення кількості пунктів з надання послуг з вакцинації. Другий напрямок або стратегія – підвищення ефективності роботи кожного такого пункту.

Раніше один пункт щеплення робив у середньому десь 20 щеплень упродовж однієї доби. Зараз майже кожний пункт щеплень у середньому робить близько 50 щеплень. Мобільна бригада раніше робила від 10 до 50, зараз – 50-55. І центр вакцинації населення зараз робить майже 190 щеплень впродовж однієї доби. Тобто зросла ефективність роботи кожного такого пункту. Якщо ми будемо говорити про розширення вакцинальної мережі, то центри вакцинації – найоптимальніша стратегія, тому що дозволяє щепити великі маси населення в доволі обмежені терміни. І для того, щоб вони працювали ефективно, потрібні стандартизовані процеси по маршрутизації людей, по недопущенню черги, по роздачі певних документів на вході або допомозі у заповненні поінформованої згоди, та інше.

Тому зараз по всій країні максимально залучаються волонтери саме до цієї допомоги. І в рамках наявних проєктів міжнародної технічної допомоги залучаються додаткові команди для того, щоб трішки розвантажити медичних працівників.

Якщо казати про розгортання такої інфраструктури, то вона зараз може охопити 350 і навіть 400 тисяч щеплень упродовж доби. Такий резерв ще є. Якщо ми будемо бачити, що черги надвеликі, є проблеми з організацією процесу, тоді будемо ініціювати додавання нових центрів вакцинації населення.

Але зараз, за нашими спостереженнями, переважно черги з’являються за рахунок не завжди добре налагоджених процесів по маршрутизації або наданню інформації перед входом, або інші організаційні проблеми.

Тому команди як Міністерства охорони здоров’я, так і ВООЗ, Офісу ЮНІСЕФ виїжджають на рівні областей, перевіряють і допомагають зробити все можливе для того, щоб кожний пункт працював ефективно.

- Я чула, наприклад, таку інформацію, що лікарі пунктів щеплень кажуть про те, що МОЗ обмежує певну кількість щеплень на день, які може зробити один медпрацівник.

- Йдеться не про обмеження, а про технологічну схему проведення вакцинації. На заповнення форми, внесення інформації в електронну систему охорони здоров’я, забезпечення медичного огляду перед проведенням вакцинації – потрібен певний час. Є стандартизовані проміжки часу і розрахункові базові показники, що, наприклад, один пункт щеплення має робити 50 щеплень на одну бригаду. Це означає, що така бригада працює за регламентом, за типовим стандартом.

Це не обмеження, які пов’язані з фактом наявності вакцини, або з наявністю медичних працівників. Це стандартизовані показники по досвіду вакцинальних кампаній від кору, інших інфекційних хвороб.

Тому, по-суті, така норма встановлювалась задля дотримання базових профілактичних, або заходів з контролю, щоб лікарі встигали зробити всі необхідні дії для безпечної вакцинації.

- Якщо будуть формуватися додаткові бригади, то кого до них залучатимуть? Можливо залучати приватні клініки?

- Є кілька напрямків. По-перше, кожна людина, яка зараз хоче отримати своє щеплення, має обрати найближчий до себе пункт. Не треба їхати до великого центру вакцинації, де є черги. Зверніться до звичайного пункту щеплення, який працює в районній поліклініці, або в районному закладі охорони здоров’я. Ми бачимо, що зараз понаднормове навантаження йде саме на центри вакцинації населення. У той же самий час величезна кількість пунктів щеплення в комунальних закладах охорони здоров’я, які мають запис, мають більш-менш регульовані черги, або живу чергу, яка доволі швидко рухається, – не так завантажені.

До того ж, на рівні областей ми вже стимулюємо і з літа вже ефективно працює модель залучення приватних закладів охорони здоров’я до проведення вакцинації. Приватні заклади можуть отримувати вакцину за рахунок державного бюджету і в т.ч. можуть отримувати кошти від Національної служби здоров’я України за проведене щеплення. Для цього вони мають звернутися до обласного управління охорони здоров’я. Обласне управління охорони здоров’я збирає усі заявки на рівні області, звертається з листом до Міністерства охорони здоров’я. Два рази на місяць ми додаємо нові приватні заклади до переліку пунктів щеплення для того, щоб почати розподіляти на них вакцини.

Будь-який  приватний заклад охорони здоров’я зараз може стати частиною вакцинальної кампанії, до того ж він зможе також отримувати кошти від Національної служби здоров’я України за проведене щеплення. Тому цей процес в областях уже запущений. І багато приватного сектору зараз уже проводять таке щеплення.

Більша частина областей уже скористалася такою можливістю. Якщо приватний сектор захоче додатково розширюватися, то у них зараз ніяких обмежень немає.

Також ми зараз залучаємо до вакцинальної кампанії й студентів. Якщо казати про кількість студентів, то це залежить від регіону і від того чи іншого закладу вищої освіти. Однак, на рівні великих центрів вакцинації, приблизно біля 10% – це допомога студентів або допомога медпрацівників з інших закладів охорони здоров’я.

Ми також максимально залучили представників Червоного Хреста, тому що у них є певна кількість медичних працівників.

Тож будь-які волонтери, які хочуть допомогти з цим, також вітаються на будь-якому центрі вакцинації. Вони можуть звернутися до обласного координатора, і їм допоможуть знайти той пункт щеплення, який потребуватиме такої допомоги. Тому що допомога потрібна навіть у тому, щоб іще на вході у вакцинальний центр розповісти людям – куди йти, де треба брати ту чи іншу форму, що треба заповнювати, або просто перевірити, чи вони всі документи з собою взяли.

- А можливість проведення вакцинації в аптеках?

- Ми також розглядали модель залучення аптечної мережі до проведення вакцинації, і в деяких країнах це демонструє свою ефективність. Зараз відпілотували модель вакцинації від грипу в аптечній мережі, це повністю приватний пілот. Але ми бачимо, що багато країн проходять через це і це успішна практика. Єдиною перепоною тут є кількість медичних працівників, оскільки ми розуміємо, що багато медиків зараз залучені для протидії COVID-19, тому перекинути їх зі звичайних програм профілактики, з програм лікування, з, наприклад, сімейної медицини до програми вакцинації – це доволі важкий процес. Тому що ми не маємо права зупиняти звичайні лікувальні процедури, не маємо права зупиняти заклади охорони здоров’я, які працюють на ургентній допомозі. Тому зараз ініціюється і вже на фіналі – внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України, який регулює порядок проведення профілактичних щеплень, і ми хочемо передбачити можливість, коли лише медична сестра або фельдшер проводять щеплення. Тобто без залучення лікаря. Відповідні зміни вже розроблені, зараз наказ проходить юстування, тому ми маємо надію, що найближчим часом уже зможемо його оприлюднити і запустити в роботу. Це дозволить нам більше залучати людей для вакцинації й у т.ч. користуватися послугами фельдшера або середнього медичного персоналу для проведення вакцинації.

- За розрахунками МОЗ, до кінця року, за таких умов, – наскільки реалістично провакцинувати 70% дорослого населення?

- Якщо казати про 70% до кінця року, то, по суті, це близько 24 млн людей. Зараз уже вакциновано майже 11 млн людей принаймні однією дозою, за минулий тиждень було зроблено понад 1,7 млн щеплень. Ми прагнемо максимально швидко охопити максимальну кількість людей. Зараз не хочемо фіксувати якісь показники, але інфраструктура є, люди максимально мобілізовані для того, щоб щеплень було набагато більше.

Але ще раз хочу наголосити: не треба їхати до найвідомішого або найбільшого центру вакцинації. Треба завітати на сайт по вакцинації, передивитися пункти щеплення, де є найближчий, і звернутися туди. Тому що система розрахована таким чином, щоби на рівні області, району, об’єднаної територіальної громади було кілька таких пунктів, які працюють за принципом географічної привабливості для кожної людини. Тому не треба їхати через усе місто, наражати себе та інших на інфікування або спілкуватися під час самого візиту з великою кількістю людей – треба звертатися до свого найближчого пункту.

Зараз деякі регіони перебувають все ще в помаранчевій або у жовтій зоні. І я радив би мешканцям цих областей користуватися послугами з вакцинації саме зараз. Не треба чекати, поки область вже буде переведена у червоний рівень, і за два-три останніх дні (перед введенням в дію рішення Державної комісії ТЕБ та НС) масово звертатися до пунктів вакцинації. Це понаднормове навантаження на медичних працівників і також небезпека у чергах. Тому потрібно і планувати щеплення, й суворо дотримуватися правил у черзі — масковий режим, соціальна дистанція.

“БУСТЕРНА ДОЗА ПРИЗВОДИТЬ ДО КРАЩОГО ЕФЕКТУ, АЛЕ НЕ Є ЖИТТЄВО НЕОБХІДНОЮ”

- Зараз дуже багато питань щодо бустерної, третьої дози від COVID-19. Також нещодавно МОЗ дозволило проводити третє, додаткове, щеплення певним категоріям. І вже зустрічається нерозуміння того, що таке бустерне щеплення і що таке додаткове. Роз'ясніть, будь-ласка, для кого це третє щеплення. Коли нам його очікувати для всіх, чи вистачить на це вакцин, враховуючи те, що багато людей скоро будуть отримувати друге щеплення?

- Якщо ми будемо казати про ревакцинальні, про додаткові, про бустерні дози, то тут, напевно, найголовніше – це визначення цих термінів. Національна технічна група експертів доволі чітко встановила ті чи інші терміни: бустерна або ревакцинальна доза – це доза, яка вводиться з метою посилення імунної відповіді або підвищення ефективності вакцини, яка згасає з плином часу. Тобто, якщо казати простіше, то імунна відповідь після введення вакцини має певний термін дії. Для того, щоб посилити імунну відповідь, коли пройшов певний час, звичайній людині вводиться ревакцинальна або бустерна доза.

Є ще друге визначення – так звана додаткова доза, яка вводиться з метою досягнення кращого захисту в тих осіб, які за станом свого здоров’я мають нижчу ефективність вакцини. Мова йде про імунокомпроментованих людей, людей, які постійно приймають, наприклад, гормональну терапію, або після трансплантації органів, або мають імунодефіцитні стани. Вважається, що у них звичайна вакцинальна сесія, тобто, повний курс вакцинації – може не сформувати повноцінну імунну відповідь. Тому для такої категорії населення рекомендовано так звану додаткову дозу, яка посилює імунну відповідь.

Національна технічна група експертів розглядала це питання і було рекомендовано кілька ключових речей. Перше: проведення додаткових щеплень. Це означає, що для певних груп населення, які я перерахував, можливо введення третьої дози вакцини, яка посилює їхню імунну відповідь, враховуючи їхні стани. Для цих людей вакцинація може бути показана саме у вигляді додаткового щеплення. Вона вводиться через 28 днів після завершення основного курсу, тобто, по суті, це третя доза вакцини. Перша доза, мінімальний інтервал, друга доза, 28 днів, третя доза.

Додаткова або ревакцинальна доза може бути також рекомендована для людей, які виїжджають у ті країни, які вже на законодавчому рівні ввели таку вимогу.

Й остання опція, для кого була також рекомендована додаткова доза, – це для людей віком 60+ років, які отримали повний курс інактивованою вакциною, тобто це вакцина CoronaVac, через 28 днів після отримання 2-ї дози вакцини. 

- Я правильно розумію, що моя 80-річна мама може зробити третє щеплення?

- Не зовсім так. Це лише рекомендація Національної технічної групи експертів для Міністерства охорони здоров’я. Ми з великою обережністю ставимося до введення і бустерної, й ревакцинальної дози. Оскільки на фоні загальної стратегії вакцинації ми маємо балансувати між базовим курсом щеплення і максимальним захистом населення, та між бустерними дозами.

Найближчими кількома тижнями будуть відбуватися дискусії експертів на рівні Міністерства охорони здоров’я – чи приймемо ми ці рекомендації у повному обсязі, чи будемо приймати їх частково. Оскільки, наприклад, ми розуміємо, що для імунокомпроментованих людей це питання життєвої необхідності, тому що у них може не бути сформовано адекватний імунітет (після повного курсу щеплення проти COVID-19 – ред.).

Для людей віком 60+, які отримали повний курс щеплення, за даними досліджень, які ми аналізували, бустерна доза призводить до  кращого ефекту. Але, по суті, це не є життєво необхідним показом для проведення ревакцинації.

Тому поки питання обговорюється. Думаю, що впродовж двох тижнів ми це вирішимо, в тому числі й по кількості вакцин, алгоритму надання послуги тощо, оскільки змішувати зараз різні потоки не варто. Скоріш за все, якщо ми будемо казати про імунокомпроментованих людей, про тих, які мають ті чи інші імуносупресивні стани, для них буде окрема інформація від лікуючих лікарів з пропозицією зробити третє щеплення.

Хочу ще раз зауважити, що додаткова, бустерна, ревакцинальна дози не є обов’язковими, вони є опціональними. Тобто людям, які мають ризик важкого перебігу коронавірусної хвороби і хвилюються за стан свого здоров’я, може бути рекомендована бустерна або третя доза вакцини, але це не буде обов’язковою вакцинацією. Це буде на розсуд чи на відповідну рекомендацію лікуючого лікаря, чи на розсуд людини, яка буде або погоджуватися, або не погоджуватися на вакцинацію.

- Про бустерну дозу для всіх бажаючих...

- ...поки мова не йде.

“МОЗ ВИВЧИТЬ ФАКТОРИ , ЯКІ ПРИЗВОДЯТЬ ДО НЕВАКЦИНАЦІЇ ПРОТИ COVID-19 ВАГІТНИХ”

- Тоді роз’ясніть, будь ласка, про вакцинацію проти COVID-19 вагітних. Тому що зараз відбувається дуже палка дискусія стосовно того, вакцинувати чи не вакцинувати вагітних. Чи буде МОЗ вводити обов’язкову вакцинацію вагітних жінок від коронавірусної хвороби? Чи це знову ж таки – буде рекомендовано?

- Згідно з дослідженнями, вагітні жінки, особливо у другий-третій триместр вагітності, мають більш високий ризик тяжкого перебігу COVID-19. Це дані з міжнародних джерел. Особливо, якщо у вагітної, наприклад, надмірна вага, або супутні захворювання, цукровий діабет чи інше, – COVID-19 дійсно може завершитися летально для такої вагітної.

Стосовно вакцин, то згідно з клінічним дослідженням, вакцина Pfizer була протестована повною мірою. У тому числі, в дослідження входили також вагітні жінки або ті, які завагітніли впродовж нього. Тому безпечність та ефективність вакцини Pfizer для вагітних доведена.

Зараз рекомендація стосовно щеплення вагітних полягає в тому, що сама вагітність може бути тимчасовим протипоказом для вакцинації. Але – для тих вакцин, які вказують на те, що вагітність є протипоказанням. Це вакцини AstraZeneca і CoronaVac.

Для вакцини Pfizer рішення про вакцинацію вагітної віддається на розсуд акушера-гінеколога, який веде жінку. Після оцінки супутніх станів вагітної жінки, вивчення її імунітету, після отримання інформації по перебігу вагітності – приймається рішення про використанні вакцини і про вакцинацію вагітної. Для цього на даний час використовується лише одна вакцина – Pfizer.

Ми в офіційних роз’ясненнях (лікарям – ред.) просимо, щоб саме вагітним жінкам була проведена відповідна оцінка ризику і була дана повністю уся необхідна інформація про ризик ковід-інфекції під час вагітності, до чого це може призвести і ймовірних переваг вакцинації.

Відповідна позиція Національної технічної групи експертів з питань імунізації була оприлюднена ще в травні 2021 року. Були дискусії з профільними асоціаціями акушерів-гінекологів, вони переважно підтримують таку позицію. І багато з них проактивно інформують жінок, оскільки супутні стани або другий-третій триместр вагітності можуть бути ризикованими. Також це питання додатково розглядалося на комітеті Верховної Ради. Ми отримали інформацію від народних депутатів про те, що велика кількість акушерів-гінекологів відмовляють жінок вакцинуватися, і в тому числі – спостерігається понаднормова летальність серед вагітних, яка пов’язана з ковідом.

Тому, за пропозицією депутатів, буде створена робоча група і ми зберемо більше інформації про фактори, які призводять до невакцинації вагітних, і про офіційну позицію тих чи інших профільних асоціацій.

- Чи є дані про те, скільки вагітних жінок перехворіли на COVID-19, скільки серед них було летальних випадків?

- Якщо ми будемо казати про смертність або летальний випадок внаслідок COVID-19 або після захворювання, або впродовж захворювання на COVID-19, то відповідна інформація є, вона збирається і на рівні областей. Але окремо по вагітним вона не аналізувалася, тобто – її треба вивчати окремо. Але факт, і ми про це комунікували з самого початку, що під час другого-третього триместру вагітності ризик більш важкого перебігу коронавірусної хвороби підвищується.

Водночас, якщо вагітна помирає після вакцинації, то цей випадок розслідується як несприятлива подія після імунізації. Будь-яка смерть будь-якої людини, якщо є вакцинація в анамнезі впродовж 30 днів, буде рахуватися, як несприятлива подія після імунізації – і це буде окремо розслідуватися.

- Питання – не про вакцинацію, але про COVID-19. Верховна Рада проголосувала закон про виділення 800 млн грн на кисневі станції для опорних лікарень. На кисень у цьому році понад 1 млрд уже виділили. Це допоможе вирішити проблему з киснепостачанням для хворих на ковід? І чому раніше не було опрацьовано питання кисневих станцій при лікарнях?

- Є кілька ключових моментів. Перш за все, хвиля захворюваності, яка зараз триває, на 100% обумовлена штамом «Дельта». Штам «Дельта» призводить до того, що в хворих у 5-6 разів зростає споживання кисню. Якщо, наприклад, ми раніше споживали на рівні приблизно 200-250 тонн на добу, то зараз уже, в середньому, 330-370 і вище. Це та кількість кисню, яка кожного дня має бути доставлена до лікарень. У той же самий час, упродовж жовтня два найбільших виробники кисню стали на регламентні роботи – і ці регламентні роботи неможливо було перенести, тому що це питання безпечної роботи цих підприємств. З 1-го листопада вони вже повернулися до роботи, і близько ста тонн кисню на добу додалося до загального обсягу. Дійсно, впродовж останніх 2-3-х тижнів був доволі складний період, тому що в ручному режимі доводилося передомовлятися про екстрену поставку або екстрене доведення кисню.

Зараз 35 підприємств на добу виробляють близько 400-450 тис. тонн, і це саме медичний кисень. Також у нас є ще певний резерв технічного кисню, який з березня-місяця дозволено також до використання у закладах охорони здоров’я, якщо він відповідає необхідним вимогам по якості. Тому, по суті, з 1-го листопада вже всі заклади, які потребували кисню, його мають, або це питання вже повністю врегульовано.

У той же час ми розуміємо, що велика кількість ковідних хворих, особливо зі штамом «Дельта», – це понаднормове навантаження і на кисневі станції, й на кисневі балони, і на все інше. Тому я повністю підтримую те, що кожна лікарня, яка має у своєму складі палати інтенсивної терапії або реанімаційне відділення, повинна мати свою власну кисневу станцію. Це абсолютно нормальний процес, і до кожної кисневої станції така лікарня повинна ще мати джерело безперебійного живлення, тому що це пов’язані речі. Але це довгостроковий інфраструктурний проєкт, тому що зараз майже 280 лікарень уже мають кисневі станції, й вони не залежать від поставок, якихось технічних складнощів, самостійно можуть забезпечувати себе киснем. Якщо це буде довгостроковою перспективою, це дійсно буде покращувати надання медичної допомоги.

Наталія Молчанова, Київ

Фото: Геннадій Мінченко