Статут ООН вже не відображає світу ні де-факто, ні де-юре - Кислиця

Статут Організації Об’єднаних Націй не змінювався з 1973 року, тож не відображає світу ні де-факто, ні де-юре.

Про це з трибуни Генасамблеї заявив постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, передає кореспондент Укрінформу в Нью-Йорку.

Під час обгорнення питання про справедливе представництво в Раді Безпеки та розширення її складу Кислиця зазначив, що від моменту підписання у 1945 році Статут ООН змінювався п’ять разів, «відображаючи мінливий світ».

«Дивовижно, але процес внесення поправок зупинився 48 років тому - попри те, що світ XXI століття не можна порівняти зі світом 1973 року, - підкреслив дипломат. - Карта світу кардинально змінилася, і такі штучні утворення, як Радянський Союз, відійшли в минуле. Вони зникли з карти світу, але все ще присутні в Статуті ООН».

За словами Кислиці, у нинішній редакції Статут не відображає сьогоднішнього світу «ні де-факто, ні де-юре». Він зауважив, що Секретаріат ООН, розуміючи це, використовує у своїх матеріалах формулювання, яких немає в нинішньому тексті Статуту, «оскільки держави-члени не домовилися про зміни». (У статті 23 Статуту ООН указано, що постійними членами Радбезу є Китай, Франція, Радянський Союз, Велика Британія та США; Росії в цьому переліку немає - ред.)

Настав час домовитися про основи, сказав постпред. Він наголосив, що реформа Ради безпеки ООН має передбачати відмову від права вето постійного члена стосовно вирішення конфліктів, у яких він є стороною.

«Наша країна й далі наполягатиме на перегляді ролі права вето в роботі Ради Безпеки. Це необхідний елемент для завершення реформи Радбезу, - сказав Кислиця. - Абсолютно недоречно, що постійний член Ради Безпеки має привілей користуватися правом вето при розгляді ситуацій, у яких він безпосередньо залучений як сторона конфлікту. Тому делегація України рішуче підтримує всі ініціативи, спрямовані на обмеження використання права вето».

За словами Кислиці, такі обмеження мають стосуватися розгляду в Радбезі випадків геноциду, злочинів проти людяності та військових злочинів, а також конфліктів і ситуацій, до яких залучений постійний член, оскільки він «не може голосувати неупереджено через конфлікт інтересів».

Серед «незаперечних пропозицій» що реформування РБ Кислиця також назвав посилення представництва групи країн Східної Європи. Для України принципово, зазначив він, що східноєвропейській групі має бути виділено додаткове місце в категорії непостійних членів. Дипломат нагадав, що ця група країн має одне з найменших представництв у Радбезі: 23 держави переставляє лише одна.

Як відомо, до складу Ради Безпеки ООН входять 15 країн - п’ять постійних членів і 10 непостійних, які обираються Генеральною Асамблеєю ООН на два роки (по п’ять щороку). П’ять «великих» країн – Велика Британія, Китай, Росія, США і Франція – мають «право вето», тобто можуть заблокувати будь-яке рішення Радбезу, чим постійно користується РФ при розгляді питань, пов’язаних з її агресією проти України.

Проблема реформування Ради Безпеки ООН порушується протягом тривалого часу, проте жодних рішень з цього приводу не ухвалено.