Недвозначні меседжі в бік Кремля, або Колективний Захід прозріває?

У Ризі та в Стокгольмі РФ відповіли на її «ультиматуми»: перш ніж вимагати гарантії для себе треба не порушувати гарантій власних

Напередодні міністерських зустрічей НАТО і ОБСЄ в Ризі і в Стокгольмі доводилося чути, скажемо так, не надто позитивні для України прогнози відносно їх очікуваних результатів. Втім, судячи з повідомлень та заяв, які там прозвучали, все пройшло під знаком «навпаки».

Зокрема, на озвучені президентом РФ Путіним “червоні лінії” (жодного розширення НАТО на Схід та відповідні юридичні гарантії, жодних іноземних ракет великої дальності та іноземних військ в Україні, – Ред.) США та їх союзники чітко відповіли, що ніяких поступок не буде, а в разі широкомасштабного вторгнення в Україну – Москва заплатить високу ціну.

“Я бачив заяву (Путіна. – Ред.) і, відверто кажучи, вона викликає здивування, тому що ідея, що Україна представляє загрозу Росії, стала би поганим жартом, якби ситуація не була такою серйозною. НАТО є оборонним альянсом. Ми не загроза для Росії. Ми не маємо агресивних намірів щодо Росії”, – наголосив Держсекретар США Ентоні Блінкен під час зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО.

Водночас, пан Блінкен додав, що якщо Росія відмовиться від дипломатії та знову вторгнеться в Україну – США будуть готові діяти.

“Дуже важливо, щоб Росія розуміла, що будь-які дії, які вона планує, матимуть серйозні наслідки. Не менш важливо, ми переконуємось, – союзники переконуються, що Україна має засоби, щоб себе захистити, і в той же час Альянс буде вирішувати, що потрібно робити в разі подальшої російської агресії”, – додав держсекретар.

Подібна риторика прозвучала також з уст генсекретаря НАТО Йенса Столтенберга: “Росія недооцінює рішучість союзників по НАТО. Будь-яка агресія в майбутньому коштуватиме їй дорого, а також матиме серйозні політичні та економічні наслідки”.

Пан Столтенберг зауважив, що сам Альянс не запроваджує санкцій проти країн, однак “може бути платформою, на якій союзники зможуть обговорювати ці питання”.

Нарешті, глава НАТО повторив свою неодноразову заяву про те, що Москва не має права втручатися у євроатлантичний шлях України. “Росія тут не має права вето, її думка не враховується. Україна є суверенною незалежною державою. Рішення про членство України в Альянс ухвалюватимуть лише 30 союзників з НАТО та Україна”.

Кулеба: “Росії чітко вказують на наслідки військової операції проти України”

«Запевняю вас, що прямо зараз в різних дипломатичних столицях ведеться дуже конкретна і дуже предметна розмова щодо конкретних заходів і конкретних економічних санкцій, які ввійдуть до пакета стримування Росії. Головна тема цих двох днів – це розмова саме про те, що конкретно буде робити кожен партнер, кожна партнерська організація в ситуації, якщо Російська Федерація вирішить вдатися до військового сценарію», – наголошував міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Тепер завдання полягає в тому, додав він, аби спільно довести цю роботу до ефективного і чіткого результату.

«Але головне зараз, що Росія бачить, і їй дуже чітко комунікують те, що відбувається, які питання проговорюються. І все це для них є дуже чітким сигналом, що вони мають подумати двічі, а то й тричі перш ніж ухвалювати будь-яке рішення військового характеру», – наголосив глава українського МЗС.

За його словами, розробка пакета стримування Росії іде за планом і ведеться за трьома напрямками.

«Перший напрямок – чітка комунікація Росії по всім каналам, відкритим і закритим, про те, що військова операція на території України матиме для неї непоправні наслідки. Другий – розробка санкційного пакета, який буде миттєво застосований, якщо Росія вдасться до військової операції. Ці санкції будуть дуже важкі для неї економічно. І третій – це поглиблення військово-технічного співробітництва з Україною для зміцнення нашої обороноздатності», – уточнив пан Кулеба.

Міністр запевнив, що за всіма цими трьома треками українська сторона дуже чітко працює з партнерами.

Експерти: “Євроатлантичний світ нарешті увімкнувся. І то на повну!”

“Вважаю, що результати більш ніж позитивні. Заяви, які пролунали і в Ризі, і в Стокгольмі чітко і ясно дали зрозуміти Росії, що вона справді перебуває в міжнародній ізоляції”, – коментує Укрінформу міністр закордонних справ України у 2007-2009 рр. Володимир Огризко.

За словами дипломата, цивілізовані країни кажуть, можливо не так прямо, але підтекст очевидний, що РФ має відповідати за свої злочини, що вона є агресором і що на її шантаж ніхто серйозно реагувати не буде.

“Гадаю, станом на сьогодні для нас це доволі непоганий результат. У що він перейде практично – побачимо. Але те, що йдуть постійні контакти по лінії міністерств оборони України і США, України і Великої Британії, України і Канади, України і Польщі, і так далі – це, вочевидь, свідчить про те, що ми отримаємо необхідну нам допомогу, зокрема, й додаткову летальну оборонну зброю, – певен пан Огризко. – Отже, в нашої держави є тепер і дипломатична, і політична, і військова підтримка, а також, вдобавок до всього, фактично ультиматум Росії: якщо вона продовжуватимете свою експресіоністську політику, то результати для неї будуть дуже і дуже неприємними”.

“Зустріч міністрів закордонних справ держав-членів НАТО, а також аналогічна зустріч в межах ОБСЄ відбувалися у безпрецедентно критичний для регіону момент. Такої напруги між Росією і колективним Заходом, з часів розпаду СРСР і саморозпуску Варшавського блоку, в Європі ще не було”, стверджує політичний експерт, дипломат Вадим Трюхан.

Фактично, напередодні ризької міністерської зустрічі рівень заочного (словесного) протистояння між Росією та Заходом досяг апогею.

“У Вашингтоні і Брюсселі пролунали заяви на підтримку України, а також заклики до Москви, у відповідь на безпрецедентне накопичення нею поблизу кордонів з Україною регулярних підрозділів збройних сил, зупинити ескалацію і відвести свої війська від українських кордонів. Водночас, з Кремля і Смоленської площі пролунали заяви діаметрально протилежні за змістом тим, які очікувались, – каже експерт. – Путін навіть договорився до того, що поставив, хай і завуальований, але все ж таки очевидний для всіх, ультиматум: надати РФ письмові гарантії того, що НАТО не буде далі розширюватися на схід, тобто не прийме до своїх лав Грузію та Україну. Не відставав від свого боса і Сергій Лавров, риторика якого вже відверто нагадує звичну за часів Холодної війни практику спілкування білокам’яної із «загниваючим» капіталістичним світом”.

Відтак очікувати конструктиву від головного «дипломата» Кремля у Швеції не доводилось. Що і знайшло своє підтвердження одразу по його прильоту в Стокгольм, коли під час вечірнього неформального спілкування міністрів закордонних справ ОБСЄ, з першої ж своєї промови він спровокував скандал, почавши, як кажуть, «з місця у кар’єр» свою звичну пропагандистську пісню на тему «внутрішньоукраїнського конфлікту», «підготовки України до нападу на Росію», тощо. На що довелося жорстко реагувати міністру Кулебі та Держсекретарю США Блінкену (Детальніше про цей інцидент – тут).

“Тим не менш, незважаючи на всю критичну конфронтаційність нинішнього моменту, для України обнадійливих новин з Риги та Стокгольму надійшло більше, ніж могли очікувати навіть оптимісти, – наголошує пан Трюхан. – По-перше, на рівні НАТО прозвучали чіткі і недвозначні меседжі в бік Кремля, суть яких зводиться до того, що мовляв «не слід переходити червоні лінії, а перейдете – сплатите таку ціну, яка вам не під силу».

По-друге, продовжує він, сам факт запрошення міністра закордонних справ України на міністерську зустріч НАТО, після чотирьох років блокувань Угорщиною таких зустрічей, засвідчив, що в Брюсселі, а також в усіх столицях держав-членів НАТО, склалося консенсусне “розуміння необхідності багаторівневого субстантивного політичного діалогу з Україною і практично орієнтованих дій на упередження, які би зупинили негативістський сценарій для регіону і світу, який вже намалювали собі в Кремлі”.

По-третє, пана Трюхана вразила безпрецедентність.

“Ніколи раніше НАТО і його держави-члени не приділяли скільки уваги жодній третій держави. Це означає, що нам, українцям, не доведеться самотужки протистояти російському божевільному ведмедю. Маски зняті остаточно. Жодні побрехеньки Путіна і Ко нікого вже в оману не вводять. Євроатлантичний світ нарешті увімкнувся. І то на повну! – акцентує дипломат. – І останнє. Багато хто з українських песимістів у найближчі дні буде стверджувати, що нічого особливого в Ризі та Стокгольмі не сталося. Чергові занепокоєння, яких було достатаньо і раніше. Більш нічого. Проте це не так. Колективний Захід нарешті почав прозрівати. Путіну і його посіпакам вже ніхто не вірить. Їх зневажають. Навіть у моменти рукостискань та протокольних посмішок для сімейних фото”.

Більше того, демократичні лідери відчули загрозу й для самих себе.

“Адже, як нещодавно публічно сказав екс-прем’єр Олексій Гончарук, «лінія фронту не десь на мапі, вона скрізь навколо нас». Цю істину зрозуміли нарешті вже й ті, хто раніше сподівався, що якось вдасться «пропетляти», і дочекатися поки путінські агресивні фантазії розсмокчуться самі собою”, – резюмував Вадим Трюхан.

Директор із досліджень Європейської експертної асоціації Марія Авдєєва погоджується з попередніми експертами: “Головний результат за підсумками міністерських зустрічей – Україна отримала чітку підтримку західних партнерів у протистоянні агресії РФ і вони прямо кажуть про підготовку Росією військових дій проти України. Вироблений консенсус щодо того, що Кремль йде шляхом постійної ескалації ситуації та загострення відносин із країнами Заходу”.

Зокрема, продовжує вона, заява Ентоні Блінкена щодо необхідності дотримання Росією Мінських домовленостей означає, що США вважають її стороною конфлікту. І це принципово важливо для України. Про незмінну підтримку нашої держави на зустрічі з Лавровим заявила й глава МЗС Великої Британії Ліз Трасс.

“Водночас, ми розуміємо, що захищати себе Україна має сама. І в цьому аспекті є ще один важливий результат зустрічей у Стокгольмі. Це конкретні напрями реагування наших партнерів на можливу військову агресію Росії, – каже пані Авдєєва.

Окрім підвищення обороноздатності, наголошує експертка, Україна має також збільшити протидію інформаційним операціям Кремля, які значно почастішали та отримали новий імпульс протягом останнього місяця: “Суттєво збільшилась інтенсивність використання Кремлем наративів, спрямованих на формування з України образу ворога через прокремлівські медіа ресурси”.

Для протидії важлива скоординована спільна робота всіх державних органів України.

“Ситуація не надто відрізняється від квітня цього року і якоюсь мірою нагадує 2014-й. США найбільше стурбовані тим, що відбувається, і підготовлені до введення санкцій. А країни ЄС, як і раніше, діють другим номером через труднощі зі знаходженням консенсусу. Мабуть, головне тут те, що ні до, ні після зустрічей у Ризі та Стокгольмі США та ЄС не уточнили, які саме заходи вони готові вжити щодо Росії за потреби. Це сигналізує про відсутність високого рівня рішучості у західних партнерів України. Але якісь санкції вони точно запровадять при необхідності”, – вважає політолог-міжнародник Олександр Юсупов.

“Не можна надто позитивно оцінити результати, але й негативно також. Те, що Україна була представлена на різних площадках і форумах, а тим більше в дні, коли скупчення ворожих військ поруч наших кордонів продовжується, – це, звісно, добре”, – каже директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова Володимир Дубовик.

Те, що глава нашого МЗС відвідав Ригу, і там доповів натівським міністрам, що відбувається навколо України... Риторично, на думку експерта, наша держава дійсно отримала дуже важливу допомогу від Альянсу.

“Позиція пан Столтенберга важлива, певні речі він озвучує в цілому від імені Альянсу. Втім, при цьому, варто також розуміти, що вирішальна позиція щодо допомоги Україні, про можливе її членство в НАТО – це на рівні окремих країн-членів. Щодо міністерської ради ОБСЄ, то навіть сам Кулеба писав у своєму Twitter, що немає особливих очікувань. А все тому, що, по-перше, РФ є не просто членом цієї організації. Її голос “проти” не дає можливості прийняти жодного рішення. По-друге, враховуючи те, як діяла місія в останні роки на Донбасі... Тим не менш, такою площадкою не варто зневажати. Це точно не втрачені дні. Маємо зворотній зв’язок, відчуваємо підтримку з боку наших партнерів. Хіба ж це не плюс?” – підсумував Володимир Дубовик.

Мирослав Ліскович. Київ

Тим часом...

Політичний аналітик, професор Нью-Йоркського університету Ігор Айзенбер повідомив: “Кілька хвилин тому, о 11:10 (3 грудня, о 18:10 за Києвом. – Ред.) президент США Джо Байден, відповідаючи на запитання журналістки, сказав, що перебуває у постійному контакті з європейськими союзниками та впевнений, що побудує коаліцію, яка унеможливить для Путіна подальше вторгнення в Україну. Здоров‘я усім та гарних вихідних”.