Топ-7 дипломатичних подій 2021 року: Кримська платформа та нова Хартія зі США

Деякі цьогорічні події стали етапними або відбулись уперше в історії України

Наприкінці минулого року міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав сім пріоритетів МЗС на нинішній рік. Це, зокрема, були протидія російській агресії, боротьба з COVID-19, запуск Кримської платформи, розробка нової державної політики щодо закордонних українців, нарощування експорту і залучення інвестицій, відновлювальна енергетика та вихід на Африканський континент.

Та оскільки дипломатія, як і багато інших сфер, є мистецтвом можливого, по факту не всі пріоритети по закінченні відведеного терміну автоматично переходять у розряд здобутків.

Насамперед це стосується першого пункту – протидії російській агресії. Дипломатичну активність на цьому напрямі можна схарактеризувати як тримання удару, причому не завжди прямого, до того ж – на нестабільному ґрунті геополітичних змін.

Цього року хвилі російської збройної ескалації біля наших кордонів накочувалися одна на одну, ділилися на потоки, аби зайти з боку білоруського кордону, і досягали Азійсько-Тихоокеанського регіону, де ВМФ Росії та ВМС Китаю організували спільне патрулювання бойових кораблів. І це, не беручи до уваги поведінку Росії на Мінському та Нормандському майданчиках, де її представники якщо й з’являлися, то тільки з метою, умовно кажучи, перевернути стіл або сплутати карти.

Українська дипломатія у відповідь на це здіймає потужні хвилі консолідації міжнародних партнерів, свідками чого ми були навесні й є зараз.

Тож цей пріоритет очікувано перейде і в наступний рік або й роки.

Однак хоча російська загроза забирала левову частку уваги українських дипломатів, у фокусі МЗС були й інші стратегічні напрями.

Тож пропонуємо вам згадати події 2021 року, які, на нашу думку, увійшли до сімки головних у діяльності зовнішньополітичного відомства.

1. Саміт Кримської платформи

23 серпня на установчий саміт Кримської платформи до Києва приїхали представники 46 країн та міжнародних організацій, аби разом з Україною заявити Росії, що питання Криму не закрите, а за скоєні злочини доведеться відповідати.

В ухваленій учасниками саміту декларації метою "Кримської платформи" визначається "мирне припинення тимчасової окупації" Російською Федерацією території Криму та "відновлення контролю України над цією територією в повній відповідності з міжнародним правом".

Постійну роботу нового консультаційно-координаційного формату забезпечить спеціальний офіс, який 23 серпня відкрили у Києві. Такі представництва мають відкритися й в інших країнах.

Протидія Росії цій ініціативі України і взагалі привернення Україною світової уваги до кримського питання набувала різних форм – від заперечення та дискредитації до шантажу потенційних учасників саміту. Але «нам своє робить», і в цьому сенсі наповнення ініціативи конкретним змістом очікують і міжнародні партнери.

А тим часом Україна представила своє бачення функціонування й розвитку Кримської платформи щодо деокупації півострова на міністерському засіданні ОБСЄ у Стокгольмі.

2. Підписання оновленої Хартії стратегічного партнерства України і США

Відносини України зі Сполученими Штатами Америки очільник МЗС на минулорічній підсумковій пресконференції назвав однією з "великих інтриг" 2021 року.

"Це буде дуже цікаво, але я переконаний, що в результаті цього співробітництва ми станемо ще сильнішими, і наше партнерство зі США поглибиться", – спрогнозував Кулеба.

Напевно, він «щось знав», бо 10 листопада разом із державним секретарем США Ентоні Блінкеном поставив підпис під оновленою Хартією стратегічного партнерства України і США, яка визначила формат відносин між країнами на наступні десять років.

Посол РФ у США Анатолій Антонов, коментуючи російським ЗМІ підписаний Україною і США стратегічний документ, зазначив, що «почти в каждой строчке – геополитическая заряженность на противодействие России».

Ну, росіяни першими почали і досі не зупиняються, тож за «противодейтвие» нехай нарікають на себе.

3. Ухвалення Стратегії зовнішньополітичної діяльності

Рада національної безпеки і оборони 30 липня вперше з моменту відновлення незалежності України схвалила стратегію зовнішньополітичної діяльності, а 26 серпня президент Володимир Зеленський своїм Указом затвердив цей документ.

Головною метою зовнішньої політики в стратегії визначено «утвердження України в світі як сильної та авторитетної європейської країни».

Загалом, стратегія містить 254 пункти, які можна поділити за трьома основними темами: активна участь України в міжнародній політиці, формування безпекової архітектури в Україні, регіоні та світі, а також створення нових економічних можливостей.

У Стратегії виокремлюється п’ять країн, відносини з якими мають пріоритетний стратегічний характер – це США, Велика Британія, Канада, Німеччина і Франція. Водночас, коло стратегічних партнерів цим не обмежується. Згідно з документом, стратегічними партнерами України визначаються: Польща, Туреччина, Азербайджан, Грузія, Литва, Румунія, Китай, Бразилія. Також ідеться про глобальне партнерство з Японією і важливість співробітництва з Індією. Окрім того, наголошується на пріоритетності розвитку відносин з країнами-сусідами, зокрема, виведенні на стратегічний рівень контактів з Молдовою.

За оцінкою експертів-міжнародників, Україна вперше отримала цілісний і комплексний план дій на світовій арені.

4. Створення Асоційованого тріо

Започаткована МЗС у 2020 році ініціатива створення регіональних альянсів, зокрема Люблінського трикутника між Литвою, Польщею й Україною та «Квадриги» України і Туреччини, цьогоріч отримала розвиток у вигляді створення 17 травня Асоційованого тріо України, Грузії та Молдови, які прагнуть тісніше співпрацювати з ЄС, а в перспективі – приєднатися до Євросоюзу.

Очільник МЗС Дмитро Кулеба на недавньому засіданні міністрів закордонних справ держав-членів ЄС та країн-учасниць Східного партнерства у Брюсселі окреслив українське бачення стратегічних напрямів ініціативи: розвиток торгівлі, зміцнення безпеки, зокрема енергетичної, втілення Європейського зеленого курсу, інтеграція до Єдиного цифрового та Внутрішнього ринку ЄС.

А прем’єр-міністр України Денис Шмигаль після зустрічі глав українського, молдовського та грузинського урядів із керівництвом ЄС у рамках підготовки саміту «Східного партнерства» 30 листопада у Брюсселі, виступаючи перед журналістами, закликав ЄС визнати європейську перспективу Асоційованого тріо.

Чи почули його у Брюсселі, стане відомо 15 грудня, коли відбудеться  шостий саміт Східного партнерства.

5. Активізація відносин з країнами Африки

Вихід на Африканський континент входив до пріоритетів МЗС на 2021 рік, і принаймні на рівні налагодження політичних контактів його можна вважати реалізованим.

У зовнішньополітичному відомстві порахували, що за останні кілька місяців міністр закордонних справ України провів низку зустрічей та розмов з африканськими колегами, більшість з яких стали першими в історії.

Зокрема, в африканський актив Дмитра Кулеби за цей рік можна зарахувати перші в історії двосторонніх відносин телефонні  розмови з главою МЗС Сенегалу Аїсата Таль Саль, міністром закордонних справ і співробітництва Ботсвани Лемогангом Квапе та зустріч із державним міністром, міністром закордонних справ та співробітництва Нігеру Хассумі Массуду.

Окрім того, відбулись телефонні контакти глави української дипломатії з міністром закордонних справ Нігерії Джеффрі Онйєамою, очільницею МЗС Кот-д’Івуару Кандією Камара та прем'єр-міністром Уряду національної єдності Лівії Абдульхамідом Дбейбою.

6. Призначення посла України при НАТО

Це кадрове рішення президента України, ухвалене за поданням очільника МЗС, зняло питання, чому Україна, яка на різних майданчиках настійливо заявляє про своє прагнення стати у перспективі членом Північноатлантичного Альянсу, понад два роки не має глави Місії при НАТО.

30 липня на цю посаду була призначена колишній посол України у Великій Британії Наталія Галібаренко. Вона також стала першою жінкою на чолі Місії України при НАТО.

Цікаво, що на посаді посла у Великій Британії в липні минулого року її змінив екс-глава МЗС Вадим Пристайко, який очолював місію при НАТО з 2017-го по 2019 рік та був її останнім призначеним керівником – після нього були двоє виконувачів обов’язків.

Тож є підстави сподіватися, що така рокіровка матиме синергетичний ефект для обох дипломатів і для країни.

7. Створення можливостей для закордонних подорожей українців в умовах пандемії

Якщо торік МЗС працювало з міжнародними партнерами, аби забезпечити наших співвітчизників вакцинами від коронавірусу в достатній кількості, то цьогоріч основний акцент було зроблено на створення можливостей для закордонних подорожей. Обидва напрями цих зусиль дали свої плоди – станом на середину літа для українців були відкриті понад 120 країн.

Окрім того, завдяки зусиллям спільної команди МЗС, Мінцифри, МОЗ, МВС та інших відомств, Україна стала однією з перших держав поза межами ЄС, чиї цифрові COVID-сертифікати 20 серпня були офіційно визнані в Євросоюзі.

І хоча 9 листопада Євросоюз офіційно виключив Україну із "зеленого списку", рекомендувавши країнам ЄС тимчасово заборонити туристичні поїздки мандрівникам із нашої країни, низка країн Європи згодом оголосили, що не закриватимуться для вакцинованих мандрівників з України.

*  *  *

Упродовж нинішнього року українські дипломати також не припиняли боротьби спершу за зупинку будівництва «Північного потоку-2», а потім за його сертифікацію та майбутню експлуатацію згідно з вимогами європейського законодавства, сприяли в організації евакуації українців з Афганістану та Сирії, намагалися реанімувати Нормандський формат, супроводжували позови України в міжнародних судах, допомагали вітчизняним виробникам знаходити нові ринки і прагнули покращити імідж України в очах світу.

Так, не всі їхні зусилля увінчалися успіхом, але, будемо сподіватися, що в новому році у них будуть нові  шанси і нові перемоги на мирному дипломатичному фронті.

Надія Юрченко. Київ