Впровадження множинного громадянства не потребує змін у Конституцію – Веніславський
Для запровадження ініціатив Президента Володимира Зеленського про множинне громадянство нема потреби вносити зміни до Конституції, оскільки множинне громадянство не суперечить чинному закону «Про громадянство України».
Про це у програмі «Взгляд с Банковой» телеканалу «Дом» заявив народний депутат від «Слуги народу», представник Президента у Конституційному Суді України Федір Веніславський, передає Укрінформ.
«Наші політичні опоненти сильно критикують ініціативи Президента, але при цьому замовчують, що чинний закон України про громадянство і так уже багато років де-факто дозволяє мати множинне громадянство. Тому що у чинному законі чітко зазначено, що якщо громадянин України набуває іноземного громадянства, він у відносинах з Україною вважається лише громадянином України. А якщо іноземець набуває українського громадянства, то також у відносинах з Україною він вважається лише громадянином України. Саме на цьому положенні акцентується у законодавчих ініціативах Президента», - пояснив він.
Але ініціативи Президента мають суттєву відмінність.
«У чинному законодавстві для того, щоб набути українського громадянства, іноземець повинен припинити, вийти або подати декларацію про відмову або відсутність іноземного громадянства. В ініціативах Президента передбачено, що це є не обов'язковим, окрім тих країн, які будуть віднесені Кабінетом Міністрів України до країн із підвищеним міграційним ризиком. І, звичайно, це неможливо з громадянами країни-агресора. Це прямо зазначено у законопроєкті», - наголосив Веніславський.
Виходячи з цього, представники українських діаспор за кордоном - Канада, Австралія, Нова Зеландія, Бразилія, Мексика, Аргентина та інших країн - матимуть українське громадянство, не виходячи з громадянства іншої країни.
Також новими законопроєктами передбачено набуття громадянства України за територіальною ознакою - якщо в особи рідні у першому, другому поколінні (батько, мати, дідусь, бабуся) проживали на територіях, на яких 1 грудня 1918 року було проголошено Українську державу після об'єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.
«Якщо вони проживали на цих територіях, то їм навіть не потрібно приймати громадянство. Їм потрібно буде просто набути громадянства шляхом територіального походження. В цьому випадку це окрема процедура, простіша, яка не потребує проживання в Україні протягом останніх 5 років тощо», - уточнив Веніславський.
Один із п'яти законопроєктів Президента, які стосуються множинного громадянства, - «Про запобігання та протидію загрозам національній безпеці України у сфері громадянства». У ньому ініціюються положення, які не передбачені чинним законодавством, щоб особи, які мають іноземне громадянство, не мали права обіймати посади в органах державної влади України, зазначив депутат.
«Чинне законодавство говорить про те, що для зайняття посад в органах виконавчої, судової влади необхідно мати громадянство України. Закон не пов'язує можливість зайняття таких посад із відсутністю іноземного громадянства. А я можу навести приклад із практики: близько 10 років тому голова Апеляційного суду Харківської області був одночасно суддею арбітражного суду в Москві. Тобто, він мав і українське громадянство, і російське громадянство. А оскільки голова Апеляційного суду має доступ до державної таємниці, поза сумнівом, це істотна загроза національній безпеці. Тому Президент своїми ініціативами унеможливлює ось такі ситуації в майбутньому», - підсумував Веніславський.
Як повідомлялося, Зеленський вніс до Верховної Ради 5 законопроєктів, пов'язаних із громадянством.
Президент пропонує, щоб громадянство України надавали у випадках народження в Україні, внаслідок прийняття чи відновлення у громадянстві, усиновлення та з інших підстав, передбачених міжнародними договорами.
До громадянства України не приймають тих, хто скоїв злочин проти людства, засуджений за скоєння тяжкого злочину, і тих, чиї дії утворюють загрозу нацбезпеці України.
Також пропонується, щоб депутати, політики, претенденти на посади з доступом до держтаємниці та керівники стратегічних держоб'єктів зазначали у декларації наявність громадянства інших країн. А за приховування цієї інформації - несли кримінальну відповідальність.