Євгенія Кравчук, заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики 

25 січня Верховна Рада вперше в 2022 році розпочне роботу в режимі пленарних засідань. За кілька днів до цього Укрінформ поспілкувався із заступницею голови парламентської фракції "Слуга народу" та заступницею керівника Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенією Кравчук щодо планів парламенту на найближчі місяці, про суспільно-політичні процеси, які відбуваються в Україні, а також про розвиток культури та туризму.  

Зокрема, в інтерв’ю агентству Кравчук оцінила ймовірність проведення дострокових парламентських виборів, закликала Міністерство оборони більш якісно коментувати події, пов’язані з безпековою ситуацією в державі, та розповіла про плани української делегації на сесію ПАРЄ, яка триватиме упродовж 24-28 січня.  

Політик заявила, що члени парламентської фракції "Слуга народу" обговорюватимуть питання щодо відповідальності народних депутатів, які долучилися до громадської організації "Команда Разумкова". Вона також прокоментувала можливість кадрових ротацій в Кабінеті міністрів і парламентських комітетах. 

Водночас Кравчук поінформувала про долю законопроєкту "Про медіа" та дискусії навколо проєкту, який передбачає оновлення законодавства про туризм.

"СЛУГА НАРОДУ" НА ЗАСІДАННІ ФРАКЦІЇ 24 СІЧНЯ ОБГОВОРИТЬ ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ СИЛ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ

– Наприкінці 2021 року відбулася підсумкова розмова народних депутатів із парламентської фракції "Слуга народу" з президентом Володимиром Зеленським? Можливо, він розкрив своє бачення завдань на наступний рік? 

– Перед Новим роком за участі всіх членів фракції була лише зустріч у Трускавці. Водночас є регулярні зустрічі у межах так званої "малої фракції", куди входять заступники голови фракції, керівники комітетів або депутати із відповідного комітету в разі відсутності голови. Звичайно, на таких координаційних зустрічах присутні керівництво Верховної Ради, представники Кабінету міністрів, зокрема, прем'єр-міністр, міністр фінансів, а також ті урядовці, які залучені до важливих законопроєктів. Це відбувається напередодні кожного пленарного тижня. 

У нас ледь не щодня відбуваються візити міжнародних гостей. Сьогодні (19 січня – ред.), наприклад, пан Блінкен приїхав. Зараз період напружений, тому президент більше дипломатичними справами зайнятий. 

Загалом – координація відбувається, щоб зрозуміти, які важливі речі ми маємо ухвалити. Щонайменше кожні два тижні такі загальні зустрічі проходять. 

– Який порядок денний першого засідання політичної сили в новому році? 

– Перше засідання фракції відбудеться в понеділок (24 січня – ред.). Воно буде присвячене не лише законопроєктам, які голосуватимуться впродовж пленарного тижня. Я сподіваюсь, що ми нарешті проголосуємо пенсійну реформу в першому читанні, а також президентський законопроєкт про економічний паспорт українця. Ці рішення обговорювали і раніше.

Проте основною темою засідання буде хід формування сил територіальної оборони. Ми запросили Командувача Сил територіальної оборони України генерала Юрія Галушкіна і хочемо, щоб депутати-мажоритарники або списочники, які активно працюють у регіонах, більш активно долучалися до координації цих процесів. Зараз районні державні адміністрації організовують, координують роботу голів об‘єднаних територіальних громад, але бачите, перед Новим роком ми читали, що якесь село відмовилося розміщувати сили територіальної оборони на своїй території. Добре було б, якби десь було прокомуніковано, що це додатковий захист та ще й сплата ПДФО, а отже цьому варто радіти.

Ми збільшили чисельність Збройних сил на 11 тисяч саме за рахунок сил територіальної оборони. Вони розподілені по всій країні – 24 бригади, 150 батальйонів. Деякі ОТГ просять розмістити один з таких батальйонів на своїй території, тому ми й хочемо залучити до цього народних депутатів. 

Це також важливо для інформування населення, бо депутати багато спілкуються з виборцями, ходять на ефіри, тому можуть це транслювати. 

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ МАЄ БІЛЬШЕ КОМУНІКУВАТИ ЩОДО ПРОБЛЕМИ ВІЙСЬКОВОЇ ЗАГРОЗИ НА УКРАЇНСЬКИХ КОРДОНАХ 

– Не плануєте запросити на засідання фракції міністра оборони Олексія Резнікова для того, щоб він міг прозвітувати щодо ситуації на українських кордонах? 

– Я не виключаю, що міністр оборони також буде присутній на засіданні фракції. Але все-таки багато інформації з цього приводу перебуває під грифом "таємно". 19 січня було засідання Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. На ньому були присутні представники Головного управління розвідки, Міністерства оборони, Служби зовнішньої розвідки та інших оборонних підрозділів. Засідання відбувалося без трансляції в YouTube, а у нас, як ви знаєте, на фракції хтось транслює, хтось одразу пише в Телеграм, а як це буде інтерпретовано… Хтось щось не до кінця зрозумів або дав коментар off the record журналісту, а потім інформація може бути не дуже коректно подана в інформаційному просторі. 

Звісно, хотілося би більшої комунікації від Міністерства оборони та від Збройних Сил України. Мені здається, що відео, яке демонструвало нову протитанкову зброю, передану Великою Британією, заспокоїло і надихнуло людей. Це набагато дієвіше, ніж десять дописів про те, що все буде добре. Бо люди бачать, чому все буде добре. Також було дуже приємно бачити відео від військових, де вони казали: "Ви святкуйте, а ми прикриємо". У такі моменти відчуваєш, що є люди, які захищають. 

Приклад, як не можна було робити - історія про постановку жінок на військовий облік. Було багато часу, щоб опублікувати можливі робочі проєкти, обговорити, чому саме така професія підпадає під облік. Наприклад, я маю стати на військовий облік за журналістською спеціальністю. Чому ця професія важлива у Збройних Силах, якщо їх доведеться розширювати в разі можливого вторгнення, військового стану? Ніхто ж не ставить під сумнів військове зобов’язання лікарів. У кожній країні вони військовозобов‘язані, а коли нізвідки з’являється список, в якому йдеться про постановку на облік, наприклад, бібліотекарів, музейників, у всіх виникає запитання: що вони робитимуть в армії? 

Не було швидкої і якісної комунікації на випередження про те, що це не означає виклик на військову службу. Наче чоловік буде мити посуд і сидіти з дитиною, а жінка з гвинтівкою в руках піде в ЗСУ. Облік – це просто перелік людей, згідно з яким звіряється, скільки в державі громадян конкретної професії за станом здоров‘я є військовозобов’язаними. Це не означає військову службу. 

В Україні взагалі багато жінок уже служать в армії. Навіть є генерали. Наприклад, міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна – генерал Служби безпеки України. У цьому немає дивини, але, зрозуміло, що цей перелік має бути адекватним і відповідати здоровому глузду. 

Крім того, процедура постановки на облік, зокрема, походи до військкоматів. Чому, коли в нас є "Дія", не можна записатися? Це треба організувати, щоб людині було комфортно. До речі, самі військкомати не мають інформації, як це (постановку на облік — ред.) пройти. Я часто читаю в соціальних мережах скарги жінок, які бажають стати на облік, а отримують у відповідь, що треба почекати, поки з’являться додаткові роз‘яснення щодо цієї процедури. 

Задум насправді правильний, але з комунікацією вийшло не дуже добре. На новорічні свята всі публікували меми про жінок, які йдуть воювати. Це можна було передбачити, але у Міністерстві оборони, напевно, недооцінили масштаб комунікаційної катастрофи. 

– Ви плануєте ставати на військовий облік?

– Так, планую, але я хочу все-таки дочекатися, коли це буде цивілізовано, через запис у "Дії". Крім того, нещодавно президент доручив міністру оборони переглянути перелік. Почекаємо, подивимося на кінцевий варіант.

У будь-якому випадку має бути можливість і добровільно ставати на облік. Ще дуже важливо, щоб люди пройшли якусь базову підготовку в наданні медичної допомоги.

У зв'язку з тим, що у нас восьмий рік війна, біля кордонів 100-150 тисяч військ, усі міжнародні медіа пишуть, що Путін ледь не завтра нападе, зрозуміло, це дуже впливає на психологічний стан громадян. Вони не розуміють: чи гречкою з ліхтариками запасатися, чи щось інше робити. Це б'є й по економіці. 

З одного боку, ми в фокусі уваги – над цим працюють перші особи держави і дипломати. Ми бачимо, що підтримка в 2021-2022 роках на найвищому рівні, напевно, з часу найактивнішої фази війни, тобто з 2014-2015 років. Усі контакти організовані на найвищому рівні. В Україні ледь не щодня - міжнародні партнери. Це постійні переговори. Однак люди перебувають в доволі складній емоційній ситуації. Потрібні правильні комунікації. Люди мають розуміти, що їм робити у випадку надзвичайної ситуації або війни. 

Я, наприклад, сама не знала, що у звичайні підвали не можна при обстрілах заходити, бо вони не обладнані, доступу повітря немає, тому може стати ще гірше. Ці підвали мають бути спеціальними. Центр стратегічних комунікацій розробив таке інформування ще в червні минулого року. Коли з'являються фейки, що мають обстріляти з якихось шахт людей на Водохреще для того, щоб створити привід для повномасштабного вторгнення, Центр стратегічних комунікацій має якнайширше про це говорити та інформувати іноземні медіа.  

УКРАЇНСЬКА ДЕЛЕГАЦІЯ ПОРУШУВАТИМЕ ПИТАННЯ ПОСИЛЕННЯ АГРЕСІЇ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ НА ЧЕРГОВІЙ СЕСІЇ ПАРЄ 24-28 СІЧНЯ 

– Засідання чергової сесії ПАРЄ заплановані на 24-28 січня. Чи порушуватимете питання загострення ситуації на українських кордонах? 

– Ми обов'язково будемо це робити. Очевидно, що це буде в контексті оскарження повноважень російської делегації і моніторингу країни Радою Європи.

Під час цього оскарження та інших дискусій будуть проговорюватися питання зростання присутності військ Російської Федерації на українських кордонах, виборів на тимчасово окупованих територіях і видачі понад мільйона російських паспортів у ОРДЛО. Крім того, ми будемо говорити про порушення прав людини в Росії, які навіть не стосуються України. Зокрема, про закриття "Меморіалу". Буквально кілька днів тому спілкувалась з правником, який розповів, що юристи "Меморіалу" переживають, що їх скоро почнуть саджати. Спочатку їх визнали "іноагентами", потім закрили. Європейці це слухають і дуже співчувають. Але я розумію, що цим людям, які працюють у Москві, страшно, що їх пересаджають, бо вони розповідають про зникнення активістів, про політичні переслідування. Є ж дві частини "Меморіалу": одна розповідає про сталінські репресії в Україні, а інша відстежує порушення прав людини зараз, тобто - це правозахисники. Зараз бути правозахисником у Росії просто страшно. Ми готові як делегація допомагати українському відділенню "Меморіалу". Якщо правозахисники "Меморіалу" шукатимуть політичний прихисток, то Київ готовий прийняти їх.

Ще одне питання, яке будемо піднімати, - це порушення прав кримських татар та викрадення людей на території окупованого Криму. Також плануємо оскаржувати повноваження Петра Толстого як віцепрезидента ПАРЄ. І – дуже важливо – висуваємо Марію Мезенцеву (голова постійної делегації Верховної Ради в ПАРЄ, народний депутат від фракції "Слуга народу" – ред.) на посаду президента Асамблеї як альтернативного кандидата до "лівака" Тіні Кокса.

Росіяни завжди дуже нахабно себе поводять під час засідань сесії, але, на жаль, у ПАРЄ переважають думки, що має бути діалог. Має бути доступ до ЄСПЛ. Якщо Росія покине Раду Європи, вона не матиме до нього доступу. Насправді, РФ не виконує рішення ЄСПЛ, але в ПАРЄ все одно вважають, що має зберігатися діалог. 

– Засідання чергової сесії ПАРЄ мають відбуватися у змішаному форматі. Кількість депутатів, які можуть бути присутні на засіданнях офлайн, цього разу обмежена, у зв’язку з цим, скільки українських політиків візьмуть участь у сесії? 

– Від України будуть присутні четверо депутатів. Марія Мезенцева – голова делегації, заступник від опозиції Сергій Соболєв, Олексій Гончаренко як доповідач щодо одного з питань, а я лечу - по квоті віцепрезидента політичної групи ALDE. Інші члени делегації братимуть участь онлайн. 

НЕ ВИКЛЮЧАЮ ІНІЦІАЦІЮ ДЕПУТАТАМИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПОДАННЯ ДО КСУ ЩОДО ТРАКТУВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ЗМІНИ ЧЕРГОВОСТІ ВИБОРІВ

– Не втрачає актуальності тема можливих дострокових парламентських виборів або зміни черговості проведення парламентських та президентських виборів. Як ви оцінюєте ймовірність реалізації таких варіантів? 

– Можливість дострокових виборів дуже мінімально оцінюю. Підстав немає, бо уряд сформований, Рада працює, як-не-як закони голосуються, навіть такі складні, як закон про олігархів. Зважаючи на складну ситуацію з Росією, економікою, викидати гроші на дострокові вибори до парламенту, які можуть спровокувати ще більшу політичну турбулентність - не дуже розумний крок. Я мало в це вірю. 

Крім того, очевидно, що формат монобільшості виник раз на 30 років. Можливо, ще через 30 років таке буде. Зараз очевидно, що ми не зможемо повторити такий успіх кількісно, самостійно сформувавши більшість. Треба буде створювати коаліцію, а це теж неоднозначний варіант. Знаєте, я, як член ПАРЄ, двічі їздила на вибори в Болгарію (а взагалі, там вибори відбувалися тричі). Вони тричі переобирали парламент, бо не могли створити коаліцію. Весь цей час уряд був тимчасовий. Люди втратили довіру до влади. 

– А зміна черговості виборів можлива? 

– Є норми Конституції, які конфліктують між собою. В одній ідеться про те, що одне скликання має працювати п'ять років. Звичайно, переважно ніхто всі ці п'ять років не відпрацьовував. Було чотири роки і дев'ять місяців, чотири роки і одинадцять місяців. У нашому випадку виходить чотири роки і два місяці, тобто значно менше. Фактично 20% корисного часу роботи парламенту через цю дуальність форм втрачається. Тому більшість юристів схиляються, що конкретнішою нормою є проведення виборів в останню неділю жовтня п‘ятого року повноважень, тобто в жовтні 2023 року. 

– Президент Володимир Зеленський на останньому пресмарафоні сказав, що народні депутати можуть звернутися до Конституційного Суду щодо трактування можливості зміни черговості виборів. 

– Ми не обговорювали можливість, що через три місяці або через шість місяців 45 депутатів подадуть звернення до Конституційного Суду. Я особисто не готова підписувати його. Однак, не виключаю, що таке звернення буде. Тоді КСУ має дати оцінку, як трактувати ці норми, яка з них домінує. 

– Ви до якої більше схиляєтесь? 

– Все-таки - до проведення виборів у 2023 році. Але я вважаю, що з точки зору рівності прав скликань, неправильно, що одне скликання працює чотири роки і два місяці, а інше – п'ять років, як передбачено Конституцією. 

У "СЛУЗІ НАРОДУ" ОБГОВОРЯТЬ ПИТАННЯ ЩОДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ДЕПУТАТІВ, ЯКІ ДОЛУЧИЛИСЯ ДО "КОМАНДИ РАЗУМКОВА"

– Міністерство юстиції у грудні минулого року зареєструвало громадську організацію "Команда Разумкова". У керівництві організації - народні депутати зі "Слуги народу" Василь Мокан і Неллі Яковлєва. Обласні осередки також очолили деякі парламентарії зі "Слуги народу". Фракція має намір виключати їх зі свого складу?

– А громадська організація "Розумна політика", виявляється, була зареєстрована понад рік тому. Це про коректність і командну поведінку…

Ми обов'язково це обговоримо і на рівні керівництва фракції, і на рівні заступників. На засіданні фракції, напевно, це треба буде обговорити. 

Тут така ситуація: вони не хочуть виходити самі, бо, наприклад, депутати, які пройшли за списком, ризикують втратити мандат. Це просто сидіння на двох стільцях – будувати свою кар'єру в іншій політичній силі, пройшовши за списком, це навіть не мажоритарка. У випадку мажоритарки якийсь відсоток успіху залежав від людини, хоча "зелений прапор", особливо у певних регіонах, зокрема в Києві, гарантував високий рейтинг. 

Якщо Роман Соха вийшов із фракції, то деякі колеги не поспішають цього робити, бо не хочуть втрачати мандат депутата. Ми обов’язково це обговоримо. 

Із приводу мажоритарників кажуть, що є різночитання. Імперативний мандат, наче і можна застосовувати, але різні юристи трактують по-різному. Більшість із них схиляється до того, що мажоритарникам, коли вони виходять із фракції, нічого не загрожує. 

У будь-якому випадку народні депутати, які долучилися до "Команди Разумкова", не займають керівних посад у фракції та партії. 

– Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія кілька місяців тому казав, що "СН" має намір змінити очільника Комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації, аргументувавши це тим, що Михайло Крячко неефективно працює. Фракція обговорює це питання? Може, вже є кандидати на відповідну посаду? 

– Я не член цього комітету, тому не можу сказати, наскільки він ефективно працює. Із того, що я бачу в розрізі законопроєктної діяльності комітету, хто захищає проєкти на фракції, доповідає їх у парламенті, то це не пан Крячко. Там є низка активних депутатів, але це не голова комітету. Як правило, одним із найактивніших депутатів комітету є голова, але це не випадок Комітету ВР з питань цифрової трансформації. 

Нехай професійні якості оцінюють колеги з цього комітету, а з точки зору командності і членства у фракції, пан Крячко вже багато місяців голосує в розріз із фракцією. Через це виникає багато питань. 

Я так розумію, що має відбутися певне обговорення в комітеті, хто зможе очолити його. Перш за все розглядаються члени, але не виключаю, що це може бути депутат з іншого комітету. 

Якоїсь пропозиції у фракції, що це питання буде виноситись на найближчому сесійному тижні, такого не було, але ж засідання фракції - 24 січня. 

ТКАЧЕНКО ПРОДОВЖУЄ АКТИВНО ПРАЦЮВАТИ НА ПОСАДІ МІНІСТРА КУЛЬТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ 

– Восени Давид Арахамія також анонсував можливі зміни в Кабінеті міністрів. У межах політичної сили тривають такі дискусії? 

– Ні, наразі таких дискусій немає. Можливо, є такі обговорення на рівні профільних комітетів, адже, якщо є зауваження до міністра, їх треба обговорювати на рівні профільних депутатів. Активної фази обговорення кадрових питань немає. Не виключаю, що ці кадрові питання можуть виникнути пізніше.

Знову-таки, треба аналізувати, як людина виконує свою роботу. Деяких міністрів нещодавно призначили, тобто в них було не так багато часу, щоб себе проявити. 

– У гуманітарного комітету немає питань до профільного міністра? Взагалі, якою є доля заяви про звільнення Олександра Ткаченка з посади міністра культури та інформаційної політики? 

– Ми з ним бачилися 18 січня на робочій нараді щодо плану дій з реалізації Стратегії з питань інформаційної безпеки, бо я голова профільного підкомітету. Міністр активно працює і планує. Звичайно, були питання, пов'язані не тільки з Держкіно, але й з бюджетом на 2022 рік. Якщо Держкіно все-таки виведено з-під відання Мінкульту, то щодо бюджету вдалося виправити ситуацію до другого читання – він більший на понад чотири мільярди гривень. Це суттєве збільшення порівняно з минулим роком. 

Я думаю, що 2022 рік буде роком "Великої реставрації". У 2021 році, на жаль, кошти надійшли доволі пізно, і порядок використання налагоджували досить довго. Також не виділялися певний час кошти на пам'ятки комунальної власності. Фактично завершення цих проєктів відбудеться в 2022 році, але це великий шматок роботи.

Ще один великий шматок роботи стосуватиметься інформаційної політики та інформаційної безпеки. Цей напрям точно буде посилюватися, у тому числі в плані стратегічних комунікацій. Комунікації взагалі мають бути більш сплановані і скоординовані, принаймні з точки зору уряду. 

– Коли буде напрацьовано план реалізації Стратегії інформаційної безпеки?  

– План дій треба напрацювати через три місяці з моменту підписання указу. Місяць уже минув. Ще два місяці є. Я думаю, що наприкінці березня вже маємо вийти на цей план дій. Там буде блок і щодо медійної грамотності, і щодо співпраці з Міністерством освіти, щоб у навчальних програмах це все було закладено. 

У 2022 РОЦІ В МЕЖАХ ПРОГРАМИ "ВЕЛИКА РЕСТАВРАЦІЯ" ВІДНОВЛЮВАТИМУТЬ БЛИЗЬКО СТА ОБ'ЄКТІВ

– Ви також згадували про "Велику реставрацію". Скільки цьогоріч об'єктів планується реставрувати в межах цієї програми? 

– "Велика реставрація" – довготривалий процес. Є певні етапи. Для багатьох об'єктів перший етап – це ліквідація аварійного стану. У нас взагалі третина всіх пам’яток історичної спадщини перебувають в аварійному стані. Що таке аварійний стан? Вони не працюють, вони закриті, заколочені, туди не можна зайти, бо є ризик провалитися. Це десь третина всіх об'єктів. 70% потребують реставраційних робіт. 

Програма запланована мінімум на три роки, тобто до 2024 року. У межах її реалізації передбачається реставрація 150 пам'яток. Певні пам'ятки дороговартісні - наприклад, Софія Київська, Олицький замок на Волині. Там бюджети досить суттєві і, відповідно, не можна завершити роботи за пів року. Десь менше коштів витрачається, особливо на об'єктах комунальної власності. 

Я чула досить оптимістичні цифри, зважаючи на те, що деякі об'єкти переходять з 2021 року, бо пізно почали роботи, пізно надійшли гроші. Близько ста об'єктів будуть у роботі в 2022 році. Частина з них - перехідні, частина - нові. 

Загалом виділено три мільярди гривень на рік. Вони розподілятимуться приблизно в рівних пропорціях на об'єкти державної власності та комунальної власності. 

Я думаю, що попередній перелік перших проєктів 2022 року, зокрема тих, які пройшли підготовчі роботи ще в 2021 році, може з'явитися навіть у лютому. 

– Які проблеми виникають при фінансуванні реставраційних робіт об’єктів комунальної власності?  

– Щодо об’єктів комунальної власності, які належать обласним радам, ОТГ, проблема в тому, що на них немає проєктної документації. Це довгий процес, громада має замовити проєкт. Як у анекдоті: хочеш виграти лотерею – як мінімум, купи лотерейний квиток. 

НАЦРАДА З ПИТАНЬ ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ В РАЗІ УХВАЛЕННЯ ЗАКОНОПРОЄКТУ "ПРО МЕДІА" МОЖЕ ОТРИМАТИ ПОВНОВАЖЕННЯ РЕГУЛЮВАТИ ІНТЕРНЕТ-ЗМІ 

– Перейдімо безпосередньо до вашої комітетської діяльності. Законопроєкт "Про медіа". Ще у квітні минулого року голова Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв в інтерв'ю Укрінформу сказав, що його розробка перебуває на фінальному етапі. Що наразі відбувається з процесом напрацювання проєкту? 

– У квітні була концепція, що комітетом, після консультацій, має бути внесена нова редакція законопроєкту. Дійсно, консультації щодо законопроєкту відбуваються постійно. Після оновлення складу Нацради всі її члени заявили про те, що нам треба оновлення медійного законодавства. Далі не можна жити за законами кінця 1990-х – початку 2000-х років, де немає деяких визначень. Наприклад, немає визначення, що таке ОТТ-платформа. 

Зараз усі з телебачення переходять на інтернет-платформи чи платформи спільного доступу, а це ніяк не регулюється. Дуже багато ОТТ-платформ є російськими. Вони заходять на український ринок. Ми тут розповідаємо про квоти, а вони там "шарашать" російські серіали, і люди можуть купувати їх навіть за акційними цінами.

Це оновлення обов'язково відбудеться. Є лише два дискусійних питання, які призупинили ухвалення законопроєкту. Йдеться про регулювання інтернету. 

У мене буквально кілька днів тому була зустріч з міжнародними експертами з Ради Європи. Попросила поділитися досвідом щодо регулювання інтернет-медіа. Наприклад, з 1 січня медійний регулятор Франції, який займався радіо і телебаченням, об'єднався з органом, який займається інтернет-напрямом, і тепер це єдиний медійний регулятор Arcom. Ми хочемо подивитися на цей досвід. Світ крокує вперед. Я впевнена, що упродовж року-півтора з'явиться директива Європейського Союзу щодо того, як мають регулюватися інтернет-ресурси.

Друге питання – великі телевізійні холдинги заявили, що Нацраді цим проєктом закону надається забагато повноважень. Вони вважають, що буде якийсь терор, цензура. Насправді, якщо розглядати більш детально ці норми, багато з них уже є в законодавстві, але потребують удосконалення. 

Наприклад, ситуація з NewsOnе. У суді анулювання ліцензії перебуває вже п'ять років. Мають бути прописані часові межі розгляду справи, бо це елемент інформаційної безпеки. РНБО це питання вирішило, а судові спори і повноваження Нацради у таких випадках не працюють. 

Також є збільшення штрафів за певні порушення. Якщо ти порушуєш постійно, наприклад, використовуєш мову ворожнечі, це має дорого коштувати для медіа. Нацрада має отримати повноваження щодо регулювання цього.

Ми перебуваємо в дискусії. Можливо, буде новий імпульс у медійному законодавстві після переобрання членів регулятора. Там з'явилися і медіаюристи, серед яких Олександр Бурмагін, який допомагав писати законопроєкт. Ми маємо зрушити з місця. Необхідно ухвалити хоча б ту частину, яка стосується Директиви про аудіовізуальні засоби. Якщо ми не ухвалимо це законодавство до кінця цього року, то втратимо доступ до європейської програми грантів і медійних проєктів "Креативна Європа". 

– Уточніть щодо інтернет-регулювання. Цим займатиметься Національна рада з питань телебачення і радіомовлення чи буде створено новий орган? 

– Так, Нацрада. Ми хочемо, щоб регулятор був один, бо типи порушень однакові і для телевізійних каналів, і для інтернету, але рівні відповідальності і ризиків різні. 

– Чому? 

– Тому що телевізійні канали сплачують великі гроші за ліцензію, яка є дуже важливою для них. Телебачення взагалі є більш дорогим медіабізнесом, ніж інтернет-ресурси. Ліцензію обов'язково необхідно отримати на конкурсі. Має відбутися перевірка структури власності цього телеканалу. 

Інтернет-ресурс необов'язково буде реєструватися. Це - добровільно, але якщо це зареєстрований ресурс, його представник є журналістом, який захищатиметься відповідними законами. 

– Діяльність блогерів якимось чином регулюватиметься? 

– Реєструвати блогерську діяльність буде необов'язково. Якщо захочуть, зможуть це зробити, але це необов'язково. 

– Верховна Рада зможе ухвалити законопроєкт "Про медіа" упродовж цього року? 

– Я вже боюся прогнозувати, забігати наперед і казати, в якому вигляді його ухвалимо, бо це один із найскладніших законопроєктів для того, щоб проголосувати його навіть протягом цього скликання. Я бачу, які баталії були під час розгляду закону щодо удосконалення роботи Нацради, розміру заробітних плат її членів. Ми тиждень сиділи з правками, а це лише маленька частинка роботи.

Є питання, які дуже важливо вирішити, – поширення російських ОТТ-платформ на території України. Також говоримо про те, що робити з нерезидентами, зокрема, з Netflix. Нерезидентів не можна примусити виконувати квоти українських платформ, але з ними треба вести перемовини щодо встановлення хоча би мінімальних квот. 

РАДА МОЖЕ РОЗГЛЯНУТИ ОНОВЛЕНИЙ ЗАКОНОПРОЄКТ ПРО ТУРИЗМ НАПРИКІНЦІ ЛЮТОГО АБО НАВЕСНІ 

– Оновлений законопроєкт про туризм ухвалено в першому читанні ще в квітні минулого року. Донині тексту до другого читання немає... 

– Там дві тисячі правок. 

– Навколо яких положень виникають найбільші дискусії? 

– Дискусії виникли з різними підходами щодо того, чи треба реєструвати турагентства, туроператорів, чи мають вони бути в певному реєстрі. 

Є прихильники з Офісу простих рішень, які переконані, що не має бути жодних реєстрів. Своєю чергою, самі учасники ринку хочуть, щоб їхня діяльність була якимось чином регламентована. 

Також є певні дискусії, які стосуються процедури категоризації готелів, бо в Україні це у жахливому стані. Ніхто не дотримується цієї зірковості. 

Я була в Полтаві у відрядженні. Жила в чотиризірковому готелі. В Європі чотиризірковий вважається класним готелем, який від п'ятизіркового відрізняється лише відсутністю басейну. Полтавський готель був максимум двозірковим, але прямо при вході висять "чотири зірки". 

Процедура категоризації має бути прозорою і без бюрократії. Триває робота над тим, щоб це було в електронних реєстрах. 

– Які ключові позитивні нововведення передбачає законопроєкт? 

– Для туристів, які виїжджають за кордон, будуть обов'язково страховки від неповернення. Коли відміняється рейс, люди по кілька діб сидять в аеропортах і не можуть ні з ким зв'язатися. Такого не може бути. У всіх буде страховка на повернення. У разі відсутності рейсу туристів одразу посадять на інші рейси і відправлять додому.

Окрім цього, певні пріоритети держави вкладаються в цей проєкт. По-перше, ми орієнтуватимемося на в'їзний туризм. Відкриття цього року в нас – це арабські туристи, які десятками тисяч улітку приїздили в Карпати, Львів, Київ. Вони привезли вагому суму до України. До цього були переговори. Наші чиновники спілкувалися з представниками арабських країн. Це все чартери, а не просто хтось купив квиток на рейсовий літак. Це була організована кампанія. 

Ще одна важлива новинка у законопроєкті - з'являється цільове використання туристичного збору, який сплачується при ночівлі в готелі. Він варіюється від 0,5% до 5%. Відповідний збір використовуватиметься лише для потреб туризму. Це обговорюватиметься з бізнесом. Уявімо, ми зібрали два мільйони. На що ми їх маємо витратити? На таблички, на те, щоб на пляжі був трактор для прибирання, або просто на маркетинг певного міста – на промоцію, створення турів, сувенірну продукцію. 

– Коли він може з'явитися в залі для голосувань? 

– Я думаю, що ми десь навесні, а можливо, наприкінці лютого винесемо його для голосування. Там багато правок… 

Ми ж не хочемо винести документ у зал і чекати, поки хтось наполягатиме на своїх восьмистах правках. Або - збирати підписи для спецпроцедури щодо закону про туризм. Якось дивно звучить. 

ДАРТ РЕАЛІЗОВУВАТИМЕ ПРОЄКТ ПРО НАЦІОНАЛЬНІ ПАРКИ В 2022 РОЦІ 

– Скільки коштів у Державному бюджеті на 2022 рік передбачено для Державного агентства з питань розвитку туризму? У редакції першого читання планувалося виділення лише ста мільйонів гривень… 

– Ми змінили цю цифру до другого читання. Нині це - один мільярд гривень. Його винесли з бюджету Мінкульту в бюджет Мінінфраструктури. Будуть нові проєкти. Планується розвиток національних парків. Не знаю ще, які будуть пілотні проєкти. Але ці національні парки матимуть інфраструктуру для туристів: території для кемпінгів, зручні паркомісця, облаштовані туристичні маршрути. Кілька нацпарків будуть обрані у 2022 році, та почнеться реалізація цього проєкту.

Запланована також розробка туристичних стратегій для регіонів. Це дуже важливо зробити централізовано, щоб усе відбувалося під наглядом ДАРТу, щоб це були нормальні підрядники. Вони, по-перше, мають глобально ввійти в одну стратегію. Може бути і міжрегіональне співробітництво. Наприклад, "Мале карпатське коло" об’єднує дорогою три західні області – Львівську, Франківську, Закарпатську. Туристично частини цих територій теж можна об‘єднувати. Північ, Південь також можуть мати свою туристичну стратегію. 

Обговорюється також те, як зробити нормальний південний курорт. Це в планах є, але про якусь конкретику зарано говорити. 

ДО 2024 РОКУ ПЛАНУЄТЬСЯ ЗАПУСК "ІНТЕРСІТІ" ДО ВСІХ ОБЛАСНИХ ЦЕНТРІВ УКРАЇНИ 

– На жаль, якість доріг до деяких цікавих туристичних локацій в Україні залишає бажати кращого. Як вирішуватиметься це питання? 

– Це все ще буде підтягуватися. Зрозуміло, що основні траси вже зроблені у межах "Великого будівництва", але пізніше будуть побудовані і дороги обласного значення. Ми з міністром інфраструктури Кубраковим дуже тісно працюємо. Він розуміє, що при будівництві доріг мають бути враховані туристичні маршрути. Дороги на Південь, у Запорізький регіон, Бердянськ, Кирилівку зроблено ще в 2021 році. Зверніть увагу, до речі, як Укрзалізниця змінила підхід. Запустила спеціальні зимові експреси на Буковель, Славське. Зараз вони зробили кілька нічних потягів до Карпат. Найдовший за часом потяг - "Маріуполь – Рахів". 

Також дуже важливо, що будуть оновлюватися вагони і рухомий склад. Усі ці проєкти мають підтримку президента Володимира Зеленського, тому я вірю в успішну реалізацію.  

– Коли відбудеться таке оновлення? 

– Частина робіт стартувала в 2021 році. Упродовж нього вдалося відкрити деякі нові маршрути. Також отримали 20 нових вагонів. До 2024 року в планах - запустити до всіх обласних центрів України швидкісні поїзди "Інтерсіті". Зараз не всі міста об'єднані ними, тому що деякі з них не мають електрифікації, наприклад - Миколаїв, Чернівці. 

Ще є проєкт курсування електричок для столиці і великих міст City Express. Це будуть нові електрички і новий графік. Перший маршрут – від Василькова до Києва – вже запрацював.

Ангеліна Страшкулич, Київ 

Фото Юлії Овсяннікової