Максим Кононенко, Посол України в Нідерландах

Нідерланди підтримали постачання Україні озброєння оборонного призначення. Таке рішення уряд Нідерландів ухвалив 18 лютого у відповідь на запит України щодо надання військової допомоги через загрозу нового вторгнення Росії. Уряд країни планує передати Україні 3000 шоломів та 2000 бронежилетів. Крім того, Нідерланди готуються поставити 2 радари спостереження за полем бою та 5 радарів виявлення ворожої артилерії, а також 100 снайперських гвинтівок і 30 000 одиниць відповідних боєприпасів до них. Ще нідерландське міністерство оборони розглядає передачу 30 металодетекторів та 2 роботів-детекторів для виявлення морських мін.

У грудні 2021 року кадровий дипломат, колишній радник-посланник посольства України у Франції Максим Кононенко був призначений послом у Нідерландах. Нині він розповів кореспонденту Укрінформу в Гаазі, що означає рішення Нідерландів про надання оборонної зброї для України, про що домовилися у Києві під час дводенного візиту в Україну прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте та міністра закордонних справ Вопке Хукстри, як відбулася церемонія вручення вірчих грамот Королю Нідерландів та про багато інших питань, пов’язаних із взаємовідносинами двох країн.

ПОЗИЦІЯ НІДЕРЛАНДІВ ЩОДО НАДАННЯ УКРАЇНІ ЗБРОЇ БУЛА ПОДІБНОЮ ДО НІМЕЧЧИНИ, АЛЕ ЗМІНИЛАСЯ ЧЕРЕЗ ДІЇ КРЕМЛЯ

- Під час дебатів у нідерландському парламенті 3 лютого 2022 року більшість депутатів виступали за надання підтримки Україні у стримуванні російської агресії, зокрема, оборонної зброї. Згодом палата представників за підсумками насичених дебатів ухвалила 6 резолюцій. Розкажіть про ці резолюції.

- Передусім зауважу, що присвячені Україні парламентські дебати відбувалися наступного дня після завершення візиту до України прем’єр-міністра Марка Рютте і міністра закордонних справ Вопке Хукстри. Тоді стає ясно, якого значення надають Нідерланди відверненню російської агресії проти нашої країни.

Під час дебатів депутати подали низку проєктів резолюцій щодо України, а 8 лютого ухвалили шість із них. Гадаю, резолюції про беззастережну підтримку суверенітету України та про докладання максимуму зусиль для забезпечення військової деескалації між Росією та Україною не потребують окремих роз’яснень.

Надзвичайно важливою є резолюція про надання Україні зброї, адже в цьому питанні Нідерланди змінили свою позицію на 180 градусів. Зовсім недавно ця країна, подібно до Німеччини, вважала, що поставки зброї – це занадто сильна заангажованість у конфлікті. Проте відверто агресивна політика Кремля, спроби шантажувати НАТО й Захід у цілому – призвели до зміни в оцінках ситуації.

Іще одна резолюція військового змісту передбачає заборону відправляти нідерландських військових до України для участі у бойових діях. Зате таке формулювання дозволяє нідерландським військовим приїздити в Україну для участі у навчаннях, проведенні консультацій, тренувань тощо. Власне, саме це нам і потрібно. Бо українська армія потребує не тільки зброї, засобів захисту і спорядження, а й нової системи професійної військової освіти.

Інші дві резолюції створюють можливості для розширення санкцій проти Росії і, я б сказав, поліпшують їхню якість. Вони закликають з’ясувати, які активи російської еліти знаходяться у Нідерландах, а також включити корупцію у великих розмірах до переліку злочинів, на підставі яких може застосовуватись європейський закон Магнітського. Отже, йдеться про реалізацію ідеї, про яку зараз так багато говорять на Заході, – спрямувати санкції на персональні капітали й інтереси російської владної верхівки. Це саме те, чого вони бояться найбільше.

На завершення зазначу, що резолюції парламенту не є юридично обов’язковими актами, а мають радше рекомендаційний характер. Водночас, не маю сумнівів, що у нинішніх реаліях уряд Нідерландів вживе заходів для їхньої реалізації.

- Міністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен у ході дебатів 3 лютого наголосила, що «найважливішою зброєю з усіх є єдність в ЄС». А ще закликала бути готовими до різних сценаріїв. Водночас вона зауважила, що «про введення в Україну військових не йдеться». Яку допомогу Україні пропонують Нідерланди?

- Допомога Нідерландів стосується багатьох сфер. Це протидія російським кібернетичним диверсіям, це розмінування на Донбасі, це лікування та реабілітація наших поранених, це участь у заходах Кримської платформи, це співробітництво у розслідуванні збиття пасажирського літака рейсу МН17.

Й обов’язково слід згадати, що із самого початку російської агресії Нідерланди рішуче й послідовно підтримують Україну та засуджують Росію на міжнародній арені – в ООН, ЄС, НАТО, ОБСЄ та інших міжнародних організаціях. В умовах нинішньої кризи нідерландські політики розгорнули надзвичайно активну діяльність, обговорюючи ситуацію навколо України з провідними діячами Європи й західного світу. Щодо введення військових я вже щойно пояснив, так що суперечності тут немає – Нідерланди готові й надалі допомагати Україні. Тепер уже й постачати зброю.

- Так, минулої п’ятниці, 18 лютого, Нідерланди ухвалили рішення про поставку Україні товарів військового призначення через загрозу нового вторгнення Росії. Що це для нас означає?

- Нідерланди нас підтримують давно в усіх можливих сферах. Нещодавні дискусії, пов’язані з тим, як поглибити військово-технічне співробітництво, увінчалися успіхом. Я дуже вдячний нідерландській стороні за це рішення. Воно далося їм нелегко. Останні події, які відбулися та продовжують відбуватися, вплинули на прийняття цього рішення. Стало абсолютно зрозуміло, що мова йде не лише про Україну, а про Європу, про європейську безпеку в цілому. Уряд Нідерландів зробив дуже важливий крок. На додаток до тієї політичної підтримки, яку ми відчуваємо з перших років російської агресії, сьогодні ми отримали дуже важливу безпекову підтримку. Найкращий спосіб протистояти російській агресії – це посилювати Збройні Сили України. Саме це й відбулося. Було ухвалено рішення про надання нам оборонної зброї. Це не тільки шоломи, бронежилети, а й зброя, яка буде використовуватися для захисту нашої держави. Йдеться про надання снайперських гвинтівок, запит на отримання яких надсилала Україна. Останній розвиток безпекової ситуації продемонстрував, що нам ця зброя вкрай необхідна. Я дуже вдячний нідерландським партнерам за допомогу і словом, і ділом.

- Коли Україна може отримати цю військову допомогу?

- Це технічні питання, які будуть вирішені та проговорені найближчим часом, і я переконаний, що це буде дуже швидко, з огляду на небезпечний розвиток ситуації на наших кордонах та окупованих територіях нашої країни. Ми вдячні нідерландській стороні за те, що вона рухається з безпрецедентною швидкістю.

- У жовтні 2021 року троє українських військовослужбовців прибули до Нідерландів на реабілітацію. Після трьох місяців вони повернулися додому задоволені, адже їхні очі світилися щастям від того, що вони можуть знову міцно стояти на ногах. Нідерландські фахівці завершили реабілітацію першої групи українських військовослужбовців і наразі чекають на наступну. Коли та скільки українських бійців має прибути до Нідерландів? І які ваші враження після старту програми реабілітації?

- Так, проєкт лікування й реабілітації наших поранених воїнів є особливим. Важко передати свої емоції, коли бачиш, як хлопці, що втратили ноги на фронті, встають із візків і знову починають ходити. За цим стоїть копітка й високопрофесійна робота організаторів проєкту, медиків та майстрів-протезувальників. Крім того, це чималі кошти.

У 2021-2022 роках курс лікування на базі військового реабілітаційного центру в нідерландському місті Дорн пройшли троє наших бійців. У лютому мають прибути ще двоє поранених. Нідерландська сторона бажає продовжити здійснення проєкту і в 2022-2023 роках. Сподіваюся, ці плани успішно здійсняться.

ІДЕЯ САНКЦІЙ ПРОТИ ПУТІНСЬКОЇ ЕЛІТИ – ЦІЛКОМ СЛУШНА

- Що може стримати Путіна? Зокрема, під час дебатів нідерландські депутати говорили, що головна зброя проти російської агресії – це вдарити санкціями. Поставити під удар капітали та нерухомість Путіна, його оточення.

- Ми втратили будь-які ілюзії у 2014 році. Сьогодні ми чітко розуміємо, що стримати російську імперську експансію можуть лише українська армія й український народ. Добре озброєний і екіпірований український солдат, свідомі й проактивні громадяни.

Якщо ж говорити про міжнародний контекст, то стримати його можуть єдність і рішучість ЄС, НАТО, всього західного світу. Так, як це й відбувається в нинішній надскладній ситуації. Гадаю, Путін тестував західну спільноту, і якби вона виявилася млявою й обмежилася глибоким занепокоєнням, то, цілком імовірно, він би напав. Але реакція Заходу виявилася, як ніколи, твердою й активною. Стримати Путіна, звісно ж, можуть санкції чи навіть погроза ними. Ідея санкцій – зробити так, щоб ціна агресії стала непідйомною для російської економіки. Однак існує цілком правдоподібна думка, що путінській еліті глибоко байдужі труднощі власного народу, тому ідею вдарити по їхніх особистих капіталах та інтересах вважаю цілком слушною.

- Звісно, що офіційно Кремль не підтверджував те, що дочка президента РФ Марія Путіна зі своїм партнером, громадянином Нідерландів, проживала в Нідерландах. Однак після збиття МН17 у 2014 році мер міста Хілверсум закликав депортувати доньку Путіна з країни. Згодом він вибачився за свої емоційні висловлювання. Чи можуть до санкційного списку включити рідних, близьке оточення Путіна та самого Путіна?

- Навряд чи Захід піде сьогодні на такий крок, адже, як ви розумієте, це призведе до повного розриву відносин із Росією й перекриття всіх каналів комунікації. А Захід все-таки розраховує передусім на дипломатичне розв’язання конфлікту. Так що найближчим часом санкції проти самого Путіна та його родини є маловірогідними.

 – Чи працюють, на ваш погляд, міжнародні санкції проти Росії?

- Сьогодні санкції – це дуже дієвий механізм, і ми вдячні всім, хто їх запровадив і хто їх підтримує, тому що, якби не було цих санкційних режимів, то не факт, що Україна змогла б вистояти у цій восьмирічній війні. Тому це надзвичайно важливо – їх підтримувати, їх розширювати, їх поглиблювати та вдосконалювати. Це є абсолютним стримуючим фактором РФ.

НИНІШНЯ СИТУАЦІЯ НАВКОЛО УКРАЇНИ МАЄ НАДЗВИЧАЙНО СИЛЬНИЙ ВІДГУК У НІДЕРЛАНДСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

- Вперше за 17 років до України прилетів прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте. Також разом із ним прибув міністр закордонних справ Вопке Хукстра. 1-2 лютого вони перебували в Україні з дводенним візитом. Більшість часу було присвячено питанню безпеки, зокрема йшлося про можливі санкції з боку Європейського Союзу, з боку Нідерландів у разі ескалації. Під час спілкування з представниками ЗМІ за результатами переговорів у Києві стало відомо, що Нідерланди готові надати технічну кібердопомогу Україні та зацікавлені у співпраці в сфері кібербезпеки після кібератаки на Україну в січні 2022 року. Як ви оцінюєте цей візит? Що це означає для України? І на які рішучі кроки готові Нідерланди?

- Візит оцінюю як знаковий і надзвичайно успішний. У Нідерландах тільки 10 січня було сформовано новий уряд. І вже через 20 днів прем’єр Марк Рютте й новий глава нідерландської дипломатії були у Києві. Україна стала першою країною поза межами ЄС, яку вони відвідали. Це був надзвичайно благородний і промовистий жест солідарності з Україною, який увійде в історію українсько-нідерландських відносин. Водночас цей візит став частиною того унікального параду підтримки України, який влаштували лідери дружніх нам країн, що відвідали Київ у ці надзвичайно складні для нас дні. Як ви знаєте, Нідерланди є членом ЄС і НАТО, це п’ята за обсягом економіки країна в ЄС і 17-та в світі, а самі нідерландці – досить практичний і прагматичний народ. Тому значення візиту не обмежується символічною частиною, сторони обговорили практично весь спектр двостороннього співробітництва, а особливу увагу приділили безпеці й економіці.

- Якими враженнями після візиту в Україну поділився після повернення у Нідерланди, виступаючи перед послами держав-членів ЄС, акредитованими у Гаазі, міністр закордонних справ Вопке Хукстра?

- Виступ був присвячений передусім баченню того, якою має бути політика Євросоюзу щодо викликів сучасності. Тема України посідала в ньому значне місце, адже російська агресія проти України є найзлободеннішим із цих викликів. Зокрема, глибоке враження на міністра Хукстру справило відвідання Стіни пам’яті в Києві, яке він описав такими словами: «Я дивився в очі багатьох чоловіків і небагатьох жінок. Деякі – десь мого віку, багато хто – молодші. Деякі – рішучі, інші – сповнені надії або енергії. Але всі вони не знали, яка доля на них чекає. Усі вони загинули в боротьбі за свою країну». Загалом же виступ був конкретним і по-державницьки твердим і рішучим.

Вопке Хукстра прямо назвав Росію одним із факторів нестабільності та наголосив, що ЄС «зможе відповісти на геополітичні й військові виклики, тільки якщо буде єдиним і діятиме рішуче прямо зараз». «Передусім ми повинні діяти у зв’язку з Україною, – продовжив він. – Це означає сказати рішуче «ні» агресії проти незалежної країни й нашого європейського сусіда. Росія повинна знати, що подальша агресія матиме жорсткі політичні, економічні й стратегічні наслідки. Це також означає відмовити російським вимогам про сфери впливу в Європі». Міністр закликав забезпечити Україну засобами для самооборони, переглянути позицію НАТО щодо свого східного флангу, а також зміцнювати європейську спільну безпеку та співробітництво НАТО й ЄС.

- Як загалом сприймають ситуацію в Україні й навколо неї в Нідерландах?

- За вісім років війна Росії проти України майже зійшла була зі шпальт газет, екранів телевізорів та комп’ютерів. Однак нинішнє загострення, реальна загроза великої війни викликали надзвичайно сильний відгук і в медіа, й у політиці, і, відповідно, в самому суспільстві. Десятки публікацій та телевізійних репортажів, аналітичні статті, виступи експертів – увага ЗМІ безпрецедентна. Причому практично всі симпатії сьогодні – на боці України. Здається, нарешті приходить розуміння того, що Росія веде війну й проти ЄС та Заходу. Про надзвичайно активну й рішучу реакцію нідерландських політиків я вже говорив.

РОСІЯ РОЗГОРНУЛА ІНФОРМАЦІЙНУ ВІЙНУ ПРОТИ ВСЬОГО ЄВРОСОЮЗУ, А НІДЕРЛАНДИ – ЙОГО ЧАСТИНА

- У січні нідерландське видання EW опублікувало нідерландською вашу статтю, у якій йшлося про російську агресію, про можливе нове російське вторгнення, про Кремль, який шантажує Захід, та готовність Європи надати допомогу Україні. У статті ви закликали нідерландське суспільство не бути байдужим. Чи почуло воно вас?

- Переконаний, що політичні кола та кілька тисяч звичайних нідерландців мене почули, але для того, щоб почуло ціле суспільство, однієї статті замало. Тут потрібні роки наполегливої й проактивної роботи. Будьмо відвертими, до 1991 року Україна для нідерландського суспільства практично не існувала, вона була десь там, в іншому світі за залізною завісою. Залізна завіса впала, але психологічна залишилася. Отже, починати нам довелося по суті з нуля. Позитивний образ України чи не вперше сформувався в свідомості нідерландців під час Помаранчевої революції, потім під час Революції Гідності й у зв’язку з російською інтервенцією. Сьогодні маємо небувалий сплеск уваги до України й солідарності з нею. Але нам потрібно будувати свій позитивний імідж не тільки на кризових ситуаціях, необхідне передусім знайомство з нашою культурою, яка чітко ідентифікує нас як європейців, тобто своїх.

- Як відреагували Нідерланди на статтю посла Росії у Нідерландах Олександра Шульгіна, у якій він намагається представити РФ як жертву агресивної кампанії, а не агресора, ба більше – закидає нідерландським ЗМІ необ’єктивність?

- Ніякої особливої реакції на цю статтю я не помітив. Це стандартна офіційна, «лобова» пропаганда Росії. Особливістю її є те, що російським високопосадовцям, які її озвучують, байдуже, що їхня брехня всім очевидна. Їхнє завдання – гнути свою лінію й ні на що не зважати. Статтю надрукували, бо посол усе-таки, але ефект від неї ніякий, якщо не негативний.

- Як російська пропаганда намагається впливати на мешканців Нідерландів?

- Росія розгорнула інформаційну війну проти всього Євросоюзу, а Нідерланди є його частиною. Методи надзвичайно різноманітні. Це й офіційна пропаганда, про яку ми щойно говорили, це заснування власних англомовних телеканалів, фінансування «ручних» журналістів, експертів, учених та політичних оглядачів, це також й інтенсивне просування російської культури, яка сама по собі може бути справжньою високою культурою, але використовується з політичною метою. Зрештою, це вплив через місцеві політичні партії, які або є ідейними симпатизерами Володимира Путіна, або отримують від РФ гроші, або і те, й те разом. Не можу сказати, якою мірою кожен із цих гріхів присутній у Нідерландах, але можу згадати про скандал із радикальною правою партією «Форум за демократію», зв’язки якої з Росією викрила преса. Ця партія й досі займає відверто антиукраїнську позицію, і саме вона у 2016 році провела гучну кампанію й ініціювала у Нідерландах референдум, на якому більшість його учасників проголосували проти Угоди про асоціацію ЄС із Україною.

Мені шкода, що російський народ дозволяє своїй нинішній владі руйнувати свої двосторонні відносини з Нідерландами. З іншого боку, я дуже радий, що нам вдається щоразу доводити, що Україна є європейською країною, яка має не менш тісні історичні та духовні зв’язки з Нідерландами, ніж будь-яка інша європейська нація.

- Як упродовж цих восьми років змінилися відносини між Україною та Нідерландами?

- Я переконаний, що зміни відбулися радикально. Протягом останніх 30 років поступово накопичувалися ці зміни. Україна почала перетворюватися на важливого партнера для Нідерландів. На абсолютно чітко ідентифіковану країну, націю, культуру, політичну систему. Це окреслення України як європейської держави та як абсолютно повноправного члена європейської сім’ї почало відбуватися з тими важливими політичними подіями, які відбувалися в Україні протягом останнього десятиріччя, починаючи з Помаранчевої революції та після цього Революції гідності. Нідерландці поступово почали розуміти, що українці – це ті, хто захищає європейські цінності.

ПОЗОВИ ПРОТИ РФ: НАШЕ ЗАВДАННЯ – НЕ ЗАЛИШИТИ БУДЬ-ЯКЕ ПОРУШЕННЯ НЕПОМІЧЕНИМ

- На вашу думку, як трагедія МН17 вплинула на відносини між РФ та Нідерландами, а також між Україною та Нідерландами?

- Збиття літака МН17, в якому більшість пасажирів були нідерландцями, стала страшною травмою для всієї нації. Уряд Нідерландів за вже наявними результатами розслідування винуватцем трагедії визнав Росію. І навряд чи нідерландці коли-небудь пробачать їй цей злочин. Для них встановити істину й притягнути винних до відповідальності є справою честі, й, знаючи нідерландців, вони свого досягнуть. Загибель пасажирів рейсу МН17 є й нашою, українською трагедією, оскільки трапилася вона на нашій землі. Ця трагедія поєднала нас із нідерландцями особливим зв’язком. Для нас перемога справедливості також є справою честі. Тому обидві країни тісно співробітничають у розслідуванні справи та в рамках судових процесів.

- 26 січня 2022 року в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) відбулися слухання щодо прийнятності міждержавної справи «Україна та Нідерланди проти Росії». Міждержавні заяви України проти Російської Федерації стосуються скарг на масові та систематичні порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та Донецької й Луганської областей. Нідерланди подали позов проти Росії до Європейського суду з прав людини через збитий 17 липня 2014 року пасажирський літак рейсу МН17. Також у судовому комплексі «Схіпхол» триває кримінальний процес у справі МН17, наступне засідання призначено на 7 березня. Через агресію РФ Україна подала багато позовів проти Росії до міжнародних судів – Міжнародного суду ООН, Міжнародного кримінального суду, і Постійна палата третейського суду не стала винятком. На яких стадіях наразі знаходяться справи проти Росії? І чи є шанс колись побачити Путіна та його оточення у Гаазі?

- Розгляд справи щодо збиття МН17 триває в Окружному суді Гааги з 9 березня 2020 року. Блок слухань восени 2021 року був присвячений виступам родичів загиблих. У грудні 2021 року прокурори представили суду обвинувачення. Очікується, що під час наступного засідання 7 березня 2022 року виступатиме сторона захисту. Суд визначив три потенційні дати винесення рішення у справі: 22 вересня, 17 листопада та 15 грудня 2022 року.

В ЄСПЛ триває розгляд об’єднаної справи за позовами України та Нідерландів проти РФ. Наразі ми чекаємо рішення щодо прийнятності.

У справі за позовом України проти РФ у Міжнародному Суді ООН про застосування Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації наразі триває другий раунд обміну письмовими зауваженнями сторін. Після подачі відповіді України, а також письмової реакції РФ у квітні та грудні цього року відповідно, Суд призначить дату усних слухань.

Арбітражні трибунали під егідою Постійного арбітражного суду розглядають дві справи за позовом України проти РФ:

- справу про права прибережної держави в Чорному та Азовському морях і Керченській протоці (Трибунал визнав наявність у себе юрисдикції. Наразі триває письмова стадія розгляду, очікується контрмеморандум РФ. Після цього відбудеться ще один письмовий раунд, і вже потім – усні слухання);

- справу про затримання українських військових кораблів та їхніх членів екіпажу (в жовтні минулого року в Гаазі відбулися слухання з питань попередніх заперечень, які висунула Росія. Після винесення рішення трибуналу щодо юрисдикції стане відомо про подальший хід процесу).

Усі ці справи – дуже різноманітні за своїм наповненням і стосуються різних порушень міжнародного права з боку РФ. Наше завдання – не залишити будь-яке порушення непоміченим, звернутися до відповідної судової інстанції, відстояти свою позицію, а з нею – і все міжнародне право. Україна стоїть не лише на сторожі власних прав та інтересів, а й міжнародного правопорядку як такого, звертаючись до мирних засобів вирішення спорів та висвітлюючи для всього світового співтовариства бік юридичного фронту протидії незаконним діям РФ.

МОЄ ВРУЧЕННЯ ВІРЧИХ ГРАМОТ КОРОЛЮ НІДЕРЛАНДІВ ВИПАЛО НА ПОТЕНЦІЙНИЙ ДЕНЬ РОСІЙСЬКОГО ВТОРГНЕННЯ

- Королівство Нідерланди визнало Україну 31 грудня 1991 року. Дипломатичні відносини були встановлені 1 квітня 1992 року. Розкажіть про налагодження зв’язків із Королівством Нідерланди. Як вони змінювалися упродовж років?

- Так, 1 квітня цього року ми відзначатимемо вже 30-ту річницю встановлення дипломатичних відносин між Україною й Нідерландами. Утім ми можемо говорити й про відновлення відносин, адже у 1919 році у Гаазі почало працювати диппредставництво Української Народної Республіки, яке очолював Андрій Яковлів. Цікаво, що припинила свою роботу ця місія 1 квітня 1922 року. Тобто 1 квітня цього року – це не тільки 30-річчя встановлення дипвідносин, а й соті роковини закриття місії УНР. Символічний збіг, що демонструє торжество історичної справедливості. У новітні часи інтереси України у Нідерландах спочатку представляло наше Посольство в Брюсселі, яке відкрилося 1993 року. Окреме Посольство України у Нідерландах почало працювати у 2002 році. Як на мене, це треба було б зробити раніше, але слід розуміти, що розбудова дипломатичної служби нової держави – це не один день і не один рік. Нідерланди ж відкрили своє посольство у Києві ще 1992 року. Сьогодні маємо з Нідерландами повноцінний політичний діалог, який став надзвичайно інтенсивним після нападу Росії на Україну в 2014 році. Особливі успіхи досягнуто в економічній сфері: Нідерланди є 4-м торговельним партнером України серед країн ЄС і посідають друге місце у світі за обсягом інвестицій в Україну.

- У грудні президент Зеленський призначив вас послом України в Нідерландах. За ці кілька місяців ви вже провели багато зустрічей та нарад. Розкажіть про свій насичений графік.

- Мій насичений графік передусім містив візит прем’єр-міністра Марка Рютте і міністра закордонних справ Вопке Хустри до України, про що я вже розповів. А щодо обов’язкових протокольних зустрічей, які очікують на кожного новоприбулого посла, то першою з них було вручення копій вірчих грамот директорові протоколу МЗС Нідерландів. Після цього я провів кілька зустрічей з керівниками окремих департаментів міністерства. І нарешті 16 лютого мене прийняв Король Віллем-Александр, якому я вручив вірчі грамоти. Увесь цей час я здійснюю візити ввічливості до моїх колег в інших посольствах, які я продовжу і після вручення вірчих грамот.

- Як ви готувалися до цієї події? Розкажіть про традиції, правила та процедури. Чому до палацу вас доправляли каретою? Як вас зустрів король? Кілька років тому на День короля мені пощастило також потиснути руку Віллему-Александру, який здався мені дуже відкритим, близьким до народу та компанійським. Які у вас враження від Короля Нідерландів?

- У підготовці до цього важливого та відповідального заходу нас дуже підтримував протокол МЗС Нідерландів. Для церемонії передбачено досить суворий дрескод. Самому врученню грамот передує низка підготовчих зустрічей, де представники Королівського Двору детально інформують про процедуру й церемонію.

Вручення вірчих грамоту Королю Нідерландів випало на 16 лютого – потенційний день російського вторгнення. Готуючись до церемонії, я гадав: чи вдасться вручити вірчі грамоти до чергового витка російської агресії, чи буду це робити в процесі?! Сумна альтернатива, але навіть вона не змогла затьмарити подію. Тінь ескалації лише додала ваги кожному слову і переконливості кожному аргументу. Двадцять хвилин розмови з Королем Нідерландів Віллемом-Александром – це нескінченно мало, щоб презентувати Україну, але достатньо, щоб відчути потужність підтримки, яку нідерландський народ в особі свого монарха надає Україні у боротьбі за її незалежність.

Під час спілкування я був по-справжньому вражений обізнаністю Його Величності в останніх подіях, що відбуваються навколо нашої держави. Для нього Україна – це не «біла пляма» на мапі, для нього Україна – це велика європейська країна, від безпеки і процвітання якої залежить безпека й процвітання всього європейського континенту.

Найчутливішим моментом церемонії стало урочисте виконання гімну України королівською Почесною вартою. Вважаю дуже знаковим для наших двосторонніх відносин, що він пролунав у Королівському Палаці в Гаазі саме у День українського єднання.

- Поділіться своїми основними цілями, завдання та пріоритетами.

- О, у мене їх чимало. Не на одне інтерв’ю вистачить. Але віддаю перевагу тому, щоб ділитися не планами, а конкретними результатами й досягненнями. Скажу лише, що у пріоритетах – всебічний розвиток політичного діалогу, реалізація перспективних проєктів в економічній сфері, захист наших інтересів у рамках судових проваджень, що тривають у різноманітних міжнародних і національних юрисдикційних органах на території Нідерландів. Непересічним завданням залишається зміна ставлення Нідерландів до європейського і євроатлантичного треків зовнішньої політики України. Тому, як кажуть в Україні, праці – непочатий край.

Ірина Драбок, Гаага

Фото: Ольга Мовчан, Ірина Драбок, Jeroen van der Meyde та Софія Шовікова