Олена Шуляк, голова політичної партії «Слуга народу»

Олена Шуляк очолила політичну партію "Слуга народу" в листопаді 2021 року. Вона мала багато планів щодо розбудови партійної структури, проте їх реалізацію частково перервала повномасштабна російсько-українська війна.  

В інтерв’ю Укрінформу політик розповіла про координацію роботи в регіональних партійних осередках  в умовах воєнного стану та запевнила, що серед партійців "Слуги народу" колаборантів немає.

Крім того, Олена Шуляк як народний депутат та заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування поінформувала про концепцію відбудови українських міст, які постраждали від російських загарбників, а також про механізми надання компенсацій українцям, які втратили житло внаслідок бойових дій.

ВІД ПОЧАТКУ ВІЙНИ ГОЛОВНИМ ЗАВДАННЯМ ПАРТІЙНИХ ОСЕРЕДКІВ «СЛУГИ НАРОДУ» БУЛА ДОПОМОГА ЛЮДЯМ

– Почнімо з першого дня війни. Ранок, 24-го лютого, Верховна Рада затверджує указ Президента про запровадження воєнного стану на території України.  Яким чином ви як голова партії організовували роботу в регіональних партійних осередках?

– Окрім того, що очолюю партію, я ще й народний депутат, тому спершу вирішували питання, пов’язані з організацією того, щоб певна група парламентаріїв могла доїхати до Верховної Ради та взяти участь в ухваленні рішення щодо запровадження воєнного стану. Потім ми обговорювали, хто чим займатиметься. Тобто спершу відбулася координація діяльності у межах парламенту, а вже з 25-го лютого розпочалася робота з партійними осередками.

– Як партія працює під час війни, на що спрямовано основну діяльність?

– Російські війська стрімко заходили до Херсона, тому ми спершу 24/7 були на зв’язку з головою херсонської обласної організації Юрієм Соболевським. Вирішували низку організаційних питань, зокрема, що робити з печаткою, документами. Ми дуже добре розуміли, як це може використовуватися.

До речі, Юрій Соболевський зараз перебуває на території Херсонщини. Він провадить там активну проукраїнську діяльність, займається організацією мітингів, акцій. На жаль, деякі представники нашої молодіжної організації навіть потрапили у полон.

Згодом ми почали проводити перші засідання Національної ради громад нашої партії, щоб скоординувати всі дії.

Якщо говорити про партійну складову роботи, то у нас із першого дня війни її фактично не було, тому що головним завданням для партійних організацій була допомога людям. Обласні офіси «Слуги народу» перетворилися на так звані хаби.

Наприклад, у Вінницькій, Волинській, Тернопільській, Львівській областях такі хаби працювали з переселенцями. Члени цих партійних осередків співпрацювали з представниками місцевої влади, а також із народними депутатами для того, щоб ефективно допомагати людям, які вимушено покинули свої домівки.

Інші обласні осередки одразу почали працювати як гуманітарні хаби. Величезні гуманітарні хаби відкрито в Одесі, Чернівцях, Львові. Один із найбільших працює в Києві, його роботу з перших днів війни організовувала Ганна Пуртова. Саме вона активно займалася  забезпеченням усім необхідним людей, які ховалися під час повітряних тривог у метро, наданням продуктової допомоги літнім людям. Усі працювали для того, щоб максимально допомогти своєму народові.

Керівник Житомирської організації Арсеній Пушкаренко після звільнення Житомирщини від російських загарбників особисто почав вести інтенсивні перемовини з урядом Естонії, щоб залучити естонців до відбудови регіону. І в результаті, буквально минулого тижня, представники естонського уряду зробили офіційну заяву, що вони беруть шефство над Житомирською областю. Я вважаю це величезною заслугою саме очільника обласного осередку.

Розповім також про Запорізьку область, оскільки значна її частина опинилася під окупацією. Попри те що очільники наших партійних осередків перебувають поза межами окупованих територій, вони активно займаються питанням евакуації людей із тимчасово захоплених російськими військами населених пунктів.

Аналогічну роботу виконували наші херсонські колеги. Про деякі речі ми не можемо говорити, тому що на окупованій Херсонщині та частині Запорізької області проводилася, так би мовити, нелегальна евакуація, але вона проводилася.

У деяких областях є проблеми з постачанням ліків, приміром, з «Інсуліном», тому представники «Слуги народу» також вирішували і  ці питання.

Якщо стисло окреслити основні напрями роботи наших партійних організацій, то це допомога Збройним силам України, допомога переселенцям, допомога медикам, які працюють на «медичній передовій»,  допомога бізнесу, особливо тим, хто проводив релокацію із постраждалих внаслідок бойових дій регіонів до безпечніших.

Ми допомагаємо усім, хто цього потребує. Наші партійці активні в усіх процесах, які наближають Перемогу. Приміром, народний депутат від «Слуги народу» Денис Маслов організував виробництво бронежилетів на меблевій фабриці. Юрій Арістов, колишній засновник ресторанного бізнесу у Києві, за перший місяць війни забезпечив представників Сил територіальної оборони та інших силових структур понад 150-ма тисячами гарячих обідів. Ліза Богуцька працювала керівницею групи у вишгородській теробороні. І таких прикладів тисячі. Кожен представник нашої  політичної сили використовує всі наявні можливості, щоб бути максимально корисним Україні.

СЕРЕД ПАРТІЙЦІВ «СЛУГИ НАРОДУ» НЕ ЗАФІКСОВАНО ВИПАДКІВ КОЛАБОРАЦІОНІЗМУ

– Регіональні офіси «Слуги народу» постраждали через бойові дії?

– У нас немає доступу до офісів  на Херсонщині, тому що область тимчасово окупована. Фізично не існує офісів у Маріуполі, Волновасі, Василівці Запорізької області. У Мелітополі офіс повністю розграбовано, тобто будівля існує, а все обладнання викрадено. Буквально кілька днів тому через сильні обстріли Новгород-Сіверського також пошкоджено наш офіс.

На сьогодні у нас працюють усі обласні офіси, окрім херсонського. Районні ми частково закривали в тих регіонах, які перебувають в окупації чи в оточенні.

– Уточніть, будь ласка, скільки загалом постраждало офісів?

– Орієнтовно декілька десятків, якщо говорити про районні офіси, на жаль.

– Чи відомі вам випадки колабораціоністської діяльності серед партійців «Слуги народу»?

– Ми дуже жорстко ставимося до співпраці з окупантами та діяльності, яка може підривати суверенітет та територіальну цілісність України. Було ухвалено відповідне законодавство, яке передбачає серйозну кримінальну відповідальність за колабораціонізм.

Максимально реагуємо на всі сигнали, перевіряємо партійців, які перебувають на різних територіях, особливо окупованих. Також постійно попереджаємо усіх представників «Слуги народу» про відповідальність, яку вони нестимуть, якщо почнуть співпрацювати із загарбниками.

– Тобто випадків колабораціонізму в партії не було зафіксовано?

– Ні, таких випадків у нас не було зафіксовано. Навпаки, ми фіксуємо дуже багато фактів патріотичних дій, пов’язаних із так званою роботою у підпіллі. Наші партійці, які залишилися на окупованих територіях, демонструють яскравий патріотизм. Ми пропонуємо їм евакуацію, але жодна людина, яка вирішила залишатися вдома, не погодилася.

Мені здається, що тут добре спрацював приклад Президента, який залишився в Україні попри пропозиції виїхати у безпечне місце.

У «СЛУЗІ НАРОДУ» ОЧІКУЮТЬ РОЗСЛІДУВАННЯ ФАКТУ ПЕРЕБУВАННЯ ДЕПУТАТА КОВАЛЬОВА НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНІЙ ХЕРСОНЩИНІ

– 3 травня було оголошено про призупинення членства у парламентській фракції народного депутата Олексія Ковальова, який зараз перебуває на окупованій території Херсонської області. Розкажіть детальніше про цю ситуацію.

– Я особисто брала участь у зборі підписів за призупинення членства Ковальова у фракції. Не всі члени фракції підтримали таке рішення, оскільки немає відповідних доказів, підтверджувальної інформації від правоохоронців. Деякі народні депутати закликали дочекатися висновків розслідування. Однак я вважаю, що ми вчинили правильно, призупинивши його членство у фракції. Тепер нехай правоохоронні органи вирішують, чи порушував він законодавство.

Річ у тім, що Ковальов після 25-26 лютого постійно перебуває на окупованій Херсонщині. Він певним чином спілкується з російськими військовими. І з ним нічого не відбувається. Розумієте, з одного боку, молодих хлопців, лідерів «ЗеМолодіжки» викрадають, а з іншого – народний депутат вільно займається своїми справами, начебто роздає якусь допомогу людям.

– Він виходить на зв’язок? Можливо, ви спілкувалися з ним?

– Я з ним не спілкувалася, бо він не є членом партії. Він входить до фракційної групи, керівником якої є Ольга Савченко. З огляду на інтерв’ю Ковальова, з ним ніхто не зв’язувався.

У нас є офіційний чат фракції. У перші дні війни там щохвилини були сотні повідомлень. Він мав можливість про щось запитати, розповісти, погодити, проте, на жаль, не робив цього. Я так розумію, що на зв’язок із заступницею голови фракції Ольгою Савченко він також не виходив.

Гадаю, що подібні запитання краще адресувати безпосередньо Олексію Ковальову.

– Фракція і партія кілька тижнів тому звернулися до  правоохоронних органів щодо порушення справи з метою розслідування обставин перебування Ковальова на Херсонщині. Розслідування вже розпочалося?

– Жодної нової інформації немає. Ми звернулися до правоохоронних органів. Офіційно оголосили в залі парламенту про призупинення його членства у фракції. Зараз наша робота – очікувати на результати, а потім правильно на них реагувати.

Олексій Ковальов не був членом партії «Слуга народу». Він був представником монобільшості, ініційованої нашою партією. На партії лежить відповідальність за кожного представника фракції. Ми зобов’язані нести відповідальність за дії людей, делегованих нами.

Якщо буде доведено, що він не співпрацював із окупантами, ми будемо тільки щасливі.

В УКРАЇНІ МОЖЕ БУТИ СТВОРЕНО ДЕРЖАВНИЙ ОРГАН ДЛЯ РОБОТИ З ПЕРЕСЕЛЕНЦЯМИ

– Скільки наразі українців виїхали за кордон через війну? Які країни прийняли найбільше тимчасово переміщених осіб?

– Майже 5 мільйонів українців виїхали за кордон. Найбільше громадян України на сьогодні перебуває в Польщі – 2 мільйони 83 тисячі. На другому місці Німеччина– 336 тисяч. Далі Чехія – 310 тисяч, Угорщина – 108 тисяч, Словаччина – 99 тисяч, Молдова – 93 тисячі, Італія – 92 тисячі осіб.

Це величезні цифри. Мені здається, що такого потоку біженців не було ще в жодній країні. Ми дуже вдячні всім, надто Польщі, яка сьогодні приймає найбільшу кількість українських біженців.

Дуже болісно спостерігати, як українці виїжджають за межі держави. Ми розуміємо, що їдуть переважно жінки з дітьми. Дуже добре розуміємо, що ці діти вже у вересні підуть до шкіл за кордоном, після чого через рік-два постане питання – повертатися в Україну чи не повертатися?

Ми розуміємо, що з Української держави зараз виїхало молоде покоління, яке є дуже цінним. Тому повернення кожного українця, який виїхав за кордон, має бути неодмінним завданням влади. Звісно, для цього наша перемога має настати якомога швидше. Окрім того, є розуміння, що людей треба повертати тоді, коли буде робота, коли держава зможе надати компенсації за зруйноване житло. Без нашого бажання і конкретних дій люди не повернуться.

– «Слуга народу» ініціювала проєкт, у межах якого народні депутати відвідуватимуть держави, що прийняли найбільше переселенців з України. Розкажіть детальніше про цю ініціативу. Яка її мета?

– Ми тривалий час обговорювали можливість системної роботи і допомоги українцям за кордоном. Звісно, є консульства, представники уряду, які опікуються біженцями, але ми, як парламентарії, вирішили долучитися до цього процесу.

Ми можемо спілкуватися безпосередньо з біженцями та фіксувати їхні проблеми, а також із місцевою владою, політиками, урядовцями. Більше того, ми можемо напрацьовувати різні законодавчі рішення, які допомагатимуть людям за кордоном.

Ми виділили декілька напрямів, за якими необхідно посилювати роботу, – це медицина, освіта та працевлаштування.

–  Я так розумію, перші делегації вже повернулися з відряджень. Що вони розповідають?

– Делегації вже були у Словаччині, Молдові, Італії та Чехії. Цього тижня працюватимуть делегації в Польщі, Угорщині та ще в декількох країнах для того, аби зібрати певний масив інформації, за яким можна напрацьовувати рішення.

За даними тих делегацій, які вже повернулися з відряджень, ми бачимо, що проблемним є питання освіти, зокрема для дітей з особливими потребами.

В Італії не всі українські студенти можуть вступити до вишів. У Молдові українські діти змушені навчатися в російськомовних школах, тому що їх там багато. У цьому ми вбачаємо велику проблему, яку потрібно вирішити. Зрозуміло, що пересічні люди ці проблеми вирішити не можуть, тому нам необхідно розпочинати переговори з урядами, щоб змінювати процедури, методики або банально продовжувати термін деяких процедур.

Окрім того, бачимо проблеми в медичному напрямі. Що стосується «Інсуліну», який Україна надає громадянам безплатно, в інших державах Європейського Союзу він може коштувати до 400 євро на місяць. Для людини, яка є вимушеним біженцем, це величезні кошти. Ми вирішуємо це питання, зокрема, цим займається медичний парламентський комітет, який очолює Михайло Радуцький.

Величезною проблемою також є мовний бар’єр і питання працевлаштування. Ми свідомі того, що без знання мов складно отримати бажану роботу. Ольга Совгиря опікується цими питаннями. Коли всі групи повернуться з відряджень і нададуть інформацію, ми працюватимемо над комплексним рішенням урегулювання ринку праці для українців за кордоном.

Крім того, знаємо про поширену проблему надлишкової бюрократії в деяких країнах. Це призводить до того, що наші люди не можуть вчасно отримати виплати. Іноді під час поїздок доводиться зіштовхуватися з доволі банальними речами. Наприклад, відсутність у консульствах бланків, які стосуються оформлення статусу біженця з України. Ніхто ж не був готовий до такого напливу. Через те, що немає відповідних бланків і деяких працівників, утворюються черги до 150 осіб. Це дуже некомфортно, тому ми хочемо спробувати вирішити питання з чергами, бланками, можливо, цифровізувати деякі процеси, надати консульствам та посольствам усю необхідну інформацію.

Загалом члени наших делегацій розповідають, що українці дуже радіють, коли вони приїжджають. У багатьох людей дуже щира реакція, бо вони можуть поставити запитання, просто поговорити. Я вважаю, що ця ініціатива має жити, розвиватися.

Ніхто уявити не міг, що в нас буде понад 10 мільйонів переселенців, враховуючи внутрішньо переміщених осіб. Можливо, для вирішення проблем та забезпечення потреб українських переселенців і в межах країни, і за кордоном буде створено державну інституцію, яка займатиметься виключно цими питаннями.

В Україні є Міністерство соціальної політики, яке не має такої функції, є Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій, яке також не має такої функції. Ми бачимо, що відсутність такого органу є великим мінусом для держави, тому ініціюватимемо його створення. Звісно, під час війни не дуже доречно створювати нові органи, але робота з переселенцями має бути ключовою для держави.

– Поясніть, як народні депутати виявляють проблеми біженців у конкретній країні, з ким вони комунікують?

– Усі візити готуються завчасно. По-перше, усі групи їдуть у ті країни, з якими співпрацюють у межах парламентських груп дружби. Для них поїздка до цієї країни - не вперше.

По-друге, робота над підготовкою візиту починається в Києві – у відповідних відділах Міністерства закордонних справ. Вони сприяють підготовці таких візитів за допомогою посольств. Складають детальний план поїздки, порядок зустрічей, які можуть бути абсолютно різноплановими.

У рамках поїздки неодмінно відбуваються зустрічі з біженцями, відвідання центрів, де їх приймають.

– Які умови створено для українців у цих центрах?

– Я поки що не маю усієї інформації, але можу розповісти, що під час візиту до Естонії, коли виступала перед парламентом щодо геноциду українського народу, заїжджала до центру біженців, спілкувалася з людьми, з його керівником. Умови чудові, про українців турбуються. В Естонії - 31 тисяча українських біженців. Ця держава дуже допомагає нашим людям, зокрема з працевлаштуванням, освітою.

Однак є проблема, яка полягає в тому, що чимало людей є жертвами російських звірств. Оскільки вони вже перебувають у безпеці, могли би надати свідчення, але немає механізму, за допомогою якого можна було б взяти ці свідчення. Немає зрозумілої процедури для документації злочинів. Тому ми зараз з офісом генерального прокурора вирішуємо це питання. Кожен злочинець має бути покараний.

– Делегації їздять у відрядження за рахунок державного бюджету?

– Ні, вони їздять у відрядження власним коштом, не витрачають бюджетні гроші. Також під час війни повністю припинено партійне фінансування. Жодна партія не отримує кошти з державного бюджету. Усі партійні заходи здійснюються за власний рахунок.

ПОНАД 420 ТИСЯЧ УКРАЇНЦІВ УНАСЛІДОК БОЙОВИХ ДІЙ ВТРАТИЛИ ЖИТЛО АБО ВОНО ПОТРЕБУЄ РЕМОНТУ

– Для розуміння масштабності втрат наведіть деякі статистичні дані. Зокрема, скільки об’єктів житлової інфраструктури було пошкоджено або зруйновано внаслідок бойових дій? 

– На сьогодні є різна аналітика. Ми послуговуємося створеною Міністерством цифрової трансформації та доступною в застосунку «Дія». Уже близько місяця є можливість подавати інформацію щодо пошкодження або руйнування житла.

Станом на 14 травня через мобільний додаток «Дія» звернулися 152 550 осіб, через державний портал – 2 566, через центри надання адміністративних послуг – 916. Зараз можна не лише через «Дію» подавати інформацію, а й через ЦНАП.

Якщо говорити про загальну кількість людей, які втратили житло або потребують сприяння в ремонті, це 424 тисячі. До того ж відомо, що вже понад 10 мільйонів метрів зруйновано.

Очевидно, що це не повна інформація, бо не всі люди її внесли, зокрема, через відсутність можливості перевірити, в якому стані житло. Зрозуміло, що ворог щодня завдає нових руйнувань, які також стосуються житлової інфраструктури. Але на сьогодні є такі попередні дані, за якими і будемо працювати.

Областю, яка постраждала найбільше, є Донецька, далі Харківська, далі Київська. 

– Коли розпочнеться процес надання компенсацій? Я так розумію, що основою для старту цієї процедури є законопроєкт №7198 «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації»?

– Хочеться, щоб якомога швидше настала наша перемога і ми могли перейти до комплексної програми відбудови України, але станом на зараз ми можемо лише готувати законодавче поле, необхідні нормативно-правові акти від Кабінету Міністрів. Також можемо широко співпрацювати з міжнародною спільнотою, щоб формувати, наповнювати фонди, бо у нашої держави не вистачить власних грошей для компенсації всіх руйнувань, яких завдала російська федерація.

Концепція №7198 вкрай проста. Йдеться про те, що ми не чекатимемо репарацій, які надаватиме росія, а вже зараз надаватимемо компенсації за зруйноване житло.

Якщо квартира чи будинок повністю зруйновані, людина зможе претендувати не на гроші, а на квадратні метри. Робимо це дуже свідомо, тому що потрібно думати про економіку, створювати нові робочі місця, обов’язково запускати українські підприємства, які виробляють будівельні матеріали. Крім того, нам би дуже не хотілося, щоб люди забрали гроші та поїхали витрачати їх у Польщу, наприклад. Можливо, це жорстко звучить, але інакше ми не відновимо країну.

Якщо житло людини підлягає ремонту, компенсація надаватиметься грішми.

Ми свідомо обмежуємо коло людей, які можуть претендувати на компенсації. Це мають бути громадяни України. Не включаємо іноземців та юридичних осіб. Очевидно, якщо це юридична особа, то це представники бізнесу. Передусім ми хочемо працювати з пересічними громадянами України, які втратили своє житло. Потім можна працювати з бізнесом, іноземцями, але спершу хочеться допомогти українцям, які найбільше цього потребують.

Ми плануємо, що людина зможе самостійно обирати населений пункт, в якому хоче мати житло, тому що за наявною статистикою, сотні підприємств були змушені переїхати з центру і сходу України на захід. Зрозуміло, що люди прив’язані до роботи, тому якщо вони захочуть жити там, куди переїхало підприємство, ми надаватимемо таку можливість.

Ми запровадили обмеження щодо розміру квартири або будинку. Зробили 150 квадратних метрів і для квартири, і для приватного будинку. Проаналізувавши статистику в «Дії», побачили, що 150 квадратних метрів на 95% покривають площі зруйнованих квартир, а площі приватних будинків, здебільшого, не покривають. Будемо переглядати цей момент. Оптимальний розмір для приватного сектору – це 250-280 квадратних метрів. Деякі представники уряду пропонують компенсувати до кожного квадратного метра.

До другого читання, це точно, на базі парламентського комітету напрацюємо рішення, яке б задовольнило всіх максимально. Зараз не можу достеменно сказати щодо того, яким буде обмеження - чи 150, чи 280 квадратних метрів, але ми працюємо над тим, щоб справедливість була передусім, щоб ми не образили українських громадян.

– Коли Верховна Рада може ухвалити відповідний документ у другому читанні?

– Ми зараз працюємо над правками, яких там 707, після цього зможемо виходити на голосування у другому читанні.

ОБОВ’ЯЗКОВО ЗНАЙДЕМО МОЖЛИВІСТЬ ВІДБУДУВАТИ ЗРУЙНОВАНІ МІСТА

– В Офісі Президента повідомляли, що держава планує або викуповувати вже збудоване житло, або зводити нове, щоб забезпечити ним українців, котрі втратили своє майно. Які безпекові умови передбачено в новобудовах?

– Ми зараз тісно співпрацюємо з Міністерством громад і територій. Добре усвідомлюємо, що наш сусід нікуди не зникне, тому підвищення безпекових умов для нас є обов’язком.

Ми зараз вивчаємо досвід Ізраїлю, Швейцарії та Фінляндії, щоб розуміти, як проєктувати нові будинки із виконанням усіх умов безпеки.

Також ми зважаємо на питання енергоефективності. Дуже довго обговорювалася наша енергетична незалежність. Доки ми говорили, інші країни певним чином діяли, тому в них давно вжито усіх заходів щодо термомодернізації, реконструкції теплових пунктів, інженерних мереж. Коли ми говоримо про нові будинки та ремонт зруйнованих будинків, особливу увагу треба приділяти увагу енергоефективності.

Окрім цих двох пунктів, враховуємо питання інклюзивності, щоб було всім зручно: і людям з інвалідністю, і мамам із візочками, і громадянам похилого віку. 

– Такі міста, наприклад, як Маріуполь, підлягають відбудові? У державних органів влади є розуміння того,  яким чином можна розбудувати місто, що фактично повністю зруйноване?

– Зараз наше основне завдання – вигнати ворога з території України, зокрема з Маріуполя. Коли не буде ворога, ми точно знайдемо можливість відновити наші зруйновані міста.

Я пам’ятаю, як мер Маріуполя заявляв, що на відновлення міста знадобиться понад 10 мільярдів доларів. Мені здається, що зарано озвучувати такі цифри, робити розрахунки, обирати підходи. Ми маємо сконцентруватися на тому, щоб допомогти Збройним силам України вигнати ворога з нашої землі.

– Виженемо ворога і будуватимемо нові сучасні міста?

– Виженемо ворога і побудуємо нові сучасні міста з бомбосховищами (усміхається). Створюватимемо нові публічні простори, парки, сквери, широкі проспекти. Обов’язково зважатимемо на забезпечення міст комфортною інфраструктурою. Не повторюватимемо помилок, зроблених упродовж 30 років. Знищимо всю радянщину. Натомість застосуємо найкращі європейські практики.

– Було б непогано спорудити величезну стіну на кордоні. Не розглядаєте такий варіант?

– Це було б дуже добре для всіх, але я поки що не чула про такі ініціативи. Сьогодні найголовніше – забезпечити Збройні сили України усім необхідним, насамперед зброєю, щоб її вистачило, аби назавжди вигнати ворога.

Ангеліна Страшкулич