Промова президента Польщі Анджея Дуди у Верховній Раді України
Президент Польщі став першим іноземним лідером, який після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну особисто виступив у сесійній залі українського парламенту.
Володимире, дорогі друзі, я маю тепер говорити, коли зворушення забрало мої слова.
Дякую вам від щирого серця, Володимире. Дякую. Дякую від імені Жешува, його мешканців, від імені Підкарпаття, цілого пограниччя України з Польщею, мешканців цього регіону. Дякую від імені всіх поляків. Дякую за твої знамениті слова. Від щирого серця дякую.
Ще нам, браття молодії українці, усміхнеться доля.
Ще Польща не загинула,
Поки ми живемо.
Що в нас чуже насильство взяло,
Шаблею відберемо.
Вітаю вас, брати! Вітаю вас!
Дуже вам дякую.
Шановний пане Президенте, дорогий друже Володимире, шановний пане Голово! Шановні пані та панове депутати! Усі дорогі гості, які сюди прибули! Дорогі українські друзі, я сьогодні у прекрасному гордому Києві, у столиці вільної, незалежної, демократичної України, яка майже 90 днів чинить героїчний опір варварській агресії.
Я був тут також 23 лютого, ледь кілька годин перед початком російського вторгнення. Я був тут, щоби підтримати Україну, а також її народ у надзвичайно важкий час, і запевнити, що Польща ніколи не залишить Україну на самоті.
Я був у Києві також понад місяць тому з президентами прибалтійських країн: Литви, Латвії та Естонії — із друзями вашої держави, ми говорили про конкретну допомогу для вас. Але під час мого візиту, того візиту до Києва у першій половині квітня, я був також у Бородянці та Ірпені. Я на власні очі побачив сліди злочину, безмір людського нещастя, жахливі випробування, біль, знищені будинки, я побачив трагедію вашого народу. Я знаю, які жахливі дії скоїли у Бучі та в інших містах варварські загарбники, за це вони мають відповісти перед міжнародними судами. Це має статися, якщо світ має є справедливим і вільним насправді. Але попри величезний безмір страждань, знищень, із яким щодня має справу Український Народ, російські загарбники не зломили вас, їм це не вдалося. І я вірю, що їм ніколи це не вдасться. Вільний світ має сьогодні обличчя України.
Як Президент Республіки Польща маю честь виступати перед вами, представниками Українського Народу, в українському Парламенті у місті, де б’ється серце незалежної, демократичної України, це величезний привілей, який я сприймаю як великий жест дружби до Польщі та поляків. Дякую вам за це від щирого серця. Дякую вам, друзі.
Вельмишановні депутати, усі гості, але насамперед, Володимире, шановний пане Президенте, пане Голово, історичний момент, що Україна та Польща мають сьогодні неймовірний політичний шанс як два близькоспоріднені народи цієї частини Європи. Пане Президенте Володимире, ти сам говорив, що разом нас є понад 80 мільйонів, і що разом ми сильніші. Ми не можемо цей шанс занапастити.
Дорогі українські друзі, я хотів би, щоби ви знали, що ваші рідні, дружини, батьки, діти, онуки, мільйони людей, які мусили виїхати з України до Польщі, втікаючи від трагедії війни, не є в нашій державі біженцями — це наші гості.
Запевняю вас, що коли ви так хоробро боретеся за незалежність своєї країни, вони у польських домах у безпеці та безпечно зможуть повернутися до своєї Батьківщини після того, як ви переможете російського окупанта. І я вірю, що саме так і буде.
Це своєрідний парадокс, що таке велике зло, яке скоює в Україні загарбник, сотворило з іншого боку так багато добра. Я вірю, що це добро в цій новій дружбі між мільйонами поляків і українців результуватиме у тому, що ми будемо добрими сусідами вже назавжди. Це великий історичний шанс і великий історичний злам.
Пане Президенте! Пане Голово Верховної Ради! Я стою перед достойною Верховною Радою України як Президент Польщі, щоби подякувати вам. Дотепер ви дякували, говорили, що Польща відкрила кордони для українських біженців та стала домівкою для них.
Ви кажете, що Польща дала Україні величезну кількість танків, БТРів, протиповітряних комплексів, зброї, амуніції, яка коштує майже два мільярди доларів, що весь час ми повторюємо, що Україна повинна мати підтримку вільного світу, так, це правда. Що Польща допомагає та не злякалася російських, московських погроз — це також правда. Ви кажете, що Польща відкрила свої кордони та дала українцям такі ж самі права, які мають поляки, і прийняла до шкіл ваших дітей, і це також правда. Але це не ми герої, то ви є цими героями. Я говорю про це з гордістю, бо Польща надала Україні підтримку, тому що ми у вас вірили та віримо. За багато місяців до спалаху війни, я був переконаний, що Україна ефективно дасть відсіч росії, що буде як герой вірша великого Івана Франка, як «Дух, що тіло рве до бою, рве за поступ, щастя й волю».
Дякую вам за те, що ви захищаєте Європу перед нашестям варварства та нового російського імперіалізму, що показуєте тиранам їхнє місце, що довели, що дух вільного народу сильніший. Дякую вам за це від щирого серця. Ти показала, Україна, що, як каже твій Гімн, козацького роду. Ви великі!
Я звертаюся до ваших солдатів, які воюють у Збройних Силах України, Національній гвардії, підрозділах територіальної оборони, до героїчних захисників Маріуполя, також тих, які перебувають тепер у російській неволі, і до тих, які на всій лінії фронту дають запеклий опір загарбнику. Ви — герої України, але ви також герої Польщі, Європи та всього світу. Дякуємо вам за це від щирого серця. Прийміть нашу глибоку пошану, велику глибоку пошану.
Від щирого серця дякую від імені народу Польщі, дякую за ваш опір, за вашу мужність, за вашу любов до свободи та любов до Батьківщини, вона буде джерелом вашої перемоги. Віримо в це.
Шановні пані і панове! Вороги багатократно пробували нас посварити, скерувати проти себе. Сьогодні й надалі пробують, страшать поляків українцями та українців поляками, використовують для цього болісні теми з нашого минулого болісного, з нашої історії. Але це їм не вдасться, надто добре ми пізнали ці методи, знаємо, що напруга у польсько-українських відносинах служить винятково чужим інтересам, а нам полякам і українцям заважають.
Наші обидва народи — це віки історії, довгі віки історії. Історії прекрасної, але в багатьох моментах також дуже складної. Ми зробили взаємно багато помилок, за які ми заплатили високу ціну, говорив про це в Україні у Львові папа Іван Павло II — великий прихильник миру і примирення українсько-польського. Нагадую його слова: «Нехай завдяки очищенню історичної пам’яті всі будуть готові ставити вище те, що об’єднує від того, що роз’єднує, щоби разом будувати майбутнє на взаємній повазі, пошані, братерській спільноті, братерській співпраці та автентичній солідарності».
Сьогодні ми, більше ніж коли-небудь, спільно реалізуємо це послання та мусимо його реалізувати надалі, спираючись на правду й взаємну пошану.
Під час мого останнього візиту до Ватикана на могилу святого Івана Павла II я поклав два вінки: біло-червоний і синьо-жовтий. І я молився разом із моєю дружиною, із нашими колегами, з поляками, які були тоді у Базиліці Святого Петра, але також із присутніми там українцями за вільну, суверенну, незалежну Україну, яка житиме з вільною, суверенною, незалежною Польщею, за щастя та взаємну співпрацю наших народів, за нас усіх, за ваші сім’ї, за мир, дружбу та забезпечення майбутнього.
Дорогі друзі, саме за безпечне майбутнє народ України героїчно бореться з російським загарбником уже три місяці. Багато держав, багато експертів, світові ЗМІ передбачали, що це буде швидка та переможна війна росії, що Київ впаде впродовж трьох днів. Але вони не могли більше помилитися: не впав ані за три дні, ані за 33 дні, ані за 53, ані за 83 дні. І не впаде! Не впаде — я не маю тут жодного сумніву.
А коли майже всі, саме будучи переконаними, що Київ впаде, евакуювали звідси свої посольства, польський посол Бартош Ціхоцький залишився в Києві, був тут під час бомбардувань і під час атаки на Київ із вами. І він сьогодні зі мною.
Дякую вам, пан посол, дякую пане амбасадоре, за те, що ви гідно представляєте нашу державу тут, де це найбільше потрібно. Дякую від щирого серця.
Шановні пані та панове! Переможна битва за Київ, переможна битва за Харків, героїчний захист Маріуполя вже назавжди залишаться на сторінках історії.. Україна показала всьому світові, що вона спроможна протистояти імперіальній росії, хоча ніхто в це не вірив, а це сталося та це відбувається. росія не реалізувала ні однієї зі своїх стратегічних цілей, понесла величезні втрати та несе їх весь час. Це великий успіх Української держави, це великий успіх Збройних Сил України, це великий успіх української влади, це ваш великий успіх, усього Українського народу.
Західний світ об’єднався навколо України. Велика у цьому заслуга Сполучених Штатів Америки та лідерства з боку Президента США Джо Байдена. У часи справжньої загрози підтвердилося, що міцне американське лідерство й надалі потрібно світові. Київ є місцем, де чітко видно, що потребуємо більше Америки в Європі як у військовому, так і в економічному вимірах.
На жаль, в Європі останнім часом з’являлися голоси, які викликають занепокоєння з вимогами, щоб Україна поступилася перед вимогами путіна. І я хочу сказати чітко: лише Україна має право вирішувати своє майбутнє, лише Україна має сама це вирішувати. Світ, міжнародна спільнота мають вимагати від росії закінчити агресію та повністю покинути територію України, перестати топтати міжнародне право, не може бути жодних переговорів і ухвалення рішень за спиною України. Нічого про вас без вас абсолютно — це залізний принцип, його треба дотримуватися.
Сьогодні це не ви, це західний світ складає екзамен на вірогідність. Вірогідність того, чи його цінності щось значать. Якщо для святого спокою економічних інтересів або політичних амбіцій пожертвують Україною, хоча б сантиметром її території та клаптиком її суверенітету, це буде величезний удар не лише для Українського народу, але для цілої західної спільноти, я не маю тут жодних сумнівів.
Це час та ваше майбутнє покажуть, виявлять, що фундамент західного світу — такі цінності як демократія, права людини, солідарність — лише чудово звучать, але у протистоянні із жорстокою дійсністю мало важать чи щось все ж важать. Ми не можемо допустити, щоби ці слова були пустими. Ми не можемо до цього допустити. Це велика відповідальність Заходу перед Україною, велика відповідальність міжнародної спільноти перед вашим народом і вашою державою, я тут не маю жодного сумніву.
Після Бучі, після Бородянки, після Маріуполя не може бути повернення до «business as usual» із росією. Шановні пані та панове президенти, прем’єр-міністри, шановні депутати парламентів усіх парламентів світу, не може бути повернення до «business as usual». Чесний світ не може цього зробити та перейти до порядку денного над злочином, над агресією, над топтанням основних принципів.
Дорогі друзі, як Польща, ми здавна застерігали перед імперіальними зазіханнями путіна та росії, перед бажанням відбудувати впливи Радянського Союзу, можливо, і царської росії, перед узалежненням себе від російських енергоносіїв. Ми говорили, що це по суті зброя, яка може бути використана проти Європи, проти народів Європи. Ми говорили, але, на жаль, нас не слухали, нехтували нашими застереженнями, нас звинувачували в русофобії.
Сьогодні світ потихеньку погоджується, що ми мали рацію, але це дуже гірка сатисфакція, повірте мені. Про загрозу з боку росії говорив багатократно святої пам’яті Президент Лех Качинський — мій професор, мій вчитель, мій Президент і великий друг України. Я бачив зблизька, як він боровся за те, щоби прийняти Україну, Грузію до НАТО.
Минають 14 років від саміту у Бухаресті, на якому могли бути ухвалені історичні рішення, які б дали Україні план вступу, план до членства в НАТО. Якби тоді послухали Президента Леха Качинського, ймовірно, не було б агресії у 2014 році та не було б нинішньої війни, не було б величезних знищень і людських страждань. Історія пішла б інакше.
Це повинен бути великий докір сумління для деяких європейських лідерів, тому так важливо, щоби сьогодні не повторювали цих самих фатальних помилок, які ведуть до таких нещасть і страждань. Ніколи не можна до цього допустити.
Шановні пані та панове, дорогі друзі, Польща підтримувала та підтримуватиме Україну. Я особисто не заспокоюся, поки Україна не стане членом Європейського Союзу у повній мірі цього слова. Це моя велика мрія як Президента Польщі та як людини, щоби ми могли разом будувати спільне майбутнє, це дуже важливе не лише для нас, але для наступних поколінь, для наших дітей, онуків. Тому яка буде наступними віками наша частина Європи, як будуть тут жити люди, я думаю, що вони будуть тут вільними, щасливими та будуть будувати своє майбутнє й будуть розвивати своє майбуття, я вірю в це.
Я хочу нагадати, що це Польща як перша держава визнала незалежність України у 1991 році. У 1992 році ми підписали, перші наші Президенти незалежних тоді повністю держав, підписали договір про добре сусідство, взаємосусідство. Але сьогодні думаю, що можна сміло сказати, що історичний момент наново формує наші відносини, це факти, про які я говорив і яким ніхто не може заперечити. Сьогодні настав час, на мою глибоку думку, на новий польсько-український трактат, договір про добре сусідство. І на трактат, який врахує все те, що ми разом побудували у наших відносинах хоча б в останні місяці.
Нинішня війна показала також, яка не найкраща мережа доріг, залізниці, інфраструктури, між нашими державами. Час надолужити це запізнення. Польсько-український кордон має об’єднувати, а не розділяти. Це має бути наша велика мета нині. Нехай одним із постійних знаків наших відносин буде швидкісне залізничне сполучення Києва та Варшави. Побудуємо його разом. І я вірю, що ми це зробимо найближчими роками.
Ми як Польща будемо підтримувати активно Україну в дорозі до членства в Європейському Союзі. А тепер до статусу кандидата з усіх сил, але також до повного членства в ЄС, тому що місце вільної та демократичної України в об’єднаній Європі. Я це добре знаю, але й ви це добре знаєте. І я переконаний, що таке рішення буде вашого суспільства, вашого народу в майбутньому, що таке рішення Український народ прийме, що так висловиться, коли настане час. Я вірю в те, що ми спільно намагатимемося якнайшвидше цей час приблизити, а також те, щоб Україна приєдналася до ініціативи Тримор’я, яка об’єднує держави нашого регіону членів Європейського Союзу. Ця ініціатива з Україною буде набагато сильнішою.
Ми хочемо підтримувати вашу енергетичну незалежність, а також взяти активну участь у відбудові вашої батьківщини. Потрібні спеціальні фонди на відбудову. Я про це говоритиму вже найближчими днями зі світовими лідерами під час саміту у Давосі. Але пам’ятаємо, що Україна мусить бути відбудована насамперед за кошти агресора. Такі вимоги історичної справедливості. За кошти російської федерації, яка напала на Україну, яка нищить в Україні будинки, яка нищить українську промисловість, яка краде український урожай, яка вбиває в Україні людей. Задля цієї мети насамперед треба призначити заморожені у західних банках російські валютні резерви, а вони величезні.
Це росія зруйнувала Україну та це росія має за це заплатити, я тут немає жодних сумнівів. І я вірю, що ніхто чесний у світі таких сумнівів немає. Ясною справою є те, хто агресор, на кого напали і чию землю нищать.
Дорогі друзі, під час наших розмов з Володимиром, з вашим Президентом, ми часто згадували польсько-українське Євро-2012. Може хтось здивується, що я говорю про це нині тут, у Верховній Раді України. Але згадайте там ті радісні дні, згадайте там ту величезну акцію, ці величезні інвестиції, які ми тоді реалізували, цю радість, яку влило в наші суспільства те, що нам вдалося, що ми разом реалізували великий проект.
Я глибоко вірю, дорогі, що ще не один такий проект перед нами, що ми будемо ще реалізовувати величезні європейські і світові проекти, також спортивні, але також і інші. Україна виграє війну, подолає труднощі і буде відбудована ще кращою, ніж до російської агресії. Я в цьому переконаний!
Хай живе вільна, суверенна, незалежна Україна! Хай живе Польща!
Фото: Офіс Президента