Гельґа Шмід, генеральна секретарка ОБСЄ

Попри різні потуги, ОБСЄ, як й інші міжнародні організації, виявилася неспроможною відреагувати належним чином на розпочату в 2014 році російську гібридну війну проти України, а потім і запобігти повномасштабному військовому вторгненню рф в Україну 24 лютого.

Генеральна секретарка ОБСЄ Гельґа Шмід переконана, що провини організації в цьому немає, а просто одна з країн-учасниць, а саме російська федерація, вирішила діяти всупереч своїм зобов’язанням і нормам міжнародного права. За словами Шмід, у росії був вибір, пропонувалися різні формати продовження діалогу, але рф обрала шлях насильства та війни.

В інтерв’ю Укрінформу генеральна секретарка ОБСЄ розповіла, як сприйняла перші повідомлення про повномасштабне російське вторгнення в Україну, що думає з приводу реформи організації та принципу консенсусу, чи правильним було рішення про евакуацію СММ із України, а також про те, чи збирається з візитом до Києва.

ВОЄННИЙ НАПАД РОСІЇ НА УКРАЇНУ Є АБСОЛЮТНО ЖАХЛИВИМ

- Пані генеральна секретарко, чи не могли б ви пригадати свої враження від перших повідомлень про повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну 24 лютого? Чи вважали ви ймовірним, що президент рф володимир путін наважиться на розв’язання на європейському континенті нової війни, найбільшої з часів Другої світової?

- Як і мільйони людей в усьому світі, я була шокована. Воєнний напад росії на Україну є абсолютно жахливим. Наслідки для народу України – важкі. І страждання, спричинені цим неспровокованим насильством, величезні.

Я говорила це ще 24 лютого і можу повторити зараз: так не мало статися. Дуже багато зусиль було спрямовано на підтримку діалогу – на чолі із США, НАТО, ЄС. Країни-учасниці ОБСЄ запропонували відкинути всі розбіжності з метою просування всеохоплюючого діалогу. 8 лютого чинний голова ОБСЄ запустив ініціативу Оновленого діалогу ОБСЄ щодо європейської безпеки, яка мала на меті сприяти зміцненню довіри, прозорості та співробітництва.

У росії були варіанти. росія обрала силу. Отже, сьогодні ми переживаємо війну, яка здавалася немислимою в Європі в 21 столітті, з критичними наслідками для України, а також для решти регіону ОБСЄ та за його межами.

ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ КОНСЕНСУСОМ СЬОГОДНІ ПРАЦЮЄ НЕ ТАК, ЯК ПОВИННО ПРАЦЮВАТИ

- Організація з безпеки та співробітництва в Європі, покликання якої якраз полягало у тому, щоб запобігати війнам у регіоні, продемонструвала неспроможність зупинити багаторічну російську гібридну війну на Донбасі та запобігти масштабному вторгненню рф в Україну 24 лютого. Яку додану вартість для європейської безпеки ОБСЄ має у її нинішньому вигляді? Чи може ОБСЄ бути дієвою організацією, допоки її учасниками є держава-агресор росія та її поплічник білорусь, а всі ключові рішення в організації приймаються консенсусом? Чи не настав час докорінної реформи ОБСЄ, зокрема, принципу консенсусу?

- Як я вже сказала, варіанти для продовження діалогу були – у тому числі через ОБСЄ. Проте росія обрала насильство. Це – не провал якоїсь міжнародної організації, а очевидний вибір однієї країни діяти всупереч своїм зобов’язанням і нормам міжнародного права. Як наслідок, ми зіштовхуємося з викликами, які ще кілька місяців тому були немислимими. Це – виклик не лише для ОБСЄ, а й для більш широкої, багатосторонньої системи відносин.

І хоча поки важко говорити про відкритий діалог, у майбутньому взаємодія в регіоні ОБСЄ буде необхідною. Але вона може відбуватися лише за умови добросовісного підходу та на основі поваги до основних принципів і зобов’язань. Це є ключовим для того, щоб почати відбудовувати довіру та співробітництво. І ОБСЄ покликана відігравати важливу роль у цьому процесі. Вона залишається єдиною платформою для безпекового діалогу в регіоні, який включає як росію, так і Україну. Ми маємо унікальний досвід і знання, які можуть сприяти мирному та стійкому руху вперед.

Це важливо у контексті України, а також інших частин регіону ОБСЄ. Наші держави-учасниці зіштовхуються із цілим рядом викликів, труднощів і напружених ситуацій – як старих, так і нових. І ОБСЄ відіграє значну роль у їх вирішенні – від протидії тероризму та запобігання кібератакам до боротьби з корупцією та торгівлею людьми тощо. Нам потрібно більше співробітництва, а не менше.

Що стосується консенсусу, то тут ніколи не було легко, а в сьогоднішній час досягти його особливо складно. Важлива робота може бути зупинена або взагалі зірвана однією державою-учасницею, коли за столом сидять 57 учасників. Сказати, що це розчаровує, – це нічого не сказати. Але у нас є правило консенсусу, тому що ідея цієї організації від самого початку полягала в тому, щоб зібрати разом держави, які розходилися в поглядах одна з одною щодо багатьох питань, але все ж бачили змогу зміцнити стабільність і безпеку шляхом об’єднання. Прийняття рішень на основі консенсусу повинно було сприяти зміцненню довіри. Але сьогодні це працює не так, як повинно працювати.

Щодо реформ, то є багато пропозицій, як покращити роботу ОБСЄ, і багато із них – питання, які мають вирішувати наші країни-учасниці. Особисто я роблю все, що в моїх силах, у межах мого мандата, щоб очолити ті зміни, які зроблять Секретаріат ОБСЄ більш ефективним та дієвим, більш прозорим та підзвітним, більш інклюзивним та відкритим до співпраці.

ЕВАКУАЦІЯ СММ ПЛАНУВАЛАСЯ ЯК ТИМЧАСОВА, АЛЕ ЧЕРЕЗ ПОЗИЦІЮ РФ МІСІЮ ЗАКРИЛИ

- На третьому місяці повномасштабної війни рф проти України вже можна більш уважно проаналізувати рішення і кроки в перші дні. Наприклад, наскільки виправданою була повна евакуація Спеціальної моніторингової місії (СММ) з України? Чи не було б доцільно перемістити її у більш безпечні області та продовжувати дистанційний моніторинг зони конфлікту? Як організація бачить свою подальшу діяльність в Україні?

- Спеціальна моніторингова місія в Україні звикла працювати в дуже складних обставинах, як це і було протягом восьми років. Однак СММ була неозброєною цивільною місією. У нас були співробітники з понад 40 країн, і деякі із цих країн вирішили повернути своїх людей додому ще до того, як чинному голові ОБСЄ і мені довелося прийняти загальне рішення про евакуацію наших міжнародних співробітників і сприяння переміщенню місцевих членів місії. Рішення було непростим для всіх, але воно було необхідним, враховуючи надзвичайно складну ситуацію з безпекою на місцях. За таких безпрецедентних і дуже непередбачуваних обставин нашим пріоритетом був обов’язок піклуватися про членів місії. І я продовжую бути залученою та підтримувати наших місцевих співробітників в Україні через різноманітні канали.

Я дуже вдячна всім жінкам і чоловікам, які працювали в СММ. Вони були неупередженими очима та вухами міжнародної спільноти на місцях протягом останніх восьми років. У багатьох випадках їхній роботі перешкоджали, їхню свободу пересування обмежували, а інколи вони зазнавали утисків чи навіть погроз. Але вони продовжували невпинно працювати, надавати об’єктивну інформацію, а також допомагати пом’якшувати наслідки конфлікту для цивільного населення.

Я також хочу нагадати, що евакуація чи переміщення планувалися лише як тимчасовий захід. Наші команди були готові відновити роботу в країні, як тільки це б стало безпечним. Але ця можливість так і не з’явилася, тому що мандат місії треба було поновити до 31 березня, а для цього потрібен був консенсус усіх 57 держав-учасниць. Не дивлячись на широку підтримку щодо продовження роботи місії, консенсусу не було досягнуто (через блокування з боку російської федерації – ред.). Отже, виконання усіх передбачених мандатом завдань довелося припинити, і зараз ми в процесі закриття місії.

Звичайно, закриття СММ не означає, що ОБСЄ залишає Україну. Координатор проєктів ОБСЄ в Україні та його команда продовжують працювати на місцях, як вони це робили вже понад 20 років, і ми далі докладаємо багато зусиль для підтримки України за всіма напрямами нашої діяльності.

ОБСЄ ПРАЦЮВАТИМЕ І ДАЛІ НАД ЗВІЛЬНЕННЯМ МІСЦЕВИХ СПІВРОБІТНИКІВ СММ

- Російські військові затримують місцевих співробітників СММ на окупованих територіях, що є небезпечним прецедентом для безпеки місцевих співробітників інших польових місій ОБСЄ. Що ОБСЄ робить для звільнення затриманих і які заходи вживаються, щоб запобігти новим затриманням і гарантувати неповторення? Чи не означає нещодавнє оголошення про закриття СММ, що ці затримані в Україні втратять статус представників СММ і ОБСЄ надалі не відіграватиме жодної ролі у їх звільненні з місць незаконного утримання?

- Спочатку дозвольте мені прояснити, що чотирьох національних членів місії затримали так звані "органи влади" у Донецьку та Луганську, а не російські військові. Їхнє затримання є абсолютно неприпустимим. Міністр Рау і я закликали до їх негайного звільнення і найрішучіше засудили прикрі акти залякування, переслідування та ворожої публічної риторики щодо СММ та її співробітників у непідконтрольних уряду районах Донецька та Луганська. Ми продовжуємо щодня докладати зусиль для їх звільнення (31 травня одного з чотирьох співробітників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ звільнили з полону - ред).

Я також хочу чітко заявити, що обов’язок ОБСЄ піклуватися про цих колег не закінчується із закриттям місії. Функціональний імунітет у тому, що стосується їхньої діяльності, яку вони вели у рамках виконання службових обов'язків членів СММ, повинен, відповідно до принципів міжнародного права, дотримуватися навіть після закриття місії. І немає жодних сумнівів, що ми продовжуватимемо працювати над терміновим звільненням наших колег.

- Після початку росією повномасштабної війни 12 дипломатів російського представництва при ООН були вислані за шпигунську діяльність. Ні для кого не секрет, що росіяни активно впроваджують агентів своїх спецслужб у міжнародні організації, і я думаю, що ОБСЄ тут не є винятком. Чи плануються якісь кроки для вирішення цієї проблеми? Чи вважаєте ви систему працевлаштування ОБСЄ захищеною від такого російського персоналу?

- ОБСЄ застосовує суворі та ретельно розроблені процедури найму та відбору співробітників для кожної з наших інституцій та польових місій. Усі наші співробітники зобов’язані керуватися Кодексом поведінки ОБСЄ як частини умови їх найму на роботу та дотримуватися його високих стандартів протягом усього періоду роботи.

Це включає в себе зобов’язання служити міжнародним цивільним службовцем і дотримуватися всіх цінностей ОБСЄ у своїй професійній діяльності. Вони не представляють інтереси своїх країн, і від них очікується дотримання найвищого рівня об’єктивності, неупередженості та професіоналізму.

"СПОДІВАЮСЯ, ЩО НЕЗАБАРОМ БУДУ ЗНОВУ В КИЄВІ"

- Київ уже відвідали генеральні секретарі Ради Європи та ООН. Водночас із початку війни керівництво ОБСЄ ще не приїжджало до української столиці, хоча, здавалося б, ОБСЄ мала відвідати Україною першою, враховуючи 8-річну історію залучення Організації до врегулювання російсько-українського конфлікту. Чи є у ваших планах чи планах керівництва інституцій візити в Україну?

- Кожен день ми працюємо, щоб підтримати Україну, – безпосередньо в країні, з Відня та з усіх наших інституцій і структур. Це було і залишається головним пріоритетом. Я перебуваю у постійному контакті з урядом, і я дуже сподіваюся, що незабаром буду знову в Києві. Мої колеги здійснювали робочі поїздки для зустрічей з українською владою. Це продовжуватиметься. Можете не сумніватися, незалежно від того, є фотографії в пресі чи ні, ОБСЄ працює цілодобово і продовжуватиме свою роботу, щоб підтримувати Україну та її народ.

Координатор проєктів ОБСЄ, який уже майже 25 років допомагає Україні в її зусиллях із проведення реформ, повернувся до країни на початку квітня. Команда допомагала підтримувати людей, постраждалих від конфлікту та кризи, боротися з торгівлею людьми, а також у зусиллях із гуманітарного розмінування, захисту навколишнього середовища та свободи ЗМІ.

І це не все, що робить ОБСЄ для українських жінок, чоловіків та інституцій. Ми підтримуємо зусилля з надання допомоги мільйонам українців, які постраждали від цієї беззмістовної війни. Ми підтримуємо демократичні інститути України, зокрема, співпрацюючи з Конституційним судом, щоб забезпечити його змогу працювати під час конфлікту. Ми докладаємо зусиль для подолання наслідків війни для навколишнього середовища, у тому числі надаючи оперативну оцінку ризиків у вразливих районах, як-от у Чорнобильській зоні відчуження.

Я могла б продовжувати, оскільки ми робимо набагато більше, але суть в тому, що ОБСЄ залишається присутньою, відданою та залученою, і ми продовжуватимемо використовувати свій досвід і знання для підтримки України сьогодні та в майбутньому.

Василь Короткий, Відень

Фото: Bartosz Peterman / MSZ, European Union Office in Kosovo, OSCE/Micky Kroell